Ухвала суду № 80767894, 28.03.2019, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/2226/19

Номер провадження 1-кс/404/1387/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2019 року Слідчий суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда Завгородній Є.В. з участю секретаря судового засідання Ткачук Л.О., прокурора Воробей Н.М., слідчого Анастасієвої В.В., захисника підозрюваного – адвоката ОСОБА_1, підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши у залі суду в місті Кропивницькому клопотання слідчого СВ Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_3, погодженого з прокурором Кіровоградської місцевої прокуратури ОСОБА_4, про застосування підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою, по кримінальному провадженню 12019120020002431, стосовно:

ОСОБА_2, який народився 17.10.1994 року в м. Кіровограді, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, без утриманців, без місця реєстрації, фактично проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше неодноразово судимого, останній раз вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда від 09.10.2018 за ч. 2 ст. 190 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки, з випробуванням на 2 роки,

підозрюваного в цьому кримінальному провадженні за ч.3 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Кропивницького відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області, за погодженням з прокурором Кіровоградської місцевої прокуратури, звернувся до Кіровського районного суду міста Кіровограда з клопотанням, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_2, який підозрюється у тому, що він 27.03.2019 приблизно о 01:00 годин через відкрите вікно проник до приміщення будинку №7, що розташований по вул. Володимира Івасюка в м. Кропивницький, в якому помітив раніше знайому йому ОСОБА_5 та незважаючи на її прохання зупинити вчинення протиправних дій, ОСОБА_2 відкрито викрав телевізор потерпілої ОСОБА_5

Слідчий з прокурором підтримали заявлені ними вимоги.

Підозрюваний разом і захисником заперечили проти доводів поданого слідчим клопотання, оскільки ОСОБА_2 не переховувався, є потреба працювати.

Термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення. Внесене на розгляд слідчого судді клопотання, відповідає як вимогам ст.184 КПК України, так і практиці застосування рішень Європейського суду, оскільки витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань, зміст протоколів допиту свідків, потерпілої, огляду місця подій, пред’явлення речей для впізнання у сукупності містять достатньо даних про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_2 за ознаками ч.3 ст. 186 КК України. Суто з об’єктивних причин, у перші дні від початку цього досудового розслідування, слідчий суддя не має можливості дати остаточну оцінку: належності, допустимості достатності доказів та правильності кваліфікуючих ознак злочину. Перераховані обставини є завданням судового розгляду. При вирішенні заявлених у клопотанні вимог, достатньо встановити обґрунтованість пред’явленої підозри, що виконано слідчим з прокурором.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

У порядку ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі понад три роки.

Так, злочин, по якому пред’явлено повідомлення про підозру ОСОБА_2 є: умисним, повторним, корисливим, тяжким. Посягає на суспільні інтереси - проти власності. Розмір заподіяних збитків не відшкодовано.

Перелічені обставини істотно підвищують ступінь та характер суспільної небезпеки діяння. Дії підозрюваного характеризуються як заздалегідь сплановані, обдумані. Слідчий суддя взяв до уваги дані, що характеризують особу, який підозрюється у вчиненні інкримінованого злочину. Підозрюваний соціально не адаптований, не має законного джерела одержання доходу чи/або заробітної плати, втратив соціальні зв’язки, раніше неодноразово судимого, засудженого вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда за аналогічний корисливий злочин з строком на випробування на 2 роки. Тобто, даний злочин, вчинений підозрюваним у період випробувального терміну. Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винним, є підставою для початку/продовження можливого переховування від слідства та суду. За таких умов вважаю, що підозрюваному не може бути застосовано більш м’який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, через наявність ризиків, передбачених у пунктах 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

У даному конкретному випадку існують реальні ознаки суспільного інтересу та необхідність забезпечення завдань кримінального провадження і завершення досудового розслідування по кримінальному провадженню (ст.2 КПК України), які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи підозрюваного. На виконання п.2 ч.2 ст.183 КПК України прокурор довів, що ОСОБА_2 після обставин, в яких він підозрюється, він залишив місце пригоди, тобто свідомо активно перешкоджав встановленню істини по справі. Повторні дії, в яких підозрюється ОСОБА_2, істотно підвищують ризик невиконання покладених на нього процесуальних обов’язків, відтак щодо нього не може бути застосований менш суворий вид запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

У разі застосування ОСОБА_2 запобіжного заходу, не пов’язаного з триманням під вартою, вказане не зможе забезпечити на початковому етапі проведення досудового розслідування та у подальшому належного виконання останнім його процесуальних обов’язків: так, відстоювання власної правової позиції є передумовою для впливу на потерпілу та свідків, знищенню чи перетворенню доказів, тобто ускладнить і затягне досудове розслідування. Обізнаність про місце проживання потерпілої також стане передумовою впливу на неї та її покази як на досудовому слідстві так і в суді. Така кваліфікуюча ознака як повторність, є проявом ігнорування принципу мирного володіння майном. Перебуваючи на волі без законного джерела доходу, підозрюваний буде мати можливість допустити вчинення нових корисливих кримінальних правопорушень, що стане передумовою для затягування розгляду кримінального провадження. Вчинення тяжкого злочину у період строку на випробування свідчить про його не бажання стати на шлях виправлення, а тому застосування менш суворих видів запобіжних заходів, зокрема тримання під домашнім арештом, не здатні забезпечити ризики передбачені ст.177 КПК України та належне виконання покладених на нього процесуальних обов’язків.

ОСОБА_2 підозрюється у тяжкому злочині, не пов’язаному із застосуванням насильства, тому згідно п.1 ч.4 ст.183 КПК України, при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно визначити заставу, яка становить двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений Законом, станом на перше січня 2019 року, який буде достатнім для забезпечення належної поведінки підозрюваного, та зумовлений ступенем довіри, до нього при якому перспектива втрати внесеної застави, буде стримуючим фактором, щоб в особи, щодо якої застосовано заставу, не виникло бажання будь яким чином перешкоджати встановленню істини по кримінальному провадженню. Враховуючи дані про особу підозрюваного, обставини кримінального провадження, кількість і тяжкість кримінального правопорушення у вчиненні якого він підозрюється, правильним буде визначити підозрюваному саме такий розмір застави, як то вимагають положення п.п.1-3 ч. 5 ст.182 КПК України.

За правилами ст. 209 КПК України, моментом фактичного затримання ОСОБА_2 буде вважатись час, коли останній підкорюючись правомірному наказу працівника правоохоронного органу, був вимушений прослідувати для проведення процесуальних дій з його участю. В даному конкретному випадку, строк тримання під вартою ОСОБА_2 необхідно обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 23:30 год., 26 березня 2019 року.

Керуючись ст.ст.131-132, 176-178, 193-197, 309, 369-372 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області - задовольнити.

Застосувати підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, запобіжний захід у виді тримання його під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.

Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2 обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 23 години 30 хвилин, 26 березня 2019 року.

Застосований запобіжний захід-тримання під вартою ОСОБА_2, припиняє свою дію о 23 годині 30 хвилин, 24 травня 2019 року.

Визначити ОСОБА_2 двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в якості застави, що в грошовому еквіваленті становить 38 420 грн. (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять гривень нуль копійок), яка ним або заставодавцем може бути внесена на депозитний рахунок 37312037002505, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача ДКСУ місто Київ; код банку отримувача МФО 820172, призначення платежу: «застава за ОСОБА_2 по клопотанню 404/2226/19; 1-кс/404/1387/19, Кіровський районний суд міста Кіровограда, із зазначенням анкетних даних особи, яка вносить заставу».

У разі внесення заставодавцем визначеної в ухвалі суми застави, зобов'язати підозрюваного ОСОБА_2 - прибувати за викликом до слідчого, прокурора або суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із потерпілою та свідками. Попередити підозрюваного ОСОБА_2, що в разі невиконання покладених на нього зобов'язань внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні ухвали - після постановлення ухвали апеляційним судом при відхиленні апеляції.

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда Є. В. Завгородній