Рішення № 80756600, 28.03.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 березня 2019 року № 826/13792/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кармазіна О.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Головного управління ДФС у Хмельницькій області

до

Приватного підприємства «Консалтингова фірма «Прометей»

про

стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Хмельницькій області (29000, м. Хмельницький, вул. Пилипчука, 17, код ЄДР: 39492190) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Приватного підприємства «Консалтингова фірма «Прометей» (01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, 10, код ЄДР: 30668980), в якому просить стягнути податковий борг у розмірі 100 055,66 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за відповідачем обліковується заборгованість з земельного податку у розмірі 100 055,66 грн., яка на день звернення до суду відповідачем не погашена.

Ухвалою суду від 11.09.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній адміністративній справі. Вирішено розглядати справу відповідно до положень ст. 263 КАС України у спрощеному (письмовому) провадженні та відповідачу надано п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву. Копія ухвали отримана відповідачем 14.09.2018, що підтверджується рекомендованого повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0105102338908 (том 1 а.с. 47),

Однак, відповідач відзиву на позовну заяву не надав, у зв’язку з чим та на підставі ч. 6 ст. 162 КАС України справа розглядається на підставі наявних матеріалів.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено судом, відповідачем було подано позивачу податкову декларацію за 2017 рік з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) № 902439950 від 20.02.2017, якою самостійно визначено розрахунок суми земельного податку за 2017 рік у розмірі 150 083,50 грн.

Разом з тим, контролюючим органом прийнято податкову вимогу № 191-17 від 07.02.2017, якою відповідача зобов’язано сплатити суму узгодженого податкового зобов’язання у розмірі 11 740,00 грн., яка отримана позивачем 10.02.2017.

У зв’язку з несплатою відповідачем вказаного грошового зобов’язання, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України (далі – ПК України) крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Доказів подання уточнюючого розрахунку щодо вищевказаної податкової декларації суду не надано, проте визначена сума податкового зобов'язання відповідачем не сплачена.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

При цьому, відповідно до абзацу 2 п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що позивачем було надіслано відповідачу податкову вимогу від 07.02.2017 № 191-17, яка була отримана відповідачем 10.02.2017, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення за штриховим ідентифікатором № 2900110233980 (том 1 а.с. 15), проте, сума заборгованості у розмірі 100 055,66 грн., на день звернення до суду (поштове відправлення від 23.08.2018) залишається несплаченою.

Станом на дату прийняття рішення у справі також не надано доказів погашення податкового боргу, зобов’язання щодо чого задекларовані в рамках вищезгаданої податкової декларації.

Відтак, сума податкового боргу відповідно до вимог чинного законодавства України є узгодженою і визнається сумою податкового боргу платника податків, розмір якої підтверджується наявними в матеріалах справи розрахунком (том 1 а.с. 9) та обліковою карткою платника податків з орендної плати за землю з юридичних осіб (том 1 а.с. 10).

Відповідно до пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання – сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

За змістом п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до ст. 66 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Між тим, всупереч вимогам ч. 1 ст. 77 КАС України, відповідачем не надано суду жодних, у розумінні ст. 73 КАС України, доказів, які б надали суду можливість пересвідчитись у сплаті відповідачем узгоджених сум податкових зобов’язань, визначених відповідачем самостійно у податковій декларації з плати за землю на 2017 рік № 902439950 від 20.02.2017 та спростовувати доводи позивача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 6, 72-77, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Головного управління ДФС у Хмельницькій області (29000, м. Хмельницький, вул. Пилипчука, 17, код ЄДР: 39492190) задовольнити повністю.

2. Стягнути з банківських рахунків Приватного підприємства «Консалтингова фірма «Прометей» (01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, 10, код ЄДРПОУ: 30668980) на користь Головного управління ДФС у Хмельницькій області (29000, м. Хмельницький, вул. Пилипчука, 17, код ЄДР: 39492190) кошти у рахунок погашення податкового боргу на загальну суму 100 055,66 грн. (сто тисяч п’ятдесят п’ять гривень 66 копійок).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя О.А. Кармазін