Ухвала суду № 80763771, 22.03.2019, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

22.03.2019 Єдиний унікальний номер 205/1654/19

.

Єдиний унікальний номер № 205/1654/19

Провадження № 2/205/1355/19

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

22 березня 2019 року м. Дніпро

Суддя Ленінського районного суду м. Дніпропетровська Басова Н.В., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне підприємство № 25» про заборону вчиненні певних дій та відшкодування моральної шкоди, –

ВСТАНОВИВ:

Позивач 19.02.2019 року звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне підприємство № 25» про заборону вчиненні певних дій та відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 26.02.2019 року позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки.

21.03.2019 року до суду надійшла виправлена позовна заява, у якій позивач також просить звільнити його від сплати судового збору як пенсіонера.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.

Між тим, належних та допустимих доказів щодо свого майнового стану позивач не надав, зокрема доказів того, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік та відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків ДФС України про суми виплачених доходів.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про необхідність відмовити в звільненні від сплати судового збору.

Таким чином, недоліки, зазначені в ухвалі від 26.02.2019 року усунуто не було, а саме: позивачем не вказано реєстраційний номер облікової картки платника податків, відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися, не додано попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи, не додано підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, а також не зазначено ціну позову. Крім того, позивачем не сплачено судовий збір.

Згідно з ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд цивільної справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Згідно зі ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності та диспозитивності.

Відповідно до п. п. 6, 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники процесу зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.

За приписами ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

З урахуванням зазначених обставин, вважаю за необхідне матеріали позовної заяви вважати неподаними та повернути позивачу. Після усунення недоліків позивач не позбавлений права звернутися до суду з цією позовною заявою повторно.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 185, 261, 353 ЦПК України, –

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 у звільненні від сплати судового збору.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне підприємство № 25» про заборону вчиненні певних дій та відшкодування моральної шкоди, – вважати неподаною та повернути позивачу.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в п’ятнадцятиденний строк з дня складення ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України. В разі, якщо ухвала була постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, то вона набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Н.В. Басова