Рішення № 8076437, 11.02.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2010 р. Справа № 3/183

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фрич М.М.

При секретарі судового засідання: Ковалюк С.Я.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросервіс", с. Кричка, Богородчанський район, Івано-Франківська область, 77744

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Надвірнянський завод молочних продуктів", вул. Визволення, 2, м.Надвірна, Івано-Франківська область, 78400

про стягнення 88 587 грн. 27 коп. заборгованості, в тому числі: 84 983 грн. 06 коп. основоного боргу та 3 604 грн. 3% річних.

За участю представників сторін:

Від позивача: Трофанюк М.Д. - головний бухгалтер, (довіреність № 2 від 28.01.10р.)

Від відповідача: Мельник О.Г. - представник, (довіреність № б/н від 06.01.10р.

встановив:

          Товариство з обмеженою відповідальністю "Агросервіс" заявило вимогу до Товариства з обмеженою відповідальністю "Надвірнянський завод молочних продуктів" про стягнення 88 587 грн. 27 коп. заборгованості, в тому числі: 84 983 грн. 06 коп. основного боргу та 3 604 грн. 3% річних.

          При розгляді матеріалів справи судом встановлено:

Позивач в обгрунтування своїх вимог посилається на:

- договір на закупівлю молока в 2007-2008р від 4 січня 2007р. відповідно до якого позивач зобов"язувався: а/ організувати заготівлю та закупівлю для відповідача молока по базисному вмісту жиру 3,4 %, кислотності 18-19 та плотності 1,028-1,029 /п.1.1 договору/

б/відповідач зобов"язувався провести оплату, виходячи з орієнтованих закупівельних цін /п.1.1 договору/,

- товаро-транспортні накладні, як доказ фактичного виконання зобов"язань по заготівлі та здачі молока відповідачу,

-журнал обліку прийнятого/зданого/молока на ТзОВ "Надвірнянський завод молочних продуктів",

- факт невиконання відповідачем договірного зобов"язання щодо оплати вартості зданого молока на суму заявленого позову,

- претензію від 7 серпня 2009р., якою позивач вимагав від відповідача провести відповідний розрахунок,

- рішення Богородчанського районного суду, якими задоволено вимоги громадян про оплату вартості зданого ними молока,

- ст.625 Цивільного кодексу, яка передбачає відповідальність боржника за прострочку грошового зобов"язання.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, вказуючи на те, що відповідно до ст.629 Цивільного кодексу договір є обов"язковим для виконання сторонами. Пунктом 2.2 договору встановлено обов"язок відповідача провести розрахунок з позивачем, виходячи з вартості одного літра молока - 11 коп. Проте, позивач в розрахунку суми боргу вказав інші ціни без доказів в підтвердження їх розміру. Крім того, відповідач не визнає, як доказ по справі, подані позивачем копії товаро-транспортних накладних. При цьому відповідач посилається на наказ Міністерства аграрної політики України від 1 липня 2002р. № 176 "Про затвердження інструкцій та форм первинного обліку з урахуванням вимог ДСТУ 3662-97 "Молоко коров"яче незбиране.Вимоги при закупівлі". Затвердженою інструкцією встановлено порядок заповнення та застосування спеціалізованої форми товарної накладної, яка є невід"емною частиною товаро-транспортної накладної за типовою формою N 1-ТН. Така товарна накладна є єдиним первинним документом та підставою для списання молочної сировини господарсьством або молокоприймальним пунктом, що здійснили відпуск цієї сировини, а також оприходування її молоприймальним пунктом або молокопереробним підприємством-одержувачем для оперативного і бухгалтерського обліку товарно-матеріальних цінностей у межах України. З огляду на наведене законодавство відповідач просить надати йому оригінали товарних та товарно-транспортних накладних.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи та на підставі вимог діючого законодавства, дійшов в спірному випадку таких висновків.

          4 січня 2007р. сторони підписали договір на закупівлю молока в 2007-2008рр. Відповідно до пп.1.1 договору позивач зобов"язувався організувати заготівлю та закупівлю для відповідача молока з оплатою, виходячи з орієнтованих закупівельних цін.

Стаття 526 Цивільного кодексу передбачає, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. При цьому відповідно до ст.33 ГПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

          Позивач, заявляючи вимогу про стягнення з відповідача 84983,06 грн. вартості поставленого молока в періоді квітень-липень 2008р., в підтвердження факту виконання ним свого договірного обов"язку по поставці ним молока подав суду: товаро-транспортні накладні та Журнал обліку прийнятого /зданого/ молока на ТзОВ "Надвірнянський завод молочних продуктів". В товарно-транспортних накладних вказано прізвище водія та прізвище особи, яка здала молоко, кількість зданого молока по товарно-транспортних накладних відповідає кількості молока по даних Журналу обліку прийнятого /зданого/ молока на ТзОВ "Надвірнянський завод молочних продуктів" /надалі - Журнал обліку/ в спірному періоді.                     Журнал обліку пронумерований та прошнурований в установленому порядку, а тому в суду немає підстав виключити його із числа доказів та сумніватися в тих даних, які в ньому зазначені. До того ж Журнал обліку є фактично документом відповідача /вівся працівниками відповідача/ і співпадіння даних товарно-транспортних накладних і даних Журналу обліку є доказом факту фактичної поставки молока, а отже виконання позивачем свого договірного зобов"язання по заготівлі молока в спірному періоді.

За таких обставин у відповідача виник обов"язок оплатити вартість поставленого молока виходячи із орієнтованих закупівельних цін. Позивачем подано до суду довідку іншого молокозаводу - Богородчанського / довідка від 3.02.2010р. № 7/, яка підтверджує використані позивачем в розрахунку ціни на молоко. 7 серпня 2009р. позивач звернувся до відповідача з відповідною вимогою провести оплату. Проте, суду не подано доказів виконання відповідачем свого обов"язку щодо оплати вартості отриманого молока. Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання. З урахуванням фактичних обставин справи та вимог діючого законодавства, суд дійшов до висновку, що в спірному випадку має місце порушення зобов"язання відповідачем, а отже вимоги позивача в частині сум основного боргу є такими, що підлягають до задоволення.

Щодо вимог позивача про стягнення 3 604 грн., які складають суму 3% річних від суми боргу за 518 днів прострочки платежу, нарахованих на підставі ст.625 Цивільного кодексу України - суд зауважує, що сума боргу набула характеру просроченого платежу з 15 серпня 2009р. А тому, позивач має право на отримання 3% річних за період з 15 серпня 2009р. по 1 грудня 2009р., що складатиме 733,42 коп.

          Таким чином, суд вважає вимоги позивача частково обгрунтованими.

Заперечення відповідача до уваги судом не приймаються, оскільки відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Таким чином, докази повинні бути подані як в підтвердження позовних вимог так і в підтвердження їх заперечень. Проте, відповідач, заперечуючи позов - жодних доказів в спростування доводів позивача суду не надав /жодних доказів в спростування ціни молока, жодних доказів , в т.ч. і бухгалтерських документів, про те, що молоко у вказаних позивачем об"ємах на завод не поступило, тощо/. Доводи відповідача щодо належності та допустимості доказів теж не мають під собою правового підгрунтя, оскільки порушення порядку ведення бухгалтерської документації /невиконання сторонами наказу Міністерства аграрної політики від 1 липня 2002р. № 176 "Про затвердження інструкцій та форм первинного обліку з урахуванням вимог ДСТУ 3662-97 "Молоко коров"яче незбиране. Вимоги при закупівлі"/ не звільняють сторін від виконання договірного обов"язку - проведення розрахунку за умови доведеності факту фактичного отримання відповідачем молока.

          Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, керуючись ст. 124 Конституції України,ст.ст. 526, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33-34, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Надвірнянський завод молочних продуктів", вул. Визволення, 2, м.Надвірна, Івано-Франківська область, 78400 (код ЄДРПОУ 34044288) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросервіс", с. Кричка, Богородчанський район, Івано-Франківська область, 77744 (код ЄДРПОУ 23800648) - 84 983 грн. 06 коп. основного боргу, 733 грн. 42 коп. 3% річних, 857 грн. 29 коп. витрат по сплаті державного мита та 228 грн. 35 коп. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Фрич М.М.

                                                            рішення підписане 13.02.10

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______ 13.02.10