Ухвала суду № 80771078, 26.03.2019, Зачепилівський районний суд Харківської області

У Х В А Л А Справа № 620/206/19

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.03.2019 Зачепилівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого – слідчого судді Яценка Є.І.,

при секретарі – Гагаріній С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Зачепилівського ВП Красноградського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_1 про накладення арешту на майно по кримінальному провадженню внесеному до ЄРДР 20 березня 2019 року за № 12019220290000040 за ознаками злочину, передбаченого ст. 290 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До Зачепилівського районного суду Харківської області надійшло клопотання слідчого СВ Зачепилівського ВП Красноградського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_1 про накладення арешту на майно, а саме: трактора Т-156, д.н. НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію машини серія АБ № 615647 та дорожній лист трактора №112, з метою забезпечення кримінального провадження та запобігання можливості їх приховування, знищення або відчуження сторонніми особами чи власниками.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що 20.03.2019 року до Зачепилівського відділення поліції надійшов рапорт інспектора СРПП про те, що ним було зупинено трактор Т-156, д.н. НОМЕР_1, під час проведення огляду даного трактора встановлено, що номер на рамі замість 1993 р. № 625115 є 1986 р. №.389, що не відповідає дійсному реєстраційному номеру.

Під час проведення огляду транспортного засобу 20.03.2019 слідчим виявлено та вилучено трактор Т-156, д.н. НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію машини серія АБ № 615647 та дорожній лист трактора №112.

20.03.2019 слідчим внесені відомості до ЄРДР за № 12019220290000040 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України та розпочато досудове розслідування.

В судовому засіданні прокурор Дальока М.С. підтримав клопотання слідчого, вказавши, що вилучений трактор є речовим доказом злочину, тому його арешт необхідний для проведення додаткового огляду, проведення авто технічної експертизи та інших слідчих дій, а також для збереження речового доказу та запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

В судовому засіданні директор ТОВ «Дружбокраянське» ОСОБА_2 заперечив проти клопотання про арешт майна, зазначив, що дії господарства по експлуатації автомобіля носять виключно господарсько-правовий характер і не були направленими на вчинення злочину. ОСОБА_2 зазначив, що дійсно ТОВ «Дружбокраянське» було придбано трактор Т-156, д.н. НОМЕР_1, але в процесі експлуатації номерна частина рами даного трактору була пошкоджена і тому попереднім директором було прийнято рішення про її заміну на аналогічну деталь від іншого трактора, але відповідні зміни до свідоцтва про реєстрацію не були внесені. В подальшому буде проведена офіційна заміна номерної частина рами з внесенням змін до свідоцтва про реєстрацію машини. ОСОБА_2 просить суд повернути даний трактор ТОВ «Дружбокраянське» для відповідального зберігання, зобов’язується ніяким чином не перешкоджати працівникам поліції в подальшому проводити всі необхідні слідчі дії.

Вислухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані докази, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню частково виходячи з наступних підстав.

Згідно ст.131 КПК України одними з заходів забезпечення кримінального провадження являється арешт майна. Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді.

Відповідно до ч.1, 2 і 3 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом або може бути конфісковане у підозрюваного та інше. Метою арешту майна є, зокрема, забезпечення кримінального провадження. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, а відповідно до ч.4 ст. 170 КПК України, в разі не застосування заборони на використання майна, а також заборони розпоряджатися таким майном, це може призвести до його зникнення, втрати або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню. Підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину та результатом злочинної діяльності або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину.

Майно, на яке необхідно накласти арешт з метою забезпечення збереження речових доказів, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а саме речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінальних протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен врахувати:1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Необхідність арешту транспортного засобу зумовлюється наявністю ризиків щодо приховання, пошкодження, знищення і відчуження речових доказів.

Тому суд приходить до висновку, що доцільно застосувати арешт майна у вигляді обмеження права його використання та відчуження, так як є підстави вважати, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, знищення, перетворення майна. Відповідно до пояснень прокурора Дальока М.С. та директора ТОВ «Дружбокраянське» ОСОБА_2 законним володільцем вилученого трактора є ТОВ «Дружбокраянське» Зачепилівського району Харківської області

Накладення арешту у вигляді заборони відчуження вилученого трактора не стане перешкодою для здійснення господарської діяльності, оскільки такий вид заборони, застосовується з метою забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні.

Незастосування арешту унеможливить виконання завдання кримінального провадження (ст.2 КПК України), для встановлення винних осіб, внаслідок того, що вилучений трактор може бути відчужений, спотворений чи знищений.

При цьому слідчим суддею враховано, що застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим і необхідним у даному кримінальному провадженні, оскільки сприятиме досягненню мети щодо швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування, а також запобігатиме настанню будь-яких негативних наслідків, в тому числі припинення злочинної діяльності.

Відповідно до ч. 3 ст. 173 КПК України, відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.

В силу ч.4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов’язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 107, 170, 172, 173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання слідчого СВ Зачепилівського ВП Красноградського ВП ГУНП у Харківській області ОСОБА_1по кримінальному провадженню внесеному до ЄРДР 20 березня 2019 року за № 12019220290000040 за ознаками злочину, передбаченого ст. 290 КК України про накладення арешту на майно – задовольнити частково.

Накласти арешт на трактор Т-156, д.н. НОМЕР_1, у вигляді обмеження розпорядження майном, а саме: заборонити використовувати та відчужувати вищевказаний транспортний засіб.

Трактор Т-156, д.н. НОМЕР_1 та свідоцтво про реєстрацію машини серії АБ № 615647 та дорожній лист трактора № 112 - повернути законному володільцю – ТОВ «Дружбокраянське» Зачепилівського району Харківської області.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Є.І. Яценко