
Троїцький районний суд Луганської області
Справа № 433/2524/18
Провадження №2/433/273/19
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.03.2019 року, смт Троїцьке
Троїцький районний суд Луганської області
в складі: головуючого - судді Суського О.І.,
за участю секретаря судового засідання – Яковлєвої В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт.Троїцьке цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Троїцька Державна нотаріальна контора Луганської області, про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності у порядку спадкування, -
В С Т А Н О В И В :
До Троїцького районного суду Луганської області надійшов вищезазначений позов, в обґрунтування якого зазначено, що 18.06.1978 року помер ОСОБА_3, який є батьком чоловіка ОСОБА_1 - ОСОБА_4. 10.04.2013 року помер чоловік позивача ОСОБА_4, після смерті якого відкрилась спадщина на наступне майно: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: вул.Чкалова, б. 61, смт Троїцьке, Луганської області, та легковий автомобіль моделі М-2140, 1986 року випуску, номерний знак Л4056РГ.
Право приватної власності на вищевказаний будинок набуте згідно договору купівлі-продажу, на підставі якого отримано реєстраційне свідоцтво на ім’я ОСОБА_3 та ОСОБА_4. На даний час оригінал правовстановлюючого документа втрачений, про що в місцевій газеті було розміщене оголошення.
Позивач разом з чоловіком на момент смерті ОСОБА_3 проживали разом з ним в одному будинку, були пов’язані спільним побутом, веденням спільного господарства. Також на підставі заяви ОСОБА_4 йому була передана у приватну власність земельні ділянка за адресою: вул.Чкалова, 61, смт Троїцьке, площею 0,17 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, а також 0,07 га для ведення сільського господарства. Зазначене підтверджує фактичний вступ чоловіка позивача в управління та володіння спадковим майном. Однак юридично ОСОБА_4 не переоформив ту частину житлового будинку, яка належала його батьку ОСОБА_3 та яку він успадкував після його смерті.
ОСОБА_4 на час відкриття спадщини мав спадкоємців: ОСОБА_1 – дружина, та ОСОБА_2 – донька, які були зареєстровані та постійно проживали разом з ним і після його смерті здійснили поховання. Протягом шести місяців після відкриття спадщини із заявами про прийняття спадщини ніхто із спадкоємців не звернувся. Донька спадкодавця ОСОБА_2 відмовилась від прийняття спадщини на користь своєї матері – позивача ОСОБА_1
Під час звернення до нотаріальної контори позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок у зв’язку із відсутністю документа, що посвідчує право власності. А тому враховуючи викладене позивач змушена звернутись до суду із даною позовною заявою та просить визнати за нею право власності на вищевказане спадкове майно.
Позивач у судове засідання не з’явилась, просила розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити, про що надала відповідну заяву.
Відповідач у судове засідання не з'явилась. Надала суду письмову заяву, відповідно до якої позовні вимоги визнає в повному обсязі та просить справу розглядати без її участі.
Від представника третьої особи - Троїцької державної нотаріальної контори Луганської області також надійшла заява, відповідно до якої в.о. завідувача просить суд розглядати справу за відсутності представника нотаріальної контори.
Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
У зв’язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі, у відповідності до вимог ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази, вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено наступне.
Згідно договору купівлі-продажу від 11.04.1975 року, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 придбали в рівних частках житловий будинок з надвірними будівлями та господарськими спорудами за адресою: вул.Чкалова, б. 61, смт Троїцьке, Троїцького району, Луганської області (а.с.19-20).
Як вбачається з копії реєстраційного посвідчення від 17.04.1975 року, виданого Рубіжанським БТІ, домоволодіння №61 на вул.Чкалова у смт Троїцьке, Троїцького району, Луганської області, зареєстровано за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 згідно договору купівлі-продажу від 17.04.1975 року (а.с.21)
Відповідно до копії технічного паспорта від 25.09.2018 року на житловий будинок №61 на вул. Чкалова у смт Троїцьке, Троїцького району, Луганської області, вказаний будинок зі спорудами складається з: А;а;пг; ґ – житл.будинок; В – гараж; Б – сарай; Г – лідуш; Д – убиральня; Е – лікухня; 1-4 огорожа; 5- водопровід (а.с.30).
Згідно копії реєстраційного свідоцтва, ОСОБА_4 є власником автомобіля марки М-2140, 1986 року випуску, оранжевого кольору, номерний знак Л4056 ВГ (а.с.22).
Відповідно до архівної довідки №06-01/140 від 27.11.2018 року, виданої Архівним відділом Троїцької районної державної адміністрації Луганської області, ОСОБА_4 отримав в приватну власність земельну ділянку для обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд за адресою: вул.Чкалова, б. 61, смт Троїцьке, Троїцького району, Луганської області (а.с.18).
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії IV-УР №1648652 від 27.12.1962 року, ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_4 (а.с.12).
Згідно копії свідоцтва про смерть серії І-ЕД №463946 від 02.08.1978 року, ОСОБА_3 помер 18.06.1978 року у с.Лантратівка, Троїцького району, Луганської області (а.с.14).
ОСОБА_4 помер 10.04.2013 року у смт Троїцьке, Троїцького району, Луганської області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 16.04.2013 року серії І-ЕД №358590 (а.с.13).
Відповідно до копії свідоцтва про одруження серії VIII-УР №445075 від 07.05.1967 року, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 є чоловіком та дружиною (а.с.15).
ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою: вул. Чкалова, б. 61, смт Троїцьке, Троїцького району, Луганської області та має наступний склад сім’ї: донька – ОСОБА_2, онук – ОСОБА_5. Зазначене підтверджується довідкою №2731 від 20.07.2018 року, виданою виконавчим комітетом Троїцької селищної ради Троїцького району Луганської області (а.с.16).
Як вбачається з довідки №2712 від 20.07.2018 року, ОСОБА_4, який помер 10.04.2013 року, постійно мешкав та був зареєстрований за адресою: вул.Чкалова, б. 61, смт Троїцьке, Троїцького району, Луганської області. Разом з ним на момент його смерті та протягом шести місяців після його смерті були зареєстровані: дружина – ОСОБА_1, донька – ОСОБА_2 та онук – ОСОБА_5 (а.с.17).
Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 07.12.2018 року, виданою Троїцькою державною нотаріальною конторою, ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом щодо житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, щор знаходиться за адресою: вул.Чкалова, б. 61, смт Троїцьке, Троїцького району, Луганської області, та належить її чоловіку ОСОБА_4, який помер 10.04.2013 року, оскільки спадкоємцем для оформлення спадкових прав на вищевказане майно не надано документ, що посвідчує право власності на житловий будинок. (а.с.23-24).
Факт втрати оригінала реєстраційного свідоцтва посвідчується розміщеним в газеті «Сельская новь» №49 оголошенням (а.с.31)
Згідно пояснень свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, вони підтвердили в повному обсязі викладені у позовній заяві обставини.
Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» спадкові відносини регулюються Цивільним кодексом України, Законами України від 02.09.1993 року № 3425-ХІІ «Про нотаріат», від 23.06.2005 року № 2709-ІV «Про міжнародне приватне право», іншими законами, а також прийнятими відповідно до них підзаконними нормативно-правовими актами.
Відносини спадкування регулюються правилами Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року.
Оскільки ОСОБА_3 помер у 1978 році, в даному випадку до відносин спадкування мають бути застосовані норми ЦК УРСР від 18.07.1963 року, а відносини спадкування після смерті ОСОБА_4 регулюються правилами ЦК України.
Згідно ст.. 548 ЦК УРСР 1963 року, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Статтею 549 ЦК УРСР передбачено, що визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а у разі відсутності заповіту - спадкоємці за законом.
В силу статті 1261 ЦК України позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є спадкоємцями першої черги за законом.
Згідно ст., ст. 1268, 1274 ЦК України спадкоємці за заповітом чи законом мають прийняти спадщину, або не прийняти її, чи відмовитися від прийняття спадщини на користь будь- кого із спадкоємців незалежно від черги.
Частиною 3 ст.1268 ЦК України перебачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1268 ч.5 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно ч. 1 ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Главою 86 ЦК України, а також спеціальним законодавством, зокрема, законом України «Про нотаріат», підзаконними нормативними актами, визначено нотаріальний порядок оформлення права на спадщину, що відповідає встановленій законодавством сукупності функцій притаманній юрисдикційній діяльності судів та нотаріусів. Це знайшло також підтвердження у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику в справах про спадкування», в якій зазначено, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають.
Відповідно до ст..67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім'я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо.
Як вбачається зі змісту ст. 66 вищезазначеного закону на майно, що переходить за правом спадкоємства до спадкоємців нотаріусом за місцем відкриття спадщини видається свідоцтво про право на спадщину.
Крім того, відповідно до п.2 Постанови №7 Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.
З огляду на вищезазначене, вивчивши надані докази, враховуючи те, що позивач доводиться спадкоємицею майна померлого, оскільки на момент смерті чоловіка проживала разом з ним, спадкодавець ОСОБА_1ЯГ. фактично прийняв спадщину після смерті батька ОСОБА_3, відповідач ОСОБА_2 відмовилась від прийняття спадщини на її користь, так як позивач за вказаних вище обставин на даний момент не має належних підстав для оформлення спадщини у нотаріальному порядку, враховуючи, що відсутній оригінал правовстановлюючого документа, тому суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
На підставі вищевикладеного, ст.ст. 1216, 1218, 1261, 1268, 1270 ЦК України, ст.. 548,549 ЦК УРСР 1963 року, керуючись ст.ст. 5-13, 76-81, 89, 206, 211, 258-259, 265, 272, 273, 354 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 (вул. Чкалова, б. 61, смт Троїцьке, Троїцького району, Луганської області, НОМЕР_1) до ОСОБА_2 (вул. Чкалова, б. 61, смт Троїцьке, Троїцького району, Луганської області), третя особа Троїцька Державна нотаріальна контора Луганської області (кв.Молодіжний, б. 19, смт Троїцьке Луганської області, код ЄДРПОУ 05382242), про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності у порядку спадкування задовольнити у повному обсязі.
Встановити, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який помер 10 квітня 2013 року, у встановлений законом шестимісячний строк вступив в управління і володіння спадковим майном: житловим будинком з господарськими будівлями та спорудами за адресою: вул.Чкалова, б. 61, смт Троїцьке, Троїцького району, Луганської області, після смерті батька ОСОБА_3, який помер 18.06.1978 року.
Визнати за ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, вул. Чкалова, б. 61, смт Троїцьке, Троїцького району, Луганської області, НОМЕР_1) в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: вул.Чкалова, б. 61, смт Троїцьке, Троїцького району, Луганської області, що складається з: А;а;Пг; ґ – житл.будинок; В – гараж; Б – сарай; Г – лідуш; Д – убиральня; Е – лікухня; 1-4 огорожа; 5- водопровід.
Визнати за ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, вул. Чкалова, б. 61, смт Троїцьке, Троїцького району, Луганської області, НОМЕР_1) в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 право власності на легковий автомобіль моделі М-2140, 1986 року випуску, номер двигуна №5299478, номер шасі №1929856, номерний знак НОМЕР_2.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається за правилами п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України через Троїцький районний суд Луганської області до Луганського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.І.Суський
27.03.19
22.02.19
Судове рішення № 80769012, Троїцький районний суд Луганської області було прийнято 27.03.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 433/2524/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: