Рішення № 80774448, 28.03.2019, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/3774/18

провадження № 2/753/846/19

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" березня 2019 р. Дарницький районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Коренюк А.М.

при секретарі Крамарчук А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: Відділ державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції Головного управління юстиції в м. Києві, Служба у справах дітей Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації про зменшення розміру аліментів, які стягуються з батька дитини, та стягнення аліментів з матері дитини, суд -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, треті особи: Відділ державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції Головного управління юстиції в м. Києві, Служба у справах дітей Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації про зменшення розміру аліментів, які стягуються з батька дитини, та стягнення аліментів з матері дитини.Мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до рішення Дарницького районного суду м. Кижва від 16 жовтня 2013 року, яке набуло чинності, з нього стягуються аліменти на користь відповідачки в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, починаючи з 05 березня 2013 року, й до повноліття дитини. Він є військовим пенсіонером, отримує пенсію в розмірі 5 193 грн. 48 коп., й саме з пенсійого забезпечення відраховуються кошти на утримання дочки, при цьому йому стало відомо, що кошти, які з нього стягуються в порядку виконання, перераховуються на ім»я відповідачки (стягувача) поштовими переказами на відділення зв»язку, які отримує невідома йому стороння особа, та він має підозри щодо нецілового використання таких кощтів - не для дитини, а для забезпечення кредиторів відповідачки тощо. Нецільове використання коштів стягувачем, вважає є підставою для зменшення розміру аліментів, за таких обставин просить зменшити розмір аліментів з 1/4 частини його заробітку (доходу) на 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття. А також для забезпечення рівності участі батьків в утриманні неповнолітньої дочки, просить стягнути аліменти з відповідачки як матері дитини у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття, тим самим зрівнявши обов»язки обох батьків щодо матеріального утримання їх дитини.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав з тих же підстав у редакції від 24 січня 2019 року та просив їх задовольнити, тим самим поновивши та захистивши його права як платника аліментів.

Відповідач в судове засідання повторно не з»явивився, про час та місце розгляду справи повідомлена згідно чинного законодавства належним чином - рекомендованою поштою з повідомленням про вручення, розміщеним оголошенням на офіційному сайті судої влади (суду).

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

За таких підстав судом відповідно до положень статті 280 ЦПК України визнано за можливе ухвалити по даній справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів та за погодженням позивача.

Треті особи в судове засідання повторно не з»явивились, про час та місце розгляду справи повідомлені згідно чинного законодавства належним чином - рекомендованою поштою з повідомленням про вручення, розміщеним оголошенням на офіційному сайті судої влади (суду).

За таких підстав судом визнано за можливе розглядати справу за їх відсутності, на підставі наявних у справі доказів та за погодженням позивача.

Вислухавши пояснення позивача, його доводи та заперечення, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з"ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об"єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають відмові у задоволенні із наступних підстав.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIIІ від 03 жовтня 2017 року, яким зокрема Цивільний процесуальний кодекс викладений в новій редакції.

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (ч.1 ст. 279 ЦПК України)

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (ч.5 ст. 279 ЦПК України).

Відповідно до п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).

Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Розмір аліментів, відповідно до частини 1 статті 192 СК України, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров"я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.

Судом встановлено, що сторони є колишнім подружжям, від шлюбу мають дочку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7).

Рішення Дарницького районного суду м. Кижва від 16 жовтня 2013 року, яке набуло чинності, з ОСОБА_2 стягуються аліменти на користь ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, починаючи з 05 березня 2013 року, й до повноліття дитини (а.с. 8-10).

Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Позивач вважає, що нецільове використання стягувачем коштів є підставою для зменшення розміру аліментів, за таких обставин просить зменшити розмір аліментів з 1/4 частини його заробітку (доходу) на 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття, оскільки має підозри щодо нецільового використання відповідачкою сплачуваних ним коштів на утримання дитини (аліменти).

Проте суд критично оцінює визначені позивачем підстави для зменшення розміру аліментів, акі не узгоджуються із положенням ч.1 ст. 192 СК України для зміни (зменшення) розміру аліментів.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання абао оспорення (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частина 2 ст. 16 ЦК України передбачає способи захисту цивільних прав та інтересів.

Обов»язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду, порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Гарантоване статтею 55 Контитуції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджене порушення було обгрутованим.

Неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб»єктивних прав та обов»язків особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов»язку.

Отже, здійснюючи передбачене статтею 55 Контитуції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту, а суд, вирішуючи спір, зобов»язаний надати суб»єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Так, якщо особа вважає, що її суб»єктивне право у певних правовідносинах не може бути реалізоване належним чином, або на неї протиправно поклали певний обов»язок, така особа має право звертатися за судовим захистом.

В разі відповідного звернення особи суд повинен розглянути питання про наявність порушеного суб»єктивного права заявника у конкретних правовідносинах і на підставі цього вирішити спір.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно, з урахуванням відсутності належних та допустимих доказів по справі правові підстави для задоволення позову відсутні.

Так, зміна матеріального або сімейного стану батьків дитини, погіршення або поліпшення здоров"я когось із них та інші випадках, передбачених цим Кодексом, згідно спірних правовідносин не встановлено.

Враховуючи викладене, судом не встановлено умов, які могли би бути підставою згідно ч.1 ст. 192 СК України для зміни (зменшення) розміру аліментів.

Посилання позивача на як підставу зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дочки - його підозру щодо нецільового використання відповідачкою сплачуваних ним коштів на утримання дитини (аліменти), не може бути підставою для зменшення розміру аліментів.

Окрім того, вимога позивача щодо забезпечення рівності участі батьків в утриманні їх неповнолітньої дочки шляхом стягнення з відповідачки як матері дитини аліментів у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття, тим самим зрівнявши обов»язки обох батьків щодо матеріального утримання їх дитини, є необґрунтованою й задоволенню не підлягає, оскільки дочка сторін проживає з матір»ю, перебуває на її утримання, рішення суду щодо визначення місця проживання дитини з батьком немає, а тому підстав для вирішення питання про стягнення аліментів з матері дитини, на утриманні якої знаходиться така дитина, немає.

Відповідно до ч.ч 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно статті 180 Сімейного Кодексу (далі - СК) України батьки зобов»язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Зважаючи на постановлене рішення суду щодо визначеної частки аліментів на утримання дитини, які стягнуються з позивача, розмір такої частки, місце проживання дитини (з матері»ю), що визнається позивачем, підстав як для зменшення розміру аліментів, так й стягнення аліментів з матері дитини, немає.

На підставі викладеного, ст.ст. 180, 182, 183, 192 Сімейного кодексу України, з урахуванням Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», керуючись п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України, ст.ст. 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17, 43, 49, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 258, 262, 264, 265, 268, 273, 280, 352 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: Відділ державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції Головного управління юстиції в м. Києві, Служба у справах дітей Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації про зменшення розміру аліментів, які стягуються з батька дитини, та стягнення аліментів з матері дитини, - відмовити.

З повним текстом рішення сторони можуть ознайомитися черкз п"ять днів з дня проголошення його вступної та резолютивночї частини в канцелярії суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п»ятнадцять днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судомому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Відповідно до ст.355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Однак відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Згідно ч.1 ст.354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Отже, строки оскарження судових рішень в апеляційному порядку складають 30 календарних днів - для рішень і 15 календарних днів - для ухвал, однак апеляційна скарга подається за старими правилами - через суд першої інстанції.

СУДДЯ: