
Справа № 219/12207/18
Провадження № 2/219/506/2019
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 березня 2019 року м. Бахмут
Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Медінцевої Н.М.
за участю секретаря Волохіної Г.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі м. Бахмут Донецької області у спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В :
24 жовтня 2018 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 у розмірі 724675,08грн. перед позивачем за кредитним договором № R52150304347B від 31 липня 2012 року звернути стягнення на предмет застави, а саме: автомобіль марки – TOYOTA модель – LANDCRUISER 150, тип – легковий універсал, 2012 року випуску, колір – сірий, реєстраційний номер – АН7277ІР номер шасі (кузова, рами) – JTEBH3FJ505041922, що належить ОСОБА_1, шляхом надання дозволу ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» на укладення договору купівлі-продажу Предмету застави з вчиненням подальших дій, пов’язаних з переоформленням даного транспортного засобу в Регіональному сервісному центрі МВС в м. Києві наділивши ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» правом зняття з обліку та постановленням на облік транспортного засобу, правом отримувати дублікати правовстановлюючих документів, зокрема свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. Зобов’язання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що зареєстрований за адресою: 29013, Донецька область, Бахмутський район, м. Сіверськ, вул. Лісова, буд. 2, корп.. 5, кв. 26, передата позивачу пердмет застави – автомобіль марки - TOYOTA модель – LANDCRUISER 150, тип – легковий універсал, 2012 року випуску, колір – сірий, реєстраційний номер – АН7277ІР номер шасі (кузова, рами) – JTEBH3FJ505041922, з комплектом ключів, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Стягнути з відповідача судовий збір. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 31 липня 2012 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № R52150304347В від 31 липня 2012 року у відповідності до якого останній отримав кредит в сумі 503073грн. зі строком повернення кредитних коштів до 31 липня 2019 року із нарахуванням процентів за користування кредитними коштами у розмірі 16,29% річних. Надання кредитних коштів ОСОБА_2 підтверджується меморіальним ордером № 81462 від 31 липня 2012 року. В якості забезпечення виконання зобов’язань з приводу повернення кредитних коштів та відповідно до договору застави транспортного засобу № R52150304347В від 31 липня 2012 року, ОСОБА_2 було надано в приватне обтяження автотранспортний засіб: автомобіль марки - TOYOTA модель – LANDCRUISER 150, тип – легковий універсал, 2012 року випуску, колір – сірий, реєстраційний номер – АН7277ІР номер шасі (кузова, рами) – JTEBH3FJ505041922. 22 червня 2015 року між ПАТ «ВТБ Банк» та позивачем було укладено договір про відступлення права вимоги грошових зобов’язань за фінансовими кредитами № 220615нв, відповідно до якого позивач набув право нового кредитора до ОСОБА_3 за кредитним договором. У цей же день між ПАТ «ВТБ Банк» та позивачем було укладено договір відступлення права вимоги за договором застави № 220615зн, у відповідності до якого позивач є обтяжувачем у відповідності до заставного транспортного засобу, а саме автомобіль марки - TOYOTA модель – LANDCRUISER 150, тип – легковий універсал, 2012 року випуску, колір – сірий, реєстраційний номер – АН7277ІР номер шасі (кузова, рами) – JTEBH3FJ505041922. У зв’язку з невиконанням відповідачем умов кредитного договору утворилась заборгованість у розмірі 413394,83 грн., яку було відступлено банком позивачу. У відповідача перед позивачем існує кредитна заборгованість у розмірі 724675,08 грн., що складається із: заборгованості по кредиту – 413394,83 грн., заборгованості по відсотках 71832,12 грн., урахування індексу збитків – 224497,96 грн., 3 % річних у відповідності до ст. 625 ЦК України – 14950,17 грн. 11 листопада 2015 року позивач звернувся до Артемівського міськрайонного суду Донецької області із позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави, а саме автомобіль марки - TOYOTA модель – LANDCRUISER 150, тип – легковий універсал, 2012 року випуску, колір – сірий, реєстраційний номер – АН7277ІР номер шасі (кузова, рами) – JTEBH3FJ505041922. 20 січня 2016 року суддею Дубовик Р.Є. по цивільній справі № 219/10993/15-ц було ухвалено заочне рішення, яким задоволені позовні вимоги позивача. В ході виконання вищевказаного рішення суду позивач 13 червня 2018 року направив до Регіонального сервісного центру МВС в Донецькій області заяву, в якій просив повідомити хто є власником предмету застави,а саме: автомобілю марки - TOYOTA модель – LANDCRUISER 150, тип – легковий універсал, 2012 року випуску, колір – сірий, реєстраційний номер – АН7277ІР номер шасі (кузова, рами) – JTEBH3FJ505041922. 23 червня 2018 року отримано відповідь центру, згідно якої вбачається, що автомобіль марки - TOYOTA модель – LANDCRUISER 150, тип – легковий універсал, 2012 року випуску, колір – сірий, реєстраційний номер – АН7277ІР номер шасі (кузова, рами) – JTEBH3FJ505041922, зареєстрований за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідно до п.2.2, 2.3 договору застави, ОСОБА_2 зобов’язана не відчужувати предмет застави без письмової згоди позивача, а у разі знищення або пошкодження предмету застави надати в заставу інше майно такого ж виду на ту ж саму або більшу вартість або виконати достроково зобов’язання за кредитним договором в повному обсязі. Відповідно до ст. 10 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі ст. 388 ЦК України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Просить позов задовольнити в повному обсязі.
До судового засідання представник позивача не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином: у відповідності до частини 6 статті 128 ЦПК України – шляхом направлення судової повістки із розпискою рекомендованим листом з повідомленням на адресу, зазначену позивачем у позовній заяві, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи за вказаною позовною заявою без присутності представника позивача, зазначивши, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Повідомлений належним чином про дату, час та місце проведення судового засідання (у відповідності до частини 11 статті 128 ЦПК України – шляхом розміщення оголошення про його виклик до суду на офіційному веб-сайті Артемівського міськрайонного суду Донецької області: http://arm.dn.court.gov.ua та і у відповідності до частини 6 статті 128 ЦПК України шляхом направлення судової повістки рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою його міста проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку) відповідач не з’явилася за невідомою суду причиною, заяв та клопотань про розгляд справи без її участі або про відкладення судового засідання, від неї на адресу суду не надходило. У встановлений ухвалою про відкриття провадження у справі строк відзив на позовну заяву відповідачем також не поданий.
Третя особа повідомлена належним чином про дату, час та місце проведення судового засідання (у відповідності до частини 11 статті 128 ЦПК України – шляхом розміщення оголошення про її виклик до суду на офіційному веб-сайті Артемівського міськрайонного суду Донецької області: http://arm.dn.court.gov.ua та і у відповідності до частини 6 статті 128 ЦПК України шляхом направлення судової повістки рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою його міста проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку) не з’явилася за невідомою суду причиною, заяв та клопотань про розгляд справи без її участі або про відкладення судового засідання, від неї на адресу суду не надходило. У встановлений ухвалою про відкриття провадження у справі строк відзив на позовну заяву відповідачем також не поданий.
Оскільки відповідач був належним чином повідомлений про судове засідання, але причин неявки суду не повідомив, суд вважає можливим у відповідності до пункту 1 частини 3 статті 223 ЦПК України провести судове засідання без його участі.
При цьому, за наявності умов, передбачених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає необхідним розглянути справу на підставі наявних у справі доказів з ухваленням заочного рішення по справі.
У зв’язку з неявкою сторін та у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об’єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, приходить до висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно кредитного договору № R52150304347B від 31 липня 2012 року, укладеного між ПАТ «ВТБ» та ОСОБА_2, остання отримала кредитні кошти на строк до 31 липня 2019 року в розмірі 503 073,00 грн. на придбання автомобілю з процентами за користування кредитом у розмірі 16,29 % з урахуванням можливості автоматичного її збільшення або зменшення згідно з відповідними пунктами п. 3.3 цього договору. Відповідно до п. 5.3.1 кредитного договору ОСОБА_2 зобов’язалась сплатити комісійну винагороду, повернути Банку отриманий кредит та сплатити нараховані проценти за користування кредитом в повному обсязі, виконувати інші зобов’язання в порядку та в строки, встановлені Договором. Тобто боржником за даним кредитним договором є третя особа ОСОБА_2, але ніяк не відповідач як це зазначається позивачем у позові. В матеріалах справи відсутня копія кредитного договору між позивачем та відповідачем, щоб давало право позивачу вимагати погашення заборгованості за вказаним кредитним договором саме з відповідача ОСОБА_1 (а.с.9-20).
В забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором між ПАТ "ВТБ Банк" та третьою особою, а саме ОСОБА_2 31 липня 2012 року був укладений договір застави № R52150304347B, згідно якого відповідач надав у заставу автомобіль марки – TOYOTA, модель – LANDCRUISER 150, тип - легковий універсал, 2012 року випуску, колір – сірий, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер шасі 9 (кузова, рами) – JTEBH3FJ505041922 JTEBH3FJ505041922 (а.с.21-30). Згідно з п. 6.2 договору застави звернення стягнення на предмет застави здійснюється в порядку та на умовах, встановлених чинним законодавством України та може бути здійснено на підставі рішення суду або позасудовому порядку. При цьому використання позасудових способів не позбавляє заставодержателя прав звернутись до суду.
22 червня 2015 року ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» та ПАТ «ВТБ Банк» уклали договір про відступлення права вимоги грошових зобов’язань за фінансовими кредитами № 220615нв, відповідно до якого первісний кредитор (ПАТ «ВТБ Банк) відступає новому кредитору (ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія») право вимоги заборгованості до боржника – позичальника первісному кредитору на умовах, передбачених договором відступлення прав вимоги (а.с.31-36). Проте у цьому ж договорі пункт 2 не можливо прочитати, а саме предмет договору прихований позивачем від суду.
22 червня 2015 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» було укладено договір відступлення прав вимоги за договором застави № 220615 зп. (а.с.37-40). Таким чином, право вимоги за кредитним договором № 220615нв від 22 червня 2015 року та договором застави № 220615 зп 22 червня 2015 року перейшло від ПАТ «ВТБ Банк» до ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (копія акту приймання – передачі документації від 22 червня 2015 року в матеріалах справи а.с.41-63). Даний факт також встановлений рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 20 січня 2016 року, яке 24 лютого 2016 року набрало законної сили, тобто цей факт в розумінні норм діючого законодавства України доказуванню не підлягає.
Згідно копії рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 20 січня 2016 року (а.с.64-66), яке 24 лютого 2016 року набрало законної сили, позов задоволений повністю. Звернуто стягнення в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № R52150304347B від 31 липня 2012 року в сумі 724 675 (сімсот двадцять чотири тисячі шістсот сімдесят п’ять) грн. 08 коп. на предмет застави, а саме: автомобіль марки – TOYOTA, модель – LANDCRUISER 150, тип - легковий універсал, 2012 року випуску, колір – сірий, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер шасі 9 (кузова, рами) – JTEBH3FJ505041922 JTEBH3FJ505041922, який належить на праві власності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу САК 997535, виданого ВРЕВ № 2 м. Донецька при УДАІ ГУМВСУ в Донецькій області 31 липня 2012 року, шляхом визнання права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» права власності на предмет застави -: автомобіль марки – TOYOTA, модель – LANDCRUISER 150, тип - легковий універсал, 2012 року випуску, колір – сірий, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер шасі 9 (кузова, рами) – JTEBH3FJ505041922 JTEBH3FJ505041922, з правом вчинення подальших дій пов’язаних з переоформленням автотранспортного засобу в органах Державної автомобільної інспекції України Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», наділивши правом зняття з обліку транспортний засіб автомобіль марки - автомобіль марки – TOYOTA, модель – LANDCRUISER 150, тип - легковий універсал, 2012 року випуску, колір – сірий, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер шасі 9 (кузова, рами) – JTEBH3FJ505041922 JTEBH3FJ505041922 та поставленням на облік в органах ДАІ України. Зобов’язано ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 передати Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» предмет застави - автомобіль марки – TOYOTA, модель – LANDCRUISER 150, тип - легковий універсал, 2012 року випуску, колір – сірий, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер шасі 9 (кузова, рами) – JTEBH3FJ505041922 JTEBH3FJ505041922, з комплектом ключів, Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу. Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (код ЄДРПОУ 38750239) судовий збір у розмірі 10 870 (десять тисяч вісімсот сімдесят ) грн. 13 копійок. Також мотивувальною частиною цього рішення встановлено, що відповідно до Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін), первісним кредитором здійснено зміну заставодержателя з ПАТ «ВТБ Банк» на ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», на підставі чого позивач набув права заставодержателя відносно автотранспортного засобу, що є забезпеченням виконання зобов’язань, а саме: автомобіль марки - TOYOTA, модель – LANDCRUISER 150, тип - легковий універсал, 2012 року випуску, колір – сірий, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер шасі 9 (кузова, рами) – JTEBH3FJ505041922 JTEBH3FJ505041922, що належить на праві власності відповідачу ОСОБА_2 Будь-яких доказів про хід виконання вказаного рішення, позивач суду не надав, як і не надав тих, що саме позивач просить відносно цього судового рішення, яке набрало законної сили та є обов’язковим до виконання у відповідності до норм Конституції України, у разі задоволення судом цієї позовної заяви відносно ОСОБА_1, оскільки вимоги однакові та стосуються одного і того ж автомобіля, але різних відповідачів.
Тобто вищевказаним рішенням вже звернуто стягнення в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № R52150304347B від 31 липня 2012 року в сумі 724 675 (сімсот двадцять чотири тисячі шістсот сімдесят п’ять) грн. 08 коп., але у даному випадку відповідачем виступала ОСОБА_2, тобто та особа, яка і укладала кредитний договір.
З копії листа регіонального сервісного центру в Донецькій області від 23 червня 2018 року (а.с.67-68) вбачається, що станом на 21 червня 2018 року автомобіль марки - TOYOTA, модель – LANDCRUISER 150, тип - легковий універсал, 2012 року випуску, колір – сірий, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер шасі 9 (кузова, рами) – JTEBH3FJ505041922 JTEBH3FJ505041922, з 25 червня 2016 року на підставі договору дарування належить ОСОБА_1. Крім того слід зауважити на той факт, що рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 20 січня 2106 року вже на час дарування, а саме 25 червня 2016 року, автомобілю марки - TOYOTA, модель – LANDCRUISER 150, тип - легковий універсал, 2012 року випуску, колір – сірий, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер шасі 9 (кузова, рами) – JTEBH3FJ505041922 JTEBH3FJ505041922, набуло законної сили, але з матеріалів справи ніяк не вбачається той факт, що позивач добросовісно виконує і свої процесуальні обов’язки з приводу примусового виконання даного рішення суду, що також би не дало можливості ОСОБА_2 подарувати даний автомобіль ОСОБА_1 Оскільки позивач не надав до матеріалів справи жодного підтверджуючого доказу з приводу того, що вказане судове рішення було на стадії виконання і що позивач був зацікавлений в його виконанні, тобто на той час в реалізації вищевказаного автомобіля, що дає право суду в даному випадку розцінити ці дії позивача як зловживання своїми процесуальними правами (ч.1 ст. 44 ЦПК України).
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про заставу» за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі що визначають на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов’язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону України «Про заставу» звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом, або договором застави.
Рішенням Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року роз’яснено щодо офіційного тлумачення положень пунктів 22, 23 ст.1 ст. 11, ч. 8 ст. 18, ч.3 ст. 22 Закону України “Про захист прав споживачів” у взаємозв’язку з положеннями ч. 4 ст. 42 Конституції України, а саме у п. 3.2 вказаного рішення одним із фундаментальних принципів приватноправових відносин є принцип свободи договору, закріплений у п. 3 ст. 3 Цивільного Кодексу України.
Разом з тим, зазначена свобода є обмеженою - межі дії цього принципу визначаються критеріями справедливості, добросовісності, пропорційності, розумності.
Конституційний Суд вважає, що держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і охоронюваними законом правами та інтересами споживачів їх кредитних послуг.
Хартією захисту споживачів, схваленою Резолюцією Консультативної асамблеї Ради Європи від 17 травня 1973 року № 543, зокрема, передбачається, що надання товарів чи послуг, у тому числі у фінансовій галузі, не має здійснюватися за допомогою прямого чи опосередкованого обману споживача.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит, сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави «Позика», якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
У силу ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, при цьому одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається.
Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися в тому числі заставою, .в силу якої кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 577 ЦК України, застава рухомого майна може бути зареєстрована на підставі заяви заставодержателя або заставодавця з внесенням запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Моментом реєстрації застави є дата та час внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
Відповідно до ч. 3 ст. 587 ЦК України, заставодержатель, який володіє предметом застави, у разі втрати, псування, пошкодження або знищення заставленого майна з його вини зобов'язаний відшкодувати заставодавцю завдані збитки.
Згідно зі ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 593 ЦК України, застава припиняється у разі припинення зобов’язання, забезпеченого заставою.
Відповідно до ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Оскільки позивачем не надано суду відповідних та достовірних відомостей про той факт, що ОСОБА_1 знав про те, що він недобросовісний набувач автомобілю марки - TOYOTA, модель – LANDCRUISER 150, тип - легковий універсал, 2012 року випуску, колір – сірий, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер шасі 9 (кузова, рами) – JTEBH3FJ505041922 JTEBH3FJ505041922, тобто в даному випадку можна казати про те, що відповідач про перебування подарованого йому автомобіля в заставі не знавта не міг знати, оскільки іншого судом при розгляді даної справи не встановлено, а тому суд приходить до висновку, що він є добросовісним набувачем, у якого не може бути витребуваний вказаний автомобіль, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
В даному випадку належним способу захисту порушеного права заставодержателя, могло б бути відшкодування завданих збитків за рахунок ОСОБА_2 в порядку ч. 3 ст. 587 ЦК України.
Також статтею 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» передбачено, що у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 Цивільного кодексу України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (далі - Державний реєстр) відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень. У разі передачі рухомого майна в забезпечення боржником, який не мав на це права, таке забезпечення є чинним, якщо в Державному реєстрі немає відомостей про попереднє обтяження відповідного рухомого майна. Обтяжувач, права якого порушені внаслідок дій боржника, визначених цією статтею, вправі вимагати від боржника відшкодування завданих збитків.
Тобто позивач на підставі вищевказаних вимог та норм діючого законодавства України повинен був вимагати від боржника, тобто від ОСОБА_2, але ніяким чином не від ОСОБА_1 повернення збитків, які ОСОБА_2 завдала позивачу, що ще раз підтверджує необґрунтованість позовних вимог позивача до відповідача ОСОБА_1 за наведених вище підстав, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Під час розгляду справи судом були створені всі необхідні умови для всебічного та повного дослідження обставин справи, сторонам було надано всі можливості для заявлення необхідних клопотань та надання доказів, що підтверджується матеріалами справи та протоколом судового засідання.
Згідно статті 12 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи та витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі (ч. 5 ст. 81 ЦПК України).
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що суд зобов’язаний застосувати сплив строку позовної давності і тому не знаходить законних підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фівнансова компанія «Довіра та гарантія» до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_2, про про стягнення заборгованості за кредитним договором, а тому в їх задоволені слід відмовити за наведених вище підстав.
Оскільки у задоволені позовних вимог відмовлено, суд відповідно до вимог п. 2 ч.2 ст. 141 ЦПК України не стягує з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати, а залишає їх за позивачем.
Керуючись статтями 388, 525, 526, 546, 577, 587, 589, 593, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 11 Закону України “Про захист прав споживачів”, статтею 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ст.ст. 10-13, 76-81, 82, 89, 141, 259, 264-265, 268, 280-284, 356 Цивільного процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
У задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», місцезнаходження якої: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора ОСОБА_4, 8, корп.. А, пов. 6, оф. 32, код ЄДРПОУ 38750239, до ОСОБА_1, останнє відоме місце проживання якого: Донецька область, Бахмутський район, м. Сіверськ, вул. Лісова, буд. 2, корп.. 5, кв. 26, третя особа ОСОБА_2, місце проживання якої: 84523, Донецька область, Бахмутський район, с. Дронівка, вул. Мічуріна, 16, про в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 у розмірі 724675,08грн. перед позивачем за кредитним договором № R52150304347B від 31 липня 2012 року звернути стягнення на предмет застави, а саме: автомобіль марки – TOYOTA модель – LANDCRUISER 150, тип – легковий універсал, 2012 року випуску, колір – сірий, реєстраційний номер – АН7277ІР номер шасі (кузова, рами) – JTEBH3FJ505041922, що належить ОСОБА_1, шляхом надання дозволу ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» на укладення договору купівлі-продажу Предмету застави з вчиненням подальших дій, пов’язаних з переоформленням даного транспортного засобу в Регіональному сервісному центрі МВС в м. Києві наділивши ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» правом зняття з обліку та постановленням на облік транспортного засобу, правом отримувати дублікати правовстановлюючих документів, зокрема свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. Зобов’язання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що зареєстрований за адресою: 29013, Донецька область, Бахмутський район, м. Сіверськ, вул. Лісова, буд. 2, корп.. 5, кв. 26, передата позивачу пердмет застави – автомобіль марки - TOYOTA модель – LANDCRUISER 150, тип – легковий універсал, 2012 року випуску, колір – сірий, реєстраційний номер – АН7277ІР номер шасі (кузова, рами) – JTEBH3FJ505041922, з комплектом ключів, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу – відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Донецького апеляційного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Н.М.Медінцева
Судове рішення № 80771968, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області) було прийнято 01.03.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 219/12207/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: