Рішення № 80746406, 26.02.2019, Кам'янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області

Справа № 318/2888/18

Номер провадження №2/318/153/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2019 р. м. Кам’янка-Дніпровська

Кам’янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області у складі

головуючого судді Комишньої Н.І.,

за участю секретаря Борисенко П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам’янка-Дніпровська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Водянської міської ради Кам’янсько-Дніпровського району Запорізької області про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно. Позов обґрунтувала тим, що 22 січня 2016 року помел її чоловік ОСОБА_2. Після смерті чоловіка залишилося спадкове майно — житловий будинок і земельна ділянка розташовані за адресою Запорізька область, Кам’янсько-Дніпровський район, село Водяне, вул. Кучугурська, 120. За життя спадкодавець розпорядився своїм майном, склав заповіт, яким заповів все своє майно дружині позивачці. Після смерті чоловіка позивачка спадщину прийняла, оформила право на спадщину за заповітом на земельну ділянку у приватного нотаріуса Кам’янсько-Дніпровського районного нотаріального округу Заопрізької області ОСОБА_3,. 08.11.2018 року позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок №120 по вул. Кучугурській в с. Водяне Кам’янсько-Дніпровського району, про що приватним нотаріусом Кам’янсько-Дніпровського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_3 видано Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії №1147/02-31. Відповідно до зазначеної постанови, підставою для відмови стала відсутність документів, що посвідчують право власності на вищезазначений будинок. Позов обґрунтовано тим, що житловий будинок був побудований в 1971 році, а правовідносини з забудови будинку в зазначений час були врегульовані ЦК УРСР, а отже цей будинок був побудований у відповідності до діючих на вказаний час норм матеріального права та інших нормативно-правових актів загальної дії, та введення в експлуатацію і державної реєстрації не потребував. Правовстановлюючий документ про право власності на вказане домоволодіння спадкодавець не оформлював, за видачею свідоцтва про право на спадщину не звертався. Однак, враховуючи те, що спірні правовідносини виникли до 01 січня 2004 року, згідно із ч. 6 ст. 86 ЦК УРСР відносини власності регулюються Законом України Про власність", цим Кодексом, іншими законодавчими актами, проте оформити спадщину у нотаріуса не можливо враховуючи що відсутні документи, необхідні для вчинення вказаної нотаріальної дії. Просить суд визнати за нею право приватної власності на житловий будинок, з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: Запорізька область, Кам’янсько-Дніпровський район, селоВодяне, вул. Кучугурська, 120, у порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2, який помер 22.01.20116 року.

Ухвалою суду від 28 грудня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження до підготовчого засідання.

Позивачка в судове засідання не з’явилася, під час подачі позову просила суд позовну заяву розглянути у її відсутність.

Представник позивача адвокат ОСОБА_4 підтримала позовну заяву, просила суд позовну заяву задовольнити з підстав викладених у ньому. Надала до суду заяву про розгляд справи у відсутності представника позивача.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надав до суду заяву про слухання справи у його відсутність, проти задоволення позову не заперечує.

Враховуючи те, що в судове засідання не з'явились всі особи, які беруть участь у справі, а тому фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає положенням ч.2 ст.247 ЦПК України.

У відповідності з частиною 4 статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно з вимогами ч.ч.3, 4 ст.200 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити рішення у підготовчому засіданні.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити за відсутності сторін, що відповідає положенню частини 3 статті 211 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, на засадах змагальності та в межах позовних вимог, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 22 січня 2016 року помер ОСОБА_2, про що 26 січня 2016 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кам’янсько-Дніпровського РУЮ у Запорізькій області видано свідоцтво про смерть І-ЖС №346197, актовий запис № 28 (а.с.12).

Відповідно до свідоцтва про одруження ІІІ-УР№621638 виданого 14.12.1962 року, ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 (а.с.11).

Після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно - житловий будинок та земельна ділянка, які розташовані за адресою Запорізька область, Кам’янсько-Дніпровський район, село Водяне, вулиця Кучугурська, 120.

Відповідно до довідки Виконавчого комітету Водянської сільської ради Кам’янсько-Дніпровського району Запорізької області від 14.12.2018 року №2837, ОСОБА_2 на день смерті проживав в ІНФОРМАЦІЯ_1. На день її смерті за даною адресою були зареєстровані дружина ОСОБА_1, син ОСОБА_5, невістка ОСОБА_6, онук ОСОБА_7(а.с.14).

Спадкодавець ОСОБА_2 за життя склав заповіт, що посвідчений виконавчим комітетом Водянської сільської ради Кам’янссько-Дніпровського району Запорізької області 27 липня 20012 року, зареєстрований в реєстрі за №118. Спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_2 є його дружина ОСОБА_1.

08 листопада 2018 року приватним нотаріусом Кам’янсько-Дніпровського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_3 оформлено право на спадщину за заповітом за позивачкою на земельну ділянку №120 по вул. Кучугурська, с. Водяне, Кам’янсько-Дніпровського району Запорізької області, площею 0,026 га, кадастровий номер 2322482400:01:053:0005, цільове призначення якої — для індивідуального садівництва, та земельну ділянку площею 0,025 га, кадастровий номер 2322482400:01:053:0004, цільове призначення — для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), про що видано ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 08.11.2018 року за №1650, та свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 08.11.2018 року за №1651 (а.с.16,17).

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії №1147/02-31 від 08.11.2018 року приватним нотаріусом Кам’янсько-Дніпровського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_3 відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про спадщину на житловий будинок №120 по вул. Кучугурська, в с. Водяне Кам’янсько-Дніпровського району Запорізької області. Підставою відмови є відсутність документів, що посвідчують право власності на вищезазначений будинок (а.с.13).

Згідно копії технічного паспорту ТОВ “Інвара”, інвентарна справа №883, складеного на житловий будинок за адресою вул. Кучугурська, буд. 120, його побудовано в 1971 році, та позначений у технічному паспорті: літ. А - житловий будинок, а також погосподарські будівлі та споруди позначені: літ. а - прибудова, літ. а1 — прибудова, ганок до а, літ.Б — літня кухня, літ. Е — сарай, літ. Л — сарай, літ. Р — сарай, літ. Ш — котельня, літ. Н — теплиця, літ. н вхід в теплицю, літ. С — теплиця, літ. З — теплиця, літ. пг. - погріб з шийкою, №4 паркан, №5 ворота, №6 хвіртка, літ. І — змощення (а.с.20-22).

Як свідчить довідка виконавчого комітету Водянської сільської ради від 21.12.2018 року №2908, згідно запису в погосподарській книзі, яка складається шляхом опитування, за №401, особовий рахунок №0609-1, головою домогосподарства, яке розташоване в селі Водяне вулиця Кучугурська №120 являється померлий 22.01.2016 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.15).

Позивач є спадкоємцем за заповітом, який після смерті звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Статтею 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).

Згідно ч.1 статті 1269 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Статтею 1297 ЦК встановлено обов'язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно. Проте нормами цієї статті, так само як й іншими нормами цивільного права, не визначено правових наслідків недотримання такого обов'язку у виді втрати права на спадщину.

Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов'язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину (статті 1296, 1297 ЦК) та не здійснив його державної реєстрації (ст. 1299 ЦК).

Згідно роз'ясненням, що містяться в п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством; за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають; у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Згідно до статті 68 Закону України “Про нотаріат”, пунктів 4.12.,.4.15 Глави 10 Розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року, видача свідоцтва про право на спадщину за законом проводиться після подання документів, що посвідчують право власності, щодо належності житлового будинку спадкодавцеві.

За правилами статті 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 182 ЦК України та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» встановлено, що об'єкти нерухомого майна підлягають спеціальній реєстрації відповідним органом.

Згідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться на підставі: рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Житловий будинок був побудований в 1971 році, а правовідносини з забудови будинку в зазначений час були врегульовані ЦК УРСР, а отже цей будинок був побудований у відповідності до діючих на вказаний час норм матеріального права та інших нормативно-правових актів загальної дії, та введення в експлуатацію і державної реєстрації не потребував.

Правовстановлюючий документ про право власності на вказане домоволодіння спадкодавець не оформлював. Однак, враховуючи те, що спірні правовідносини виникли до 01 січня 2004 року, згідно із ч. 6 ст. 86 ЦК УРСР відносини власності регулюються Законом України “Про власність", цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

За положеннями ст. 86 ЦК УРСР та ст. 2 Закону України «Про власність» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном.

Відповідно до ст. 12 Закону України від 07.02.1991 р. Про власність», чинного на час виникнення спірних правовідносин, громадянин набуває права власності на доходи від участі в суспільному виробництві, індивідуальної праці, підприємницької діяльності, вкладення коштів у кредитні установи, акціонерні товариства, а також на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод, не заборонених законом.

Згідно ст. 49 зазначеного Закону володіння майном вважається правомірним, якщо інше не було встановлено судом, арбітражним судом, третейським судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

За приписами ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

На підставі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 р. «Про судову практику про встановлення фактів, що мають юридичне значення», факт володіння громадянином жилим будинком на праві власності встановлюється судом, якщо у заявника був правовстановлюючий документ на цей будинок, але його втрачено і немає можливості підтвердити наявність права власності не в судовому порядку. В таких справах заявник має право подати докази про відсутність можливості одержання чи відновлення відповідного документу про право власності та про те, що на підставі цього документа жилий будинок належав йому на праві власності.

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі смерті власника. Відповідно до ч. 4 ст. 25 ЦК України зі смертю особи припиняється її правоздатність, тому за нею не можна визнати будь-яке право.

Відповідно до ч. 2 ст. 1268 ЦК України не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Згідно п. 3.14 розділу глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. № 296/5 «прийняття і відмова від спадщини можуть мати місце щодо всього спадкового майна. Спадкоємець не вправі прийняти одну частину спадщини, а від іншої частини відмовитись. Спадкоємець, який прийняв частину спадщини, вважається таким, що прийняв усю спадщину».

З принципу універсальності спадкового наступництва витікає те, що актом прийняття спадщини охоплюється уся спадщина, що належить спадкоємцю, який її прийняв, у чому б вона не складалася і де б не знаходилася.

Неможливість отримання позивачкою документів, що підтверджують право власності на майно, перешкоджає їй належним чином оформити на себе право власності на нерухоме майно в порядку спадкування.

У зв'язку з цим через відсутність можливості іншим шляхом захистити свої права, позивачка має право на визнання у судовому порядку права власності на спірне нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом.

Керуючись ст. ст. 10-13, 81, 200, 259, 263, 265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до виконавчого комітету Водянської сільської ради Кам’янсько-Дніпровського району Запорізької області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3, податковий номер №1531422646, паспорт СА969404 виданий 07.04.1999 р. Кам’янсько-Дніпровським РВ УМВС України в Запорізькій області) право приватної власності на житловий будинок розташований за адресою вул. Кучугурська, буд. 120, с. Воядне, Кам’янсько-Дніпровського району Запорізької області, який складається з літ. А — житловий будинок, літ. а - прибудова, літ. а1 — прибудова, ганок до а, літ.Б — літня кухня, літ. Е — сарай, літ. Л — сарай, літ. Р — сарай, літ. Ш — котельня, літ. Н — теплиця, літ. н вхід в теплицю, літ. С — теплиця, літ. З — теплиця, літ. пг. - погріб з шийкою, №4 паркан, №5 ворота, №6 хвіртка, літ. І — змощення, в порядку спадкування за заповітом після смерті чоловіка ОСОБА_2, який помер 22 січня 2016 року.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 26.02.2019 року.

Суддя:ОСОБА_8