Рішення № 8075002, 27.01.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.01.2010                                                             Справа № 11/114

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальна лізингова компанія "Ленд-ліз", м.Одеса

до відповідача: Приватного підприємства "Транс Вестерн Груп", м.Тячів

про: стягнення 309868,59грн.,

Головуючий суддя - Якимчук Л.М.

Представники:

від позивача –Олейніков Є.М. –представник, довіреність від 20.11.2009.

від відповідача –не з"явився.

СУТЬ СПОРУ: Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми 155550,43грн. заборгованості по сплаті лізингових платежів згідно Договору фінансового лізингу №2307/164 від 23.07.2009, а також 154318,16грн. неустойки за невиконання обов’язку з повернення майна, переданного у фінансовий лізинг.

Відповідач письмовий відзив на позов та витребувані судом матеріали не подав, явку свого уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, вимоги ухвали суду від 13.01.2010 не виконав, а тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами та без його участі, в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши зібрані у ній докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Між сторонами у спорі 23.07.2008 укладено Договір фінансового лізингу №2307/164, згідно умов якого відповідач, приватне підприємство "Транс Вестерн Груп" (лізингоодержувач), звернувся до позивача, товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальна лізингова компанія "Ленд-ліз"(лізингодавця) із заявкою (додаток №1 до договору) про придбання у третьої особи майна вказаного у специфікації (Додаток №2 до Договору), з метою передачі йому (відповідачу) у лізинг, а лізингоодержувач у свою чергу зобов"язувався сплачувати платежі на умовах даного договору.

Об"єктом (предметом) лізингу згідно договору є напівпричіпи бортові марки "Bodex" у кількості 3 одиниці, які позивач передав відповідачу відповідно до акту приймання-передачі об"єкту лізингу від 30.07.2008 (Додаток №3 до договору).

          Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Аналогічну вимогу щодо належного виконання зобов"язань містить і стаття 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг),або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Частиною другою вказаної статті передбачено, що до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Згідно ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (п.1).

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Законом України „Про фінансовий лізинг” до зобов’язань лізингоодержувача віднесено своєчасну сплату лізингових платежів (п.п.3 п.2 ст.11), а до прав лізингодавця стягувати з лізингоодержувача прострочену заборгованість (ст.10 п.5 Закону).

Договором фінансового лізингу №2307/164 передбачено, що лізингоодержувач сплачує лізингодавцеві щомісячні лізингові платежі, зокрема, пунктом 4.2 договору передбачено, що перший лізинговий платіж у сумі 163800грн., в тому числі 27300грн. ПДВ, лізингоотримувач сплачує лізингодавцю протягом трьох банківських днів з моменту підписання Договору, решту лізингових платежів здійснюються згідно графіку (Додаток №4 до договору).

Перший лізинговий платіж за Договором лізингу, який повинен був бути сплачений відповідачем до 25.07.2008, сплачений частинами, а саме, суму 54600грн. сплачено 28.07.2008; 109 200грн. –29.07.2008 року.

Подальша сплата лізингових платежів також здійснювалась з систематичними порушеннями строків та порядку сплати лізингових платежів, а саме:

–лізинговий платіж в сумі 21172,27грн., який повинен був бути сплачений 25.08.2008, був сплачений повністю 28.08.2008;

–лізинговий платіж в сумі 21172,27грн., який повинен був бути сплачений 25.09.2008, був сплачений 10.10.2008;

–лізинговий платіж в сумі 21172,27грн., який повинен був бути сплачений 25.10.2008, був сплачений 28.10.2008;

–лізинговий платіж в сумі 21172,27грн., який повинен був бути сплачений 25.11.2008, був сплачений частинами: 10000грн. - 04.12.2008, 10000грн. - 25.01.2009, 1172,27грн. - 22.04.2009;

–лізинговий платіж в сумі 21172,27грн., який повинен був бути сплачений 25.12.2008, був сплачений частково: 5828,73грн. - 22.04.2009, 8000грн. - 24.04.2009 (заборгованість за цим платежем складає 7344,54грн.);

–лізинговий платіж в сумі 21172,27грн., який повинен був бути сплачений 25.01.2009 - не сплачений до цього часу. Крім того, не були сплачені щомісячні лізингові платежі у розмірі 21172,27грн., строк яких настав 25.02.2009; 25.03.2009; 25.04.2009; 25.05.2009; 25.06.2009, 25.07.2009.                               Таким чином, заборгованість відповідача по сплаті лізингових платежів за Договором лізингу складає 155550,43грн. Вказана сума заборгованості розрахована відповідно до графіку сплати лізингових платежів починаючи із серпня 2008 року по 09 липня 2009 року –дату розірвання цього Договору згідно рішення господарського суду Закарпатської області від 09.07.2009 у справі № 6/46 і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

          Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму, наймач зобов"язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов"язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

          Однак, станом на 27.11.2009 відповідач не виконав вимоги рішення господарського суду від 09.07.2009 у справі №6/46 в частині повернення переданого йому за договором лізингу майна, у зв"язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 154318,16грн. неустойки за весь період користування майном, тобто з 09.07.2009 по 08.11.2009, яка також підлягає стягненню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Транс Вестерн Груп" (м.Тячів, вул.Маяковського, 13, код 34153722) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальна лізингова компанія "Ленд-ліз" (м.Одеса, вул.Катерининська, 25, оф.15 код 31502612) суму 309868,59грн., з яких: 155550грн. заборгованість по лізингових платежах, 154318,16грн. неустойка, а також 3100грн. у відшкодування витрат по оплаті державного мита та 236грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Рішення набирає законної сили в порядку статті 85 ГПК України.

Суддя                                                                                 Л.М.Якимчук