Рішення № 8075618, 11.08.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.08.09 Справа № 15/22/09

Суддя

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чесна музика», юридична адреса: 03141, м. Київ, вул.. Соломянська 33, адреса для листування: 69071, м. Запоріжжя, провулок Соколиний 7

до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, 69000, АДРЕСА_1

про стягнення компенсації за публічне виконання музичного твору без отримання дозволу в розмірі 12500 грн., штрафу в розмірі 10 % від заявлено суми в розмірі 1250 грн. та про заборону вчиняти певні дії

Суддя Горохов І.С.

Представники:

Від позивача: Немерюк О.А., представник довіреність від 20.12.2008 № 2

Від відповідача: ОСОБА_2, паспорт серія НОМЕР_2

ОСОБА_4, представник довіреність від 18.06.2009 № 1726

Сутність спору:

22.05.2009 на адресу господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Чесна музика»до Приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення компенсації за публічне виконання музичного твору без отримання дозволу в розмірі 12500 грн., штрафу в розмірі 10 % від заявленої суми компенсації за публічне виконання музичного твору без отримання дозволу в розмірі 1250 грн. та про заборону будь-якого використання музичних творів виключних майнових прав без отримання дозволу.

Ухвалою господарського суду від 22.05.2009 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 25.06.2009. В засіданні оголошувалась перерва. Розгляд справи відкладався. За клопотанням сторін строк вирішення спору продовжувався.

Позивач підтримав позовні вимоги з наступних підстав: відповідачем порушено виключні майнові авторські права позивача на твір «Милая»гурту «Непара»в кафе «Минутка»шляхом публічного виконання за допомогою стаціонарної системи озвучування кафе вказаного твору без отримання дозволу з урахуванням вимог чинного законодавства України. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив з наступних підстав: у наданих позивачем договорах неможливо встановити авторів музичного твору «Милая», а також те, що саме ці автори уклали договори про надання права на використання творів № ИП/09-07/1 від 19.01.09 і про відчуження виключного права № ИП/08-111/1 від 29.04.08. Не надано також і документів, що підтверджують авторські права на текс та музику музичного твору «Милая», а також ті що, що дозволяють ідентифікувати осіб: співавторів ОСОБА_5 та співавтора ОСОБА_6, що є недотриманням п. 1 ст. 32 Закону України «Про авторське право і суміжні права»№ 3792-ХІІ від 23.11.1993.

Наданий акт фіксації використання обєктів інтелектуальної власності від 16.04.2009 був складений не посадовою особою Державного департаменту інтелектуальної власності. Відповідач не був повідомлений про майбутню перевірку кафе «Минутка», однак в акті передбачено повідомлення субєкта господарювання та вручення другого примірника субєкта господарювання, що позивачем здійснено не було. Крім того, позивачем не надано доказів повноважень на здійснення перевірки кафе «Минутка». Просить в позові відмовити.

За клопотанням позивача розгляд справи здійснювався із застосування технічних засобів фіксування судового процесу, а саме: програмно-апаратного комплексу «Оберіг».

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

Встановив:

Відповідно до умов договору № ИП/08-111/1 від 29.04.2008 року громадянин РФ ОСОБА_6 передав Індивідуальному підприємцю ОСОБА_8 виключні майнові авторські права на використання твору «Милая»автор музики ОСОБА_9, автор тексту ОСОБА_6, виконавець гурт «Непара». Твір зазначений в додатку № 1 до договору було передано набувачу у вигляді запису виконавця твору виконавцем на матеріальному носії формату CD-R (виробник Verbatim, індивідуальний код № N102DLC051D848156C2).

01.01.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Видавництво Моноліт»- Ліцензіар та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чесна музика»- ліцензіат укладено договір № ИК/09-14/2 виключної ліцензії.

Відповідно до умов п. п. 2.1, 2.2, 2.3 вказаного договору ліцензіар з моменту набуття чинності договором надає Ліцензіату, Ліцензію на використання Творів/Фонограм/Кліпів способами, передбаченими цим договором, а також право дозволяти або забороняти використовувати Твори, Фонограми та/або Кліпи способами, передбаченими цим договором, третім особам.

Найменування та кількість Творів/Фонограм/Кліпів, Ліцензію на використання яких, а також право дозволяти або забороняти використовувати Твори, Фонограми та/або Кліпи третім особам Ліцензіар надає Ліцензіату відповідно до п. 2.1 договору, визначаються Сторонами в Додатках до договору, які є невідємною його частиною.

Укладаючи договір, сторони заявляють та гарантують, що володіють усіма правами та повноваженнями для його укладення та виконання.

В додатку до вказаного договору зазначено твір - «Милая», автор музики ОСОБА_9, автор тексту ОСОБА_6, виконавець гурт «Непара».

Відповідно до умов договору № ИП/09-06/1 від 19.01.2009 про надання права на використання творів (виключна ліцензія) індивідуальний підприємець ОСОБА_8 надав Товариству з обмеженою відповідальністю «Видавництво Моноліт»право (виключну ліцензію) на використання на умовах вказаного договору твору «Милая»автор музики ОСОБА_9, автор тексту ОСОБА_6, виконавець гурт «Непара».

Відповідно до умов договору № ИП/09-07/1 від 19.01.2009 про надання права використання творів (виключної ліцензії) громадянин РФ ОСОБА_5 надав Товариству з обмеженою відповідальністю «Видавництво Моноліт»право (виключну ліцензію) на використання на умовах вказаного договору твір «Милая»автор музики ОСОБА_9, автор тексту ОСОБА_6, виконавець гурт «Непара».

16.04.2009 представником Асоціації «Файненшл.Протекшн.Ло.», що діє в інтересах: Авторського агентства «Чесна музика», що є право володарем в Україні каталогу студії «MONOLIT»; Товариств «Театр Данилко», «Нова»та «Мама М`юзік»; Товариства «Українська Музична Видавнича Група», що є право володарем в Україні каталогу ТОВ «Перше Музичне Видавництво»(Росія) та компанії «Warner Chapell»; Товариства «Лавіна Мьюзік», «СОМР мьюзік», «Астра Рекордз»та «Ukrainianrecords»- ОСОБА_3 за участі ОСОБА_13 представника Обєднаного Запорізького представництва Асоціації «Дім авторів музики України»- організації колективного управління авторськими правами згідно свідоцтва № 7/2005 від 26.01.2005, обєднання підприємств «Українська Ліга музичних прав»- організації колективного управління уповноваженої на збір та розподіл винагороди (роялті) за використання опублікованих з комерційною метою фонограм та відеограм та контроль за правомірним використанням таких фонограм згідно Свідоцтва № 2 від 07.10.2003 з метою контролю за правомірним використанням музичних творів та фонограм (записів виконань) цих творів був відвіданий субєкт господарювання: Приватний підприємець ОСОБА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 місцезнаходження: 69037, АДРЕСА_1, який здійснює свою діяльність в кафе «Минутка», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

За результатами відвідування складено акт фіксації використання обєктів інтелектуальної власності. В акті зазначено, що під час відвідування встановлено: використання 16.04.2009 з 20:24 по 20:52 в процесі діяльності кафе музичних творів у виконанні гурту «Непара»; «Любов в большом городе»у виконанні ОСОБА_14; «Ева»у виконанні гурту «Винтаж», «Скандал»у виконанні гурту «Пара нормальних», тощо.

В акті зазначено, що використання здійснювалось шляхом програвання записів (фонограм) музичних творів за допомогою стаціонарної системи озвучування кафе. Фіксування обєктів інтелектуальної власності з боку субєкта господарювання здійснювалось за допомогою відеокамери «Сони»модель № HDR-TG1E. Під час знаходження в приміщенні кафе «Минутка»були присутні: персонал кафе та відвідувачі.

Невідємною частиною даного акту є: 1) відеозапис та фотознімки системи озвучування кафе, зроблені за допомогою відеокамери «Сони»модель № HDR-TG1E; 2) рахунок.

Статтею 418 Цивільного кодексу України встановлено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом.

До обєктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать визначені ст. 420 Цивільного кодексу України літературні та художні твори; комп'ютерні програми; компіляції даних (бази даних); виконання; фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення; наукові відкриття; винаходи, корисні моделі, промислові зразки; компонування (топографії) інтегральних мікросхем; раціоналізаторські пропозиції; сорти рослин, породи тварин; комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення; комерційні таємниці.

Відповідно до ст. 421 Цивільного кодексу України суб'єктами права інтелектуальної власності є: творець (творці) об'єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності відповідно до цього Кодексу, іншого закону чи договору.

Відповідно до статті 440 Цивільного кодексу України майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. Майнові права на твір належать його авторові, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 15 та п. “а” ст. 50 Закону “Про авторське право і суміжні права” використання твору без дозволу особи, яка має авторське право, є порушенням авторського права.

Згідно з підпунктом “г” ч. 1 ст. 52 цього Закону при порушеннях будь-якою особою авторського права, передбачених статтею 50 цього Закону, суб'єкти авторського права мають право подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій.

Підпунктом “г” частини другої цієї статті встановлено, що суд має право постановити рішення про виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу. Частиною 3 ст. 52 Закону передбачено право суду постановити рішення про накладення на порушника штрафу у розмірі 10 відсотків суми, присудженої судом на користь позивача. Сума штрафів передається у встановленому порядку до Державного бюджету України.

В абзаці п'ятому статті 1 Закону України «Про авторське і суміжні права»від 23.12.1993 року № 3792-ХІІ визначено, що виключне право - це майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об'єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом.

Відповідно до статті 8 Закону до об'єктів авторського права віднесено, зокрема, музичні твори з текстом і без тексту.

Статтею 45 та частиною першою статті 47 вказаного Закону України передбачено можливість доручення суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав управління своїми майновими правами організаціям колективного управління.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 Закону України «Про авторські і суміжні права», збирання винагороди за використання фонограм (відеограм), що зазначені у частині першій цієї статті, і контроль за їх правомірним використанням здійснюються визначеними Установою уповноваженими організаціями колективного управління. Зібрані кошти розподіляються між організаціями колективного управління, які є на обліку Установі, на основі договорів, які уповноважені організації укладають з усіма організаціями колективного управління. Одержувана від уповноваженої організації винагорода розподіляється відповідною організацією колективного управління у таких пропорціях: виконавцям 50 відсотків, виробникам фонограм (відеограм) 50 відсотків.

За приписами статті 443 Цивільного кодексу України використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди.

Згідно з частинами першою-третьою статті 440 ЦК України та частиною першою статті 15 Закону до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: виключне право на використання твору; виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. А згідно з частиною третьою цієї статті виключне право автора (чи іншої особи, яка мас авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти будь-яке використання твору іншими особами.

Аналогічні положення містяться у статті 11 bіs Бернської конвенції, за приписами якої автори драматичних, музично драматичних і музичних творів користуються виключним правом дозволяти:

(і) публічний показ і виконання - своїх творів, включаючи публічний показ і виконання, здійснювані будь-якими засобами і способами;

(іі) передачу будь-яким способом постановок і виконань творів для загального відома.

Відповідно до статті 441 Цивільного кодексу України використанням твору є, зокрема, його публічне виконання. При цьому згідно з наведеним у статті 1 Закону визначенням терміну "публічне виконання" - це подання за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час.

В основу висновку про порушення відповідачем майнових авторських прав ТОВ «Чесна музика»позивачем покладено акт фіксації використання обєктів інтелектуальної власності від 16.04.2009, диск з фотознімками кафе «Минутка»та відеозйомкою від 16.04.2009; рахунок з кафе «Минутка».

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про авторські і суміжні права»установа забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони авторського права і суміжних прав, здійснює свої повноваження у межах, що передбачені законом, і виконує такі функції, зокрема здійснює контроль за виконанням цього Закону у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 1 вказаного Закону України, установа центральний орган виконавчої влади у сфері інтелектуальної власності.

Відповідно до п. 1 Положення про Державний департамент інтелектуальної власності, затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 20.06.2000 № 997, Державний департамент інтелектуальної власності є урядовим органом державного управління, що діє у складі Міністерства освіти і науки і йому підпорядковується.

Департамент відповідно до покладених на нього завдань, зокрема забезпечує у межах своїх повноважень виконання актів законодавства, здійснює систематичний контроль за їх реалізацією.

Також Департамент має право: здійснювати, контроль, проводити перевірки та інспекції з питань, що належать до його компетенції.

Відповідно до п. 2 Положення про державного інспектора з питань інтелектуальної власності Державного департаменту інтелектуальної власності, Державний інспектор з питань інтелектуальної власності є посадовою особою Державного департаменту інтелектуальної власності.

Згідно з п. 1, 8 вказаного Положення до функцій Державного інспектора віднесено здійснення контролю за дотриманням субєктами господарювання вимог Закону України «Про авторське право і суміжні права»та проводити планові та позапланові перевірки субєктів господарювання у процесі використання обєктів права інтелектуальної власності, або використання іншим способом обєктів авторського права і суміжних прав.

Громадяни ОСОБА_3 та ОСОБА_13 не є посадовими особами Державного департаменту інтелектуальної власності, яким відповідно до вимог чинного законодавства України надано право проведення відповідних перевірок із наступним складанням акту перевірки, яким можуть бути встановлені порушення вимог чинного законодавства України з питань інтелектуальної власності.

Враховуючи не визначеність форм контролю організацій колективного управління та осіб яким доручаються дії щодо проведення відповідного контролю, право на складання відповідного акту з фіксацією порушення вимог чинного законодавства в сфері інтелектуальної власності надано лише державному інспектору з питань інтелектуальної власності Державного департаменту інтелектуальної власності, який під час складення акту фіксації участі не приймав.

Відповідно до вимог чинного законодавства України субєкти господарювання не мають відповідних контролюючих функцій відносно дотримання субєктами господарської діяльності законодавства з охорони прав на обєкти інтелектуальної власності.

В Акті фіксації використання обєктів інтелектуальної власності від 16.04.2009 не зазначено про завчасне повідомлення (не повідомлення) про проведення контролю за правомірним використання музичних творів та фонограм цих творів, не зазначено осіб, які були присутні в приміщенні кафе «Минутка»під час відвідування, лише зазначено «персонал кафе та присутні». Акт підписано невідомою особою ОСОБА_15 із зазначенням «зауважень до акту не маю 16.04.2009», який не є працівником кафе «Минутка», лише відвідувач кафе, як пояснив представник позивача.

В акті зазначено, що акт фіксації використання обєктів інтелектуальної власності складений в 2 примірниках, однак зі складеним актом відвідування ПП ОСОБА_2 ознайомлено не було, акт відповідачу не вручався.

З наданого відеозапису та фотозйомки системи озвучування не можливо достовірно та чітко встановити звідки саме лунає музика, ким ведеться зйомка, та які особи з тих, що складали акт були присутні в кафе під час його відвідування. Повязати здійснення відеозапису в кафе з моментом складання акту саме в приміщенні кафе, і саме в той день коли відбувалась відеозйомка за участі осіб, які зазначені в акті не можливо.

Наданий рахунок свідчить лише про споживання послуг закладу громадського харчування, та відвідування кафе невідомою особою.

Також позивач однією з позовних вимог зазначає таку як: «Заборонити фізичній особі підприємцю ОСОБА_2 (69000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) будь-яке без дозвільне використання музичних творів виключні майнові права на які належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Чесна музика»(03141, м. Київ, вул. Соломянська 33, код ЄДРПОУ 33628584)», при цьому не зазначаючи в вимозі щодо заборони використання музичних творів відносно яких саме творів висуваються такі вимоги.

В даному позові заявляються вимоги про стягнення компенсації за публічне виконання музичного твору «Милая», відносно інших пісень вимоги не заявлялись, і тому позовні вимоги про заборону без дозвільного використання повинні стосуватись лише вказаного музичного твору, а не усіх не визначених музичних творів.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; відшкодування збитків та інші відшкодування майнової шкоди.

Вимогами чинного законодавства України не надано права позивачу звертатись до суду за захистом свого права або інтересу на майбутнє.

Згідно з частиною першою статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Суд вважає, що надані докази не є належними та допустимими доказами, які б свідчили про порушення відповідачем майнових авторських прав.

Враховуючи викладене, суд вважає, вимоги позивача не обґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Судові витрати відносяться на позивача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

Вирішив:

В задоволенні позову відмовити.

Суддя І.С. Горохов