Рішення № 80769406, 27.03.2019, Троїцький районний суд Луганської області

Троїцький районний суд Луганської області

Справа № 433/545/18

Провадження №2/433/31/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.2019 року, смт Троїцьке

Троїцький районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді – Суського О.І.,

за участю секретаря судового засідання – Яковлєвої В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Троїцьке в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1, інтереси якого представляє ОСОБА_2, до Луганської міської ради, третя особа – Приморська державна нотаріальна контора у місті Одеса про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Троїцького районного суду Луганської області із дійсним позовом в обґрунтування якого зазначив, що 06.03.2015 року у м.Луганськ померла його двоюрідна бабуся ОСОБА_3, яка все своє майно заповітом від 15.05.2013 року заповіла йому, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Після смерті спадкодавця залишилось спадкове майно у виді житлової квартири загальною площею 31,3 кв.м, яка розташована за адресою: кв.Ватутіна, б. 21, кв. 30, м.Луганськ. У встановлений законом шестимісячний строк він своєчасно звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, на підставі якої було заведено спадкову справу після смерті ОСОБА_3. Однак в отриманні документів на право власності Другою одеською державною нотаріальною конторою було відмовлено, про що видана відповідна постанова. У зв’язку із зазначеними обставинами єдиним правом для реалізації спадкового права є звернення до суду із даною позовною заявою.

Позивач та його представник в судове засідання не з’явились. Представник позивача надала письмову заяву, відповідно до якої просила справу розглядати без її участі та без участі позивача. Позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Причина неявки представника відповідача суду невідома. Про дату та час судового засідання Луганська міська рада повідомлялась належним чином.

Від Приморської державної нотаріальної контори у місті Одеса також надійшла письмова заява про розгляд справи за відсутності її представника.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено наступне.

ОСОБА_3 є двоюрідною бабусею позивача ОСОБА_1, що підтверджується доданими до позовної заяви копіями свідоцтв про народження та свідоцтв про укладення шлюбу (а.с.8-11)

ОСОБА_4 копії свідоцтва про смерть серії І-ЖД №518010, ОСОБА_3 померла 06 березня 2015 року у м.Луганськ (а.с.12).

Відповідно до копії заповіту від 15.05.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_5, ОСОБА_3 все своє майно заповіла ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.13).

ОСОБА_4 про реєстрацію в Спадковому реєстрі, вказаний вище заповіт був зареєстрований 15.05.2013 року за №54475896 (а.с.13)..

ОСОБА_3 на праві приватної власності належить житлова квартира, розташована за адресою: кв.Ватутіна, б. 21, кв. 30, м.Луганськ. Зазначене підтверджується копією свідоцтва на житло від 23.11.1993 року №6990. ОСОБА_4 примітки до свідоцтва, в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно до 31.12.2012 року не зареєстроване, арешти по квартирі відсутні (а.с.14).

Квартира №30 в буд.21 по кв.Ватутіна у м.Луганськ зареєстрована відділом по приватизації житлового фонду Луганської міськради на праві приватної власноті на підставі свідоцтва про право власності і записана у реєстрову книгу за №3/2204. Дублікат свідоцтва виданий управлінням житлово-комунального господарства Луганської міської ради 01.07.2013 року замість свідоцтва, яке втратило чинність (а.с.15).

Відповідно до копії технічного паспорта на квартиру №30 в житловому будинку №21 на кв.Ватутіна у м.Луганськ станом на 27.07.2013 року, ОСОБА_3 є власником зазначеної квартири, загальною площею 31,30 кв.м (а.с.16).

ОСОБА_4 постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 13.04.2016 року, ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на квартиру АДРЕСА_1, оскільки реєстрація дубліката свідоцтва про право власності на житло у відповідному органі відсутня, не була зареєстрована спадкодавцем ОСОБА_3 (а.с.18).

Спадкова справа після смерті ОСОБА_3, померлої 06.03.2015 року, була заведена Другою одеською державною нотаріальною конторою 21.08.2015 року на підставі заяви ОСОБА_1. Інших спадкоємців, які прийняли спадщину, немає, що підтверджується матеріалами спадкової справи (а.с.138)

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» спадкові відносини регулюються Цивільним кодексом України, Законами України від 02.09.1993 року № 3425-ХІІ «Про нотаріат», від 23.06.2005 року № 2709-ІV «Про міжнародне приватне право», іншими законами, а також прийнятими відповідно до них підзаконними нормативно-правовими актами.

Відносини спадкування регулюються правилами Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а у разі відсутності заповіту - спадкоємці за законом.

ОСОБА_4 ст., ст. 1268, 1274 ЦК України спадкоємці за заповітом чи законом мають прийняти спадщину, або не прийняти її, чи відмовитися від прийняття спадщини на користь будь- кого із спадкоємців незалежно від черги.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1268 ч.5 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Главою 86 ЦК України, а також спеціальним законодавством, зокрема, законом України «Про нотаріат», підзаконними нормативними актами, визначено нотаріальний порядок оформлення права на спадщину, що відповідає встановленій законодавством сукупності функцій притаманній юрисдикційній діяльності судів та нотаріусів. Це знайшло також підтвердження у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику в справах про спадкування», в якій зазначено, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають.

Відповідно до ст..67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім'я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо.

Як вбачається зі змісту ст. 66 вищезазначеного закону на майно, що переходить за правом спадкоємства до спадкоємців нотаріусом за місцем відкриття спадщини видається свідоцтво про право на спадщину.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги той факт, що позивач, який є спадкоємцем ОСОБА_3 за заповітом у встановлений законом шестимісячний строк звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, інших спадкоємців немає, однак оформити право власності у встановленому законом нотаріальному порядку немає можливості з незалежних від позивача причин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання за ОСОБА_1 права власності на житлову квартиру №30 у будинку №21 за адресою: квартал Ватутіна, м.Луганськ, Луганська область в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, яка померла 06.03.2015 року, підлягають задоволенню, оскільки використати позивачем реалізацію його права на спадкове майно через такий механізм, як отримання свідоцтва про право власності на спадкове майно у нотаріальній конторі виявляється неможливим з незалежних від нього причин, зокрема, через проведення антитерористичної операції на території м.Луганська, що є загальновідомим фактом. Тому реалізувати своє право на спадкове майно позивач може лише через суд, у відповідності до ст. 16 ЦК України.

На підставі викладеного, ст.ст. 16, 1223, 1268, 1270, 1274 ЦК України, керуючись ст.ст. 12,13,76-81, 259, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (вул.Суходольська, б. 12, кв. 11, м.Луганськ, РНОКПП – НОМЕР_1), інтереси якого представляє ОСОБА_2 (вул.Середньофонтанська, б. 63, кв. 34, м.Одеса), до Луганської міської ради (вул.Коцюбинського, б. 14, м.Луганськ), третя особа Приморська державна нотаріальна контора у місті Одеса (вул.Ланжеронівська, б. 26, м.Одеса, ЄДРПОУ 42511993), про визнання права власності на спадкове майно – задовольнити в повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 (вул.Суходольська, б. 12, кв. 11, м.Луганськ, РНОКПП – НОМЕР_1) в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3, яка померла 06 березня 2015 року, право власності на житлову квартиру загальною площею 31,3 кв.м., розташовану за адресою: кв.Ватутіна, б. 21, кв.30, м.Луганськ.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Луганського апеляційного суду через Троїцький районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його складення із урахуванням п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України ( в редакції, яка набрала чинності 15.12.2017 року).

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасоване, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О.І.Суський

27.03.19