Рішення № 8076239, 01.02.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.10 Справа № 12/234/09

Суддя

Позивач - Комунальне підприємство “Житлосервіс-2А”, Запорізька область, м. Бердянськ, 71118, вул. Свободи, 129

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Модем-1”, Запорізька область, м. Бердянськ, 71100, пр. Пролетарський, 230

про стягнення 3 817,55 грн.

суддя Владимиренко І.В.

Представники учасників:

від позивача –Гетманенко Б.С., дов. № 424, від 23.07.2009 р.

- Михалакій Ю.О., дов. № б/н від 29.01.2010р.

від відповідача –Кущик А.А., дов. № 1/12-09, від 21.12.2009р.

Заявлено позовні вимоги Комунального підприємства “Житлосервіс-2А”, Запорізька область, м. Бердянськ до Товариства з обмеженою відповідальністю “Модем-1”, Запорізька область, м. Бердянськ, про стягнення 3817,55 грн., з яких 1917,75 грн. - основного боргу, пені - 1900,00 грн. за договором від 01.07.2007р. на технічне обслуговування нежитлового приміщення, відшкодування витрат по експлуатації та участі у витратах по утриманню будинку та прибудинкової території.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.12.2009р. заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 12/234/09 з призначенням судового засідання на 24.12.2009р.

24.12.2009р. в судовому засіданні оголошувалась перерва до 21.01.2010р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.01.2010р. в зв`язку з неявкою представника відповідача судове засідання було відкладено на 01.02.2010р.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві від 27.10.2009р., просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач позовні вимоги не визнає, про що 21.01.2009р. надав відповідні заперечення. Відповідач вважає позовні вимоги позивача неправомірними, необґрунтованими та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства України з огляду на наступне. Відповідач зазначає, що позивач не направляв відповідачу жодних розрахунків витрат на відшкодування експлуатаційних витрат та не направляв рахунки, тому відповідач був позбавлений можливості виконати умови Договору. Відповідач також вважає, що на час розгляду позову підстава про стягнення заборгованості за Договором є необгрунтованою, а позивач вважається таким що має прострочення у виконані своїх договірних зобов'язань.

У судовому засіданні 01.02.2010р. розгляд справи судом закінчено, на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

01.07.2007р. між Комунальним підприємством “Житлосервіс-2А” (надалі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Модем-1” (надалі відповідач) було укладено договір № б/н на технічне обслуговування нежитлового приміщення, відшкодування витрат по експлуатації та участі у витратах по утриманню будинку та прибудинкової території (далі –договір).

          Згідно п. 1.1. Договору позивач забезпечує обслуговування житлового дому №230 по пр. Пролетарський в м. Бердянську та прибудинкової території та виконання робіт по утриманню будинку та прибудинкової території в межах загального переліку послуг діючого тарифу, а відповідач зобов’язується відшкодовувати фактичні затрати на обслуговування будинку та прибудинкової території пропорційно займаній площі в даному житловому будинку.

Згідно п.2.1. Договору розрахунок експлуатаційних витрат проводиться відповідно “Порядку розрахунку експлуатаційних витрат за надання послуг орендаторам та суб’єктам підприємницької діяльності” затверджений рішенням виконавчого комітету Бердянської міської ради № 679 від 16.12.2004р.

Відповідно до п. 2.2 Договору підставою для відшкодування експлуатаційних витрат є Розрахунок суми відшкодування експлуатаційних витрат, наданих позивачем щомісячно.

Відповідно до п.2.3. Договору відповідач щомісячно, не пізніше 20 числа слідуючого за звітним перераховує на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти відповідно розрахунку експлуатаційних витрат.

Згідно п. 3.1.4 Договору позивач зобов'язується не пізніше 10 числа, наступного за звітним місяцем, надавати відповідачу розрахунок суми відшкодування експлуатаційних витрат

Згідно п. 3.2.3 Договору відповідач зобов'язується не пізніше 20 числа, наступного за звітним місяцем, вносити плату (експлуатаційний збір) на розрахунковий рахунок позивача (пропорційно займає мої площі у даному будинку), відповідно рахунку, суми відшкодування експлуатаційних витрат.

Відповідно до п. 6.1. Договору даний договір заключенний строком до 01.08.2008р.

Оцінивши представлені докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно із ч. 1 ст. 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін), виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Аналізуючи норми чинного законодавства України та надаючи оцінку представленим сторонами доказам, при прийнятті рішення у даній справі, господарський суд виходив із наступного.

Як вже зазначалось раніше, Комунальне підприємство “Житлосервіс-2А”, за умовами п. 3.1.4. Договору, зобов’язувалось щомісячно виставляти ТОВ “Модем-1” рахунки на оплату виконаних позивачем робіт та наданих послуг, однак, як свідчать матеріали справи, а також стверджується представником відповідача, позивач ці зобов’язання не виконував позивач не направляв відповідачу жодних розрахунків витрат на відшкодування експлуатаційних витрат та не направляв рахунки, тому відповідач був позбавлений можливості виконати умови Договору

Крім того позивачем відповідачу виставленні акти виконаних робіт, але відповідачем були підписані лише Акт виконаних робіт від 10.12.2007р. за виконання робіт у вересні - жовтні на суму 255,70 грн. та Акт виконаних робіт за січень 2008р. на суму 127,85 грн. Всі інші Акти виконаних робіт підписані відповідачем не були. Доказів направлення на адресу відповідача інших актів виконаних робіт суду не надано позивачем.

Отже, факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов’язання та чинним законодавством, та факт несплати відповідачем у визначені зобов’язанням та статтею 530 ЦК України терміни виконаних позивачем робіт по утриманню житлового фонду та прибудинкової території на суму 383,55 грн., господарський суд вважає доведеним та підтвердженим відповідними доказами (виставленими та направленими рахунками та актами виконаних робіт та наданих послуг від 10.12.2007 р. та за січень 2008 р.

За таких умов, вимога позивача, в частині стягнення з відповідача 383,55 грн. основного боргу, є обґрунтованою, та підлягає задоволенню судом.

В частині ж стягнення з відповідача 1 534,20 грн. основного боргу, господарський суд відмовляє, у зв’язку із необґрунтованістю нарахування вказаної суми, оскільки на підтвердження наявності у ТОВ “Модем-1” перед Комунальним підприємством “Житлосервіс-2А” боргу у розмірі 1917,75 грн., позивачем до уваги суду були представлені розрахунки за період часу з серпня 2007 р. по жовтень 2008р. Але, у господарського суду відсутні підстави вважати вказані документи належними доказами існування у відповідача такої заборгованості, тому що позивачем не було надано суду належних доказів направлення відповідачу розрахунків за період часу з серпня 2007 р. по жовтень 2008р., окрім розрахунку за вересень та жовтень 2007р. та січень2008р., про що підтверджують акти виконаних робіт підписані обома сторонами.

До того ж, представник відповідача заперечує проти виконання позивачем за серпень 2007р., листопад-грудень 2007 р., лютий - серпень 2008 р. робіт по обслуговуванню нежитлового приміщення, відшкодування витрат по експлуатації та участі у витратах по утриманню будинку та прибудинкової території, а також отримання від позивача розрахунків на суму 1 534,20 грн.

Таким чином, господарський суд вважає доведеним факт існування у відповідача перед позивачем суми основного боргу за Договором у розмірі 383,55 грн.

Також КП “ВРЕЖО № 9” просить суд стягнути з відповідача за порушення строків розрахунків за виконані роботи та надані послуги пеню у розмірі 1900,00 грн. за період часу з серпня 2007 р. по жовтень 2008р., в розрахунку, вказує період стягнення суми пені –з 01.08.2007 р. по 01.10.2008 р.

При здійснені розрахунку позивач не врахував наступні норми чинного законодавства.

У відповідності до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивач навів розрахунок штрафних санкцій без врахування цієї норми законодавства.

Відповідно до п. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідач в своєму відзиві просив суд застосувати до позовних вимогв частині стягнення штрафних санкцій позовну давність.

Згідно до п. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Позивач просить стягнути штрафні санкції, які він нарахував більш ніж рік до подачі позову.

На підставі вищевикладеного, вимога позивача про стягнення з відповідача пені за період часу з серпня 2007 р. по жовтень 2008р.в розмірі 1900,00 грн. задоволенню судом не підлягає.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги задовольнити частково, а саме стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Модем-1” основного боргу у розмірі 383,55 грн. за договором від 01.07.2007р. на технічне обслуговування нежитлового приміщення, відшкодування витрат по експлуатації та участі у витратах по утриманню будинку та прибудинкової території.

Судові витрати покладаються на сторони, пропорційно задоволеним позовним вимогам, відповідно до статті 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Модем-1” (Запорізька область, м. Бердянськ, 71100, пр. Пролетарський, 230, р/р 26008208779097 в ЗРУ ПАТ КБ “Приватбанк”, МФО 313399, код ЄДРПОУ 19271078) на користь Комунального підприємства “Житлосервіс-2А” (Запорізька область, м. Бердянськ, 71118, вул. Свободи, 129, р/р 2600071124 в ЗОД “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 313837, ЄДРПОУ 33318125) 383 (триста вісімдесят три) грн.. 55 коп. - основного боргу; 10 (десять) грн..25 коп. - державного мита, 23 (двадцять три) грн. 71 коп. витрат на сплату інформаційно технічного забезпечення судового процесу. Видати наказ.

          В іншій частині позову – відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 05.02.2010р.

Суддя                                                             І.В. Владимиренко