Рішення № 8076503, 08.02.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.10                                                                                 Справа № 4/178

Розглянувши матеріали справи за позовом

Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк " в особі філії “Відділення ПАТ “Промінвестбанку в м. Антрацит Луганської області”, м. Антрацит Луганської області

до Приватного підприємства “Агромай”, с. Дьякове Антрацитівського району Луганської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –Фермерське господарство “Промінь - ВВМ”, с. Бобрикове Антрацитівського району Луганської області

про звернення стягнення на заставне майно у сумі 56100 грн. 00 коп.

Суддя          : Батюк Г.М.

Секретар судового засідання: Чорна І.М.

в присутності представників сторін:

від позивача – Сорокін А.О., довіреність № 56 від 15.01.10;

від відповідача - не прибув;

від третьої особи –не прибув.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивачем заявлені вимоги:

- звернути стягнення на заставне майно за договором застави № 312 від 19.12.2007 “ Товари в обороті”: майбутній врожай озимої пшениці 2008 року на площі 40га. балансовою вартістю 32,8 тис грн., заставною вартістю 56100 грн., який зберігається у корівнику, який належить ФГ “Промінь - ВВМ”, згідно акту приймання –передачі від 21.08.2000року за адресою: с. Дьякове Антрацитівського району Луганської області, яке належить ПП “Агромай” для погашення заборгованості ФГ “Промінь - ВВМ” перед позивачем за кредитним договором № 312 від 19.12.2007 в сумі 1201989,46 грн., з яких: сума непогашеного кредиту у розмірі 1130000,00 грн., сума несплачених відсотків у розмірі 60689,46 грн., сума нарахованої плати за управління кредитом у розмірі 11300,00 грн.;

- встановити спосіб реалізації заставленого майна за договором застави № 312 від 19.12.2007 з застосуванням процедури продажу, встановленої п. 2.ч.1 ст. 26 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, і надати право позивачу продати предмет застави від імені заставодавця ( або відступити третім особам).

Пояснення від 05.02.2010 № 54, надане представником позивача у засідання суду 08.02.2010, яким вимоги позову позивач підтримав у повному обсязі, долучається до матеріалів справи.

Учасників судового процесу було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст.ст. 42,43 Господарського процесуального кодексу України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Неодноразове неприбуття у судове засідання відповідача та передставника третьої особи, які були належним чином повідомлені про час і місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки до повноважень господарських суддів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Тому, направлення кореспонденції на адресу відповідача та третьої особи, відповідно до інформації, що міститься в матеріалах справи є належним доказом виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –Фермерське господарство “Промінь - ВВМ” відзив на позовну заяву не надав, у судове засідання не прибув.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія АО1 №306161 від 13.08.09 та довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АА №216600 від 16.10.2029 належна назва позивача Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Антрацит Луганської області”(а.с.55-56).

На підставі викладеного позивачем по справі слід вважати: Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Антрацит Луганської області”.

З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правової норми, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи учасників судового процесу, суд

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційний банком в особі філії «Відділення Промінвестбанку в м. Антрацит Луганської області» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії "Відділення Промінвестбанк в м. Антрацит Луганської області" (позивачем у справі) (далі –Банк) та Фермерським господарством “Промінь - ВВМ” ( третя особа у справі) (надалі - Позичальник) був укладений кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 213 від 19.12.2007 (далі –кредитний договір), відповідно до положень та умов цього договору «Кредитор»надає «Позичальнику»кредит відповідно до умов цього договору (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору, банк надає позичальнику кредит шляхом відкриття кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 1130000,00 грн. ( ліміт кредитної лінії), на умовах, передбачених цим договором, далі кредитна лінія, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти, встановлені вказаним договором. Ліміт кредитної лінії зменшується за наступним графіком: з 01.10.2008р. ліміт встановлюється у сумі 1080000 грн.; з 01.11.2008р. ліміт встановлюється у сумі 980000грн., з 01.12.2008р. ліміт встановлюється у сумі 580000 грн. (п. 2.1 договору).

Пунктом 2.2 договору передбачено, що строк остаточного повернення відповідачем всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту 18.12.2008. У разі несвоєчасного погашення суми, що перевищує ліміт кредитної лінії, датою остаточного повернення всіх коштів за кредитною лінією є п’ятий робочий день з дня, у якому сталось це перевищення.

Згідно п. 2.3 договору, кредит надається із наступним цільовим призначенням: для розрахунків з постачальниками та підрядними організаціями за діючими договорами і контрактами за товари, матеріали та інші права, погашення кредиторської заборгованості та інше виробничі потреби.

Пунктом 3.2 договору передбачено, відсотки за користування кредитом нараховуються банком щомісячно в останній робочий день місяця за період з першого по останній календарний день звітного місяця, а також в день кінцевого повернення кредиту, визначеного п. 2.2 цього договору.

Пунктом 3.4 договору передбачено, що у випадку порушення відповідачем встановленого в п. 2.2 договору строку остаточного повернення всіх отриманих сум кредиту відповідач надалі сплачує відсотки за неправомірне користування кредитом, виходячи з відсоткової ставки у розмірі 25% річних.

Позивач зазначив, що між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційний банком в особі філії «Відділення Промінвестбанку в м. Антрацит Луганської області»(позивачем у справі)(далі-Банк) та Приватним підприємством “Агромай” (поручителем)

( відповідачем у справі) (далі-Заставодавець) було укладено договір застави товарів в обороті № 312 від 19.12.2007, відповідно до якого відповідач виступає майновим поручителем позичальника ФГ «Промінь ВВМ»( третя особа у справі ), з другої сторони, надалі разом та/або окремо названі як сторони(далі- Договір застави).

Відповідно до п.1.2 договору застави, заставодавець (відповідач) передав заставодержателю ( позивач), а заставодержатель прийняв у заставу товари в обороті, предмет застави, майбутній врожай озимої пшениці 2008 року на площі 40 га, балансовою вартістю 32800 грн., заставною вартістю 56100 грн. ( додаток № 1 до договору), який буде зберігатись у корівнику, належному ФГ «Промінь ВВМ»( третя особа у справі), згідно акту приймання –передачі від 21.08.2000р. за адресою: с. Дьякове Антрацитівського району Луганської області.

Відповідно до п. 1.3 договору застави, за домовленістю, сторони цього договору оцінюють предмет застави у 56100 грн.

          Пунктом 1.5 договору застави сторони передбачили, що застава майна підлягає реєстрації в Державному реєстрі застав рухомого майна заставодавцем або заставодержателем, за рахунок коштів заставодавця.

Відповідно до п. 3.1.7 договору застави, заставодержатель отримає право звернути стягнення на предмет застави у разі, коли в момент настання терміну виконання позичальником будь –якого зобов’язання, що випливає з кредитного договору, вказане зобов’язання позичальником виконано не буде, а також у разі виникнення інших підстав, передбачених цим договором, для звернення стягнення на предмет застави.

Пунктом 3.1.8 договору застави сторони передбачили, що вимагати від позичальника дострокового виконання зобов1язань, що випливають із кредитного договору, а при незадоволенні його вимоги –звернути стягнення на предмет застави у відповідності до закону .

          Позивач у позові вказує на те, що між позивачем у справі ( первісним кредитором ) та ФГ «Промінь ВВМ»( третя особа у справі)( новим кредитором) були укладені договори уступки права вимоги № 1 від 21.01.2008, № 3 від 19.12.2007, № 5 від 29.12.2007, відповідно до яких первісний кредитор ( позивач у справі) передає, а новий кредитор ( третя особа у справі) набуває в порядку та на умовах, передбачених цими договорами, право вимоги за зобов’язаннями боржника - Приватного підприємства “Агромай” ( відповідач у справі)(а.с.29-34).

Позивач виконав свої зобов’язання за кредитним договором № 213 від 19.12.2007року в межах кредитної лінії та надав відповідачу кредит у сумі 1130000,00 грн. ( ліміт кредитної лінії), що підтверджується виписками з рахунку відповідача, тим самим виконав свої зобов’язання за кредитним договором повністю (а.с.12-21).

Представником позивача, відповідно до п. 3.3.4 кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 213 від 19.12.2007 , на адресу відповідача була направлена вимога №630 від 28.10.2009 про порушення останнім своїх зобов’язань за кредитним договором та з вимогою повернути суму кредиту, сплатити відсотки за користування кредитними коштами, сплатити комісію за управління кредитом протягом 30-денного терміну (до 30.11.2009). Вказана вимога отримана відповідачем 30.10.2009. Відповідач відповіді на вимогу не надав, оплату погашення заборгованості за кредитним договором не здійснив.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор ( заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про заставу», заставодержатель набуває право звернення на предмет застави у разі, якщо у момент настання терміну виконання зобов’язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано.

Згідно ст. 590 Цивільного кодексу України у разі часткового виконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається у первісному обсязі.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Разом з цим, правове регулювання правовідносин сторін здійснюється Цивільним

кодексом України, Законом України "Про заставу". Зокрема, ст. 1050 ЦК України встановлено, якщо договором передбачений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частки позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, які належать йому згідно ст. 1048 ЦК України.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Предметом застави відповідно до ст. 576 Цивільного кодексу України може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

Згідно до ст. 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв’язку із пред’явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється згідно ст. 590 Цивільного кодексу України за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 1, 20 Закону України "Про заставу" у випадку невиконання боржником забезпеченого заставою зобов'язання, кредитор має право задовольнити свої вимоги за рахунок заставленого майна.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” зазначений закон визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Згідно п. 4 ст. 25 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрації обтяжень” у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються: спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених ст.26 цього Закону.

Згідно ст.26 цього Закону передбачена можливість продажу обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах.

Відповідно до ст.ст. 43, 33 Господарського процесуального кодексу України сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідачем не виконані умови кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 213 від 19.12.2007, а саме станом на визначену договором дату повернення кредиту –18.12.2008 ( п.2.2 договору) кошти відповідачем банку не повернуто.

Як вбачається, станом на 01.02.2010 року заборгованість за кредитним договором складає 1201988,46 грн., у тому числі: сума непогашеного кредиту 1130000,00 грн., сума несплачених відсотків у розмірі 60689,46 грн. ( нараховано відповідно п. п. 3.3 та 3.4 кредитного договору № 213 від 19.12.2007), суми несплаченої плати за управління у розмірі 11300,00 грн. ( нараховано відповідно до п.6.9 договору № 1 від 09.11.2006, про внесення змін до договору № 41 від 08.11.2006) ( а.с. 78)

Таким чином, факт неналежного виконання відповідачем умов кредитного договору № 213 від 19.12.2007 підтверджується матеріалами справи, відповідачем не спростовується.

Відповідач доказів належного виконання зобов’язань за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 188/1 від 16.11.2007року не надав та доводи позивача в цій частині не спростував.

Відповідно до витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 16201153 від 21.12.2007 року до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено запис про реєстрацію заставного майна на підставі договору застави товарів в обороті № 312 від 19.12.2007року.

Щодо вимоги позивача про встановлення способу реалізації заставленого майна за договорами застави № 318 від 20.12.2007 та № 7 від 20.08.2009 з застосуванням процедури продажу і надати право Промінвестбанку продати предмет застави (або відступити третім особам), слід визнати такими, що підлягають до задоволення.

За вказаних обставин, вимоги позивача за позовом підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам, тому підлягають до задоволення повністю з віднесенням судових витрат на відповідача, згідно ст. 49 ГПК України.

У судовому засіданні 08.02.2010 року за згодою представника позивача були оголошені лише вступна та резолютивна частини рішення.          

Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України витрати по держмиту та судові витрати покладаються на відповідача .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Звернути стягнення на заставне майно за договором застави товарів в обороті № 312 від 19.12.2007: майбутній врожай озимої пшениці 2008 року на площі 40га. балансовою вартістю 32,8 тис грн., заставною вартістю 56100 грн., який зберігається у корівнику, який належить ФГ “Промінь - ВВМ”, згідно акту приймання –передачі від 21.08.2000року за адресою: с. Дьякове Антрацитівського району Луганської області, яке належить ПП “Агромай” для погашення заборгованості ФГ “Промінь - ВВМ” перед позивачем за кредитним договором № 312 від 19.12.2007 в сумі 1201989,46 грн., з яких: сума непогашеного кредиту у розмірі 1130000,00 грн., сума несплачених відсотків у розмірі 60689,46 грн., сума нарахованої плати за управління кредитом у розмірі 11300,00 грн., видати наказ позивачу.

3. Встановити спосіб реалізації заставленого майна за договором застави товарів в обороті № 312 від 19.12.2007 з застосуванням процедури продажу, встановленої п. 2.ч.1 ст. 26 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, що належать відповідачу і надати право Публічному акціонерному товариству "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м. Київ в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Антрацит Луганської області", Луганська область, м. Антрацит, вул. Ростовська, б.15а, код 09304339 продати предмет застави від імені заставодавця ( або відступити третім особам).

4. Сягнути з Приватного підприємства “Агромай”, вул. Комсомольська, 20, с. Дьякове Антрацитівського району Луганської області, код ЄДРПОУ 34100581 державне мито у 561 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп., видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

          Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його

підписання.

          Дата підписання рішення –12.02.2010 року.

Суддя                                                                                                     Г.М.Батюк

Пом. судді                                                                                          Ю.А.Зайцева