Ухвала суду № 80756948, 27.03.2019, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/747/19

УХВАЛА

27 березня 2019 року м.Вінниця

Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Ганкіна І.А., отримавши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя, -

УСТАНОВИВ:

В провадження Вінницького районного суду Вінницької області 26.03.2019 року надійшла вищевказана позовна заява.

Оглянувши матеріали даної позовної заяви встановлено, що позовна заява подана з порушенням вимог, передбачених ст.ст. 175, 177 ЦПК України, а саме:

1.Позивачем в одному позові об’єднано дві позовних вимоги: про розірвання шлюбу та про поділ майна подружжя, які підлягають розгляду в порядку різних позовних проваджень.

Так, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя.

Частиною 4 статті 19 ЦПК України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: малозначні справи; що виникають з трудових відносин, а також спори про стягнення аліментів та поділ майна подружжя.

Таким чином, позовна вимога про розірвання шлюбу підлягає розгляду в порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання, а позовна вимога про поділ майна подружжя підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, оскільки для неї пріоритетним є швидке вирішення справи.

2.Позивачем в позові не вірно зазначено адресу суду, до якого подано позов (замість: м. Вінниця, вул. Винниченка, 29, позивачем вказано: м. Вінниця, вул. Грушевського, 29); не зазначено номери засобів зв’язку з відповідачем.

3.Необґрунтовано ціну позову за вимогою майнового характеру (відсутня грошова оцінка майна, яке підлягає поділу, станом на момент звернення до суду з даним позовом), що унеможливлює визначення судом правильного розміру судового збору, який підлягає сплаті позивачем за вимогою майнового характеру при подачі даного позову до суду.

Так, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, ставка судового збору становить 1 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто не менше 768,40 грн. та не більше 9605,00 грн.

4.Прохальна частина позову не конкретизована (не зазначено яке саме майно підлягає розподілу).

5.В позові не зазначено доказів на підтвердження обставин, якими позивач обгрунтовує свої позовні вимоги.

6.Позивачем в позові не зазначено про наявність або відсутність доказів, які не можуть бути подані нею разом із позовною заявою та не зазначено відомостей щодо наявності в неї або інших осіб оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позову.

Частиною 5 статті 177 ЦПК України визначено, що позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з частиною 1 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В зв’язку з переліченими вище недоліками позовної заяви, вирішення питання про відкриття провадження у справі є передвчасним, тому дану позовну заяву слід залишити без руху для надання позивачу терміну для усунення вищезазначених недоліків.

Крім того, в тексті та прохальній частині позову позивач просить про його забезпечення: «шляхом накладення арешту на майно, яке є предметом поділу по даній цивільній справі; заборони сторонам вчиняти дії додо відчуження майна, яке є предметом поділу по даній справі».

Однак, така заява не відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України, відповідно до якої заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв’язку та адресу електронної пошти, за наявності;

3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;

4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;

6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;

7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.

До заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Частиною 9 статті 153 ЦПК України визначено, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 151, 153, 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Заяву про забезпечення позову – повернути заявнику ОСОБА_1.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя – залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, терміном десять днів з дня отримання позивачами даної ухвали, роз’яснивши, що в іншому випадку позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ І.А. Ганкіна