Рішення № 8076795, 24.12.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.12.09                                                                                           Справа№ 19/168

За позовом: ТзОВ “Спецбудмоноліт”, м. Львів;

До Відповідача: ТзОВ “Компанія” ВЕЕМ-Будсервіс”, Львівска обл.; Пустомитівський р-н, с. Муроване;

Про: стягнення 855010,84грн.

Суддя: Левицька Н.Г.

Секретар судового засідання: Байко А.Я.

В судовому засіданні взяли участь представники Сторін:

Позивача: не з’явився;

Відповідача: Хороз І.І.- предст. (дов. Від 19.09.2009р.);

Представнику Відповідача, який взяли участь у справі, роз'яснено його права та обов’язки, передбачені ст.ст.20,22,29 ГПК України, в тому числі право заявляти відводи.

Суть спору:

Позовні вимоги заявлено ТзОВ “Спецбудмоноліт”,, м. Львів до Відповідача: ТзОВ, ТзОВ “Компанія” ВЕЕМ-Будсервіс”, Львівска обл., про стягнення 855010,84грн.

Обставини справи:

          Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття заяви до розгляду, ухвалою від 27.07.2009р. порушив провадження у справі та ухвалив призначити розгляд справи на 14.08.2009р. Цією ж ухвалою суд зобов’язав Сторони долучити ряд документів, необхідних для вирішення спору.

В судових засіданнях оголошувались перерви з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду, які знаходяться в матеріалах справи.

Позивач позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві.

Позивач, зокрема, ствердив, що 03.10.2007р. між Позивачем та Відповідачем укладено Договір № 0310-2007 та Додаткових угод №1-10 на виконання будівельно-монтажних робіт по об’єкту: Генеральне Консульство республіки Польща у м.Львові, а також 20.03.2008р. Договір №3 на виконання робіт по будівництву житлового багатоквартирного будинку по вул. Лісній,3 у м.Львові.

Відповідно до вимог п.4.2, п.4.6 та п.14.1-14-2 Договору № 0310-2007 по об’єкту Генеральне Консульство республіки Польща у м.Львові та на основі Акту виконаних робіт форма №КБ-3 за травень 2008 року Позивач закінчив роботи по даному об’єкту.

Згідно з умовами п.4.2. та п. 4.6 даного Договору Відповідач зобов’язаний провести оплату на протязі 20-ти календарних днів з моменту підписання останнього Акту виконаних робіт. Відповідно до Актів форми КБ-3 Позивачем за період з жовтня 2007р. по квітень 2009р. виконано робіт на суму 2969812,00грн., що підтверджується Актами виконаних робіт форми КБ-3. Оплачено станом на 20.06.2008р. 2947304,80грн. Сума дебіторської заборгованості становить 22507,20грн.

Вказана сума дебіторської заборгованості підтверджується Актом звірки розрахунків, підписаного сторонами та скріпленого печатками, яка станом на 10.07.2009р. на протязі 265 календарних днів Відповідачем не сплачується по невідомим нам причинам.

Незважаючи на погоджені умови Договору, Відповідачем систематично не виконувались обов’язки щомісячної оплати за виконані роботи.

На основі п.19.1 Договору №3 від 20.03.2008р. по об’єкту: житловий багатоквартирний будинок по вул.Лісній,3 у м.Львові, а також листа Відповідача №106 від 30.01.2009р. Відповідач, як Замовник, зупинив дію Договору і виконання робіт по даному об’єкту.

Згідно з п.2.1. та п.12.1 Договору, а також виконавши свої зобов’язання по п.19.4 та п.19.6 Договору Позивачем за період з березня 2008р. по березень 2009р. виконано робіт на суму 4115414,28грн.,що підтверджується Актами виконаних робіт форм №КБ-3, згідно з п.3.3 та п.4.1 Договору. Дебіторська заборгованість складає 377614,28грн.,що підтверджується Актом звірки розрахунків, підписаним сторонами та скріпленим печатками. Дана дебіторська заборгованість не погашена на даний час і прострочена на 95 календарних днів.

Згідно з п.4.5 Договору Відповідач взяв на себе зобов’язання не пізніше, як за 10 днів до початку виконання робіт на об’єкті перераховувати у вигляді авансу 50% щомісячної вартості робіт, згідно з планом фінансування на придбання матеріалів, а згідно з п.4.2 Договору проводити оплати на протязі календарних днів з моменту підписання останнього Акту виконаних робіт форми КБ-3.

Незважаючи на взяті на себе зобов’язання за п.4.2 та п.4.5 Договору, Відповідач, грубо порушуючи їх, додатково створив труднощі Позивачу, збільшуючи щомісячні заборгованості.

На думку Позивача, тим самим Відповідач не давав можливості Позивачу вчасно і належно розраховуватися із своїми кредиторами за надані послуги і придбані матеріали, що в кінцевому результаті привело до позовних заяв Кредиторів з пред’явленням штрафих санкцій до Позивача.

Крім того, Відповідач не виконав п.6.1 умов Договору не передавши технічну документацію Позивачу, що призвело до затримки початку будівництва об’єкту на 3 (три) місяці і зривів графіку будівництва (Акт передачі відсутній).

Позивач вважає, що Відповідачем порушувались норми цивільного законодавства та умови укладених Договорів в частині оплати за виконані будівельно-монтажні роботи, одже, Позивач відповідає за порушення грошового зобов’язання у вигляді сплати боргу, з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми. П.16.5 Договору №0310-2007р. від 03.10.2007р. та п.18.5 Договору 33 від 20.03.2008р. встановлено, що за несвоєчасну оплату Відповідач зобов’язаний сплатити пеню Позивачу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості.

Позивач вважає,що за невиконання зобов’язань належним чином у встановлений термін Відповідачем та умов Договору, що привело до довготривалої кредиторської заборгованості, внаслідок чого Позивачу нанесені збитки за рахунок несплат кредиторам і пред’явлення ними позовних заяв з компенсацією штрафних санкцій на суму 83115,04грн. Незважаючи на лист Відповідача №106 від 30.10.2009р. про зупинку будівництва і розірвання Договору по будівництву житлового багатоквартирного будинку по вул.Лісній, 3 в м.Львові з причини відсутності фінансування,- Відповідач, нехтуючи погашенням довготривалої дебіторської заборнованості перед Позивачем продовжує будівництво власними силами, поставляє матеріали і конструкції невідомо за рахунок якого фінансування і коштів, що суперечить наданому Відповідачем листу №106.

Позивач стверджує, що він мав вигідні і довготермінові пропозиції щодо підписання Договорів з іншими Замовниками, але, беручи до уваги взяті на себе зобов’язання і відповідальність за підписаним Договором з Відповідачем, відмовив іншим Замовникам.

Позивач вважає, що Відповідач в одноосібному порядку розірвав Договір, цим наніс збитки Позивачу в плані формування своєї діяльності на даний і майбутній період, та керуючись ст.623 ЦК України Позивач просить відшкодувати збитки за втрату комерційної вигоди.

Так, відповідно до вищенаведеного і розрахунків, що додаються до позову , загальна сума позову з урахуванням фінансових та штрафних санкцій Позивача, штрафних санкцій Кредиторів складає: 855010,84грн., з яких:

29136,81грн. –загальна сума позову по об’єкту “генеральне Консульство республіки Польща” у м.Львові.

442374,99грн.- загальна сума позову по об’єкту “Житловий багатоквартирний будинок” по вул.Лісній,3 у м.Львові.

83115,04грн.–штрафні санкції до Позивача зі сторони його Кредиторів внаслідок невиконання своїх зобов’язань Відповідачем

300384,00грн.- компенсація збитків за втрату комерційної вигоди Позивача.

Виходячи з вищевикладеного, просить задоволити первісні позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач: ТзОВ “Компанія” ВЕЕМ-Будсервіс”, м.Львів, позовні вимоги визнав частково, з підстав, викладених у Відзиві на позов:

03.10.2007р. між Відповідачем та Позивачем було укладено Договір № 310-2007 та Додаткові угоди №1-10 на виконання будівельно-монтажних робіт по об’єкту: Генеральне Консульство республіки Польща м.Львові, а також 20.03.2008р. Договір №3 на виконання робіт по будівництву житлового багатоквартирного будинку по вул. Лісній, 3 у м.Львові.

Відповідно до умов п.4.2, п.4.6 та п.14.1-14-2 Договору №0310/2007 по об’єкту: Генеральне Консульство республіки Польща у м.Львові та на основі Акту виконаних робіт, форма КБ-3 за травень 2008р. Позивач закінчив роботи по даному об’єкту.

Згідно з Акту звірки розрахунків, заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 22597,20грн.

На основі п.19.1 Договору №3 від 20 березня 2008 року по об’єкту: житловий багатоквартирний будинок по вул.Лісній,3 у м.Львові, а також листа Відповідача №106 від 30.01.2009р. Відповідач, як Замовник, призупинив дію Договору і виконання робіт по даному об’єкту. Заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договором №3 від 20.03.2008р. становить 290033,80грн.

В позовній заяві Позивач посилаються на те, що Відповідач, не виконуючи взяті на себе зобов’язння щодо виконання п. 4.5 Договору, створив додаткові труднощі Позивачу, тим самим не давав можливості вчасно і належно розраховуватися із своїми кредиторами за надані послуги і придбані матеріали, що в кінцевому результаті привело до позовних заяв кредиторів з пред’явленням штрафих санкцій до Позивача, та виникнення заборгованості Позивача перед кредиторами в сумі 83115,04грн.

При вирішенні спору, розглянувши подані Позивачем та Відповідачем документи та докази, заслухавши пояснення Сторін, виходив з наступного:

Позивачем не доведено, що власне виникнення заборгованості за Договорам з Відповідачем призвело до позовних заяв кредиторів з пред’явленням штрафних санкцій до Позивача, оскільки Позивач виконував будівельні роботи не тільки для ТзОВ “Компанія” ВЕЕМ-Будсервіс”. Тому грошові кошти, які належали до сплати Відповідачем не могли бути основним джерелом фінансування Позивача.

В Договорах, укладених між ТзОВ “Компанія” ВЕЕМ-Будсервіс” та ТзОВ “Спецбудмоноліт”, немає посилання на те, що кошти, оплачені по Договору Відповідачем призначені для розрахунку з вказаними Позивачем контрагентами.

Згідно з вимогами п.7 ст.193 Господарського Кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим Договором не було виконано належним чином.

Також, згідно із вимогами ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідач: ТзОВ “Компанія” ВЕЕМ-Будсервіс” не перебував у правовідносинах із юридичними особами, на яких вказує Позивач і виходячи із принципу індивідуалізації відповідальності, закріпленого в ст.61 Конституції України ТзОВ “Компанія” ВЕЕМ-Будсервіс” не несе відповідальності за дії ТзОВ “Спецбудмоноліт” в господарському зобов’язанні між ДП МОУ “Західвійськбуд”, ДП МОУ ЛЗЗК, ЗАТ УВТК, ТзОВ БК “Комфортбуд”, ТзОВ Ульма Опалубка Україна, стороною якого ТзОВ “Компанія” ВЕЕМ-Будсервіс” не являлося.

Згідно з вимогами п.2. ст.218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усі залежні від нього заходи для недопущення господарського правопорушення. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов’язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов’язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов’язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів. Одже, порушення зобов’язань Відповідачем перед Позивачем не є обставиною, яка перекладає відповідальність перед третіми особами на Відповідача.

Ціна Договорів, укладених з іншими контрагентами, на які посилається Позивач, є значно меншою, ніж сума проплат, здійснених ТзОВ “Компанія” ВЕЕМ-Будсервіс” в зазначений період на рахунок Позивача. Крім цього, Договір від 01.07.2008р. між ТзОВ “Спецбудмоноліт” та ДП МОУ “ЛЗЗК” було укладено за умовами передоплати, що свідчить про можливість розраховуватись таким чином Позивача в цей період.

Згідно із ст.33 Господарського Процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Одже, суму штрафних санкцій до Позивача зі сторони його кредиторів 83115,04грн., суд вважає необґрунтованою та такою, що не підлягає. Оскільки, Позивачем не надано доказів, що суму, яку він вказує, було ним оплачено.

Відповідач правомірно, згідно з умовами п.19.1 Договору №3 від 20.03.2008р. призупинив вищевказаний Договір по будівництву житлового багатоквартирного будинку по вул. Лісній, 3 в м.Львові з причини відсутності коштів для фінансування виконання робіт. Саме дану відсутність причинив вплив фінансової кризи, відсутності проплати з боку фізичних осіб, їх інвестиційних внесків.

Вплив кризи позначився на розвитку будівельної галузі та житлового будівництва. Об’єкти будівництва, які споруджувалися із залучення коштів фізичних осіб під час світової кризи зазнали її суттєвого впливу. В законі України “Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва” кризу визнано обставиною непереборної сили, одже, Відповідач призупинив Договір з Позивачем, як це вказує Позивач, які від нього не залежали, а саме, з причин обставин непереборної сили.

Відповідач заперечує проти відшкодування ним Позивачу збитків за втрату комерційної вигоди. Упущена вигода містить у собі неодержаний прибуток, на який сторона, що зазнала збитків, мала право розраховувати у випадку належного виконання зобов’язання іншою стороною (п.1 ст.225 Господарського Кодексу України).

Стягнення упущеної вигоди-це вид цивільно-правової відповідальності, для застосування якої повинна бути в обов’язковому порядку наявність протиправної поведінки відповідача, збитків, причинно-наслідкового зв’язку між діями відповідачата заподіянням збитків з вини Відповідача. Відповідач, з причин, які не залежали від нього, а саме через обставини непереборної сили (світової кризи)змушений був призупинити Договір з Позивачем.

Згідно із ст. Цивільного Кодексу України Договір-домовленість двох, або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Пунктом 19.1 Договору 33 від 20.03.2008р. прописано за яких обставин Замовник може призупинити дію Договору:

-відсутність коштів для фінансування виконання робіт;

-виявлення недоцільності інвестування коштів у виконання робіт на об’єкті, у тому ж числі з обставин непереборної сили;

-банкрутство Генпідрядника;

-відставання з вини Генпідрядника у виконанні графіків виконання робіт більш ніж на три місяці;

Позивача було попереджено листом №106 від 30.01.2009р. про призупинення будівництва житлового багатоквартирного будинку по вул. Лісній, 3 у м.Львові, тим самим даючи можливість укласти угоди з іншими контрагентами. Особа, яка потерпіла від неправомірних дій контрагента за Договором, щоб мати достатні підстави вимагати компенсації збитків у повному розмірі,- зобов’язана вжити всі розумні заходи до зменшення розміру збитків.

Заслухавши представників сторін, вивчивши та оцінивши матеріали справи й подані докази у їх сукупності, судом встановлено наступне:

03.10.2007р. між Позивачем та Відповідачем укладено Договір № 0310-2007 та Додаткових угод №1-10 на виконання будівельно-монтажних робіт по об’єкту: Генеральне Консульство республіки Польща у м.Львові, а також 20.03.2008р. Договір №3 на виконання робіт по будівництву житлового багатоквартирного будинку по вул. Лісній, 3 у м.Львові.

Згідно із ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. Згідно з ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї зі сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до вимог ст.ст. 837, 843, 846, 875, 877 Цивільного кодексу України, ст. 318 Господарського кодексу України, до істотних умов договору підряду відносяться умови щодо предмета договору (найменування об’єкта, обсяги і види робіт, передбачених проектом), строки початку і завершення будівництва, виконання робіт; права і обов’язки сторін; вартість робіт (ціна договору); порядок прийняття об’єкта (робіт); порядок розрахунків за виконані роботи; умови про гарантійні строки; відповідальність сторін (відшкодування збитків); урегулювання спорів, підстави та умови зміни і розірвання договору.

          Позивач ТзОВ “Спецбудмоноліт”, м.Львів не надав суду належних і достатніх доказів того, що власне виникнення заборгованості за Договорами з Відповідачем призвело до позовних заяв Кредиторів з пред’явленням штрафних санкцій до Позивача. Кошти, які належали до сплати Відповідачем не могли бути основним джерелом фінансування Позивача. В Договорах, укладених між ТзОВ “Компанія” ВЕЕМ-Будсервіс” та ТзОВ “Спецбудмоноліт”, немає посилання на те, що кошти, оплачені за Договором Відповідачем призначені для розрахунку з вказаними Позивачем контрагентами.

Згідно з п.7 ст.193 Господарського Кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотивів, що зобов’язання другої сторони за іншим Договором не було виконано належним чином.

Також, згідно із вимогами ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

ТзОВ “Компанія” ВЕЕМ-Будсервіс” не перебувало в жодних правовідносинах із юридичними особами, на яких вказує Позивач і виходячи із принципу індивідуалізації відповідальності, закріпленого в ст.61 Конституції України ТзОВ “Компанія” ВЕЕМ-Будсервіс” не несе відповідальності за дії ТзОВ “Спецбудмоноліт” в господарському зобов’язанні між ДП МОУ “Західвійськбуд”, ДП МОУ ЛЗЗК, ЗАТ УВТК, ТзОВ БК “Комфортбуд”, ТзОВ Ульма Опалубка Україна, стороною якого ТзОВ “Компанія” ВЕЕМ-Будсервіс” не являлосm.

Упущена вигода містить у собі неодержаний прибуток, на який сторона, що зазнала збитків, мала право розраховувати у випадку належного виконання зобов’язання іншою стороною (п.1 ст.225 Господарського Кодексу України).

Стягнення упущеної вигоди-це вид цивільно-правової відповідальності, для застосування якої повинна бути в обов’язковому порядку наявність протиправної поведінки відповідача, збитків, причинно-наслідкового зв’язку між діями відповідача та заподіянням збитків з вини Відповідача. Суд не вбачає у діях Відповідача наявність ознак такої цивільно-правової відповідальності як упущена вигода.

Відповідач з причини, котрі не залежали від нього, а саме, через обставини непереборної сили (світової кризи)змушений був призупинити Договір з Позивачем. Згідно ст. Цивільного Кодексу України Договір-домовленість двох, або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Судом досліджено, що пунктом 19.1 Договору 33 від 20.03.2008р. прописано за яких обставин Замовник може призупинити дію Договору:

-відсутність коштів для фінансування виконання робіт;

-виявлення недоцільності інвестування коштів у виконання робіт на об’єкті, у тому ж числі з обставин непереборної сили;

-банкрутство Генпідрядника;

-відставання з вини Генпідрядника у виконанні графіків виконання робіт більш ніж на три місяці;

Судом досліджено також, що Позивача було попереджено листом №106 від 30.01.2009р. про призупинення будівництва житлового багатоквартирного будинку по вул. Лісній, 3 в м.Львові, тим самим даючи можливість укласти угоди з іншими контрагентами. Особа, яка потерпіла від неправомірних дій контрагента за Договором, щоб мати достатні підстави вимагати компенсації збитків у повному розмірі зобов’язана вжити всіх розумних заходів до зменшення розміру збитків. Суду не було надано доказів того, що Позивачем було вжито такі заходи.

Крім того, судом було досліджено, що між ТзОВ “Спецбудмоноліт”, ТзОВ “Компанія” ВЕЕМ-Будсервіс” та ПП “КАН-ТРАНС” було 12.10.2009р. укладено Договір про переведення боргу, згідно якого ТзОВ “Спецбудмоноліт” переводить свій борг перед ПП “КАН-ТРАНС” на ТзОВ “Компанія” ВЕЕМ-Будсервіс” за винагороду у сумі 74490,73грн., одже, у ТзОВ “Компанія” ВЕЕМ-Будсервіс” та

ТзОВ “Спецбудмоноліт” на рідставі цього договору виникають зустрічні однорідні вимоги.

03.11.2009р. ТзОВ “Компанія” ВЕЕМ-Будсервіс” та ТзОВ “Спецбудмоноліт” було укладено угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 74490,73грн. Та проведено взаємозалік.

Суд дослідив, що Сторонами 15.12.2009р. було підписано та скріплено печатками акт звірки взаєморозрахунків, згідно з яким заборгованість ТзОВ “Компанія” ВЕЕМ-Будсервіс” перед ТзОВ “Спецбудмоноліт” становить 238050,27грн.

Згідно із ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені законом, зокрема, сплата неустойки (різновидом якої є штраф).

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

          Відповідно до ч.2 ст.883 ЦК України за невиконання або неналежне виконання обов’язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

          Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення із ТзоВ “Компанія” ВЕЕМ-Будсервіс” на користь ТзОВ “Спецбудмоноліт 30217,57 грн. штрафних санкцій обгрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Згідно із вимогами ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Згідно із вимогами ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені законом, зокрема, сплата неустойки (різновидом якої є штраф).

          Відповідно до вимог ч.1 ст.886 ЦК України у разі невиконання або неналежного виконання замовником обов’язків за договором будівельного підряду він сплачує підрядникові неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки у повному обсязі, якщо не доведе, що порушення договору сталося не з його вини.

Враховуючи викладене, вивчивши матеріали справи та подані Позивачем та Відповідачем документальні докази суд вбачає підстави для задоволення позовних вимог частково, а саме, до стягнення підлягають суми: основний борг,- 238050,27грн., інфляційні витрати у розмірі- 2700,08грн., 3% річних в сумі- 602,67грн., пеню в розмірі 26914,82грн.

Згідно з ч. 1 ст. 49 ГПК України, державне мито покладається на сторони, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись вимогами ст.ст.1, 2, 4, 32, 33, 43, 49, 60, 69, 75, 82, 84, 85 ГПК України,-

суд,-

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задоволити частково.

2.          Стягнути з ТзОВ “Компанія” ВЕЕМ-Будсервіс” (Львівська обл.., Пустомитівський р-н., с. Муроване, вул. Вокзальна, 20, ЄДРПОУ 23884496) на користь ТзОВ “Спецбудмоноліт” (ЄДРПОУ 33073044) основний борг- 238050,27грн., інфляційні витрати у розмірі- 2700,08грн., 3% річних в сумі- 602,67грн., пеню в розмірі 26914,82грн.

3.          В частині стягнення 162071,23грн.- провадження припинити.

4.          Судові витрати стягнути з Відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

5.          Розстрочити виконання рішення на 3 місяці з дати набрання рішенням законної сили.

6.          В задоволенні решти позовних виомг відмовити.

Наказ видати після вступу рішення в законну силу, в порядку вимог ст.116 ГПК України.

Рішення вступає в законну силу за вимогами ч.3 ст. 85 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом ХII ГПК України.

Суддя