Ухвала суду № 80770708, 28.03.2019, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 28.03.2019 Справа № 554/798/19

Провадження №1-кс/554/4574/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2019 року м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду м.Полтави Гольник Л.В.,

при секретарі Бакулей А.С.,

за участю прокурора Каспріва Р.І.,

підозрюваного ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, ОСОБА_3 про продовження застосування строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні за № 12018220000001112 від 28.09.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України відносно

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця

смт. Малинівка, Чугуївського р-ну, Харківської обл., громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, капітана внутрішньої служби, начальника сектору соціально-виховної та психологічної роботи державної установи «Хролівський виправний центр (№140)», одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави від 03.02.2019 року відносно ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів, який спливає 01.04.2019 року.

Слідчий другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, погодженим прокурором військової прокуратури Харківського гарнізону ОСОБА_4, про продовження застосування строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1

З клопотання та долучених до нього додатків, вбачається, що 02 лютого 2019 року ОСОБА_1 оголошено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

По даному кримінальному провадженню проведено ряд слідчих (розшукових) та процесуальних дій спрямованих на отримання та перевірку зібраних доказів, разом з тим на даний час необхідно: отримати висновок технічної експертизи документів, призначити та отримати висновок судової експертизи відео-, звукозапису, допитати в якості свідків службових осіб ДУ «Хролівський виправний центр (№140)» щодо відомих їм обставин, вчиненого ОСОБА_1 кримінального правопорушення, встановити та допитати в якості свідків засуджених, які відбувають покарання в ДУ «Хролівський виправний центр (№140)», яким відомі випадки та обставини отримання ОСОБА_1 як службовою особою неправомірної вигоди, здійснити тимчасовий доступ до документів, які знаходяться у володінні ПрАТ «ВФ Україна», здійснити огляд матеріалів судової справи, яка перебуває на розгляді в Харківському районному суді Харківської області відносно розгляду питання про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_5, у разі необхідності попередньо звернувшись з клопотанням слідчого судді про тимчасовий доступ, а також здійснити інші слідчі (розшукові) дії з метою всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження.

У зв'язку з вищезазначеним, 22.03.2019 року постановою першого заступника військового прокурора Харківського гарнізону ОСОБА_6 строк досудового розслідування вказаного кримінального провадження №12018220000001112 від 28.09.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України продовжено до трьох місяців, тобто до 02.05.2019 року включно.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав.

У судовому засіданні захисник заперечував проти продовження строку тримання під вартою, вважаючи, що підстави для продовження строку застосування запобіжного заходу відсутні, посилаючись на те, що підозра щодо ОСОБА_1 є необґрунтованою, а також він має міцні соціальні зв’язки, одружений, має на утриманні малолітню дитину, характеризується позитивно, працює. Стороною обвинувачення не доведено ризики, що підозрюваний буде ухилятися від слідства, суду, буде в інший спосіб перешкоджати кримінальному провадженню тощо. При цьому, просив, якщо суд прийде до висновку про обґрунтованість клопотання, зменшити розмір застави відповідно до норм КПК.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, а також матеріали, якими слідчий обґрунтовує необхідність продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 слідчий суддя дійшов такого висновку.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосовано до підозрюваного ОСОБА_1 відповідно до ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави від 03.02.2019 року строком на 60 днів, який закінчується 01.04.2019 року.

Згідно положень ст.132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

У відповідності до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. У строк тримання під вартою включається час перебування особи в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи. У разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: 1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо злочинів невеликої або середньої тяжкості; 2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

Відповідно до ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

При вирішенні питання про продовження строків тримання під вартою слід враховувати вимоги статей 177, 178, 197, 199 КПК України, статей 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та положень, встановлених у рішеннях Європейського суду з прав людини щодо необхідності дотримання розумних строків тримання особи під вартою.

Відповідно до п. «с» ч.1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Згідно ч. 4 ст. 199 КПК України, слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

За ч. 5 ст. 199 КПК України, слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Суд бере до уваги, що прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.368 КК України, що підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами.

Вирішуючи питання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під варту відносно підозрюваного, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Також слід зазначити, що виключно тяжкість вчиненого особою кримінального правопорушення, не є безумовною підставою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

При цьому суд враховує рішення Європейського суду з прав людини (див. в т.ч. п.80 рішення по справі «Харченко проти України» (заява № 40107/02) та п.60 рішення «Єлоєв проти України» (заява №17283/02), якими встановлено, що застосування такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою виключно на підставі наявності підозри є прямим порушенням пункту 3 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року.

Як випливає з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, ризики, заявлені при обранні запобіжного заходу, з часом зменшуються.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор не доведе обставини, передбачені п. 3 ч. 1 цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені ч. 5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відповідно до приписів ч. 1 та ч. 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Згідно ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

Відповідно до ч. 5 ст. 196 КПК України в ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов’язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов’язки, передбачені частиною п’ятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.

Як вбачається з ч. 5 ст.194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Аналіз наведених обставин та вимог закону дозволяє зробити висновок про те, що прокурор у судовому засіданні не довів об'єктивними доказами, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України,

Як встановлено, продовження строку застосування запобіжного заходу тримання під вартою слідчий обґрунтовує тим, що необхідно провести ряд слідчих (розшукових) та процесуальних дій, серед яких проведення експертиз, тимчасовий доступ до речей та документів, які знаходяться у володінні ПрАТ «ВФ Україна», здійснити огляд матеріалів судової справи, яка перебуває на розгляді в Харківському районному суді Харківської області відносно розгляду питання про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_5 Однак проведенню вказаних слідчих дій підозрюваний не може перешкодити.

Беручи до уваги наявність у підозрюваного постійного місця проживання, його майновий стан, а також повідомлення про підозру, обставини справи, з урахуванням тяжкості вчиненого, наявності ризиків, визначених ч.1 ст.177 КПК України, які є доведеними слідчим, враховуючи недоведеність недостатності застосування більш м’якого запобіжного заходу відносно підозрюваного для запобігання ризиків, зазначених в клопотанні, слідчий суддя дійшов до висновку про можливість застосувати відносно підозрюваного більш м’якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в межах строку досудового розслідування, а саме до 02.05.2019 року, який буде достатнім для неухильного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків, а не тримання під вартою, на якому наполягає прокурор.

Отже, слідчий суддя приходить до висновку, що запобігти ризикам, передбаченим ст.177, на даному етапі досудового розслідування можливо, застосувавши до підозрюваного менш суворий запобіжний захід, а саме цілодобовий домашній арешт.

Тому, суд дійшов до висновку, про часткове задоволення клопотання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 197, 199, 309 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_4, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, строком до 02 травня 2019 року.

Домашній арешт застосувати без використання засобів електронного контролю.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов’язки:

-не залишати місце проживання, а саме будинок за адресою: Харківська обл., Чугуївський р-н, смт. Малинівка, вул. Є. Ткаченка, 48, цілодобово строком 02. травня 2019 року;

-прибувати за кожною окремою вимогою суду, слідчого та прокурора;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;

-утримуватися від спілкування зі свідками, для запобіганню спробам незаконно впливати на вказаних осіб.

В разі невиконання вищевказаних зобов’язань, до підозрюваного може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.

Виконання ухвали покласти на відділ поліції ГУНП в Харківській області, на території обслуговування якого проживає підозрюваний ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Контроль за виконанням умов домашнього арешту покласти на слідчого другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, ОСОБА_3, зобов’язавши його передати копію ухвали для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного.

Роз’яснити, що за умисне невиконання ухвали суду передбачена відповідальність за ст. 382 КК України.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Слідчий суддя Л.В.Гольник