Рішення № 80777918, 27.03.2019, Буський районний суд Львівської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Єдиний унікальний номер №440/258/19

Провадження № 2/440/1158/2019

27 березня 2019 року

Буський районний суд Львівської області

в складі:головуючого-судді Журибіда Б. М.

при секретарі Гута О.С.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у м. Буську в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Буської міської ради Львівської області про визнання права власності на спадкове майно, -

встановив:

ОСОБА_2 звернулася в суд з означеним позовом, покликається на те, що після смерті чоловіка ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 відкрилась спадщина, що складається з житлового будинку АДРЕСА_1. Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 є синами позивачки та померлого, на дане спадкове майно не претендують. Позивач є спадкоємцем по заповіту до даного майна, не може юридично оформити прийняття спадщини, оскільки спадкодавець, за життя, не виготовив правовстановлюючі документи на житловий будинок. Просить суд визнати за нею право власності на дане спадкове майно.

Позивач в підготовче судове засідання не з»явилася, подала суду заяву з проханням розглядати справу у її відсутності, позов підтримує, просить його задоволити.

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 за викликом суду не з'явилися, подали суду письмові заяви з проханням справу слухати у їх відсутності, позов визнають повністю, просять задоволити.

Представник відповідача Буської міської ради в підготовче судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, причини неявки суду не повідомив. Клопотань про розгляд справи у його відсутності, заперечень проти позову, відзив на позов, тощо, не подав.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ч.1ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Свідоцтвом НОМЕР_2, виданим 08.09.1997 року Буським відділом РАГС Львівської області, підтверджується факт смерті ОСОБА_6, про що зроблено актовий запис № 80.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_6. склав заповіт, за умовами якого заповів дружині ОСОБА_2 та сину ОСОБА_3 по 1/2 частині житлового будинку за вище вказаною адресою. Останні звернулися в нотаріальну контору для прийняття спадщини, однак їм відмовлено, оскільки спадкодавець, за життя, не виготовив правовстановлюючі документи на такий житловий будинок.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" спадкові відносини регулюються Цивільним кодексом України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Ст. 525 ЦК УРСР (1963 року) вказує, що часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу.

Відповідно до ст. ст. 529 - 532 ЦК УРСР (1963 року) спадкоємцями за законом у рівних частках є діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого, онуки і правнуки померлого, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем (перша черга), а також брати і сестри, дід та бабка померлого (друга черга).

Оскільки сини відмовляються від спадщини після смерті батька в користь матері, про що подали письмові заяви від 25.02.2019 року, позивач є єдиним спадкоємцем до даного майна.

Згідно ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Позивач фактично прийняла спадщину після смерті чоловіка, вступила у володіння і розпорядження спадковим майном, несе витрати по утриманню та обслуговуванню будинку.

Як вбачається з довідки Буської міської ради № 3438 від 01.11.2018 року, на день смерті ОСОБА_6 разом з ним проживала та була зареєстрована позивач.

До спадкового майна належить житловий будинок АДРЕСА_1 інвентаризаційна вартість якого, згідно технічного паспорту, виготовленого ФОП Ю.ОСОБА_7 станом на 13.11.2018 року, на замовлення позивачки, становить 385260, відповідає технічним нормам забудови, придатний для проживання.

Інших спадкоємців, які б претендували на спадщину, ні за заповітом, ні за законом немає.

Обставин, які б спростовували твердження позивачки в позовній заяві, суд не знаходить.

Враховуючи вище викладене, те що відповідачі позов визнають, на підставі ч. 3 ст. 200 ЦПК України, суд приходить до висновку, що позивач набула права власності на спадкове майно на законних підставах, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 12, 13, 141, 200, 247, 258-259, 264, 265, 354 ЦПК України, ст. ст. 524-526, 527, 549 ЦК УРСР, суд -

ухвалив :

позов задоволити повністю.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, що проживає в АДРЕСА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 після смерті чоловіка ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в цей же строк з дня його отримання, через Буський районний суд Львівської області.

Суддя: Б. М. Журибіда