Рішення № 8077378, 16.02.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.10                                                                                           Справа№ 9/214

Господарський суд Львівської області у складі судді Данко Л.С.,

при секретарі Козак І.Р.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом

Позивача: Державного підприємства «Українське агентство з авторських та суміжних прав»Міністерства освіти і науки (скорочено: ДП УААСП), м. Київ,

До відповідача: Перший український театр для дітей та юнацтва, м. Львів,

Про стягнення 79260 грн. 71 коп., в т.ч. авторської винагороди в сумі 68528,75 грн., 8767,47 грн. інфляційних втрат, 1954, 49 грн. –3% річних та стягнення судових витрат.

За участю представників:

Від позивача: Гринь О.С., представник за довіреністю від 01.10.2009р.,

Від відповідача: Соколов А.М., представник за довіреністю від 16.12.09р. № 209, Мисак Ю.О. –в.о. генерального директора, згідно наказу від 12 січня 2009р. № 03-к,

Представникам роз»яснино права та обов”язки сторін передбачені статтею 22 ГПК України, підстави відводу судді ст. 20 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано. Представники не наполягають на фіксації судового процесу технічними засобами.

Суть спору: розглядається справа за позовом Державного підприємства «Українське агентство з авторських та суміжних прав»Міністерства освіти і науки України, м. Київ, до відповідача: Перший український театр для дітей та юнацтва, м. Львів, про стягнення авторської винагороди в сумі 62188 грн.33 коп., 9508 грн.76 коп. - інфляційних втрат, 1945 грн. 48 коп. - 3% річних та стягнення судових витрат в доход Державного бюджету України.

Представник Позивача подав заяву (вхідний № 3050 від 16.02.10р.) про уточнення позовних вимог, в порядку статті 22 ГПК України, просить, стягнути з відповідача на свою користь авторську винагороду в сумі 62188 грн. 33 коп., 9508,76 грн. - інфляційних втрат, 1945,48 грн. –3% річних, подав клопотання (вхідний № 2884 від 15.02.10р.) про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, а саме: договору укладеного між ДП УААСП та Товариством ska strakosch teaterforlaget APS»та договору укладеного між ДП УААСП та Російським авторським товариством (РАТ), подав письмові пояснення (вхідний № 2883 від 15.02.10р.) щодо строків позовної давності, подав Розрахунок (вхідний № 2885 від 15.02.10р.) авторської винагороди за використання творів Толкіна Джона Рональда Руела, просить долучити додаткові докази до матеріалів справи та врахувати їх при постановленні рішення у справі, уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представники відповідача подали клопотання про застосування п. 6 статті 83 ГПК України та розстрочити виконання рішення суду до 31.12.2010р. з підстав зазначених у клопотанні, уточнені позовні вимоги позивача визнали, ознайомилися з поданими позивачем доказами, в т.ч. письмовими поясненнями щодо строків позовних вимог, Розрахунком авторської винагороди за використання творів Толкіна Джона Рональда Руела, заявою про долучення до справи додаткових доказів, заявою про уточнення позовних вимог, не наполягають на відкладенні розгляду справи у зв»язку із поданням позивачем вказаної заяви.

Заслухавши думку учасників судового процесу, суд ухвалив, долучити до матеріалів справи подані позивачем докази, продовжити розгляд справи по суті в даному судовому засіданні.

В ході розгляду справи встановлено наступне.

Позивач є організацію колективного управління, яка діє на підставі Статуту в новій редакції, затвердженого Міністерством освіти і науки України 03.02.2003 року і зареєстрованого Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією від 10.02.2003 року № 12080, Свідоцтва Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України про облік організації колективного управління № 3/2003 від 22,08.2003 р. та згідно із статями 47- 49 Закону України «Про авторське право і суміжні права»від 23.12.1993 р. № 3792-Х11 (далі - Закон) управляє на колективній основі майновими правами субєктів авторського права.

Відповідно до положень статті 48 Закону України «Про авторське право і суміжні права»від 23.12.1993 р. № 3792-Х11, суб'єкти авторського права можуть доручати управління своїми майновими правами організації колективного управління.

Повноваження на здійснення колективного управління майновими правами передаються організаціям колективного управління авторами та іншими суб'єктами авторського права на основі договорів, укладених в письмовій формі (ч. 3 ст. 48 Закону).

Відповідно до своїх повноважень, передбачених статями 47- 49 цього Закону, а також на підставі письмових угод про управління майновими правами авторів Позивачу передано виключне право на території України укладати з юридичними та фізичними особами угоди (надавати дозволи) на використання творів авторів (в тому числі шляхом публічного виконання), проводити збір, розподіл і виплату авторської винагороди, вчиняти дії, пов'язані з захистом порушених авторських прав.

Відповідно до вимог, встановлених статтею 426 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності. Умови надання дозволу на використання об'єкта можуть бути визначені ліцензійним договором.

Частиною 1 статті 32 Закону України «Про авторське право і суміжні права»від 23.12.1993 р. № 3792-Х11 передбачено, що використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору.

Частиною 5 статті 15 зазначеного Закону встановлено, що автор (чи інша особа, яка має авторське право) має право вимагати виплати винагороди за будь-яке використання твору.

Розмір і порядок виплати авторської винагороди за використання твору встановлюються в авторському договорі або у договорах, що укладаються за дорученням суб'єктів авторського права організаціями колективного управління з особами, що використовують твори.

Крім того, відповідно до статті 12 Закону України № 2605-ІУ від 31 травня 2005 року «Про театри і театральну справу», театр (в даному випадку Відповідач), який здійснює публічне виконання та публічний показ театральних постановок, зобов'язаний укладати договори щодо розпоряджання майновими правами на об'єкти права інтелектуальної власності із суб'єктами авторського і (або) суміжних прав безпосередньо або через організацію колективного управління, що їх представляє.

Між Позивачем та Відповідачем було укладено Генеральний ліцензійний договір № Т-45/06 від 25.05.2006 р. про порядок використання оприлюднених творів, виплату авторської винагороди (роялті) та надання документації (далі - Генеральний ліцензійний договір).

Зазначений Генеральний ліцензійний договір підписано повноважними представниками двох сторін, їх підписи засвідчено печатками двох сторін, що відповідає статті 207 ЦК України, є правомірним правочином, в силу статті 204 ЦК України.

Відповідно до пункту 2.1. Генерального ліцензійного договору Відповідач, яким здійснюється публічне виконання творів у приміщенні (стаціонарному сценічному майданчику), визнав умови Генерального ліцензійного договору обов'язковими для виконання та зобов'язався виплачувати авторську винагороду (роялті) за публічне виконання творів у всіх випадках як при платному, так і безоплатному вході.

Відповідно до підпункту 3.3.5. пункту 3.3. Генерального ліцензійного договору, Відповідач зобов'язувався до 10 числа кожного місяця надавати Позивачу належним чином заповнені та підписані розрахункові листи за минулий місяць, які мають містити відомості про суми валового збору. одержаного від продажу квитків (при платному вході) або загальної суми витрат на проведення спектаклю, під час здійснення якого відбувалось використання творів (при безплатному вході).

Згідно з пунктом 3.8. Генерального ліцензійного договору Користувач не пізніше 20 числа наступного місяця зобов'язувався перераховувати на рахунок Позивача суму авторської винагороди, зазначену в розрахункових листах.

В порушення умов статей 509, 526 ЦК України, умов зазначеного Генерального ліцензійного договору, Відповідач свого обов»язку щодо оплати авторської винагороди (роялті) в повному обсязі не виконав, авторську винагороду за період з 01.11.2006р. по 31.10.2009р. зазначену в розрахункових листах на рахунок Позивача не перерахував.

З метою досудового врегулювання спору щодо погашення заборгованості Відповідача перед Позивачем, з виплати авторської винагороди, Позивач звертався до Відповідача з претензією № 11 від 22.06.09р.

Відповідач надав Позивачу письмову відповідь на претензію, у якій визнав суму претензії, але не перерахував зазначену у претензії суму авторської винагороди в повному обсязі.

Станом на 23.11.2009 року заборгованість Відповідача перед Позивачем за період з 01.11.2006р. по 31.10.2009р. складала, як зазначив Позивач у позовній заяві, 68538 грн. 75 коп.

В процесі розгляду даної справи, Позивачем позовні вимоги уточнено відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом –ГПК України), з урахуванням оплати Відповідачем заборгованості в сумі 6070 грн. 44 коп., яка проведена платіжним дорученням № 64 від 04.02.2010р. та за мінусом суми авторської винагороди, належної Толкін Джону Рональду Руелу за використання твору «Робіт - подорож за імлисті гори», згідно розрахункових листів в період з 01.11.2006р. по 31.10.2009р., що становить 279 грн. 98 коп. (Розрахунок –уточнений - в матеріалах справи).

Станом на 16.02.2010р. заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 62188 грн. 33 коп., що підтверджується Розрахунком суми основного боргу (уточнений), поданий до заяви про уточнення позовних вимог, документами, які підтверджують факт укладення договорів, відповідно до п. 4.6. Генерального ліцензійного договору № Т-45/06 від 25 травня 2006р. з додатками до нього, договорами: № 9988 від 22.02.08р. укладений між ДП УААСП та Баша О.П., № 9433 від 18.03.202р. укладений між ДП УААСП та Борисяк В.З., № 13531 від 27.04.09р. укладений між ДП УААСП та Валько Р.М., № 59173 від 28.12.09р. укладений між ДП УААСП та Раденко Ю.В., № 50199-1 від 07.09.06р. укладений між ДП УААСП та Кулешовим Т.В., № 87114 від 21.01.03р. укладений між ДП УААСП та Янівським Б.Я., № 82139 від 26.02.04р. між ДП УААСП та Щербаковим В.Г., № 62772 від 07.08.02р. укладений між ДП УААСП та Саєнко Ю.Р, № 63890 від 05.03.03р. укладений між ДП УААСП та Савіцьким М.А., № 64175 від 01.03.04р. укладений між ДП УААСП та Сегін Б.Д., № 63652 від 16.10.08р. укладений між ДП УААСП та Сенюк О.Д., № 57397 від 02.12.04р. укладений між ДП УААСП та Раденко Б.М., № 34004 від 18.07.02р. укладений між ДП УААСП та Петренко М.Є., № 50566 від 28.11.05р. укладений між ДП УААСП та Ольшанським В.Й., № 41862 від 09.10.06р. укладений між ДП УААСП та Майданською С.В., № 43216 від 29.01.03р. укладений між ДП УААСП та Мельничук Я.Ю., № 43021 від 12.06.06р. укладений між ДП УААСП та Мисак Ю.О., № 38571 від 03.02.04р. укладений між ДП УААСП та Лукавецьким М.Я., № 44550 від 18.07.06р. укладений між ДП УААСП та Кравчук О.А., № 37205 від 01.03.02р. укладений між ДП УААСП та Кипріян М.В., № 36746 від 29.05.02р. укладений між ДП УААСП та Козаренко О.В., № 37794 від 23.08.02р. укладений між ДП УААСП та Котовським С.Й., № 27390 від 19.05.09р. укладений між ДП УААСП та Зберя Н.А., № 29000 від 26.04.02р. укладений між ДП УААСП та Зав»яловою Д.А., № 28363 від 02.02.06р. укладений між ДП УААСП та Золотова О.В., № 22394 від 27.06.08р. укладений між ДП УААСП та Діденко Л.І., № 22389 від 27.09.06р. укладений між ДП УААСП та Даренською В.В., № 17532 від 31.05.02р. укладений між ДП УААСП та Грималюк В.В., № 16032 від 22.12.04р. укладений між ДП УААСП та Гапа О.Є., № 13632 від 17.03.02р. укладений між ДП УААСП та Вилкун М.М., № 16497 від 07.07.1998р. укладений між ДП УААСП та Герасимчук Д.К., № 30088 про передачу повноважень з управління правами автора на колективній основі від 20.06.08р. укладеного між Російським авторським товариством (далі за текстом - РАТ) та Івановим Д.Г., № 08497/2 від 25.05.1999р. укладеного між РАТ та Бартеньев М.М., № 58537 від 14.02.07р., який укладено між РАТ та Розовим С.В., № 15393 від 20.09.2000р. укладений між РАТ та Рауш-Гернет Е.М., № 57062 від 01.11.04р. укладений між РАТ та Рахмановою Н.Л., № 15741 від 20.03.07р. укладений між РАТ та Гордін Я.А., Т№ 66519 від 05.12.08р. укладений між РАТ та Токмаковим І.П., № 36109 від 06.12.08р. укладений між РАТ та Коровіним С.Л., № 40975 від 18.05.06р. укладений між РАТ та Михалковим С.В., договором укладеним між ДП УААСП та Товариством strakosch teaterforlaget APS», договором укладеним між ДП УААСП та Російським авторським товариством (м. Москва), Розрахунковими листами, які заповнюються платником (Додаток № 11 до інструкції про порядок обліку, реєстрації творів та розподілу авторської винагороди (роялті), затвердженої 20.01.2003р.) (докази –в матеріалах справи).

Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.

          Частиною 2 цієї статті визначено, що основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-го сподарські зобов'язання, а частиною 3, що сторони можуть за взаємною згодою конкретизу вати або розширити зміст господарського зобов'язання в процесі його виконання, якщо законом не встановле но інше.

          Спірне зобов”язання виникло в силу укладеного договору Генерального ліцензійного договору № Т-45/06 від 25 травня 2006р. з додатками до нього, що відповідає вимогам частини 1 статті 174 ГК України.

          Відповідно до статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

          Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Частиною 2 цієї статті передбачено, що суб'єктами майново-господарських зобов'язань можуть бути суб'єкти господарювання, зазначені у стат ті 55 цього Кодексу, негосподарюючі суб'єкти - юри дичні особи, а також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, наділені господарською ком петенцією. Якщо майново-господарське зобов'язання виникає між суб'єктами господарювання або між суб'єк тами господарювання і негосподарюючими суб'єкта ми —юридичними особами, зобов'язаною та управленою сторонами зобов'язання є відповідно боржник і кредитор, а частиною 4 цієї статті визначено, що суб'єкти господарювання у випадках, передбаче них цим Кодексом та іншими законами, можуть добро вільно брати на себе зобов'язання майнового характеру на користь інших учасників господарських відносин (благодійництво тощо). Такі зобов'язання не є підставою для вимог щодо їх обов'язкового виконання.

          Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Частиною 1. ст. 530 ЦК України, передбачено, що якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть гос подарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до право порушників господарських санкцій на підставах і в по рядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

          Стаття 218 ГК України передбачає, що підставою господарсько-правової відповідальнос ті учасника господарських відносин є вчинене ним пра вопорушення у сфері господарювання, частиною 2 зазначеної статті встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за не виконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення госпо дарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господар ського правопорушення. У разі якщо інше не передба чено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе госпо дарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможли вим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обста винами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для ви конання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

          Статтею 219 ГК України чітко визначено, що за невиконання або неналежне виконання госпо дарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає на лежним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного упра вління майном, якщо інше не передбачено цим Кодек сом та іншими законами.

          Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

          Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 9508 грн. 76 коп. інфляційних втрат та 1945 грн. 48 коп. –3% річних, які нараховано відповідно до статті 625 ЦК України (Розрахунок зазначених платежів – уточнений –в матеріалах справи).

Відповідно до вимог частини 2 статті 625 ЦКУ боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При нараховуванні інфляційних втрат та 3% річних позивачем вчинено новий розрахунок суми позову, в якому відняв суму авторської за використання творів Толкіна Джона Рональда Руела, врахував сплату відповідачем 6070 грн. 44 коп., платіжним дорученням № 64 від 04.02.2010р., врахував індекс інфляції за листопад місяць 2009 року в розмірі 101,1% (опубліковано в офіційному друкованому засобі, газеті «Урядовий кур'єр»за № 228 від 08.12.2009р.), в результаті якого сума заборгованості Відповідача перед Позивачем станом на 12.02.2010р. за період прострочки з 21.12.2006р. по 23.11.2009р. з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми зменшилася до 73 642 грн. 57 коп., з них: 68538 грн. 75 коп. –основний борг, 1945 грн. 48 коп. –3% річних та 9508 грн. 76 коп. – інфляційні втрати.

Суд не погодився з твердженнями Відповідача, що позивачем пропущено строк позовної давності на звернення з позовом до суду виходячи з наступного.

Оскільки Відповідачем в порушення умов Генерального ліцензійного договору не виплачено авторську винагороду, Позивач відповідно до пункту 9.3. Генерального ліцензійного договору та пункту «г»статті 49 Закону України «Про авторське право і суміжні права»від 23.12.1993 р. № 3792-Х11, має право вчиняти дії необхідні для захисту прав, управління якими здійснює Позивач, в тому числі звернутися до суду.

Згідно частини 1 статті 251 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Стаття 253 ЦК України вказує, що перебіг строку починається з наступного для після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Строк, що визначається роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку (частина 1 статті 254 ЦК України).

Частина 1 статті 256 ЦК України встановлює, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України встановлюється загальна позовна давність тривалістю у три роки.

Абзац 2 та 3 статті 50 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що строки для вчинення процесуальних дій визначаються точною календарною датою, зазначенням події, що повинна неминуче настати, чи періодом часу. Перебіг процесуального строку, обчислюваного роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок.

Згідно статті 51 ГПК України, строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідний місяць і число останнього року строку.

Згідно пункту 3.8 Генерального ліцензійного договору № Т-45/06 від 25 травня 2006р. Користувач (Відповідач) зобов'язується не пізніше 20 (двадцятого) числа наступного місяця перераховувати на рахунок ДП УААСП (Позивача) суму авторської винагороди, зазначену в розрахункових листах.

Так як авторська винагорода по розрахунковому листу за період з 01.11.2006р. по 31.11.2006р. мала бути сплачена до 20.12.2006р. (включно), то, виходячи із системного аналізу зобов'язань, встановлених пунктом 3.8. Договору, статтею 50 ГПК України та статтею 253 ЦК України, перебіг строку позовної давності почався з 21.12.2006р. та закінчився 21.12.2009р.

Враховуючи той факт, що позовна заява (вих. № 6837/07-12 від 24.11.2009р.) була направлена до Господарського суду Львівської області - 24.11.2009р., на підтвердження чого слугує відбиток штемпелю відділу зв'язку на конверті цінного листа та фіскальному чеку УДППЗ «Укрпошта»та описі вкладення, що знаходяться в матеріалах справи, Позивачем строк позовної давності на стягнення авторської винагороди за період з 01.11.2006р. по 31.11.2006р. не пропущено.

Суд заслухав пояснення представників позивача та відповідача, оглянув та дослідив подані ними докази, оцінив їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача (уточнені) підлягають до задоволення, відтак стягненню з Відповідача - Першого українського театру для дітей та юнацтва, м. Львів, на користь Позивача - Державного підприємства «Українське агентство з авторських та суміжних прав», м. Київ, авторська винагорода у розмірі 62188,33 грн., інфляційні втрати у розмірі 9508 грн. 76 коп. та 3% річних від простроченої суми у розмірі 1945 грн. 48 коп., що в результаті складає 73642 грн. 57 коп.

          Відповідач просить суд застосувати п. 6 статті 83 ГПК України та розстрочити виконання рішення суду у даній справі до 31.12.2010р.

Суд заслухав пояснення представників сторін з даного питання, прийшов до висновку, що так як відповідач - Перший український театр для дітей та юнацтва є комунальним та не прибутковим закладом ( п. 1.1. Статуту Театру), усі прибутки закладу складаються з коштів за реалізацію квитків на вистави та бюджетного фінансування, театр працює для задоволення культупних потреб дітей, у т.ч. малозабезпечених та сиріт, відповідно ціни на квитки є єдиним самостійним джерелом доходу, вартість одного квитка складає 10,00 – 15,00 грн., частину квитків театр поширює безкоштовно для дітей сиріт та іншої категорії малозабезпечених, що заслуговує на увагу, застосувати п. 6 статті 83 ГПК України, розстрочити виконання рішення у даній справі на 7 місяців із сплатою платежів, за даним рішенням, рівними частинами до повного погашення боргу.

Судові витрати покласти на сторони пропорційно задоволених позовних вимог, відповідно до статті 49 ГПК України.

Позивач (Державне підприємство «Українське агенство з авторських та суміжних прав»Міністерства освіти та науки України (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 34, код ЄДРПОУ 31025266) звільнений від сплати державного мита за своїми позовами, що випливають з авторського права, відповідно до п. 2 статті 4 Декрету КМ «Про державне мито», а від сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - на підставі постанови КМ України № 1258 від 21.12.2005р.

Виходячи із вищезазначеного, стягнути з відповідача в доход Державного Бюджету України судові витрати пропроційно задоволених позовних вимог.

На підставі вищевказаного та керуючись ст. ст. 1, 2, 4-3, 12, 18, 21, 22, 29, 32, 33, 34, 36, 38, 43, 44 - 49, 69, 82-85, 116, 117 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги позивача (уточнені) задовільнити повністю.

2. Стягнути з Першого українського театру для дітей та юнацтва (79007, м. Львів, вул. Академіка Гнатюка, 11, код ЄДРПОУ 02225559) на користь Державного підприємства «Українське агенство з авторських та суміжних прав»Міністерства освіти та науки України (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 34, код ЄДРПОУ 31025266) авторську винагороду у розмірі 62188 грн. 33 коп., інфляційні втрати у розмірі 9508 грн. 76 коп. та 3% річних від простроченої суми у розмірі 1945 грн. 48 коп.

3.          Розстрочити виконання рішення господарського суду, відповідно до п. 6 статті 83 ГПК України, строком на 7 місяців, з моменту набрання рішенням законної сили, встановивши порядок сплати платежів, встановлених п. 2 резолютивної частини цього рішення, рівними частинами, до повного погашення боргу.

4.          Стягнути з Першого українського театру для дітей та юнацтва (79007, м. Львів, вул. Академіка Гнатюка, 11, код ЄДРПОУ 02225559) в доход Державного Бюджету України, 736 грн. 42 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.          Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Данко Л.С.

За згодою представників, які прибули в дане судове засідання, 16.02.2010р., прийнято, підписано та проголошено вступну і резолютивну частини рішення. Повний текст рішення, оформлено відповідно до статті 84 ГПК України, та підписано 18.02.2010р. Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені статтями 91-93 ГПК України. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 ГПК України.

Суддя