Ухвала суду № 80771569, 28.03.2019, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

28.03.2019

Справа № 642/713/19

Провадження № 2/642/764/19

У Х В А Л А

про забезпечення позову

28 березня 2019 року м.Харків

Ленінський районний суд м. Харкова у складі: головуючого- судді Шрамко Л.Л., з участю секретаря – Бондаренко В.П., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1

про забезпечення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, а саме автомобіля TOYOTA C-HR, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, рік випуску 2016, придбаного 06.07.2017 на підставі договору купівлі-продажу в автосалоні ТОВ «Автоарт».

Представник позивача ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль TOYOTA C-HR, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, рік випуску 2016, просить зобов’язати ОСОБА_3 передати вказаний автомобіль на зберігання ТОВ «Автоарт-ЛТД», що розташоване за адресою: 61033, м.Харків, вул. Шевченка, 334. Посилається на те, що відповідач приховує автомобіль, що є спільною сумісною власністю подружжя, значно пошкодила його, відмовилась від ремонту автомобілю на спеціалізованому СТО, місце зберігання автомобіля та умови зберігання позивачу невідомі, що дає підстави вважати, що існує загроза його подальшого псування чи продажу, як в цілому так і по запчастинах, або неякісного ремонту в кустарних умовах. Зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист щодо поновлення порушених прав позивача.

Також представник позивача додала до клопотання письмові пояснення співробітника позивача ОСОБА_4, в яких зазначено, що у його присутності на голосному зв’язку відбулась телефонна розмова ОСОБА_2С з ОСОБА_3, та остання сказала позивачу, що автомобіль ніколи не покаже, ремонтні роботи проводити не буде, здасть автомобіль на розборку.

Відповідно до положень ч.1 ст. 153 ЦПК України заява розглядається без повідомлення учасників справи.

Суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню на підставі наступного.

Ухвалою суду від 13 лютого 2019 року відкрито провадження у даній справі, справа підлягає розгляду в порядку спрощеного провадження. Судова повістка, направлена за місцем реєстрації відповідача, повернута суду, відповідач в судове засідання не з’являється, у зв’язку з чим судовий розгляд справи відкладено на 12.04.2019.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Так, згідно п. 43 рішення ЄСПЛ по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п.п. 1, 2 ч.1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно, встановлення обов’язку вчинити певні дії.

Відповідно до ч. ч. 5-7 ст.153 ЦПК України, залежно від обставин справи, суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову, підстави його обрання та вирішує питання про зустрічне забезпечення.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Згідно п. 6 зазначеної Постанови, особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов’язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.

Із матеріалів справи вбачається, що предметом судового розгляду є розподіл автомобіля, як спільного майна подружжя.

З матеріалів справи вбачається, що 19 серпня 2011 року сторони зареєстрували шлюб.

6 липня 2017 року за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на вказаний автомобіль.

Представником позивача надано суду лист директора ТОВ «Автоарт-ЛТД» ОСОБА_5, яким гарантована послуга щодо зберігання автомобіля на підставі заяви ОСОБА_2 за адресою: 61033, м.Харків, вул. Шевченка, 334.

Враховуючи вказані процесуальні норми та встановлені вище обставини, беручи до уваги предмет спору і зміст заявлених позовних вимог, те, що між сторонами дійсно виник спір з приводу розподілу автомобіля, на даний час існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у разі задоволення позову; заходи забезпечення позову, про які заявлене клопотання, є співмірними з заявленими позовними вимогами, а невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, суд приходить до висновку про задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 149-153, 157 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Заяву представника позивача – ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

В порядку забезпечення позову ОСОБА_2 (місце проживання: 61145, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2), до ОСОБА_3 (місце проживання: 61052, м.Харків, вул. Чоботарська, 63-а, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3), про поділ майна, накласти арешт на транспортний засіб - автомобіль TOYOTA C-HR, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, ідентифікаційний VIN номер кузову NMTLY4FX70R002146, код моделі NGХ50L-AHXNXX (16), рік випуску 2016, який належить ОСОБА_3.

Зобов’язати ОСОБА_3 передати вказаний автомобіль на зберігання ТОВ «Автоарт-ЛТД», що розташоване за адресою: 61033, м.Харків, вул. Шевченка, 334.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання рішень, оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Харкові протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Л.Л. Шрамко