Рішення № 80756723, 22.01.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2019 року справа № 823/681/17

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Руденко А.В.,

за участю:

секретаря – Сачинської В.С.,

представника позивача – ОСОБА_1 (за довіреністю),

представника відповідача – ОСОБА_2 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Шполянський завод продтоварів» до Головного управління Державної фіскальної служби в Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

28.04.2017 до Черкаського окружного адміністративного суду звернулось приватне акціонерне товариство “Шполянський завод продтоварів” з позовною заявою до Головного управління ДФС у Черкаській області, в якій просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.04.2017 №0002662200.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 02.08.2017 у справі №823/681/17 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2017 скасовано постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 02.08.2017 та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задоволено повністю.

Постановою Верховного Суду від 28.08.2018 скасовано постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 02.08.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2017, справу №823/681/17 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

22 жовтня 2018 року адміністративна справа №823/681/17 надійшла до Черкаського окружного адміністративного суду та шляхом автоматизованого розподілу передана на розгляд судді Руденко А.В.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду Руденко А.В. від 29.10.2018 справу прийнято свого провадження; вирішено розгляд справи здійснювати в порядку загальному позовному провадженні.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стали висновки акта перевірки відповідача про непідтвердження реальності здійснення господарських операцій з надання позивачу маркетингових послуг ПП «Орім». Позивач вказує, що висновки акта перевірки є необґрунтованими, базуються на припущеннях і не відповідають дійсним обставинам справи.

Позивач вказує, що для з’ясування обставин та розуміння причин, які зумовили падіння обсягів продажу продукції на ТОВ «АТБ-маркет», що негативно впливає на господарську діяльність ПрАТ «Шполянський завод продтоварів», позивачем укладено договір про надання маркетингових послуг №282 від 01.09.2014 з приватним підприємством «Орім», яке в напрямку маркетингу безпосередньо співпрацювало з ТОВ «АТБ-маркет». Отримані маркетингові послуги дали свої результати та поступову зростаючу динаміку збільшення об’ємів продаж і отримання доходу позивачем, що підтверджується актами звірки між ПрАТ «Шполянський завод продтоварів» та ТОВ «АТБ-маркет». Вказані послуги пов’язані з виробництвом, продажем та придбанням продукції ПрАТ «Шполянський завод продтоварів» кінцевим споживачем, що дає підстави віднести вартість цих послуг до складу валових витрат підприємства.

Посилання відповідача на наявність у штаті позивача трьох маркетологів, та як наслідок відсутність потреби в замовленні маркетингових послуг, є помилковим, враховуючи великий об’єм розподілу товарів, а саме близько 700 магазинів «АТБ».

Крім цього позивач зазначив, що Черкаським окружним адміністративним судом при розгляді справи №823/1825/16 було встановлено, що надання маркетингових послуг узгоджується з видом господарської діяльності позивача та підтверджується економічна мета їх замовлення; відсутні достатні обставини вважати, що господарські операції позивача з приватним підприємством «Орім», на підставі яких позивач включив суми коштів у податковий кредит в вищевказаному періоді, не мали реального характеру.

З вказаних підстав вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним.

Відповідач проти позову заперечив. 08.11.2018 надав відзив на позову заяву, в якому зазначив, що в актах здачі-прийняття робіт (наданих послуг), складених на виконання договорів про надання маркетингових послуг, не зазначено адресу, за якою проводилося дослідження, не вказано кількість опитуваних осіб, не визначено кількісні та вартісні показники здійснення маркетингових досліджень, а також не вказано повний зміст наданих послуг.

Надані позивачем акти здачі-прийняття робіт не відповідають вимогам до первинних документів, визначених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в частині змісту та обсягу господарських операцій, тому не є належним доказом реальності господарської операції та не розкривають зміст господарської операції в цілому, тому не підтверджують реальність отримання маркетингових послуг позивачем від приватного підприємства «Орім».

У звітах щодо проведення фокус-групових досліджень, телефонних опитувань, анкетуваннях споживачів міститься загальновідома інформація щодо продукції торгової марки «Жайвір», крім цього, не зазначено адресу, за якою проводилися дослідження, не вказано кількість опитуваних споживачів, не визначено кількість та вартісні показники здійснених маркетингових досліджень та не вказано повний зміст проведених робіт, не вказано, на чому грунтується вартість отриманих маркетингових послуг, не містять конкретного розрахунку вартості наданих послуг.

Позивачем не надано доказів реального виконання результатів отриманих послуг у господарській діяльності, а саме первинних документів на підтвердження використання позивачем наданих маркетингових послуг (зокрема, актів списання запасів, доказів здійснення переобладнання виробництва для збільшення обсягів виробництва, тощо), тобто не надано доказів на підтвердження впливу на господарську діяльність підприємства маркетингових послуг, придбаних у приватного підприємства «Орім».

Крім цього зазначив, що розглядаючи справу та скасовуючи податкове повідомлення-рішення №0002662200 суди визнали його неправомірним лише в частині взаємовідносин з приватним підприємством «Орім», проте відповідно до висновків акту перевірки №503/14/00380681 у позивача були порушення і по іншим контрагентам, зокрема в ході проведення перевірки не враховане податкове зобов’язання по послугах, отриманих від ПП ОСОБА_3, безпідставно проведено коригування до зменшення податкового зобов’язання по розрахунках з товариством з обмеженою відповідальністю «Трансойл Компані» та невірне визначення звітного періоду коригування податкових зобов’язань до зменшення по розрахункам коригування виписаних у вересні-жовтні 2015 року. Стосовно інших порушень позивач жодних обгрунтувань не наводить.

З вказаних підстав просив у задоволенні позову відмовити.

30.11.2018 позивач надав відповідь на відзив, в якій зазначив, що суми та періоди зростання об’ємів продажу у отриманні позивачем доходу підтверджені щомісячними актами звірки між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет».

Маркетингові послуги стосувалися товарів, виробництво/поставка/продаж яких є основною господарською діяльністю позивача. Придбані послуги безпосередньо впливали на результати діяльності позивача з продажу товарів, були направлені та мали за мету збільшення об’ємів продаж і отримання доходу.

На підтвердження фактичного надання маркетингових послуг позивачем надано акти здачі-приймання робіт (наданих послуг), податкові накладні, а також звіти про проведення маркетингового дослідження із зазначенням у них методик дослідження, переліку питань, цілі та результату.

Представник позивача в судовому засіданні позові вимоги підтримав, позов просив задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив, просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши вступне слово учасників справи, дослідивши надані письмові докази, суд встановив наступне.

Приватне акціонерне товариство “Шполянський завод продтоварів” зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Шполянської районної ради народних депутатів Черкаської області 17.11.1994 року, ідентифікаційний код 00380681.

01.01.2014 за №46749 та 01.01.2015 за №46749між ТОВ «АТБ- маркет» (покупець) та ПАТ «Шполянський завод продтоварів» (постачальник) були укладені договори поставки, згідно з яким постачальник (позивач у справі) зобов’язався передати товар у власність покупця у кількості, за якістю та по узгодженій ціні, вказаних у Додатку №1 до договору, а останній зобов’язався прийняти товар та оплатити його; товар поставляється партіями; постачальник зобов’язаний здійснити поставку товару на умовах DDP (згідно з правилами Інкотермс в редакції 2010 ), зокрема, за адресою: розподільчий центр-7, Дніпропетровська область, Дніпровський район, територія Юбілейної сільської ради, комплекс будівель і споруд №8.

Згідно з письмовими поясненнями позивача від 17.12.2018 №3079 (т. 2, а.с. 164-167) за вказаним договором здійснювалась реалізація продукція, що вироблялась позивачем, в мережі магазинів ТОВ «АТБ-маркет», яка у 2014-2015р.р. складала близько 520 магазинів. У зв’язку з тим, що влітку 2014 року почали зменшуватись місячні обсяги продажу кондитерських виробів, позивач уклав договір про надання маркетингових послуг №282 від 01.09.2014р. з ПП «Орім». Перелік та види послуг зазначаються у невід’ємних додатках до цього договору.

Відповідно до додатку від 01.11.2014 б/н до цього договору ПП «Орім» зобов’язується надати позивачу послуги з розробки результатів маркетингового дослідження, визначити відносну динаміку продажу продукції у торговельній мережі та об’єму продажу товарів у торгівельних точках у грошовому виразі, що взяли участь у дослідженні на загальну суму 60590,00грн.

Згідно з додатком до вказаного договору від 01.12.2016 б/н ПП «Орім» зобов’язується надати позивачу вищевказані послуги на суму 76880,00грн.

Сплачені кошти за цим договором позивач включив у витрати на підставі скріплених печатками сторін договору та підписаними уповноваженими особами актами приймання-здачі послуг 31.10.2014 №00238 на загальну суму 285120,00грн. (у т.ч. ПДВ47520,00грн.), від 30.11.2014 №005402 на загальну суму 60590,00грн. (у т.ч. ПДВ 10098,33грн.) та від 31.12.2014 №008433 на загальну суму 76880,00грн. (у т.ч. ПДВ 12813,33грн.).

Про виконання умов вищевказаного договору ПП «ОРІМ» свідчать звіти для позивача (мовою оригіналу):

«Отчёт о проведенном опросе покупателей в городе Запорожье за октябрь 2014 года», цель исследования: определение спонтанных образов потребителей, связанных с подобной продукцией ТМ «Жайвір»;

«Отчёты о проведенном маркетинговом исследовании за октябрь, ноябрь и декабрь 2014 года «Ситуация на рынке халвы», цель исследования: получение информации об отношении покупателей к халве, количественная информация о потенциале рынка халвы, отношение к различным торговым маркам, их успешность/неуспешность для потребителей»;

«Определение остатков продукции ТМ «Жайвір» в торговых точках сети ООО «АТБ-Маркет» в городе Днепропетровск, принимающих участие в исследовании в октябре, ноябре и декабре 2014 года»;

«Определение объемов продаж продукции ТМ «Жайвір» в торговых точках сети ООО «АТБ-Маркет» в городе Днепропетровск, принимающих участие в исследовании в октябре, ноябре и декабре 2014 года в денежном выражении»;

«Определение относительной динамики продаж продукции ТМ «Жайвір» в октябре, ноябре и декабре 2014 года в торговых точках сети ООО «АТБ-Маркет» в городах Днепропетровск, Никополь, Запорожье, Павлоград, Новомосковск, ОСОБА_6, Днепродзержинск, Комсомольск, Черкассы, Кременчуг, Кировоград, Киев, Николаев, Харьков»;

«Определение относительной динамики продаж ТМ «Sladko» в торговых точках сети ООО «АТБ-Маркет» в городах Днепропетровск, Никополь, Запорожье, Павлоград, Днепродзержинск в ноябре 2014 года».

Крім того, 01.01.2015 позивач уклав з ПП «Орім» договір №282 надання маркетингових послуг. Перелік та види послуг зазначаються у невід’ємних додатках до нього. Відповідно до додатку від 01.02.2015 б/н до договору ПП «Орім» зобов’язується надати позивачу послуги на загальну суму 173610,00грн. з дослідження ставлення споживачів до упаковки товару, проведення телефонного опитування респондентів, проведення кількісного маркетингового дослідження у форматі польового анкетування, визначення відносної динаміки продажу продукції у торгівельній мережі, визначення об’єму продажу товарів в торгівельних точках у кількісному та грошовому виразах.

Згідно з додатком від 01.03.2015 б/н до вказаного договору ПП «Орім» зобов’язується надати позивачу послуги на загальну суму 51210,00грн. з обробки результатів маркетингового дослідження та визначення об’єму продажу товарів в торгівельних точках у кількісному виразі. Відповідно до додатку від 01.03.2015 б/н до нього ПП «ОРІМ» зобовязується надати позивачу послуги на загальну суму 117850,00грн. з проведення кількісного маркетингового дослідження у форматі польового анкетування, визначення відносної динаміки продажу продукції у торгівельній мережі, визначення залишків продукції в магазинах, що приймали участь у дослідженні, визначення об’єму продажу товарів в торгівельних точках у кількісному виразі.

Формування витрат за цим договором позивач здійснив на підставі скріплених печатками сторін договору та підписами уповноважених осіб актів приймання-здачі послуг від 31.01.2015 №007731 на загальну суму 8570,00грн. (у т.ч. ПДВ 1428,33грн.), від 28.02.2015 №021447 на загальну суму 173610,00грн. (у т.ч. ПДВ 28935,00грн.), від 31.03.2015 №030040 на загальну суму 51210,00грн. (у т.ч. ПДВ 8535,00грн.), від 31.03.2015 №030047 на загальну суму 117850,00грн. (у т.ч. ПДВ 19641,67грн.).

Про виконання умов вищевказаного договору ПП «ОРІМ» свідчать звіти для позивача (мовою оригіналу):

«Отчёт определения объема продаж продукции ТМ «Жайвір» за январь 2015 года в торговых точках сети ООО «АТБ-Маркет» в г.Днепропетровск в денежном выражении»;

«Отчёт определения остатков продукции ТМ «Жайвір» за январь 2015 года в торговых точках сети ООО «АТБ-Маркет» в городах Днепропетровск, Никополь, Запорожье, Павлоград, Новомосковск, Днепродзержинск и пгт. Покровское»;

«Отчёт определения объема продаж продукции ТМ «Жайвір» за февраль 2015 года в 16-ти торговых точках в городах Днепропетровск, Киев, Запорожье, Кременчуг, Павлоград, ОСОБА_6 в денежном выражении»;

«Отчёт определения объема продаж продукции ТМ «Жайвір» за февраль 2015 года в 70-ти торговых точках в городах Днепропетровск, Никополь, Новомосковск, Днепродзержинск, Комсомольск, Черккссы,, Кременчуг, ОСОБА_6 в количественном выражении»;

«Отчет определения относительной динамики продаж продукции ТМ «Жайвір» за февраль 2015 года в 41-й торговой точке сети ООО «АТБ-Маркет» в городах Днепропетровск, ОСОБА_6, Запорожье, Никополь»;

«Отчет определения относительной динамики продаж продукции ТМ «Жайвір» за февраль 2015 года в 2-х торговых точках сети ООО «АТБ-Маркет» в городах Орджоникидзе и Новомосковск»;

«Отчёты об отношении потребителей к упаковке товара и проведении маркетингового исследования «Анкетирование потребителей сладостей» в графиках и диаграммах»;

«Отчёт определения объема продаж продукции ТМ «Жайвір» за март 2015 года в 121-й торговой точке в городах: Краматорск, Чернигов, Киев, Бердянск, Буринь, Харьков, Винница, Запорожье, ОСОБА_7, Коростень, Мариуполь, Житомир, Сумы, Буча, Бровары, Днепропетровск, Николаев, Лохвица, Гайворон, Золотоноша, - в количественном выражении»;

«Отчет определения относительной динамики продаж продукции ТМ «Жайвір» за март 2015 года в 15-ти торговых точках сети ООО «АТБ-Маркет» в городах Днепропетровск, Запорожье, Никополь»;

«Отчёт определения остатков продукции ТМ «Жайвір» за март 2015 года в торговых точках сети ООО «АТБ-Маркет» в городе Днепропетровск».

Відповідно до наказу від 12.05.2016 №215 та на підставі направлень від 23.05.2016 №75-79 службовими особами відповідача проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання позивачем вимог податкового законодавства за 2013-2015 роки, за наслідками чого складено акт від 29.06.2016 №503/14/00380681.

В акті перевірки встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме: п. 44.1 ст. 44, підп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 - 135.4 ст. 135, п. 137.1 ст. 137, п. 138.2 ст. 138, підп. 138.10.3 п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за вищевказаний період на загальну суму 119 881 грн.

На підставі акта перевірки від 29.06.2016 №503/14/00380681 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення 13.07.2016 №0000512200.

За результатами адміністративного оскарження до Головного управління ДФС у Черкаській області і Державної фіскальної служби України вказаного податкового повідомлення-рішення 13.07.2016 року №0000512200 та з врахуванням його часткових скасування - відповідачем винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 19.04.2017 №0002662200, яким збільшено позивачу суму грошового зобов’язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем 55633 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 13856 грн.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням від 19.04.2017 №0002662200, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Згідно з п. 44.1 статті Податкового кодексу України (далі –ПК України) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з статтею 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” № 996-XIV від 16.07.1999 року первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” № 996-XIV від 16.07.1999 року господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України витрати – це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно п. 138.1 ст. 138 ПК України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

До складу витрат не включаються витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України).

Отже, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Згідно з пп. 14.1.108 п. 14.1 ст. 14 ПК України маркетингові послуги (маркетинг) - послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та після продажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).

Судом встановлено, протягом жовтня 2014 року - березня 2015 року приватне підприємство «Орім» надавало маркетингові послуги ПрАТ «Шполянський завод продтоварів» на підставі договорів про надання маркетингових послуг від 01.09.2014 №282, від 01.01.2015 №282.

На підтвердження факту надання маркетингових послуг позивачем надано до суду: акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкові накладні, рахунки, платіжні доручення, банківські виписки. Результати проведення маркетингових досліджень оформлені відповідними звітами про проведення досліджень, наданими ПП «Орім» на адресу ПрАТ «Шполянський завод продтоварів».

Перевіряючи реальність здійснення вказаних господарських операцій між позивачем та ПП “Орім”, судом досліджено відомості, які містяться в актах здачі-прийняття робіт, а саме: проведення фокус-груп, проведення кількісного маркетингового дослідження у форматі польового анкетування, on-Line опитування споживачів на основі розробленої анкети з фіксованою кількістю питань, проведення телефонного опитування респондентів, визначення відносної динаміки продажу продукції у торгівельній мережі, визначення залишків продукції в магазинах, що приймали участь у дослідженні, визначення об’єму продажу товарів у торгівельних точках у грошовому виразі, що приймали участь у дослідженні.

Судом встановлено, що у вказаних актах відсутня інформація щодо місця здійснення маркетингових досліджень, а саме: адреса магазину, які дослідження проведені, з яких питань та будь-які інші дані, які дозволяють встановити суть проведених досліджень.

Також у звітах щодо проведення фокус-групових досліджень, телефонних опитувань, анкетуваннях споживачів міститься загальновідома інформація щодо продукції ТМ “Жайвір” - не зазначено адреси, за якою проводились дослідження, не вказано кількість опитуваних споживачів, не визначено кількість та вартісні показники здійснених маркетингових досліджень та взагалі не вказано повний зміст проведених робіт.

Надані позивачем акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг), дослідження обсягів продажу продукції в торгових точках сітки ТОВ «АТБ-маркет» та звіти про проведені маркетингові дослідження підписані лише представниками позивача та ПП «Орім», і позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували справжність відображених у вказаних документах кількісних та вартісних показників представниками ТОВ «АТБ-маркет». Крім того, в наданих звітах про надання маркетингових послуг ПП “Орім” фактично відсутні висновки та рекомендації замовнику (позивачу) за результатами проведених досліджень.

Суд також зазначає, що позивачем не доведено, яким чином результати маркетингових досліджень призвели до збільшення продажів продукції позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що первинні документи, які стали підставою для формування витрат позивача по господарських операцій з ПП «Орім», не підтверджують реальність надання маркетингових послуг, а тому їх вартість не може включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду від 01.11.2011 № 1936/11/13-11 сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов’язаннях платника податків у зв’язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Крім того, необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Судом встановлено, що приватне підприємство «Орім» зареєстроване як юридична особа 19.08.2014; види діяльності: дослідження кон’юнктури ринку та виявлення громадської думки (КВЕД 73.20). З 20.08.2014 ПП «Оріон» знаходиться на обліку в ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області; зареєстровано платником податку на додану вартість з 09.09.2014. Відповідно до листа приватного підприємства «Орім» від 09.08.2016 №09-08-01 (наданому на запит позивача), звіту ф. 1-ДФ штатна чисельність працівників ПП «Орім» в 4 кварталі 2014 року – 20 осіб (з них 15 маркетологів), 1 квартал 2015 року – 20 осіб (з них 14 маркетологів).

Вищевстановлені обставини свідчать про наявність технічної можливості контрагента надати спірні послуги з урахуванням його фактичних господарських ресурсів.

Водночас, під час судового розгляду справи судом не встановлено реальність здійснення господарських операцій з надання маркетингових послуг за жовтень 2014 року – березень 2015 року.

У зв’язку з тим, що з часу виникнення договірних відносин з ПП «Оріон» (вересень 2014 року), минуло більше 4 років, під час судового розгляду справи не встановлено, за яких обставин і в який спосіб налагоджено господарські зв’язки між позивачем та його задекларованим постачальником, хто персонально брав у цьому участь.

Представники позивача лише пояснили, що ПП «Орім» має досвід роботи з надання маркетингових послуг з продажу товарів, який здійснює ТОВ «АТБ-маркет», що і стало підставою для укладення договору з ПП «Орім». Разом з цим, жодних доказів на підтвердження цієї обставини позивачем не надано.

Суд також вважає необґрунтованими посилання позивача на те, що реальність господарських операцій з надання маркетингових послуг встановлена постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 16.03.2017 у справі № 823/1825/16, що набрала законної сили, і ця обставина не належить доказуванню відповідно до ст. 78 КАС України, адже передбачене вказаною нормою процесуального права звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматись судом як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Адміністративний суд не повинен сприймати як обов’язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях за інших адміністративних, цивільних чи господарських справ.

Для спростування преюдиційних обставин, передбачених частиною першою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України учасник адміністративного процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку.

При цьому суд також повинен враховувати вимоги щодо необхідності офіційного з’ясування всіх обставин справи і у відповідних випадках витребувати ті докази, яких, на його думку, не вистачає для належного встановлення обставин у справі, що розглядається.

Якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установлені під час розгляду іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу.

Аналогічно наявність у судовому рішенні в іншій адміністративній справі висновку щодо неправомірності позиції, викладеної в акті податкової перевірки, не може бути беззастережною підставою для визнання протиправним податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в даному випадку наявність у платника податку (позивача у справі) актів виконаних робіт та звітів про надані маркетингові послуги не є достатньою підставою для формування витрат з урахуванням відсутності підтвердження реального здійснення господарської операції саме із контрагентом – ПП “Орім”.

Таким чином, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Черкаській області від 19.04.2017 №0002662200 винесено на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, у задоволенні яких необхідно відмовити.

У зв’язку з відмовою у задоволенні позову розподіл судових відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства не здійснюється.

Керуючись статтями 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову приватного акціонерного товариства «Шполянський завод продтоварів» (вул. Леніна, 87, м. Шпола, Черкаська область, 20603, код ЄДРПОУ 380681) до Головного управління Державної фіскальної служби в Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18002, код ЄДРПОУ 39392109) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлений 01.03.2019.

Суддя А.В. Руденко