Ухвала суду № 80769225, 28.03.2019, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/959/19

Провадження № 1-кс/552/1256/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.03.2019 року Слідчий суддя Київського районного суду м. Полтави Шиян В.М., за участю секретаря Кулинич Ю.С., адвоката – ОСОБА_1, слідчого – Пшенишної В.А., розглянувши скаргу адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на бездіяльність старшого слідчого з ОВС третього відділу розслідування кримінальних проваджень Слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області ОСОБА_4, щодо неповернення тимчасово вилученого майна,-

В С Т А Н О В И В :

Адвокат ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Київського районного суду м. Полтави зі скаргою на бездіяльність старшого слідчого з ОВС третього відділу розслідування кримінальних проваджень Слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області ОСОБА_4, щодо неповернення тимчасово вилученого майна.

Своє клопотання обґрунтовує тим, що в межах кримінального провадження №42018171090000055 від 14.03.2018 року, згідно ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 21.02.2019 року було проведено обшук квартири АДРЕСА_1, власницею якої є ОСОБА_5. В ході проведення обшуку було вилучено грошові кошти, які належать ОСОБА_3, яка є матір’ю ОСОБА_5 та проживає разом з нею, а саме: у тумбочці у рожевому гаманці -2318 доларів США, 100 євро, 4500 російській рублів; у шкатулці на тумбочці – 1000 грн., у жіночій сумочці у коридорі біля вхідних дверей – 8500 грн., 2000 грн., у гаманці на тумбочці – 501 долар США, 2420 грн.

Зазначає, що ухвалою слідчого судді було надано дозвіл, зокрема на відшукання і вилучення готівкових коштів, отриманих злочинним шляхом, однак, вилучені грошові кошти є готівковими коштами, що належать ОСОБА_3, це її особисті накопичення, що не мають жодного відношення до матеріалів кримінального провадження, в рамках якого їх було вилучено, що підтверджується квитанціями про здійснення валютно-обмінних операцій, корінцями нарахувань заробної плати, довідками про доходи та виписками з банківських рахунків. На даний час, а ні ОСОБА_3, а ні будь-якій іншій особі не оголошувалось про підозру по даній справі, а слідчий або прокурор з клопотанням про арешт вилученого майна не звертався. Отже, вважає, що вилучені у ході обшуку кошти, що належать ОСОБА_3 є тимчасово вилученим майном, а тому у органу досудового слідства відсутні достатні підстави для вилучення та утримання вищевказаного майна, адже відсутнє будь-яке судове рішення, яке б надавало право органу досудового розслідування утримувати зазначене майно у себе, а тому у своїй скарзі просить зобов’язати старшого слідчого з ОВС третього відділу розслідування кримінальних проваджень Слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області ОСОБА_4, або іншу уповноважену особу, повернути тимчасово вилучене майно.

Адвокат ОСОБА_1 в судовому засіданні скаргу підтримала та просила слідчого суддю її задовольнити з підстав викладених в скарзі.

Слідчий Пшенишна В.А. щодо задоволення скарги заперечила, зазначила, що все вказує на те, що дані кошти здобуті злочинним шляхом, вказане підтверджується матеріалами кримінального провадження.

Розглянувши надані матеріали та матеріали кримінального провадження, заслухавши обґрунтування представника скажника та слідчого, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Статтею 303 КПК України визначено порядок оскарження бездіяльності, яка може полягати, зокрема, в бездіяльності слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу.

В поданій до суду скарзі скаржник посилається на те, що вилучене під час обшуку 28.02.2019 року майно має процесуальний статус тимчасово вилученого, оскільки належить ОСОБА_3, яка не має жодного відношення до матеріалів кримінального провадження, в рамках якого їх було вилучено, а слідчий або прокурор з клопотанням про арешт вилученого майна не звертався, а тому підлягає поверненню особі у якої воно було вилучене.

Разом з тим, дослідженими матеріалами встановлено, що в провадженні Слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Полтавській області перебувають матеріали досудового розслідування внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018171090000055 від 14.03.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 212 КК України.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 21.02.2019 року надано дозвіл на проведення обшуку в квартирі за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_5, з метою виявлення та вилучення, в тому числі, грошових коштів, отриманих незаконним шляхом.

Встановлено, що в ході проведення обшуку квартири АДРЕСА_3, було виявлено та вилучено майно, в тому числі готівкові грошові кошти: 2719 доларів США, 100 євро, 4400 російській рублів, 13920 грн.

Звертаючись до слідчого судді з відповідною скаргою, заявник посилається на те, що вилучене слідчим майно має статус тимчасово вилученого.

Норми статті 236 КПК України передбачають, що вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Грошові кошти були безпосередньо зазначені в ухвалі слідчого судді про проведення обшуку, тому в розумінні норм ст. 236 КПК України зазначене в скарзі майно не має статусу тимчасово вилученого, відповідно у слідчого згідно норм ст. 173 КПК України не виникло обов’язку звернення до слідчого судді з клопотанням про його арешт.

Крім того, постановою слідчого від 05.03.2019р. вилучені 28.02.2019р. під час обшуку житлового приміщення за адресою АДРЕСА_2, грошові кошти визнані речовим доказом по кримінальному провадженню №42018171090000055, тобто в розумінні ст. 98 КПК України вилучені речі можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

З цих підстав слідчий суддя приходить до висновку, що бездіяльність слідчого, яка полягає в неповерненні тимчасово вилученого майна відсутня, а відтак, скарга адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на бездіяльність щодо неповернення тимчасово вилученого майна, є безпідставною та не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 168-173 КПК України, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні скарги адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на бездіяльність старшого слідчого з ОВС третього відділу розслідування кримінальних проваджень Слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області ОСОБА_4, щодо неповернення тимчасово вилученого майна – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя В.М. Шиян