Ухвала суду № 80766211, 28.03.2019, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/5264/19

Провадження № 1-кс/344/2950/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2019 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Татарінова О.А., з участю секретаря Бухвак І.С., прокурора Гринишина В.Д., слідчого Іванюка Р.З., підозрюваного ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про продовження строку тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12018090010003060 від 15.08.2018 року,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджене з прокурором, в обґрунтування якого зазначив, що 29.01.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України. 30.01.2019 року на підставі ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду щодо підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави в розмірі 60 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - до 28.03.2019 року включно.

28 березня 2019 року закінчується строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1

Однак закінчити досудове розслідування у вказаний термін не можливо, оскільки у даному кримінальному провадженні ще необхідно виконати низку слідчих та процесуальних дій, зокрема на виконанні Івано-Франківського апеляційного суду знаходиться постанова на розсекречення матеріалів проведення негласних слідчих (розшукових) дій, які необхідно долучити до матеріалів провадження; на виконанні Івано-Франківського НДЕКЦ МВС України знаходяться ухвали Івано-Франківського міського суду про призначення судово-хімічних експертиз та комплексної судово-хімічної та судово-дактилоскопічної експертизи, які необхідно долучити до матеріалів кримінального провадження; виконати вимоги ст. 290 КПК України.

Зазначені процесуальні та слідчі дії, які необхідно провести, мають суттєве значення для розслідування і судового розгляду, оскільки спрямовані на здобуття доказів, які в подальшому дадуть змогу стороні обвинувачення, захисту та суду повно та об’єктивно дослідити обставини вчинених злочинів, правильно кваліфікувати дії підозрюваних, а відповідно прийняти законне, обґрунтоване кінцеве рішення. Завершити досудове розслідування без виконання вищезазначених слідчих (процесуальних дій) не можливо, оскільки це призведе до невиконання завдань кримінально-процесуального законодавства, зокрема захисту особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорони прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. Під час здійснення досудового розслідування проведено великий об’єм слідчих дій для доведення вини, що свідчить про складність кримінального провадження.

Постановою керівника Івано-Франківської місцевої прокуратури продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців (до 29.04.2019р.). Один із злочинів у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, санкція статті передбачає максимальне покарання у вигляді десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, зокрема ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування і суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.

Підставами вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, є те що він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено максимальне покарання у вигляді позбавлення волі до десяти років та усвідомлює неминучість покарання за вчинення даного злочину. Крім цього, ОСОБА_3 може виїхати за межі населеного пункту в якому проживає, з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення.

Підставою вважати що підозрюваний ОСОБА_1 може незаконно впливати на свідків, які брали участь під час досудового розслідування, є те, що йому відомі анкетні дані останніх і з метою уникнення кримінальної відповідальності, ним може здійснюватися незаконний вплив на свідків.

Підставами вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється є те, що він вчинив із корисливих спонукань тяжкий злочин з метою отримання засобів для існування, не працює, постійного джерела доходу немає та може продовжити свою злочинну діяльність.

Враховуючи вище наведені ризики, а також характеризуючі дані на особу підозрюваного, відсутності постійного джерела доходу, запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання та домашнього арешту не може запобігти зазначеним ризикам.

Запобіжний захід у вигляді особистої поруки не може запобігти зазначеним ризикам, оскільки до органів досудового розслідування не надходило заяв від жодних осіб про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, покладених на нього обов’язків відповідно до ст. 194 КПК України і зобов’язуються, за необхідності, доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.

Інший вид запобіжного заходу – заставу, застосувати відносно підозрюваного також не можливо, оскільки він офіційно не працює, не має постійного джерела доходів та власних коштів, відсутні особи, які б могли внести кошти на спеціальний рахунок з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків.

З метою запобігання переховуватися від органів досудового розслідування та суду, запобігання незаконного впливу на свідків, а також для запобігання скоєння іншого кримінального правопорушення, необхідно продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому обставини, просив клопотання задовольнити.

В судовому засіданні захисник підозрюваного клопотання заперечила, вказала, що підозрюваний працює, ризик впливати на свідків вважає недоведеним, оскільки свідків не має, просила застосувати щодо підозрюваного більш м’який запобіжний захід.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов’язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, - з моменту затримання, а також те, що строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

В той же час згідно з ст. 219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, а ч. 2 даної статті зазначає про можливість продовження строку досудового розслідування.

Ст. 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою.

З матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_1 за невстановлених обставинах незаконно придбав зелений поліетиленовий пакет із порошкоподібною речовиною, що містить психотропну речовину, обіг якої обмежено амфетамін, який незаконно зберігав у невстановленому місці з метою незаконного збуту. В подальшому, 29.11.2018 в період часу з 13 год. 30 хв. по 14 год. 50 хв., перебуваючи по вул. Карпатської Січі, 6 в м. Івано-Франківську, діючи умисно та з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, ОСОБА_1 незаконно збув ОСОБА_4 за грошові кошти в сумі 1200 гривень вказаний зелений поліетиленовий пакет із порошкоподібною речовиною, яка згідно висновку експерта № 2.1-1203/18 від 10.12.2018 містить психотропну речовину, обіг якого обмежено – амфетамін в кількості 0,4138 грама. Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1 за невстановлених обставинах повторно незаконно придбав фольговий згорток із порошкоподібною речовиною, що містить психотропну речовину, обіг якої обмежено амфетамін, який незаконно зберігав у невстановленому місці з метою незаконного збуту. В подальшому, 28.01.2019 в період часу з 19 год. 30 хв. по 19 год. 35 хв., перебуваючи по вул. Чорновола в м. Івано-Франківську, діючи умисно та з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, ОСОБА_1 повторно незаконно збув ОСОБА_5 за грошові кошти в сумі 100 гривень вказаний фольговий згорток із порошкоподібною речовиною, яка згідно висновку експерта № СЕ-19/109/19-65НЗ/19 від 31.01.2019 містить психотропну речовину, обіг якого обмежено – амфетамін в кількості 0,070 грама.

Обґрунтованість підозри у вчиненні злочинів ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами: протоколами про результати контролю за вчиненням злочину, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, висновками судово-хімічних експертиз та іншими доказами в їх сукупності.

29.01.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України. 30.01.2019 року на підставі ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду щодо підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави в розмірі 60 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - до 28.03.2019 року включно.

Так, відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

Відповідно до вимог п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об’єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Враховуючи те, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов’язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочинів, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України.

В той же час 28.03.2019 року закінчується строк дії застосованого щодо підозрюваного запобіжного заходу.

Відповідно до ст. 199 КПК України, розглядаючи клопотання про продовження строків тримання під вартою слідчий суддя повинен з'ясувати конкретні причинили тривалого тримання особи під вартою, чи недопущеного безпідставного тривалого розслідування, інші обставини, що свідчать про невиправдано тривале тримання під вартою, чи не з'явилися причини, що дозволяють скасувати тримання під вартою та застосувати альтернативний запобіжний захід.

Однак стороною кримінального провадження з боку обвинувачення доведено наявність об’єктивних обставин, які в свою чергу перешкоджають завершенню досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, у зв’язку з чим постановою керівника Івано-Франківської місцевої прокуратури продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців (до 29.04.2019р.).

Крім цього, прокурором доведено наявність ризиків, які не зменшилися та які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваного: переховуватись від органів досудового розслідування і суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.

Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 вказаних вище злочинів, характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, стан здоров’я та майновий стан, міцність соціальних зв’язків, його репутацію, неодружений, наявність постійного місця проживання та раніше не судимий.

При цьому, обставини, які зазначені захисником підозрюваного не можуть бути підставою для відмови в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного,оскільки дані обставини не виключають наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Крім того, підозрюваний зареєстрований, як фізична особа-підприємець, однак підприємницьку діяльність не здійснює.

При вирішенні клопотання, слідчим суддею окрім норм КПК України, враховується практика Європейського суду з прав людини, яка сформульована зокрема у рішенні "Лабіта проти Італії" від 06.04.2000 року та свідчить про те, що тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.

У рішенні "Марченко проти України" Європейського суду суд з прав людини повторює, що при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернатиних) запобіжних заходів.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, наряду з положеннями ст.ст.182,183 КПК України, враховую практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 за інкриміновані злочини, характер та обставини їх вчинення.

Вирішуючи питання про можливість застосування альтернативних запобіжних заходів, слідчий суддя бере до уваги вищезазначену правову позицію Європейського суду з прав людини та враховуючи відсутність підстав для зміни чи скасування підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та те, що строк тримання останнього під ватрою закінчується 28.03.2019 року, вважаю, що клопотання слід задовольнити, продовжити строк тримання його під вартою до 28.04.2019 року в межах строку досудового розслідування з визначенням застави - 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків.

Керуючись ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, ст.ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на 33 дні - до 28 квітня 2019 року включно.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Визначити заставу – 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 115 260 ( сто п'ятнадцять тисяч двісті шістдесят) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, р/р: 37312032002265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 на строк до 28 квітня 2019 року обов’язки:

- прибувати до визначеної службової особи – слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон;

- утримуватися від спілкування з усіма свідками в даному кримінальному провадженні.

Роз’яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув’язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув’язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв’язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.

Про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Івано-Франківської місцевої прокуратури ОСОБА_6

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 28 березня 2019 року.

Слідчий суддя О.А.Татарінова