Рішення № 80753591, 14.03.2019, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.03.2019 Справа № 920/1014/18

Господарський суд Сумської області, у складі судді Соп'яненко О.Ю., секретаря судового засідання Осокіної А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 920/1014/18:

за позовом: Сумської міської ради, м. Суми

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Войтович Миколи Ігоровича

про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 02.09.2013

За участю представників сторін:

від позивача - Якименко О.І., довіреність №790/03.02.02-17 від 19.04.2018

від відповідача - Войтович М.І.

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до вимог позовної заяви, позивач просить суд визнати укладеною, з моменту набрання рішення законної сили, між Сумською міською радою та ФОП Войтович М.І. додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 02.09.2013, що зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 01.07.2014 №6179006 в наданій редакції.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що у користуванні відповідача знаходиться земельна ділянка, строк дії договору оренди якої закінчився, тому необхідно укласти додаткову угоду з відповідачем.

09.01.2019 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№119), в якому проти позову заперечує, вважає вимоги позивача безпідставними і просить відмовити в їх задоволення, при цьому посилаючись на те, що не має наміру брати в оренду земельну ділянку, а відповідно до ст.128 Земельного кодексу України хоче придбати у власність спірну земельну ділянку.

Ухвалою суду від 28.02.2019 підготовче засідання у даній справі призначено на 14.03.2019.

В судовому засіданні 14.03.2019 суд оголосив про закриття підготовчого засідання та перехід до розгляду справи № 920/1014/18 по суті.

Представник позивача в судовому засіданні наполягав на задоволенні заявлених позовних вимог.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази, заслухавши повноважних представників сторін, суд встановив:

31.07.2013 рішенням Сумської міської ради № 2594-МР про надання в оренду земельних ділянок вирішено надати фізичній особі-підприємцю Войтович Миколі Ігоровичу в оренду земельну ділянку під розміщеними автосалоном та станцією технічного обслуговування, кадастровий номер НОМЕР_1, загальною площею 0,1612 га, по АДРЕСА_1 строком на 5 років.

02.09.2013р. на підставі зазначеного рішення Сумської міської ради № 2594-МР, між позивачем та відповідачем укладений договір оренди земельної ділянки, який зареєстрований у реєстраційній службі Сумського міського управління юстиції Сумської області та в Державному реєстрі прав вчинено запис від 01.07.2014 за № 6179006.

Пунктом 2.1. Договору встановлено, що земельна ділянка надається в оренду під розміщеним автосалоном та станцією технічного обслуговування, згідно з Класифікатором видів цільового призначення земель - землі громадської забудови (для будівництва та обслуговування будівель торгівлі).

Пунктом 2.2. передбачено, що Договір укладається строком до 31.07.2018. По закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладання договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це Орендодавця до спливу строку договору оренди землі.

Пунктом 2.3. Договору встановлено, що земельна ділянка передається в оренду за актом приймання-передачі об'єкта оренди, який підписується разом із договором та є його невід'ємною частиною.

На виконання Договору оренди земельної ділянки позивачем передано відповідачу по акту прийому-передачі у визначених межах земельну ділянку у стані, що відповідає умовам Договору. Акт прийому-передачі об'єкта оренди є невід'ємним додатком № 4 Договору.

За умовами Договору позивач передав, а відповідач прийняв в оренду земельну ділянку.

Відповідно до п.5.3. договір припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено, поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря.

Строк дії договору оренди закінчився 31.07.2018.

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 02.09.2013. В обґрунтування заявлених вимог посилається на Протокол № 122 засідання постійної комісії з питань архітектури, містобудування, регулювання земельних відносин, природокористування та екології Сумської міської ради від 12.07.2018 по питанню № 17 «Про поновлення договорів оренди земельних ділянок на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором», а саме поновлення вказаного вище Договору оренди земельної ділянки, укладеного між позивачем та відповідачем. За результатом розгляду зазначеного питання комісія ухвалила поновити договір оренди на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені Договором. На підставі чого, позивачем підготовлено додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки і 30.07.2018р. Департаментом забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради направлено на адресу Позивача лист № 06.01-16/2369 щодо підписання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки.

Відповідач проти укладання з відповідачем додаткової угоди заперечує, оскільки має намір придбати спірну земельну ділянку у власність.

За змістом частини 2 статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до п. 9 ст. 93 Земельного кодексу України відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються спеціальним законом. Таким спеціальним законом є Закон України "Про оренду землі".

Законом України "Про оренду землі" (далі - Закон) визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі, а статтею 13 передбачено, що договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 31 Закону України "Про оренду землі" визначено, зокрема, що дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1- 5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).

Для застосування положень частини 2 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов'язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення із проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

Відповідач (орендар) проти укладення договору оренди заперечує і вживає всіх необхідних заходів для придбання у власність земельної ділянки, яка є предметом договору.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок продажу земельних ділянок або прав на них на підставі цивільно-правових договорів регламентовано Земельним кодексом України.

Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (ч.1 ст.122 Земельного кодексу України).

Так, відповідно до положень частини 1 статті 127 Земельного кодексу України "Продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них", органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом.

Правочин, за яким переходить право власності на житлові будинки, будівлі, споруди, тягне за собою перехід права на земельну ділянку, на якій знаходиться відповідне нерухоме майно.

Право власника нерухомого майна користуватися земельною ділянкою, на якій знаходиться це майно, може ґрунтуватися й на інших підставах, ніж договір оренди земельної ділянки.

При цьому стаття 128 Земельного кодексу України встановлює порядок продажу земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам.

Відповідно до ч.1 зазначеної статті, продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної (крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації) та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації. У заяві (клопотанні) зазначаються місце розташування земельної ділянки, її цільове призначення, розміри та площа, а також згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи, в червні 2017 року відповідач звернувся до Сумської міської ради з заявою про продаж земельної ділянки. Оскільки заява Войтовича М.І. Сумською міською радою розглянута не була, відповідач звернувся до суду. Постановою Зарічного районного суду м.Суми позов Войтовича М.І. задоволено та зобов'язано Сумську міську раду на найближчому пленарному засіданні чергової сесії розглянути заяву Войтовича М.І. від 20.06.2017 про продаж земельної ділянки загальною площею 01612 га, розташованої в АДРЕСА_1 кадастровий номер земельної ділянки: НОМЕР_1 та прийняти рішення по цій заяві. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2018 у справу № 591/3989/17 визнано протиправною бездіяльність Сумської міської ради щодо невиконання постанови Зарічного районного суду м.Суми.

Відповідно до частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частин першої, третьої статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За наведених вище обставин, правові підстави для визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі відсутні. Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 73, 74, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову Сумської міської ради до ФОП Войтович М.І. про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 02.09.2013 - відмовити.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-258 ГПК України.

Повний текст рішення складено 25.03.2019.

Суддя О.Ю. Соп`яненко