Рішення № 80748095, 22.03.2019, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/180/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2019 року Залізничний районний суд м.Львова у складі:

головуючого – судді Палюх Н.М.

при секретарі Колобич О.О.

з участю представника позивача – ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Львові справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа: ЛКП «Скнилівок» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири

в с т а н о в и в:

Позивач в січні 2018р. звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача майнову шкоду, що буде визначена за результатами проведення будівельно-технічної експертизи та моральну шкоду у розмірі 2000 грн., завданої залиттям квартири АДРЕСА_1. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 08 травня 2016 року близько 22.00 год. його квартиру, а саме ванну кімнату було затоплено водою із вини відповідача через несправність сифона у ванній кімнаті квартири №65, яка розташована поверхом вище над квартирою №61, що підтверджується листом ЛКП «РАС» від 14.06.2016 року № 192, а також актом ЛКП «Скнилівок». Внаслідок такого залиття були пошкоджені стелі, стіни та підлога у ванній кімнаті, у зв’язку з чим вона потребує ремонту та перебуває у неналежному стані. Добровільно відповідач відшкодувати завдану шкоду відмовився, що й стало причиною звернення до суду з даним позовом.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення аналогічні наведеним у позовній заяві та додатково пояснив, що позивач є інвалідом першої групи із патологічним захворюванням опорно-рухового апарату, що позбавляє його можливості самостійно пересуватися, а тому він кожен випадок залиття квартири приймає близько до серця, в нього відразу підвищується тиск та виникає психоемоційне перенавантаження (страх, тривога, тощо). Такий стан потребує корегування лікування для його стабілізації, що тягне за особою збільшення кількості прийому ліків, а також і купівлі більше медичних препаратів. Зазначені вище обставини завдають ОСОБА_3 глибоких фізичних та душевних страждань, внаслідок неодноразового залиття квартири позивача, яке продовжується і надалі з вини відповідача, а тому моральні страждання тривають з часу залиття по сьогоднішній день.Минуле залиття квартири позивача також було розглянуте судом, однак присудженні кошти були виплачені відповідачем через два роки після винесення рішення по справі. На даний час ОСОБА_2 не відшкодував майнову шкоду, спричинену залиття квартири, що мала місце 08 травня 2016 року, не провів жодних робіт по відшкодуванню такої, а тому його бездіяльність напряму порушує права та інтереси позивача в частині забезпечення його соціального захисту як інваліда, що напряму обмежує його можливість у комфортному перебуванні у власній квартирі. За наведеного, просить позов задовольнити.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позову не визнав та пояснив, що квартира АДРЕСА_2 належить йому на праві приватної власності, однак більше десяти років він не проживає у цій квартирі, а тому жодним чином 08.05.2016 року не могло відбутись залиття квартири позивача з його вини. Просить в позові відмовити.

В судове засідання представник третьої особи ЛКП «Скнилівок» не з»явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про місце слухання справи та суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника третьої особи ЛКП «Скнилівок», оскільки матеріалів справи достатньо для прийняття рішення по суті.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

Зі змісту ст.3 ЦК України вбачається, що загальними засадами цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність.

Частина 1 ст. 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів такого захисту є відшкодування моральної (немайнової) шкоди, що гарантується в першу чергу Конституцією України, а також Цивільним кодексом і відповідними законами України.

Право на судовий захист передбачається ст.55 Конституції України. Згідно із ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що позивач є інвалідом першої групи із патологічним захворюванням опорно-рухового апарату /а.с.7/ та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з іншими членами сім»ї: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та що дана квартира належить їм на праві спільної сумісної власності /а.с.8, 50-52,97/.

Квартира № 65 по вул.Кульпарківській, у м. Львові належить на праві приватної власності ОСОБА_2 /а.с. 52-55/.

Також судом встановлено, що 08 травня 2016 року близько 22.00 год. через несправність сифона у ванній кімнаті квартири АДРЕСА_3, відбулося залиття ванної кімнати квартири №61 (що знаходиться поверхом нижче) по вул. Кульпарківській, 128 у м.Львові. Наведене підтверджується поясненнями представника позивача, листом ЛКП «РАС» Залізничного району від 14.06.2016 року №192, а також актом ЛКП «Скнилівок» від 15.06.2016 року /а.с.9-10/.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Зі змісту ч. 4 ст. 319 ЦК України випливає, що власність зобов’язує, а відтак шкода, яка була нанесена позивачу в результаті залиття його квартири має бути відшкодована саме відповідачем, як власником квартири АДРЕСА_4.

У відповідності до вимог ст. 76, 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд критично оцінює покликання відповідача, як на відмову в задоволенні позову на те, що 08.05.2016 року відбулося залиття квартири АДРЕСА_5 не з його вини, оскільки таке спростовується поясненнями представника позивача, письмовими свідченнями ОСОБА_5, ОСОБА_4, матеріалами справи, зокрема листом ЛКП «РАС» від 14.06.2016 року № 192, актом ЛКП «Скнилівок» від 15.06.2016 року.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі для з’ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Так, ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 23 липня 2018 року по справі було призначено будівельно-технічного експертизу, однак листом від 26 жовтня 2018 року директор Львівського науково–дослідного інституту судових експертиз повернув матеріали справи без виконання, оскільки позивач не оплатив вартість експертизи.

Між тим, суд зазначає, що в судовому засіданні головуючий суддя роз»яснив представнику позивача наслідки непроведення призначеної судом експертизи, на що представник позивача пояснив, що у позивача немає коштів на проведення будівельно-технічної експертизи, оскільки вартість її проведення становить 3575 грн., а згідно довідки №6111 від 26.09.2018 року дохід позивача за квітень-вересень 2018 року становить 9592, 38 грн.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача матеріальної шкоди спричиненої залиттям квартири, що мало місце 08.05.2016 року, не підлягає до задоволення, оскільки призначена судом будівельно-технічна експертиза не проведена, а суд не може самостійно встановити розмір заподіяної майнової шкоди, так як для її визначення потрібні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право. Окрім цього, позивачем не надано суду інших належних доказів, які б підтвердили розмір заподіяної йому майнової шкоди.

Щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди суд зазначає наступне.

Частинами 1-3 статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При цьому враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених законом. Також відповідно до п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31.03.1995 року №4 під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я.

Згідно роз'яснень, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини. Відповідальність заподіювача шкоди без вини може мати місце лише у випадках, спеціально передбачених законодавством.

Згідно п. 3, 9 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року за № 4 визначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру, внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв'язку із знищенням чи пошкодженням майна, у порушенні нормальних життєвих зав’язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі.

Так, судом достовірно встановлено, що 08 травня 2016 року близько 22.00 год. через несправність сифона у ванній кімнаті квартири АДРЕСА_3, що належить на праві приватної власності відповідачу, відбулося залиття ванної кімнати квартири №61 (що знаходиться поверхом нижче) по вул. Кульпарківській, 128 у м.Львові, а тому суд на підставі ч.5 ст.82 ЦПК України виходить з того, що спричинення позивачу моральної шкоди знаходиться в причинно-наслідковому зв'язку з діями, бездіяльністю відповідача, внаслідок чого відбулося залиття квартири позивача 08 травня 2016 року.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення моральної шкоди є підставною, а тому виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, глибини перенесених ним фізичних і душевних страждань, їх довготривалий характер, а також те, що залиття квартири позивача носить систематичний характер, вважає, що достатнім та справедливим є відшкодування відповідачем на користь позивача моральної шкоди у розмірі 2000 гривень.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Беручи до уваги, що позивача звільнено від сплати судового збору при поданні позову, а тому судовий збір у розмірі 704.80 грн. слід стягнути з відповідача на користь держави.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.12, 81, 258-259, 264-265 ЦПК України, суд –

у х в а л и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 2000

/дві тисячі/ грн. моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 704,80 грн. судового збору.

В решті вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКП НОМЕР_1, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3.

Відповідач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5.

Третя особа: ЛКП «Скнилівок», знаходиться за адресою: м.Львів, вул.С.Петлюри, 36, ЄДРПОУ 20826417.

Повне судове рішення складено 27.03.2019 року.

Суддя: