YouControl — сервіс перевірки контрагентів. Повне досьє на компанію доступне в індивідуальних тарифах.

Головна /

Каталог судових рішень

/

Суди Запорізька область

/

Господарський суд Запорізької області

Рішення № 8075736, 20.11.2009, Господарський суд Запорізької області

Дата ухвалення

20.11.2009

Номер справи

3/235/09-28/398/09

Номер документу

8075736

Форма судочинства

Господарське

Компанії, зазначені в тексті судового документа

Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.09 Справа № 3/235/09-28/398/09

Суддя

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Перша фінансова лізингова компанія», м.Київ.

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАЗАР», м.Запоріжжя

Про стягнення суми боргу за неотриманні лізингові платежі відповідно до Угоди №53 у розмірі 130.360грн.84коп, 10.237грн.07коп. пені, 6939грн.45коп. інфляційних втрат та 2.195грн.71коп. 3% річних за порушення виконання грошового зобов’язання.

Суддя О.В. Яцун

Представники:

від позивача: Охатенко О.О. –представник на підставі довіреності №б/н від 14.09.2009р.

від відповідача: Попадейник С.Є. –керівник на підставі протоколу №2/07 від 08.06.2007р.

Заявлені вимоги про стягнення з ТОВ «ХАЗАР»суми боргу за неотриманні лізингові платежі відповідно до Угоди №53 у розмірі 130.360грн.84коп, 10.237грн.07коп. пені, 6939грн.45коп. інфляційних втрат та 2.195грн.71коп. 3% річних за порушення виконання грошового зобов’язання.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Запорізької області №1120 від 18.11.2009р. у зв’язку з закінченням повноважень судді Соловйова В.М., справу №3/235/09 передано на розгляд судді Яцун О.В.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.11.2009р. справу №3/235/09 прийнято суддею Яцун О.В. до свого провадження, справі присвоєно номер 3/235/09-28/398/09, судове засідання призначено на 20.11.2009р.

За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

Представник позивача в судовому засіданні 20.11.2009р. заявив клопотання про збільшення розміру позовних вимог, а саме просить суд стягнути з ТОВ «ХАЗАР»суму боргу за неотриманні лізингові платежі відповідно до Угоди №53 у розмірі 163.840грн.65коп., 11.819грн.96коп. пені, 9.340грн.22коп. інфляційних втрат та 2.963грн.93коп. 3% річних за неналежне виконання грошового зобов’язання.

Клопотання заявлено у відповідності до норм ст. 22 ГПК України, прийнято судом до розгляду та задоволено.

Представник відповідача проти наявності боргу лізингових платежів, яка виникла внаслідок неналежного виконання зобов’язань на підставі Угоди з фінансового лізингу №53 від 21.04.2008р., не заперечує.

Суд визнав надані документи достатніми для прийняття рішення у справі. На підставі чого, у відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні представникам сторін за їх згодою було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріалами справи, судом встановлено:

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно з ч.І ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст. 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

21 квітня 2008р. між ТОВ «Перша Фінансова лізингова Компанія»(Лізингодавець) та ТОВ «Хазар»(Лізингоодержувач) була укладена Угода з фінансового лізингу №53.

За умовами Угоди Лізингодавець передав у фінансовий лізинг Лізингоодержувачу наступні об’єкту лізингу –автомобіль ГАЗ ГАРЗ 3309СС Д245 (самосвал), що зазначено у лізинговому протоколі (додаток №1.1 від 21.04.2008р. до Угоди №53) та у акті прийому-передачі (додаток №3.1 від 21.04.2008р. до Угоди №53); автомобіль ГАЗ 33023-414 (бортова), що зазначено у лізинговому протоколі (додаток №1.2 від 21.04.2008р. до Угоди №53) та у акті прийому-передачі (додаток №3.2 від 21.04.2008р. до Угоди №53), а Лізингоодержувач прийняв у лізинг вищезазначені об’єкти лізингу та відповідно до п.п. 7.2 Угоди №53 зобов’язаний щомісяця сплачувати лізингові платежі та будь-які інші платежі за лізинг протягом трьох робочих днів з дати виставлення відповідних рахунків згідно з графіком здійснення платежів.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу. Надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Нормами ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ст. 525 ЦК України, не допускається одностороння відмова від зобов’язання.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Проте всупереч прийнятих обов’язків, відповідач зобов’язання за Угодою з фінансового лізингу №53 щодо сплати періодичних лізингових платежів не виконав, чим порушив умови п. 7.2 Угоди.

Відповідно до Угоди №53 ТОВ «Перша Фінансова Лізингова Компанія»виставила ТОВ «Хазар»рахунки для внесення лізингових платежів. Так, за період з 15.07.2008. по 16.11.2009р. відповідачу були виставлені рахунки для здійснення оплати лізингових платежів на загальну суму 163.840грн.65коп.

У відповідності до п.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач взяті на себе договірні зобов’язання належним чином не виконав. Станом на 16.11.2009р. за ним виникла заборгованість в сумі 163.840грн.65коп.

Факт наявності заборгованості у розмірі 163.840грн.65коп. підтверджується матеріалами справи.

Доказів здійснення лізингових платежів в повному обсязі відповідач суду не надав.

Згідно до ст. 33 ГПК України, обов’язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем надані всі необхідні докази в обґрунтування заявлених вимог.

Факт наявності заборгованості у розмірі 163.840грн.65коп. підтверджується матеріалами справи та не спростовується відповідачем.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання. Зобов'язання відповідача здійснити лізингові платежі не припинено.

На день розгляду спору відповідач доказів сплати лізингових платежів не довів, тому вимоги позивача про стягнення заборгованості у сумі 163.840грн.65коп. слід визнати документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За неналежне виконання умов договору позивачем заявлені вимоги про стягнення з Лізингоодержувача 11.819грн.96коп. пені.

На підставі ст. 611 ЦК України одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Відповідно до умов п.7.4 Угоди у разі прострочення здійснення лізингового платежу Лізингоодержувач сплачує: (і) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день затримки платежу; та (її) будь-які судові, адміністративні чи оперативні витрати сплачені лізингодавцем для стягнення платежу.

Відповідно до розрахунку позивача до стягнення пред'явлена сума пені за період прострочення з 20.10.2008р. по 20.11.2009р. у розмірі 11.819грн.96коп.

Дана вимога заявлена позивачем обґрунтовано, разом з тим підлягає частковому задоволенню, оскільки позивачем при розрахунку суми пені була допущена помилка щодо зазначення періоду стягнення пені (6 місяців).

Таким чином, задоволенню підлягає сума пені за період прострочення з 20.10.2008р. по 19.11.2009р. у розмірі 11.700грн.28коп., в решті вимог відмовити, оскільки заявлені безпідставно.

Розрахунок пені: