Ухвала суду № 80757110, 28.03.2019, Тиврівський районний суд Вінницької області

Справа № 145/825/18

Провадження №2/145/245/2019

УХВАЛА

"28" березня 2019 р. Тиврівський районний суд Вінницької області в складі

головуючого судді Ратушняка І. О. ,

при секретарі Тихій О.Н.,

за участі позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Ратушняку Ігорю Олександровичу,

встановив:

В провадженні Тиврівського районного суду Вінницької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання малолітніх дітей, із залученням відділу опіки та піклування Тиврівської районної державної адміністрації, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визначення постійного місця проживання дітей.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 26.12.2018 р. для продовження розгляду судову справу передано судді Ратушняку І.О.

27.03.2019 р. ОСОБА_1 та її представником ОСОБА_2 подано до суду заяву про відвід судді Ратушняка І.О., який мотивовано тим, що суддя Ратушняк І.О. 11.09.2018 р. виносив ухвалу про передачу даної справи на розгляд Вінницького районного суду Вінницької області. Постановою Вінницького апеляційного суду від 17.12.2018 р. ухвалу від 11.09.2018 р. скасовано, а справу направлено до Тиврівського районного суду для продовження розгляду. Вважає, що суддя Ратушняк І.О. не має права брати участь у розгляді справи після скасування його ухвали у справі.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2В просять задоволити заяву про відвід судді Ратушняку І.О.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 покладаються на розсуд суду при вирішенні питання про відвід.

Суд, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, вважає за доцільне задоволити вказану заяву з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумніви в неупередженості або об'єктивності судді.

Відповідно до ч.1, 2 ст.37 ЦПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення.

Суд враховує, що відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні викликати у громадськості в демократичному суспільстві (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ветштайн проти Швейцарії», «Білуха проти України»).

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини «Мироненко і Мартенко проти України», зокрема у п. 66, зазначено, що згідно з установленою практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатися, для цілей п.1 ст.6 Конвенції за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Судом встановлено, що 11.09.2018 р. суддя Ратушняк І.О. виніс ухвалу про передачу на розгляд Вінницького районного суду Вінницької області цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання малолітніх дітей, із залученням відділу опіки та піклування Тиврівської районної державної адміністрації, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визначення постійного місця проживання дітей.

Вказану ухвалу було оскаржено ОСОБА_3 в апеляційному порядку та відповідно до постанови Вінницького апеляційного суду від 17.12.2018 р. ухвалу від 11.09.2018 р. скасовано, а справу направлено до Тиврівського районного суду для продовження розгляду.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 26.12.2018 р. для продовження розгляду судову справу передано судді Ратушняку І.О.

Зазначені в заяві обставини викликають у заявника сумнів в об'єктивності та неупередженості судді, а тому заява про відвід підлягає задоволенню.

Керуючись ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 5 ч.1 ст.36, ст.ст. 37, 40, 41 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Заявлений відвід судді Ратушняку Ігорю Олександровичу задоволити.

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання малолітніх дітей, із залученням відділу опіки та піклування Тиврівської районної державної адміністрації, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визначення постійного місця проживання дітей, передати для визначення судді у порядку, визначеному ст.33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ратушняк І. О.