Ухвала суду № 80773253, 22.03.2019, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/882/19

Провадження № 2-з/645/16/19

УХ В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2019 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Ульяніч І.В.

секретар судового засідання - Савченко В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання дій протиправними та визнання недійсними договорів,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, яким просить визнати протиправними дії Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» щодо нарахування процентів та пені по кредитному договору № 6/4/20/2008/840-К/2403 від 01 вересня 2008 року після звернення 15 січня 2011 року Банка з позовом про дострокове стягнення кредиту та визнати недійсними договір купівлі-продажу (відступлення) права вимоги № 6/4/20/2008/840-К/2403 від 04 грудня 2018 року за вищевказаним кредитним договором і договір про відступлення прав за іпотечним договором № 6/4/20/2008/980-І/2404 від 01 вересня 2008 року.

Також позивачем через канцелярію суду подано клопотання про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти реєстраційні дії щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на об’єкт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_1.

В обґрунтування клопотання ОСОБА_1 зазначила, що 01 вересня 2008 року між нею та ВАТ «Комерційний Банк «Надра», правонаступником якого є ПАТ «Комерційний Банк «Надра», укладено кредитний договір № 6/4/20/2008/840-К/2403, того ж дня, на забезпечення кредитного договору, укладено іпотечний договір № 6/4/20/2008/980-І/2404, предметом якого є квартира АДРЕСА_2 (нині - ОСОБА_3) в м. Харкові, що належить їй на праві власності. 06 листопада 2018 року, через наявну заборгованість за кредитним договором, Банк виставив на електронні торги Голландського аукціону відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги за вказаним договором, переможцем аукціону за даним лотом став ОСОБА_2. Позивач вважає договір купівлі-продажу (відступлення) права вимоги недійсним, у зв’язку з чим, 18 грудня 2018 року надіслала відповідачу лист-претензію із наведенням обставин, що відбулися до, під час та після проведення Голландського аукціону щодо лоту № ФГВ F51GL33513. Проте, не дочекавшись протягом двох місяців відповіді від ОСОБА_2, вона звернулась до суду з позовом до нього про визнання дій протиправними та визнання недійсними договорів. 14 березня 2019 року о 14 годині, після дзвінка у квартиру, вона відчинила двері та до помешкання увірвалося шість кремезних чоловіків разом з дівчиною. Один з чоловіків пояснив, що власником квартири є ОСОБА_2, а він є його представником за довіреністю, після чого заявив вимогу про негайне звільнення приміщення, оскільки всі зареєстровані в квартирі особи, включаючи малолітніх дітей, зняті з реєстрації. На її протест вказана особа повідомила, що вони звільнять приміщення від речей і мешканців негайно в примусовому силовому порядку. Після чого нею неодноразово викликалась поліція. Того дня врешті решт о 23 годині 30 хвилин було оформлено письмову угоду про добровільне виселення мешканців з квартири. ОСОБА_1, посилаючись на те, що на підставі вимоги ОСОБА_2 від 28 грудня 2018 року, яка нею, як іпотекодавцем, не отримувалась, реєстратором Печенізької районної державної адміністрації Харківської області ОСОБА_4 внесено запис до Державного реєстру про право приватної власності відповідача на квартиру АДРЕСА_1, вважає, що існує реальна загроза подальшого відчуження спірного майна з неодноразовою перереєстрацією права власності на нього. Позивач вказала, що невжиття заходу забезпечення позову істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду або поновлення її оспорюваного права, за захистом якого вона звернулася до суду.

В судовому засіданні ОСОБА_1 доводи заяви підтримала та просила задовольнити, пояснивши про обставини, викладені вище. При цьому зазначила, що, за фактом захоплення її квартири, працівниками поліції внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

В судовому засіданні представник ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_5, який діяв на підставі Ордеру від 21 березня 2019 року, просив суд відмовити у задоволенні клопотання про забезпечення позову з посиланням на те, що ОСОБА_1 визнає, що має заборгованість за кредитним договором, у зв’язку з чим, відбулися електронні торги та переможцем аукціону став ОСОБА_2. Також вказав, що 14 березня 2019 року до мешканців квартири АДРЕСА_1 фізичне насилля не застосовувалося та зазначив, що у вказаній квартирі жоден із мешканців не зареєстрований, на підтвердження чого надав суду відповідну довідку. Представник зауважив, що позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові. Також вказав, що, не зважаючи на те, що ОСОБА_2 є власником спірної квартири, останній позбавлений можливості користуватися нерухомістю, у зв'язку з чим, забезпеченням позову можуть бути спричинені збитки у вигляді нарахованих комунальних платежів та неможливістю здачі квартири в аренду, що є підставою для застосування зустрічного забезпечення.

Суд, вислухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши клопотання з доданими до нього документами, приходить до наступного.

За приписами ч. 4 ст. 153 ЦПК України, у виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно роз'яснень, які містяться у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Звернення ОСОБА_1 з позовом до суду свідчить про наявність спору між сторонами.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України визначено такий вид забезпечення позову як заборона вчиняти певні дії.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна № 159659505 від 15 березня 2019 року, ОСОБА_2 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1.

За змістом ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

З огляду на те, що предметом позову є правовідносини з приводу визнання недійсними договору купівлі-продажу (відступлення) права вимоги за вищевказаним кредитним договором та договору про відступлення прав за іпотечним договором, на підставі яких ОСОБА_2 став власником квартири АДРЕСА_1 та які ОСОБА_1 просить визнати недійсними, суд приходить до висновку про наявність реальної загрози невиконання або утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову у разі вчинення реєстраційних дій щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на спірну квартиру, що є підставою для задоволення клопотання позивача.

Згідно ст. 154 ЦПК України - суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Суд зобов’язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

У задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_5 про застосування зустрічного забезпечення слід відмовити, оскільки заборона вчиняти реєстраційні дії щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на спірну квартиру жодним чином не перешкоджає відповідачу користуватися належним йому майном, та на погляд суду, не може призвести до збитків за підставами зазначеними представником відповідача. Крім того, представником відповідача надано відомості про те, що позивач не зареєстрована в спірній квартирі, але будь-яких відомостей, що у позивача не має реєстрації взагалі на даний час, суду не надано.

Керуючись ст.ст. 149, 150, 153 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання дій протиправними та визнання недійсними договорів - задовольнити.

Заборонити вчиняти реєстраційні дії щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на об"єкт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на підставі вимоги від 28.12.2018 року, договору про відступлення прав за іпотечним договором № 1936 від 04.12.2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, договору іпотеки № 6/4/20/2008/980-1/2404, номер 331, посвідченого 01.09.2008 року приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_7.

Копію ухвали направити до Департаменту реєстрації Харківської міської ради для виконання.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, що відповідає положенням ч. 10 ст. 153 ЦПК України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення лише вступної та резолютивної частин судового рішення, а також у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м. Харкова.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали складено 27 березня 2019 року.

Суддя І. В. Ульяніч