Ухвала суду № 80764791, 28.03.2019, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/1213/19

1-кс/215/589/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2019 року Слідчий суддя Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1,

за участі: секретаря Конопліної С.І.,

прокурора Криворізької місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_2,

слідчого СВ Тернівського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3,

підозрюваного ОСОБА_4,

захисника ОСОБА_5,

розглянувши клопотання слідчого СВ Тернівського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не працюючого, не одруженого, на утриманні малолітніх дітей не маючого, ІНФОРМАЦІЯ_3, на обліку у лікаря-психіатра не перебуваючого, у лікаря-нарколога на обліку перебував з серпня 2014 року з приводу психічно поведінкових розладів внаслідок вживання опіоїдів, синдром залежності, у червні 2017 року знятий з під нагляду через судимість, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 05.12.2006 року Тернівським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.2 ст.186, ч.2 ст.185, ч.1 ст.263, ст. 69, ч.1 ст. 70 КК України. Призначено покарання у вигляді 2 років позбавлення волі. 14.02.2008 року умовно-достроково звільнений з КВП №80 від відбування покарання з не відбутим строком 7 місяців 11 днів;

- 27.01.2009 року Тернівським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.2 ст.185, ч.1 ст.309, ст.70 КК України. Остаточно призначено покарання у вигляді 2 років позбавлення волі. 28.05.2010 року умовно-достроково звільнений з Солонянської ВК на підставі постанови суду від 20.05.2010 року з не відбутим строком 6 місяців 13 днів;

- 13.10.2010 року Тернівським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.2 ст.186, ч.2 ст.309, ч.1 ст.70 КК України. Остаточно призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки 3 місяці. На підставі ст.71 КК України частково приєднано не відбутий строк покарання за вироком від 27.01.2009 року і остаточно призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців. 07.02.2014 року умовно-достроково звільнений з Синельниковської ВК від відбування покарання з не відбутим строком 11 місяців 10 днів;

- 09.07.2015 року Тернівським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.2 ст.185, ч.1 ст.213, ч.4 ст.70 КК України. Призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки 1 день. 20.06.2018 року звільнений від відбування покарання по відбуттю строку покарання;

- 28.01.2019 року Криворізькою місцевою прокуратурою №2 направлено обвинувальний акт у кримінальному провадженню №12019040760000116 від 16.01.2019 року до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.2 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Клопотання у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019040760000291 від 18.02.2019 року, відповідає вимогам ст. ст. 176, 184 КПК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, маючи не зняту і не погашену у встановленому законом порядку судимість та будучи обвинуваченим у вчиненні злочину проти власності, на шлях виправлення не став, належних висновків не зробив, та вчинив нові кримінальні правопорушення у сфері злочинів проти власності за наступних обставин.

Так, ОСОБА_4, 10.02.2019 року приблизно о 09:25 годині, знаходився за місцем свого мешкання, а саме: у квартирі АДРЕСА_2 в Тернівському районі м. Кривого Рогу, яка належить його бабусі ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4.

В цей час та місці у ОСОБА_4 раптово виник прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, вчиненого повторно та обернення викраденого на свою користь, а саме: 2-х чавунних радіаторів на 4 секції кожен, без пошкоджень, у робочому стані, виробництва СРСР, які належать потерпілій ОСОБА_6 та які знаходились в спальній кімнаті вказаної квартири, у якій мешкає остання.

Далі, в цей же день, реалізуючи свій злочинний умисел, приблизно о 09:40 годині, ОСОБА_4, перебуваючи у вищевказаній квартирі, діючи повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільну небезпеку та протиправність діяння, скориставшись відсутністю потерпілої ОСОБА_6 за місцем мешкання, впевнившись у тому, що його дії носять таємний характер, зайшов до спальної кімнати, де за допомогою принесеного із собою гайкового ключа демонтував вказані 2 радіатори, які знаходились в опалювальній системі квартири, після чого із викраденим вищевказаним майном покинув вищезазначену квартиру та тим самим таємно викрав вказане майно, обернувши його в подальшому на свою користь.

Згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 34/12.1/329 від 20.03.2019 року ринкова вартість 2-х чавунних радіаторів на 4 секції кожен, без пошкоджень, в робочому стані, виробництва СРСР станом цін на 10.02.2019 року могла складати 800,00 гривень.

Своїми умисними діями ОСОБА_4 спричинив потерпілій ОСОБА_6 матеріальний збиток на загальну суму 800,00 гривень.

Умисні дії ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, кваліфіковано за ч. 2 ст. 185 КК України, за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно.

Крім того, ОСОБА_4 23.02.2019 року приблизно о 13:00 годині знаходився за місцем свого мешкання, а саме: у квартирі АДРЕСА_2 в Тернівському районі м. Кривого Рогу.

В цей час та місці у ОСОБА_4 раптово виник прямий умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, вчиненого повторно та обернення викраденого на свою користь, а саме мобільного телефону, що належить його сусідці ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, яка мешкає за адресою АДРЕСА_3 в Тернівському районі м. Кривого Рогу.

Далі, в цей же день, реалізуючи свій злочинний умисел, приблизно о 13:20 годині ОСОБА_4 вийшовши із квартири, де мешкає, після чого постукав у двері квартири АДРЕСА_4 в Тернівському районі м. Кривого Рогу, де проживає потерпіла ОСОБА_7 та її цивільний чоловік ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_7.

В цей же час ОСОБА_7 відкрила вхідні двері до квартири ОСОБА_4 та останній, продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, попросив дати йому мобільний телефон зателефонувати, на що ОСОБА_7 погодилась та віддала в руки ОСОБА_4 мобільний телефон марки «Нокіа» моделі «1202-2» чорного кольору, кнопковий, що належить останній. При цьому, цивільний чоловік ОСОБА_7 ОСОБА_8, знаходячись у дверному проміжку вказаної квартири, тримав своєї лівою рукою ОСОБА_4 за праву руку, аби той не втік із вищевказаним майном.

ОСОБА_4, діючи повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільну небезпеку та протиправність діяння, усвідомлюючи, що його дії носять відкритий характер та за його діями слідкує потерпіла ОСОБА_7 і її цивільний чоловік ОСОБА_8, шляхом ривка правої руки звільнився від утримання її ОСОБА_8, тримаючи вищевказаний мобільний телефон у правій руці побіг до виходу з під’їзду №2 будинку №11 по вул. Черкасова в Тернівському районі м. Кривого Рогу. Після чого ОСОБА_4 із викраденим майном покинув вищезазначений будинок та тим самим відкрито викрав вказане майно, обернувши його в подальшому на свою користь.

Згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 34/12.1/327 від 20.03.2019 року ринкова вартість мобільного телефону марки «Nokia», моделі «1202-2» типу «RH-112», станом цін на 23.02.2019 року могла складати 250,00 гривень.

Своїми умисними діями ОСОБА_4 спричинив потерпілій ОСОБА_7 матеріальний збиток на загальну суму 250,00 гривень.

Умисні дії ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, кваліфіковано за ч. 2 ст. 186 КК України, за ознаками відкритого викрадення чужого майна (грабіж), вчиненого повторно.

Крім того, ОСОБА_4, 15.03.2019 року приблизно о 12:00 годині, знаходився поблизу магазину «Даманський», що розташований по вул. А.Головка, 47А в Тернівському районі м. Кривого Рогу.

В цей же час ОСОБА_4 помітив раніше йому не знайомого потерпілого ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_8, який сидів на лавці відпочинку поблизу вхідних дверей до вищевказаного магазину.

В цей час та місці, ОСОБА_4 побачив гаманець, що знаходився у правій зовнішній кишені куртки вдягнутої на ОСОБА_9 та у ОСОБА_4 раптово виник прямий умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, вчиненого повторно та обернення викраденого на свою користь, а саме: грошових коштів, що знаходились у вищевказаному гаманці, який належить ОСОБА_9

Далі, в цей же день, реалізуючи свій злочинний умисел, приблизно о 12:05 годині, ОСОБА_4, діючи повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільну небезпеку та протиправність діяння, усвідомлюючи, що його дії носять відкритий характер підійшов до ОСОБА_9 та шляхом ривка правою рукою вихопив з зовнішньої правої кишені куртки ОСОБА_9 вищевказаний гаманець, у якому знаходились грошові кошти у сумі 300 гривень (купюрами по 100 гривень кожна), після чого із викраденим вищевказаним майном покинув вищезазначену місцевість, не реагуючи на вимоги потерпілого зупинити свої протиправні дії, та тим самим відкрито викрав вказане майно, обернувши його в подальшому на свою користь.

Своїми умисними діями ОСОБА_4 спричинив потерпілому ОСОБА_9 матеріальний збиток на загальну суму 300,00 гривень.

Умисні дії ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, кваліфіковано за ч. 2 ст. 186 КК України, за ознаками відкритого викрадення чужого майна (грабіж), вчиненого повторно.

27.03.2019 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 КК України за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно та за ч.2 ст.186 КК України за ознаками відкритого викрадення чужого майна (грабіж), вчиненого повторно.

Слідчий у клопотанні зазначає, що підозрюваний ОСОБА_4 маючи не зняту і не погашену у встановленому законом порядку судимість та будучи обвинуваченим за вчинення злочину проти власності, повторно вчинив нові умисні злочини проти власності, чим продовжив свою злочинну діяльність, що свідчить про небажання останнього стати на шлях виправлення; він не має постійного джерела доходу, що свідчить про можливість вчинення ним нових злочинів з метою відшукання грошових коштів для подальшого існування. Враховуючи відсутність міцних соціальних зв’язків на території міста ОСОБА_10, підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином шляхом неявки до слідчого, прокурора і суду, у зв’язку з чим останній може допустити настання ризиків, передбачених п.п.1, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України. Крім того, кількість та систематичність вчинення ОСОБА_4 нових злочинів свідчить про його підвищену суспільну небезпеку та вимагає вжиття заходів для захисту громадян, суспільства та держави від кримінальних правопорушень. Також ОСОБА_4 може впливати на потерпілу ОСОБА_6, оскільки вона є його бабусею та відповідно до наданих нею пояснень на допиті, вона була вимушена з’їхати зі свого місця мешкання, так як ОСОБА_4 забирав у потерпілої пенсійні кошти та виносив майно з квартири, що їй належить.

Прокурор у судовому засіданні підтримав заявлене клопотання та просив його задовольнити.

Підозрюваний причетність до скоєного визнав повністю, але заперечував щодо обрання відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись при цьому, що не має наміру переховуватись від слідства та суду, а також зазначив, що примирився із своєю бабусею.

Захисник підозрюваного у судовому засіданні підтримала думку свого підзахисного, просила обрати відносно нього більш м’який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, а саме: домашній арешт. Зазначила, що прокурором не доведено наявність ризиків та підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Слідчий суддя, перевіривши матеріали клопотання, заслухавши учасників процесу, вважає, що клопотання підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу в кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання зазначеним ризикам.

Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі і зазначені в даній нормі закону.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання про можливість застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Як зазначено в Рішенні ЄСПЛ «Клішин проти України» (№ 30671/04 від 23.02.2012 р.) підстави для тримання під вартою мають бути підтверджені фактами.

В пункті 85 Рішення ЄСПЛ «Харченко проти України» (№ 40107/02 від 10.02.2011 р.) вказано, що тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Відповідно до п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовується відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Крім того, слідчий суддя враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України» при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Слідчий суддя ставить під сумнів можливість підозрюваним ОСОБА_4 забезпечити виконання ухвали суду у випадку встановлення йому запобіжного заходу у виді домашнього арешту, оскільки є всі підстави вважати, що останній може вчинити інше кримінальне правопорушення з огляду на те, що ОСОБА_4, будучи обвинуваченим у вчиненні злочинів проти власності, знову підозрюється у вчиненні злочинів проти власності, які є злочинами середньої тяжкості та тяжким. Слідчий суддя вважає, що дані обставини можуть свідчити про схильність підозрюваного ОСОБА_4 до постійного вчинення нових злочинів, а тому він може становити особливу небезпеку для суспільства та окремих осіб і обрання відносно нього запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, не гарантує того, що підозрюваний ОСОБА_4 не стане вчиняти інші кримінальні правопорушення. Слідчий суддя вважає, що ОСОБА_4 може впливати на потерпілих ОСОБА_6, яка є його бабусею та потерпілу ОСОБА_7, яка є його сусідкою.

Прокурор у судовому засіданні довів наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185 КК України за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно та за ч.2 ст.186 КК України за ознаками відкритого викрадення чужого майна (грабіж), вчиненого повторно. Необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який будучи обвинуваченим у вчиненні злочинів проти власності відповідних висновків для себе не зробив та вчинив нові умисні злочини проти власності, постійного місця роботи не має, офіційні джерела доходів в останнього відсутні, неповнолітніх дітей на утриманні не має, неодружений, запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою, обґрунтовується наявністю таких ризиків як те, що він: - може вчинити інше кримінальне правопорушення; незаконно впливати на потерпілих; переховуватися від органів досудового розслідування та суду, чим перешкоджати кримінальному провадженню шляхом неявки до слідчого, прокурора та суду, що відповідно до ст. 177 КПК України, є підставою застосування даного запобіжного заходу з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків, що є суспільним інтересом, та незважаючи на презумпцію невинуватості превалює над принципом поваги до свободи особистості, так як більш м’який запобіжний захід не зможе запобігти цим ризикам.

Враховуючи вказані обставини, слідчий суддя переконаний, що тільки такий запобіжний захід як тримання під вартою забезпечить дотримання підозрюваним процесуальних обов’язків під час досудового слідства та в суді.

Слідчий суддя вбачає необхідним відповідно до ч. 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України визначити підозрюваному заставу в розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених КПК України.

Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 184, 193, 194, 197 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Застосувати щодо підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч. 2 ст. 186 КК України ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, обчислюючи його з 28.03.2019 року по 26 травня 2019 р. включно.

На підставі частини 3 ст. 183 КПК України визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов’язків, передбачених КПК України.

Розмір застави визначити у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 38 420 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) гривень.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Тернівського районного суду м. Кривого Рогу (отримувач коштів: ТУ ДСА в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 26239738, Банк отримувача: Державна казначейська служба України в м. Київ, МФО 820172, рахунок 37312066017442, призначення платежу: зазначити інформацію про ухвалу судді, якій обрав заставу, та прізвище, ім’я, по-батькові підозрюваного), не пізніше 5-ти днів з дня постановлення ухвали.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного наступні обов’язки з моменту звільнення з під варти:

- не відлучатися з міста Кривого Рогу Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця свого проживання;

- утримуватися від спілкування з особами, визначеними слідчим, прокурором, судом;

- здати на зберігання слідчому, прокурору, суду свій паспорт, інші документи, що дають право на виїзд за кордон України.

Термін дії обов’язків, покладених судом, у разі внесення застави визначається терміном дії цієї ухвали.

У разі невиконання підозрюваним своїх обов’язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до державного бюджету.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду протягом п’яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, з моменту вручення її копії, але підлягає негайному виконанню щодо застосування запобіжного заходу.

Слідчий суддя