Ухвала суду № 80775149, 28.03.2019, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/1677/19

Провадження № 1-кп/727/172/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2019 року Шевченківський районний суд м. Чернівців в складі колегії суддів:

Головуючого, судді Слободян Г.М.

Суддів Чебан В.М., Смотрицького В.Г.

за участю: - секретаря судових засідань ОСОБА_1

сторони обвинувачення, прокурора Кініщук Л.І.

сторони захисту, захисника ОСОБА_2

- законного представника ОСОБА_3

- обвинуваченого ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань №1 приміщення Шевченківського районного суду м. Чернівці кримінальну справу за обвинувальним актом в рамках кримінального провадження за №12019260000000046 від 01.02.2019р. та угодою про визнання винуватості від 08.02.2019р. по обвинуваченню: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, студента ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого, - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До Шевченківського районного суду м. Чернівці надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12019260000000046 від 01.02.2019 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст. 307 КК України. Разом з обвинувальним актом надійшла угода про визнання винуватості укладена 8 лютого 2019 року прокурором, начальником відділу ювенальної юстиції прокуратури Чернівецької області старший радник юстиції ОСОБА_5, якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12019260000000046, з одного боку та підозрюваним у цьому провадженні ОСОБА_4 з іншого боку, за участю захисника ОСОБА_2, законного представника ОСОБА_3 В угоді зазначено, що вона укладена на підставі ст.ст. 468, 469, 472 КПК України в приміщенні Прокуратури Чернівецької області.

Відповідно до угоди про визнання винуватості прокурор та обвинувачений ОСОБА_4 дійшли згоди щодо: формулювання обвинувачення, кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 3 ст. 307 КК України, покарання, наслідків укладення та затвердження угоди передбачених ст. 473 КПК України, наслідків невиконання угоди передбачених ст. 476 КПК України.

В судовому засіданні прокурор Кініщук Л. І. та обвинувачений ОСОБА_4, у присутності законного представника і захисника підтвердили факт укладення угоди про визнання винуватості від 08.02. 2019 року, просять затвердити укладену між ними угоду та призначити обвинуваченому ОСОБА_4 погоджене покарання за ч. 3 ст. 307 КК України, із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України у виді п’яти років позбавлення волі, без конфіскації майна та на підставі ст. 75, 104 КК України звільнити від відбування покарання останнього, з випробуванням терміном на два роки.

Колегія суддів, ознайомившись з обвинувальним актом, угодою від 08.02.2019 року та документами, що характеризують особи обвинуваченого, зважає на наступне.

У запропонованій до затвердження колегії суддів угоді про визнання винуватості від 08.02.2019р. зазначено, що обвинувачений ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинувачується в незаконному придбанні зберіганні з метою збуту а також незаконному збуті наркотичних засобів та психотропних речовин вчиненого повторно, якщо предметом таких дій були особливо небезпечні наркотичні засоби та психотропні речовини, вчинене в особливо великих розмірах, вчиненому організованою групою, тобто в угоді про визнання винуватості від 08.02. 2019 року чітко викладені обставини пред»явленого ОСОБА_4 обвинувачення, з зазначенням обставин і ролі організатора групи ОСОБА_6, функцій які він виконував, а також функцій, як учасника організованої групи виконавця злочинів ОСОБА_7 та як активного учасника організованої групи – виконавця протиправних злочинних діянь неповнолітнього (на час вчинення кримінальних правопорушень) ОСОБА_4, наявності вилучених під час проведення санкціонованих, відповідно обшуків, у всіх учасників, фігурантів, а саме знарядь кримінального правопорушення. Отже, із змісту вказаної угоди про визнання винуватості від 08.02.2019 укладеної з обвинуваченим ОСОБА_4 вбачається, що крім винуватості останнього встановлюється винуватість також ОСОБА_8 в створенні організованої групи для вчинення суспільно-небезпечних діянь з реалізації наркотичних та психотропних речовин, відповідальність за що передбачена ч. 3 ст. 307 КК України, а також участь в цій організованій групі ще і ОСОБА_7

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ч. 2 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, ч. 1 ст.11 Загальної декларації прав людини кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. В національному законодавстві презумпцію невинуватості як один з основоположних конституційних принципів судочинства відображено в ч. 1 ст. 62 Конституції України, ч. 1 ст. 17 КПК України. Згідно з цими правовими нормами особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Згідно п. "б" ч. 18 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11.12.2015 "Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод", за наслідками розгляду угоди в судовому засіданні (під час підготовчого судового провадження або під час судового розгляду) суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону і закону про кримінальну відповідальність, врахувавши доводи сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження, має право прийняти рішення щодо відмови у затвердженні угоди в разі встановлення підстав, передбачених ч. 7ст. 474 КПК та призначити судовий розгляд для проведення судового провадження в загальному порядку, якщо до суду надійшов обвинувальний акт…. Відповідно до вимог ч. 7 ст. 474 КПК України, суд перевіряє угоду на відповідність вимогам КПК України та закону і відмовляє в затвердженні угоди, якщо: 1) умови угоди суперечать вимогам КПК України та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди; 2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства; 3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; 4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися; 5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою..

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка згідно з положеннями ст. 17 ЗУ “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ”, застосовується судами при розгляді справ, як джерело права, ця презумпція вважається порушеною, якщо судове рішення відображає думку про винуватість особи у вчиненні злочину до того, як її вину буде доведено відповідно до закону. При цьому навіть за відсутності офіційних висновків достатньо деякого припущення, що суд розглядає особу як винувату («Мінеллі проти Швейцарії» (Minelli v. Switzerland), п. 37; «Нераттіні проти Греції» (Nerattini v. Greece), п. 23; «Діду проти Румунії» (Didu v. Romania), п. 41). Попереднє висловлення судом такої думки неминуче порушує презумпцію невинуватості («Нестак проти Словаччини» (Nestak v. Slovakia), п. 88; «Гарицкі проти Польщі» (Garycki v. Poland), п. 66).

Наведена обставина засвідчена у Рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.2008 року в справі "Хужин та інші проти Росії", де Європейський суд з прав людини "нагадує, що положення § 2 статті 6 Конвенції спрямоване на те, щоби убезпечити обвинувачену особу від порушень її права на справедливий процес упередженими твердженнями, що тісно пов'язані з розглядом її справи в суді. Презумпція невинуватості, закріплена в § 2 статті 6, є одним із елементів справедливого судового розгляду, про який зазначається у § 1 статті 6 Конвенції (AllenetdeRibemontv. France, § 35). Цей принцип забороняє формування передчасної позиції суду, в якій би відображалася думка про те, що особа, обвинувачена у вчиненні злочину, є винуватою ще до того, коли її вина буда доведена відповідно до закону (Minelliv. Switzerland).

Суд чітко дотримується тієї позиції, що презумпція невинуватості порушується у випадку, коли судове рішення або твердження посадової особи стосовно обвинуваченого відображає думку про те, що вона є винуватою, тоді як її вина не була попередньо доведена відповідно до закону (наведене регламентовано позицією Верховного Суду). Так, зазначаючи в угоді що ОСОБА_8 створив організовану групу в якій вчиняв кримінальні правопорушення передбачені ч. 3 ст. 307 КК України, а також те, що ОСОБА_7, як учасник вказаної вище організованої групи вчиняв кримінальні правопорушення передбачені ч. 3 ст. 307 КК України, із зазначенням функцій дій кожного в складі групи - є констатацією винуватості цих осіб. Водночас, обвинувачення ОСОБА_8 та ОСОБА_7, не є предметом судового розгляду в межах кримінального провадження №12019260000000046 щодо ОСОБА_4 і факти можливої злочинної діяльності вказаних в угоді осіб, крім обвинуваченого, не встановлено жодним обвинувальним вироком суду, який би набрав законної сили. Така преюдиція щодо винуватості ОСОБА_8 та ОСОБА_7 суперечить вимогам закону, а саме передбаченим у ст. 7 КПК України, загальним засадам кримінального провадження, зокрема верховенству права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини. Колегією встановлено, що в угоді містяться повні дані - прізвища, ім'я по батькові та посади осіб, прізвища інших співучасників вказаного кримінального правопорушення, щодо яких відсутні дані про виділення матеріалів в окреме провадження, тобто встановлено, що умови угоди про визнання винуватості від 08.02. 2019 року фактично містять преюдицію щодо винуватості інших осіб, прізвища яких зазначені, як співучасників, організаторів, виконавців злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, що суперечить визначеним загальним засадам кримінального провадження, зокрема верховенству права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини. Колегією на даній стадії процесу, питання допустимості будь-яких доказів не вирішується. Як констатовано вище, відповідно до положень ч. 7 ст. 474 КПК України, суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, зокрема, якщо умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

З мотивів наведених вище, суд дійшов висновку, що надана на затвердження угода про визнання винуватості від 08.02.2019 у кримінальному провадженні №12019260000000046 від 01.02.2019 порушує права та інтереси осіб, які не є учасниками цього кримінального провадження (ОСОБА_8 ОСОБА_7М.) встановлюючи їх вину у вчиненні злочину інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_9Ю, у зв’язку з чим не відповідає загальним засадам кримінального провадження, що визначені у ст. 7 КПК України, зокрема принципу верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини.

Відповідно до абзацу 2 ч. 7 ст. 474 КПК України, в разі відмови в затвердженні угоди досудове розслідування або судове провадження продовжуються у загальному порядку.

Беручи до уваги, що угода про визнання винуватості надійшла до суду з обвинувальним актом, суд вважає за можливе відновити процесуальні дії та продовжити підготовче судове провадження у загальному порядку.

Керуючись ст.ст. 314-317, 469, 471, 474 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити в затвердженні угоди про визнання винуватості укладеної 8 лютого 2019 року прокурором, начальником відділу ювенальної юстиції прокуратури Чернівецької області старшим радником юстиції ОСОБА_5, якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12019260000000046, з одного боку та підозрюваним у цьому провадженні ОСОБА_4 з іншого боку, за участю захисника ОСОБА_2, законного представника ОСОБА_3 та продовжити підготовче судове засідання у кримінальному провадженні у загальному порядку.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий, суддя Слободян Г.М.

Судді Смотрицький В.Г.

ОСОБА_10