Ухвала суду № 8075511, 22.02.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Адреса: 88000, м.Ужгород, вул.Коцюбинського, 2-а тел.: 61-72-21

___________________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

22.02.2010                                                             №

          Суддя господарського суду Закарпатської області В.І. Карпинець, розглянувши позовні матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо –торгівельного підприємства „Даско”, м. Ужгород

до Акціонерного комерційного банку „Східно-Європейський банк” в особі Ужгородської філії Акціонерного комерційного банку „Східно-Європейський банк”, м. Ужгород

про визнання недійсним кредитного договору №АЮ-05/2007 від 19.03.2007р.,

ВСТАНОВИВ :

Позовна заява б/н б/д (вх.номер канцелярії суду №05.22-292 від 18.02.2010р.) подана з порушенням вимог п. 10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, а саме позивачем не подано належних доказів сплати витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу у встановленому порядку.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. №1258 „Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів” розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом господарських справ встановлено у розмірі 236грн.

Оплата витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу здійснюється на р/р 31218259700002, банк одержувача ГУДКУ у Закарпатській області, МФО 812016, код ОКПО 22108040, одержувач Державний бюджет м. Ужгород, код бюджетної класифікації 22050000 та символ звітності 259.

Як вбачається з долученої позивачем до позовної заяви банківської квитанції від 18.02.2010р. №2 про сплату суми 236грн. з призначенням платежу „оплата витрат за інформаційне-технічне забезпечення судового процесу”, одержувачем зазначено ”ТУ ДСА в Закарпатській області”, тобто не належного одержувача, оскільки, як зазначено вище, одержувачем даного платежу є Державний бюджет м. Ужгород. Отже, банківська квитанція від 18.02.2010р. №2 не підтверджує факт сплати даного платежу у встановленому порядку, а відповідно не може вважатися належним доказом.

Враховуючи наявність вищезазначеної обставини, що не відповідає вимогам чинного законодавства, дана позовна заява підлягає поверненню судом заявнику без розгляду, що є безумовною підставою, у відповідності до вимог п.10 ст.63 ГПК України.

Також, слід зазначити, що при поданні позовної заяви позивач повинен підтвердити свій статус, як сторони у судовому процесі (статус юридичної особи) відповідними доказами (засвідченою довідкою про включення до ЄДРПОУ).

Одночасно слід зазначити, що обставини, зазначені у позовній заяві щодо наявності спору з предмету позовних вимог, повинні бути підтверджені відповідними документальними доказами. Заявником до даної позовної заяви не подано таких доказів, а тільки долучено засвідчену копію з кредитного договору №АЮ-05/2007 від 19.03.2007р.

При повторному зверненні з даною позовною заявою до господарського суду в загальному порядку, заявником слід подати до матеріалів позовної заяви доказ у підтвердження сплати суми 236грн., як оплати за інформаційне-технічне забезпечення судового процесу до Державного бюджету м. Ужгород або доказ у підтвердження зарахування такої суми до Державного бюджету м. Ужгород.

          Враховуючи наведене та керуючись ст.63 п.10, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву б/н б/д (вх.номер канцелярії суду №05.22-292 від 18.02.2010р.) і додані до неї документи на 5 аркушах повернути заявнику без розгляду.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Суддя                                                                       В.І. Карпинець