Ухвала суду № 80765993, 28.03.2019, Пулинський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Червоноармійський районний суд Житомирської області)

Червоноармійський районний суд Житомирської області

Справа № 292/383/19

Номер провадження 2/292/126/19

У х в а л а

28 березня 2019 року смт.Пулини

Суддя Червоноармійського районного суду Житомирської області Гуц О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 обласного військового комісаріату до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 обласний військовий комісаріат звернувся до суду з даним позовом до ОСОБА_2, в якому просить стягнути з відповідача на їх користь заборгованість в сумі 8031,42 грн.

Позивач в даній позовній заяві просить відстрочити оплату судового збору за подання позовної заяви до ухвалення рішення у справі, оскільки Міністерство оборони України утримується за рахунок коштів Державного бюджету і здійснює платежі шляхом надання доручень органам Державної казначейської служби України, тому майновий стан позивача не дає можливості своєчасно оплатити судовий збір.

Дослідивши матеріали справи та клопотання про відстрочення сплати судового збору, суддя приходить до висновку, що дане клопотання не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Частиною 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сімї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоровю.

Отже, згідно зі ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та ст. 136 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони.

Згідно з вимогами вказаної статті відстрочення або розстрочення сплати, зменшення або звільнення від сплати судового збору можливе за відповідним клопотанням сторони за наявності зазначених умов.

В п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» визначено, що єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Вирішення питання щодо відстрочення стороні сплати судового збору чи звільнення її від сплати судового збору здійснюється у відповідності до загальних принципів цивільного судочинства, зокрема, принципу змагальності, відповідно якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Заявляючи клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви представник позивача не надав доказів на підтвердження зазначених ним обставин щодо важкого матеріального становища комісаріату.

З огляду на вищевказане, клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви не підлягає задоволенню як таке, що є необґрунтованим і не доведеним.

Позовна заява за змістом і формою повинна відповідати ст.ст.175, 177 ЦПК України.

Відповідно до ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити:

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав та інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні;

5) виклад обставин, якими позивач обгрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов"язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв"язку із розглядом справи;

Згідно ч.2 ст.175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Відповідно до ч.5 ст.95 ЦПК України учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або в іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Частиною 4 ст. 177 ЦПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як вбачається з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до абзацу 4 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» з 1 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1921 гривень.

З урахуванням того, що позивачем у даній справі є ОСОБА_1 обласний військовий комісаріат, який є юридичною особою, тому розмір судового збору за подання цієї позовної заяви повинен визначатися за ставкою, встановленою для юридичних осіб, що становить 1921 грн.

Крім того, дана заява не відповідає вище вказаним вимогам, а саме:

- позовна заява підписана представником позивача - ОСОБА_3, але в доданій до матеріалів справи довіреності не зазначено, що він має право подавати до суду та підписувати позовну заяву, лише представляти інтереси позивача в суді;

- додані до позовної заяви документи не читаються, а саме: рапорти ОСОБА_2 від 26.02.2015 року, ОСОБА_4 від 07.11.2016 року, листи № Ф/5238 від 01.08.2016 року та № 2310 від 29.09.2016 року, підтвердження до грошового атестата;

- в матеріалах справи відсутні відомості про те, чи повідомлялося та пропонувалося відповідачу - ОСОБА_2 сплатити заборгованість в добровільному порядку;

- позивач при подачі письмових доказів в копіях, не зазначив про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

На виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху надається позовна заява в новій редакції з її копією та копіями всіх документів, що додаються до неї, відповідно для відповідача.

При таких обставинах позовну заяву слід залишити без руху, про що повідомити позивача і надати йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десять днів з дня вручення ухвали.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 353 ЦПК України, суддя-

П О С Т А Н О В И Л А :

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 обласного військового комісаріату про відстрочення сплати судового збору, відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 обласного військового комісаріату до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, залишити без руху, про що повідомити позивача.

Надати позивачу строк в межах десяти днів з дня вручення копії ухвали суду для усунення зазначених в ній недоліків.

Роз’яснити позивачу, що якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк вимоги ухвали суду будуть виконані, позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання, а інакше заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Гуц