Вирок № 80764534, 28.03.2019, Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Кримінальне провадження № 194/1702/18

Номер провадження 1-кп/194/35/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2019 року м. Тернівка

Тернівський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді - Соколової Ю.І.

секретаря судового засідання - Коркіної Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Тернівського міського суду Дніпропетровської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 вересня 2018 року за № 12018040400000471 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, непрацюючого, неодруженого, на утриманні нікого не маючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, в силу ст. 89 КК України не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

за участю: прокурора - Сорокіна М.О.,

обвинуваченого - ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, 23 серпня 2018 року, знаходячись на території домоволодіння № 208, розташованого по вул. Вознесенська, м. Тернівка Дніпропетровської області, яке належить його матері ОСОБА_2 та яке було ввірене йому для догляду на час коли його мати знаходились у відпустці, маючи умисел, спрямований на незаконне збагачення, шляхом таємного викрадення чужого майна, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, шляхом вільного доступу, умисно, таємно, з території вищевказаного домоволодіння, викрав чуже майно, що належить ОСОБА_1І, а саме: металеві рейки довжиною 3 метри в кількості 2 шт, 33- го профілю, загальною вагою 198 кг; металеві рейки довжиною 1 метр в кількості 3 шт, 33-го профілю, загальною вагою 99 кг; балка металева довжиною 5 метрів вагою 200 кг; металеві труби в діаметрі 100 мм. 4 шт. довжиною 4 метри кожна, загальною вагою 400 кг; металева труба в діаметрі 200 мм. 1 шт. довжиною 3 метри, вагою 150 кг, вартістю за ціною металобрухту 6596,1 грн., чим заподіяв ОСОБА_2 майнову шкоду на вказану суму.Викрадене майно ОСОБА_1 продав, а грошима розпорядився на власний розсуд.

Обвинувачений ОСОБА_1 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, визнав повністю, щиро покаявся та пояснив у судовому засіданні, що дійсно, 23 серпня 2018 року викрав майно, що належить батькам, викрадене майно продав, грошима розпорядився на власний розсуд. Шкоду, завдану батькам відшкодував частково.

Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилась, надала заяву про розгляд кримінального провадження у відношенні її сина – ОСОБА_1 за її відсутності, претензій морального та матеріального характеру вона до обвинуваченого не має.

Зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав свою винуватість у вчиненні ним кримінального правопорушення, його свідчення відповідають суті обвинувачення, який правильно розуміє обставини кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та правдивості його позиції, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним.

Аналізуючи зібрані по справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 доведена, його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом’якшують та обтяжують його покарання.

Відповідно до ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_1 скоїв злочин середньої тяжкості.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він громадянин України, в силу ст. 89 КК України не судимий, офіційно не працює, неодружений, на утриманні нікого не має, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо.

З досудової доповіді про обвинуваченого ОСОБА_1, підготовленої 20 лютого 2019 року Павлоградським міськрайонним відділом філії Державна Установа «Центрпробації» у Дніпропетровській області Міністерства юстиції України, встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4. Протягом 2018 року двічі притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, йому було призначено громадські роботи, але обвинувачений ухилявся від відбування адміністративного стягнення та громадські роботи за рішенням суду були замінені на адміністративні штрафи. На підставі отриманих документів, проведення бесід з матір’ю обвинуваченого та сусідом було встановлено, що ОСОБА_1 проживає сам у будинку, який належав його бабусі, за адресою: м. Тернівка, вул. Вознесенського, буд. 208. Має професійно – технічну освіту, неодружений, дітей не має. Зі слів матері обвинувачений з початку 2018 року не працює, звільнився з шахти за власним бажання та працювати не має бажання. Зловживає алкоголем, неодноразові лікування від алкогольної залежності не надали позитивного результату. При цьому, мати ОСОБА_1 зазначила, що він не вважає себе залежним від алкоголю. Ризик вчинення повторного кримінального правопорушення – високий, ризик небезпеки для суспільства, в тому числі для окремих осіб – середній, ризик небезпеки для суспільства, в тому числі для окремих осіб – середній. Орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_1 без позбавлення волі або обмеження волі може становити небезпеку для суспільства (у тому числі окремих осіб).

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому по кримінальному провадженню, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає: щире каяття та активне сприяння в розкритті злочину.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, відповідно до вимог ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Суд дійшов висновку, що обставини, які пом’якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєного кримінального правопорушення, не зменшують суспільну небезпеку кримінального правопорушення дорівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого ст. 69, 69-1 КК України.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.

Згідно ст. 65 КК України, яка передбачає загальні засади призначення покарання і через які реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, суд, призначаючи покарання у кожному конкретному випадку має дотримуватися вимог кримінального закону й зобов’язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом’якшують і обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_1, те що він в силу ст. 89 КК України не судимий, обставини вчиненого правопорушення, наявність обставин, що пом’якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, те, що обвинувачений щиро розкаявся, бажає стати на шлях виправлення, суд дійшов висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання за пред'явленим обвинуваченням в межах санкції ч. 1 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі на певний строк із звільненням обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України. .

Таке покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався, тому підстав для обрання запобіжного заходу суд не вбачає.

Питання про судові витрати суд вирішує відповідно до ст.ст. 118, 122 КПК України.

Речові докази по кримінальному провадженню відсутні.

Керуючись ст. ст. 369-371, 373-374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Визнати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

Зобов'язати ОСОБА_1 у відповідності до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України:

1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1) на користь держави - УК у Шевченківському районі м. Дніпра/24060300 (р/р 31111115004004, МФО 899998, код ЄДРПОУ 37989274) в рахунок відшкодування процесуальних витрат за проведення судово товарознавчої експертизи (висновок № 11/12.1/872 від 29 жовтня 2018 року) грошові кошти у розмірі 572 (п’ятсот сімдесят дві) грн. 00 коп.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський міський суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Ю.І. Соколова