Рішення № 80764449, 12.03.2019, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/4200/18

Номер провадження 2/216/1774/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2019 року м. Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Бондарєвої О.І.,

за участю секретаря судового засідання Городнічевої Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №5, у порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради про визнання права власності на 1/2 частину домоволодіння в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з вищезазначеним позовом, який обґрунтовувала тим, що 15 серпня 1973 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 та змінила прізвище з «Солнцева» на «Радченко». ЇЇ матері ОСОБА_3 на праві приватної власності належало 2/6 частини домоволодіння 1-3 по вул. Радості у м. Кривому Розі. Згідно з рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 червня 2004 року за ОСОБА_3 було визнано право власності на 1/6 частину домоволодіння 1-3 по вул. Радості в м. Кривому Розі в порядку спадкування. Таким чином, частка матері у спільній власності збільшилась та стала загальною площею 85,3 кв.м., житловою площею 39,0 кв.м., сараю З, сараю И, вбиральні Г, підвалу Р, огорожі № 1, ворота з хвірткою № 4. Будинок А-1, в якому проживала мати позивача складається з коридору, площею 12,1 кв.м., кухні 17,3 кв.м., житлової кімнати, площею 11,6 кв.м., житлової кімнати, площею 5,1 кв.м., житлової кімнати, площею 22,3 кв.м., погрібу 7,5 кв.м., веранди 7,6 кв.м., кладової 1,8 кв.м. 04.03.2007 року мати позивача померла. У встановлений законом строк ОСОБА_1 звернулась із заявою про прийняття спадщини, проте 25.07.2018 року нотаріусом Першої криворізької державної нотаріальної контори їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв’язку з тим, що маються розбіжності у правовстановлюючих документах та рекомендовано звернутися до суду.

На підставі вищевикладеного, позивач просить визнати за нею право власності в порядку спадкування на 1/2 частину домоволодіння 1-3 по вул. Радості у м. Кривому Розі, що розташоване на земельній ділянці, площею 1266 кв.м. та складається з житлового будинку А-1, загальною площею 85,3 кв.м., житловою площею 39 кв.м., сараю З, сараю И, вбиральні Г, підвалу Р, огорожі № 1, воріт з хвірткою № 4; Будинок А-1 складається з коридору, площею 12,1 кв.м., кухні – 17,3 кв.м., житлової кімнати, площею 11,6 кв.м., житлової кімнати, площею 5,1 кв.м., житлової кімнати, площею 22,3 кв.м., погрібу – 7,5 кв.м., веранди – 7,6 кв.м., кладової – 1,8 кв.м.

Позивач у судове засідання не з’явилась, про дату, час і місце засідання повідомлялась належним чином, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, на задоволенні позову наполягає.

Представник відповідача ОСОБА_4 у судове засідання не з’явилась, про дату, час і місце засідання повідомлялась належним чином надала суду заяву, в якій просила розглянути заяву за її відсутності, зазначивши, що при вирішенні позовних вимог покладається на думку суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, надавши відповідну правову оцінку зібраним у матеріалах справи доказам, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, згідно зі свідоцтва про смерть серії 1-КИ № 140616, актовий запис № 332 (а.с. 8) 04 березня 2007 року померла ОСОБА_3, яка була матір’ю позивача ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії І-КИ № 363969, актовий запис № 1669 (а.с. 7) та свідоцтвом про укладення шлюбу серії І-КИ № 315772, актовий запис № 910 (а.с. 9).

Як вбачається зі свідоцтва про право власності, виданого 20.09.1956 року на підставі рішення виконавчого комітету Криворізької міської Ради депутатів трудящих № 547 від 13.09.1956 року (а.с. 10) та рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 29.06.2004 року, справа № 2-1561 (а.с. 14) за життя ОСОБА_1 на праві власності належала 1/2 частка домоволодіння, що складає житловий будинок літ. А-1, за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Радості, буд. 1-3, зареєстроване в КП ДОР «Криворізьке БТІ» в реєстровій книзі: 35-47, номер запису: 47, що також підтверджується довідкою КП ДОР «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» № 162785 від 08.06.2018 (а.с. 11).

Згідно зі змісту постанови нотаріуса Першої Криворізької державної нотаріальної контори Дніпропетровської області від 25.07.2018 року (а.с. 25) вбачається, що в шестимісячний термін з заявою про прийняття спадщини звернулась донька померлої ОСОБА_3 – ОСОБА_1 Більше з заявами про прийняття спадщини або про відмову від спадщини до нотаріальної контори ніхто не звертався. Разом з цим, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв’язку з виниклими розбіжностями при оформленні спадщини та рекомендовано звернутися до суду.

З відомості про технічний стан нерухомого майна, наданої КП ДОР «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» від 20.06.2018 року (а.с. 12) встановлено, що відповідно до даних архівної справи, на момент оформлення свідоцтва про право власності та рішення суду в користуванні ОСОБА_3 знаходилась 1/2 частина від домоволодіння, а саме: житловий будинок «А-1», загальною площею приміщень 77,8 кв.м., житловою площею 39,0 кв.м., сарай «З», сарай «И», вбиральня «Г», підвал «Р». За рахунок дорахування площі погрібу, не враховану при первинній інвентаризації, загальна площа по житловому будинку «А-1» змінилась з 77,8 кв.м. на 85,3 кв.м. та не є самочинним. Вбиральня «Г», підвал «Р» не відноситься до самочинного будівництва.

Відповідно до плану будинку (а.с.18) та експлікації приміщень до плану житлового будинку (а.с. 19) житловий будинок № 1-3 літ. «А-1» по вул. Радості м. Кривого Рогу складається з коридору, площею 12,1 кв.м., кухні 17,3 кв.м., житлової кімнати, площею 11,6 кв.м., житлової кімнати, площею 5,1 кв.м., житлової кімнати, площею 22,3 кв.м., погрібу 7,5 кв.м., веранди 7,6 кв.м., кладової 1,8 кв.м.

Також, згідно з відомостей про технічний стан нерухомого майна, наданої КП ДОР «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» від 20.06.2018 року (а.с. 12) до поточної інвентаризації станом на 20.06.2018 року огорожу «№ 1» та ворота з хвірткою «№ 4».

За ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а за її ст. 13, - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред’явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Вирішення питання визнання права власності в судовому порядку є крайнім засобом захисту права власності особи за відсутності інших можливих заходів захисту речових прав на нерухоме майно.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008р. № 7 передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду з правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 1 Протоколу № 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Частина 3 статті 375 ЦК України передбачає право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі статті 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).

Відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту у судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст.392 ЦК України).

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу, суд вважає за можливе задовольнити позов.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 серпня 2018 року позивача було звільнено від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», тому судовий збір необхідно віднести за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст.ст. 321, 375, 1216, 1218, 1225, 1261, 1268, 1269, 1270, 1296 ЦК України, ст.41 Конституції України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 223, 247, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради про визнання права власності на 1/2 частину домоволодіння в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на 1/2 частину домоволодіння 1-3 по вул. Радості у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, що складається з житлового будинку А-1, загальною площею 85,3 кв.м., житловою площею 39 кв.м., сараю З, сараю И, вбиральні Г, підвалу Р, огорожі № 1, воріт з хвірткою № 4; Будинок А-1 складається з коридору, площею 12,1 кв.м., кухні – 17,3 кв.м., житлової кімнати, площею 11,6 кв.м., житлової кімнати, площею 5,1 кв.м., житлової кімнати, площею 22,3 кв.м., погрібу – 7,5 кв.м., веранди – 7,6 кв.м., кладової – 1,8 кв.м.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України подається до Дніпровського апеляційного суду через Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст.265 ЦПК України:

-позивач: ОСОБА_1 іванівна, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2;

-відповідач: виконавчий комітет Центрально-Міської районної у місті ради м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, ЄДРПОУ: 04052560, місцезнаходженням якого є адреса: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Свято-Миколаївська, буд. 27.

Суддя О.І. Бондарєва