Постанова № 80747568, 27.03.2019, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

спр. № 336/1513/19

пр. 2/336/574/19

27 березня 2019 року м. Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя, за участю адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу щодо ОСОБА_3

про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

Під час судового розгляду від сторони потерпілого надійшла заява про наявність підстав для відводу судді Зарютіна П.В. через обставини, що викликають його неупередженість.

Заслухавши думки учасників судового засідання, суддя дійшов висновку про те, що заява про відвід судді Зарютіна П.В. не підлягає задоволенню.

Стаття 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини гарантує кожному право на справедливий суд. Згідно п.1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Сумніви у безсторонності та неупередженості судді Зарютіна П.В. потерпілий обґрунтовує тим, що під час судового засідання захисником разом із клопотанням про повернення матеріалів справи на доопрацювання суду одночасно було надано й проект відповідної постанови від імені судді Зарютіна П.В.

У рішенні від 09.11.2006 року по справі «Білуха проти України» Європейський Суд з прав людини вказав, що у відповідності зі сталою практикою названого суду наявність неупередженості відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинно визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.

Згідно об'єктивного критерію, серед інших аспектів, необхідно визначити, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його неупередженості (справа «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), від 24 лютого 1993 року, пп . 27 28 і 30, справа «Ветштайн проти Швейцарії» (Веттштайн v. Switzerland), № 33958/96, п. 42, 2000., ЄСПЛ XII). У кожній окремій справі необхідно з'ясувати, чи мають відносини, що розглядаються, таку природу і ступінь, які свідчать про небезсторонність суду (справа «Пуллара проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).

Власні висновки сторона потерпілого підтверджує лише поведінкою захисника у судовому засіданні, яка сама по собі не виявляє чинник, який впливає на об’єктивний критерій.

За суб'єктивним критерієм враховуються особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність по конкретній справі.

Щодо суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надані докази протилежного (справа «Ветштайн проти Швейцарії» (Веттштайн v. Switzerland), Пункт 43).

При цьому не встановлено, бо відповідних доказів не надано про те, що суддя виявляв упередженість або безсторонність по цій справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 245, 221 КУпАП України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви потерпілого про відвід судді Зарютіну П.В. - відмовити.

Ухвала не оскаржується та підлягає негайному виконанню .

Суддя Зарютін П.В.