Рішення № 80763930, 28.03.2019, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/383/19

Провадження № 2/0182/1237/2019

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

28.03.2019 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Багрової А.Г.

розглянув у м. Нікополя за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства „ОСОБА_2 компанія „УНІКА” про зобов’язання здійснити виплату за договором страхування.

Заяви по суті справи.

Позивач звернувся до суду з позовними вимогами до ПАТ „ОСОБА_2 компанія „УНІКА” та просить суд визнати відмову приватного акціонерного товариства „ОСОБА_2 компанія „УНІКА” у виплаті страхову відшкодування – неправомірно, стягнути з Приватного акціонерного товариства „ОСОБА_2 компанія „УНІКА” на його користь страхову виплату у розмірі 30734,88 грн.; стягнути з відповідача на його користь пеню за порушення строків виплати страхового відшкодування у розмірі 9994,98 грн.; стягнути з відповідача витрати на проведення авто товарознавчої експертизи в розмірі 1000 грн.(а.с.1-10)

В обґрунтування позову послався на те, що він з відповідачем уклав договір добровільного страхування №005050Є4017/0000058 від 29.01.2015 року відносно належного йому автомобіля Renault Fluence, 2013 року випуску, д.н. НОМЕР_1. 21.10.2015 року о 13.30 год. по вулиці Електрометалургів,44а в м. Нікополі Дніпропетровської області стався страховий випадок – він при виїзді з автостоянки на належному йому автомобілі Renault Fluence, 2013 року випуску, д.н. НОМЕР_1, зіткнувся з перешкодою(риштуванням закріпленим на залізобетонному блоку – 30-сантиметровим штирем). В цей же день він звернувся до ОСОБА_2, де зафіксували страховий випадок і запропонували звернутись до Державтоінспекції для оформлення матеріалів ДТП. Не залишаючи місця події, у цей же день та час, ним було викликаний працівник Державтоінспекції, який склав протокол про адміністративне правопорушення за ознаками ст. 124 КУпАП. 23.10.2015 року ним була направлена письмова заява про страхове відшкодування до ОСОБА_2. 28.10.2015 року Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області винесена постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності та накладено штраф. Листом від 24.02.2016 року ОСОБА_2 компанія йому відмовила у виплаті страхового відшкодування на підставі того, що він „надав неправдиві дані про факт страхового випадку, який мав місце 21.10.2015 року о 13.30 год. по вулиці Електрометалургів,44а в м. Нікополі. При цьому страхова компанія посилається на висновки експертного транспортно-трасологічного дослідження №1259-15-ТГ від 14.02.2016 року, який містить розбіжності в позначенні розташування автомобіля та перешкоди. При проведенні транспортно-трасологічного дослідження були взяті до уваги тільки особисті спостереження представника ОСОБА_2, який у кабінеті, не виїжджаючи на місце пригоди, склав страховий акт та пояснення у якому невірно відобразив розташування автомобіля відносно перешкоди. Представник ОСОБА_2 прибув на місце пригоди для фотографування аж у листопаді 2015 року. Слід зауважити, що на той час з місця пригоди було вивезено будівельне риштування, тому обстановка, яка мала місце 21.10.2015 року не відповідала обстановці листопада 2015 року. Представник страхової компанії на свій розсуд визначив місце розташування автомобіля під час зіткнення із перешкодою, що категорично не припустимо. Його зауваження не були прийняті до уваги та представником ОСОБА_2 було роз’яснено, що у будь-якому випадку має місце страховий випадок, унаслідок чого автомобіль отримав ушкодження і на цій підставі він отримає страхове відшкодування. Тому спотворені вихідні дані, які були надані експерту, вплинули на його висновки, які не можна вважати законними, оскільки вони відірвані від реальної обстановки, яка була на місці ДТП. Про це він повторно зазначив у поясненнях, які витребував у нього ОСОБА_2. На момент настання страхового випадку, біля місця зіткнення автомобіля з перешкодою, велись роботи по утепленню будинку. На фотознімках долучених ним до позовної заяви видно намальований на зовнішньому боці стіни будинку номер телефону фірми, яка займалась утепленням будинку. У будь-якому разі, при наявності сумнівів у правдивості його свідчень, можна опитати працівників, які проводили будівельні роботи. Також може дати свідчення і інспектор ДАЇ. Винний у наданні неправдивих даних – представник ОСОБА_2, мав можливість ознайомитись з матеріалами адміністративної справи і скорегувати дані ОСОБА_2, але не зробив цього. Із самим транспортно-трасологічним дослідженням експерта №1259-15-ТТ від 14.02.2016 року ОСОБА_2 його не ознайомив по цей час, тому він не мав змоги надати свої зауваження та оскаржити його. Такі дії ОСОБА_2 грубо порушують вимоги ч.3 статті 991 ЦК України та п.11 Договору у яких зазначено, що рішення страховика про відмову здійснити страхову виплату повідомляється страхувальникові у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови. Жодна з відповідей ОСОБА_2 не містить обґрунтування причин відмови у виплаті йому страхового відшкодування. До цього часу він не ліквідував пошкодження на автомобілі, що може знадобитись для проведення повторної експертизи. У листі ОСОБА_2 компанії від 07.07.2017 року на його звернення зазначається, що він має можливість ознайомитись з висновком експерта №1259-15-ТТ від 14.02.2016 року у головному офісі ОСОБА_2 компанії „УНІКА”. Він не має можливості прибути до м. Києва для ознайомлення із вказаним Висновком, тому декілька разів письмово звертався до ОСОБА_2 компанії із вимогою надати йому копію, але ОСОБА_2 проігнорував його вимоги. Вигодонабувачем за укладеним з відповідачем договором є публічне акціонерне товариство „КРЕДІ ОСОБА_3”. На це час кредит перед банком ним вже повністю сплачено, Банком, як вигодонабувачем до ОСОБА_2 вимоги не пред’явлені, строк дії договору закінчився 29.01.2016 року. Відповідно до ч.4,5 статті 10 Закону України „Про захист прав споживачів" він має право вимагати збитків та сплати неустойки за прострочення виконання зобов’язання. Для визначення розміру збитків, завданих внаслідок ДТП він звернувся до експерта-товарознавця. Відповідно до висновку №788 експертного автотоварознавчого дослідження від 03.09.2018 року вартість відновлювального ремонту автомобіля становить 30734,88 грн. За умовами договору ОСОБА_2 несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхового відшкодування шляхом сплати страхувальнику пені в розмірі 0,1% від суми страхового відшкодування за кожен день прострочення, але не більше ніж у розмірі подвійної облікової ставки НЮБУ за відповідний період. Оскільки сума страхового відшкодування становить 30734,88 грн., то неустойка у розмірі 0,1% за день прострочення виконання умов договору згідно з розрахунком становить 3 580 627,50 грн., що перевищує розмір подвійної облікової ставки за визначений період. Отже відповідно до умов п.12.3 Договору пеня за несвоєчасне здійснення страхового відшкодування згідно з розрахунком складає 9 994,98 грн. Враховуючи зазначені обставини, позивач просить суд визнати відмову у страховій виплаті неправомірною, стягнути разом з відповідача 40729,86 грн., а також понесені витрати на проведення оцінки збитків в розмірі 1000 грн.

Відповідач подав відзив на позовну заяву (а.с.71-112) та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування відзиву представник відповідача зазначив, що 29.01.2015 року з позивачем був укладений договір добровільного страхування наземного транспортного засобу №005050/4017/0000058, предметом страхування якого є майнові інтереси, які не суперечать закону, пов’язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом Renault Fluence, 2013 року випуску, д.н. НОМЕР_1. 23.10.2015 року позивач звернувся до Відповідача із заявою щодо виплати страхового відшкодування у зв’язку з пошкодженням 21.10.2015 року автомобіля Renault Fluence, 2013 року випуску, д.н. НОМЕР_1, що відбулись внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Згідно тверджень позивача, що знайшли своє відображення у заяві та поясненнях наданих Відповідачу під час регулювання заявленого випадку, подія сталась в результаті зіткнення забезпеченого автомобіля Renault Fluence, 2013 року випуску, д.н. НОМЕР_1 з перешкодою о 14.00 год. 21.10.2015 року по вулиці Електрометалургів,44а в м. Нікополі. Заява та всі пояснення були складені власноручно Позивачем та підписані ним, останні були покладені в основу проведеного експертно - трасологічного дослідження від 14.02.2016 року за №1259-15-ТТ. 08.02.2016 року Відповідачем було направлено запит до експертної компанії „Укравтоекспертиза” про необхідність проведення транспортно – трасологічного дослідження механізму пошкоджень та встановлення технічної спроможності пояснень Позивача щодо пригоди та отримання заявлених пошкоджень автомобілем. Разом із запитом на дослідження експертній установі було направлено матеріали страхової справи про що свідчить лист на ім’я директора АК „Укравтоекспертиза” ОСОБА_4 Матеріали страхової справи в тому числі містять протокол АП1 №267797, схему ДТП, що була складена працівниками поліції на місці ДТП та власноруч написані пояснення позивача із схемою ДТП від 23.10.2019 року під якими позивач поставив свій підпис. Тому твердження позивача про складання в кабінеті, не виїжджаючи на місце пригоди схема представником відповідача спростовуються, оскільки схеми пригоди була складена та підписна особисто позивачем, а не представником страхової компанії. Виконання дослідження доручено експерту-автотехніку ОСОБА_5, який має повну вищу освіту, кваліфікацію судового експерта та спеціальну підготовку по спеціальності: 10.1 „Дослідження обставин ДТП”, стаж експертної роботи з 1999 року, також спеціальну підготовку в галузі транспортно – трасологічних досліджень із стажем експертної роботи з 2000 р. та 10.2 „Дослідження технічного стану транспортних засобів” стаж експертної роботи з 2003 р. Висновком експертно – трасологічного дослідження №1259-15-ТТ від 14.02.2016 року, який надійшов 23.02.2016 року на адресу ОСОБА_2 компанії встановлено: „На основании проведенного исследования следует заключить, что пояснения заявителя о механизме образования всего объема повреждений автомобиля Renault Fluence, гос. номер НОМЕР_1 как последствий наезда на бетонный блок, в объеме предоставленной следовой информации не подтверждается соответствием всех повреждений характеристикам и расположению препятствия на заявленном месте происшествия, а также обстоятельствам самого наезда, что свидетельствует о технической несостоятельности заявленной версии в целом…” Таким чином, факти викладені позивачем не підтверджуються висновком експерта та наявним пошкодженням отриманим автомобілем Renault Fluence, 2013 року випуску, д.н. НОМЕР_1 за заявлених обставин. Пунктом 11.1.3. умов Договору та п.3 ст. 26 Закону України „Про страхування” передбачено, що страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування якщо Страхувальник надав неправдиві відомості про факт настання страхового випадку. Щодо стягнення пені представник відповідача зазначив, що ці вимоги є похідними від виплати страхового відшкодування та задоволення позовних вимог, а отже не є обґрунтованим в рамках цього позову та з огляду на заперечення позовних вимог Відповідачем. Окрім того, представник відповідача посилається на застосування судом строків позовної давності , які передбачені ст.ст. 257, 258, 267 ЦК України.

Позивач подав до суду відповідь на відзив та просить суд задовольнити його позовні вимоги, оскільки висновок експертного транспортно-трасологічного дослідження №1259-15-ТТ від 14.02.2016 року не може бути доказом у справі, так як експерт не повністю дослідив обставини ДТП, вихідні дані на яких грунтується висновок експерта грунтується на наданих йому неоднозначних матеріалах, які містять протиріччя, при цьому він пошкодження на автомобілі не усував. Посилання відповідача на застосування судом строків позовної давності щодо вимог про стягнення пені зазначає, зо у період з 21.10.2015 року і до серпня 2018 року між ним та відповідачем здійснювалось досудове врегулювання спору. З цього часу він зрозумів, що його права порушені відповідачем. При цьому відповідно до п.5 ч.1 статті 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу страхувальника (застрахованої особи) до страховика про здійснення страхової виплати.(а.с. 113-119)

Інших заяв та клопотань по суті справи сторони не подавали.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 04.02.2019 року по справі відкрито провадження та постановлено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення(виклику) сторін)(а.с.63-64)

Ухвалу суду отримано сторонам по справі (а.с. 67-69)

Ухвалою суду від 28.03.2019 року позивачу продовжено строк для подання відповіді на відзив.

Судом встановлено.

21.01.2015 року ОСОБА_1 уклав із ПАТ „ОСОБА_2 компанія „УНІКА” договір добровільного страхування на транспорті №005050/4017/0000058, об'єктом страхування якого були майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням автомобілем Renault Fluence, 2013 року випуску, д.н. НОМЕР_1 (а. с. 13-18).

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страхових) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України та ст. 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Згідно із ст. 9 Закону України "Про страхування" страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Renault Fluence, 2013 року випуску, д.н. НОМЕР_1, автомобіль належить на праві власності позивачу ОСОБА_1 (а.с.78)

21.10.2015 року водій ОСОБА_1 о 13.30 год. керуючи автомобілем Renault Fluence, 2013 року випуску, д.н. НОМЕР_1 в м. Нікополі по вулиці Електрометалургів, буля будинку №44а, рухаючись заднім ходом, не переконався, що це буде безпечно, внаслідок чого здійснив наїзд на перешкоду (бетонний блок), про що інспектором поліції складено протокол, схема місця події. Під час ДТП потерпілих немає, автомобіль отримав механічні ушкодження. (а.с. 19-24)

Постановою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28.10.2015 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП(а.с.25) Постанова не оскаржувалась та набрала законної сили 08.11.2015 року.

23.10.2015 року ОСОБА_1 повідомив ПрАТ „СК „УНІКА” про настання страхового випадку (а.с.27)

Пунктом 11.1.3. умов Договору та п.3 ст. 26 Закону України „Про страхування” передбачено, що страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування якщо Страхувальник надав неправдиві відомості про факт настання страхового випадку.

Листом від 24.02.2016 року №1149 ПрАТ „СК „УНІКА” повідомило ОСОБА_1 про прийняття рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування за вказаним страховим випадком, оскільки ОСОБА_1 надав неправдиві відомості про факт настання страхового випадку, посилаючись на висновок експертного транспортно-трасологічного дослідження №1259-15-ТТ від 14.02.2016 року.(а.с. 28-29)

Як вбачається з наданих представником відповідача копій письмових доказів висновок експертного транспортно-трасологічного дослідження №1259-15-ТТ від 14.02.2016 року було надано експертом на замовлення ПрАТ „СК „УНІКА” від 08.02.2016 року (а.с.85)

Як вбачається з висновку експертного транспортно-трасологічного дослідження №1259-15-ТТ від 14.02.2016 року експертом зазначено, що з технічної точки зору, пояснення заявника про механізм утворення всього об’єму пошкоджень автомобіля Renault Fluence, 2013 року випуску, д.н. НОМЕР_1 як наслідків наїзду на бетонний блок, в об’ємі наданої слідової інформації не підтверджується відповідністю всіх пошкоджень характеристикам та розташуванням перешкоди на заявленому місці пригоди, а також обставинам самого наїзду, що свідчить про технічну невідповідність заявленої версії в цілому.

Дослідивши надану копію висновку експертного транспортно-трасологічного дослідження №1259-15-ТТ від 14.02.2016 року суд дійшов до висновку, що наданий письмовий доказ є належним письмовим доказом у справі, оскільки, зазначений письмовий документ містить дані про обставини , що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до статті 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. В матеріалах справи відсутні, а позивачем не надано будь-яких доказів, що висновок експертного транспортно-трасологічного дослідження №1259-15-ТТ від 14.02.2016 року одержаний з порушенням порядку, встановленого законом.

Отже, клопотання позивача щодо визнання зазначеного висновку недопустимим, недостовірним та недостатнім доказом у справі відхиляються судом.

Згідно вимог ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

При вирішенні даної справи, суд бере до уваги ту обставину, що в матеріалах справи маються докази того, що 21.10.2015 року мала місце дорожньо-транспортна пригода. В цей же день, працівниками ДАІ було проведено огляд місця події, складено адміністративний протокол на громадянина ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, який постановою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28.10.2015 року був визнаний винним у здійсненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП. Дана постанова ніким не оскаржена, набрала законної сили та є чинною на даний час. Згідно довідки про ДТП , що сталась 21.10.2015 року автомобіль Renault Fluence, 2013 року випуску, д.н. НОМЕР_1, отримав механічні пошкодження : деформація кришки багажника(а.с.20) . ОСОБА_1 в поясненнях працівникам поліції зазначив, що здійснив рух заднім ходом, при цьому не помітив залізобетонний блок, який знаходився на краю стоянки і здійснив наїзд на вказаний бетонний блок. Обставина наїзду ОСОБА_1 21.10.2015 року на перешкоду (бетонний блок) встановлена також судом під час розгляду адміністративної справи(а.с.25)

Однак, як вбачається з наданих представником відповідача висновків експерта описані пошкодження автомобіля, що розташовані вище бампера за обставин пригоди не могли утворитись при наближенні автомобіля до зображеного на фото бетонного блоку, так як у першу чергу в контакт повинен був вступити саме задній бампер, який значно виступає назад за плоскість стінки кришки багажника. При цьому , за висновком експерта задній бампер виглядає не пошкодженим та у списку деталей, які отримали пошкодження при заявленій пригоді не значиться.

Будь яких доказів, що підтверджують обставини зазначені позивачем в позовній заяві про наїзд 21.10.2015 року на перешкоду з риштуванням закріпленим на залізобетонному блоку – 30-сантиметровим штирем суду не надано.

Таким чином, доводи позивача щодо наявності інших обставин ДТП, що сталась 21.10.2015 року, які не були взяті до уваги відповідачем, не доведені належними та допустимими доказами.

Отже, з врахуванням вищевикладених обставин, даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, суд приходить до висновку, що гр-н ОСОБА_1 надав завідомо неправдиві відомості про факт настання страхового випадку 21 жовтня 2015 року і тому суд вважає, що в задоволенні позовних вимог позивачу необхідно відмовити.

Судові витрати.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір в розмірі 768 грн. 40 коп. слід компенсувати за рахунок держави

Керуючись Законом України „Про страхування”, ст.ст. 979-984, 990-992 ЦК України, ст.ст. ст.ст. 10-12, 76-81, 83, 89, 133,137, 141, 258, 263-265, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовити.

Судовий збір в розмірі 768 грн. 40 коп. слід компенсувати за рахунок держави.

На рішення може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду (м. Кривий Ріг) протягом тридцяти днів з дня його повного складення через Нікопольський міськрайонний суд.

Повне рішення складено 28.03.2019 року.

Анкетні дані учасників справи.

Позивач – ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_2, місце проживання : 53208, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Чалого, буд. 113)

Відповідач – Приватне акціонерне товариство „ОСОБА_2 компанія „УНІКА” ( ЄДРПОУ 20033533, місце знаходження: 01032, м. Київ, вул. Скасаганського, 70-а)

Суддя: ОСОБА_6