Ухвала суду № 80745728, 27.03.2019, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2019 року м. Мукачево Справа №303/7129/17

2/303/882/19

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в складі: головуючого – судді Кость В.В.

секретар судового засідання Немеш Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Мукачево цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до відповідача ОСОБА_2

про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення моральної шкоди в розмірі 50000,00 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовуються доводами про наявність права на відшкодування вищевказаної суми коштів за наслідками неправомірних дій відповідача, які полягали у введенні його в оману та неякісному виконанню робіт по виготовленню дверей на його замовлення.

Нормативно – правовою підставою для задоволення позовних вимог вказані приписи ст.ст. 23, 1167 Цивільного кодексу України.

Належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи відповідач відзив на позовну заяву не подав та заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не висловив.

З урахуванням положень частини п’ятої ст. 279 Цивільного процесуального кодексу України судовий розгляд справи проведено на підставі наявних у ній матеріалів.

Дослідивши подані по справі доказові матеріали, суд констатує таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 30 травня 2014 року придбав у приватного підприємця ОСОБА_2 одне металопластикове вікно вартістю 1240 гривень, двері металопластикові вартістю 2800 гривень та двері броньовані вартістю 3500 гривень. Загальна вартість товару становила 7540 гривень.

14 червня 2014 року приватним підприємцем ОСОБА_2 встановлено в квартирі №3 в будинку №28 на вулиці Ярослава Мудрого в місті Мукачево металопластикові двері.

Вважаючи, що вказані двері виготовлені та встановленні з грубим порушення будівельно-технічних норм, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (фізичної особи-підприємця), про захист прав споживача та стягнення заподіяної моральної шкоди.

В межах розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (фізичної особи-підприємця), про захист прав споживача та стягнення заподіяної моральної шкоди (справа №303/4821/15-ц) Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області 20 квітня 2016 року було ухвалено рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1.

Однак, за результатами апеляційного вирішення вищевказаної справи, апеляційним судом Закарпатської області ухвалено рішення від 27 жовтня 2016 року, у якому було констатовано, що придбаний позивачем товар (металопластикові міжкімнатні двері) є неякісним, а встановлення дверей було проведено з порушенням будівельно-технічних норм, у зв’язку з чим було присуджено до стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 5609 гривень 52 копійки та витрати в розмірі 3256 гривень 86 копійок за проведення судової будівельно-технічної експертизи. В свою чергу, у задоволенні вимог щодо стягнення моральної шкоди було відмовлено, оскільки позивачем не доведено факту заподіяння йому моральної шкоди (а.с. 8-10).

Відповідно до частини четвертої статті 82 Цивільного процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У межах судового розгляду даної справи ОСОБА_1 просить суд стягнути з відповідача моральну шкоду, завдану внаслідок введенням його в оману та неякісним виконанням робіт, що стало причиною моральних переживань та страждань позивача.

Приймаючи до уваги вищевказані фактичні обставини справи суд виходить з того, що суд, реалізуючи завдання цивільного судочинства, закріплені у ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України повинен надати правову оцінку саме цим конкретним підставам, оскільки з урахуванням вимог і заперечень сторін, обставин, на які посилаються інші особи, які беруть участь у справі, а також норм права, які підлягають застосуванню, суд визначає факти, які необхідно встановити для вирішення спору, і які з них визнаються кожною стороною, а які підлягають доказуванню.

Суд оцінює правовідносини, факти та обставини, які вже відбулися в минулому та надає їм правову оцінку в процесі судового розгляду конкретної справи, який обмежується предметом і підставами позову.

У відповідності до частини третьої ст. 12 та частини першої ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Правовий зміст наведених законодавчих норм окреслює предмет доказування у цивільному процесі.

Частиною першою ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Під способом захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається у ст. 16 Цивільного кодексу України.

За змістом п. 9 частини другої ст. 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту порушеного права є відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, тобто заподіяна моральна шкода відшкодовується тій фізичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб (частина перша ст. 1167 Цивільного кодексу України).

Під моральною шкодою розуміють як втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

В п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» зазначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Поряд з цим, факт звернення до суду з вимогами про відшкодування моральної шкоди покладає на позивача у даній справі обов’язок довести, що зазначені ним втрати немайнового характеру не є абстрактними, а дійсно були понесені позивачем.

Фактичний аналіз змісту наявних у матеріалах справи доказових матеріалів свідчить про те, що позивачем не доведено факту заподіяння йому шкоди морального характеру, внаслідок зазначеної ним ситуації з введення його в оману та неякісного виконання робіт та існування причинно-наслідкового зв’язку між протиправною поведінкою відповідача та шкодою немайнового характеру, а також наявності самої моральної шкоди.

Відсутність цих обов’язкових елементів, виключає наявність складу цивільного правопорушення, за наявності якого можуть бути задоволенні вимоги про відшкодування моральної шкоди.

Доказів на підтвердження факту завдання моральної шкоди позивачем суду не надано, а обґрунтування моральної шкоди зводяться виключно до суб’єктивної оцінки ситуації, в якій позивач втратив спокій і сон.

Наявні у матеріалах справи копії чеків на придбання медичних препаратів, копія протоколу ендоскопічного дослідження, не є свідченням факту наявності шкоди, завданої саме неправомірними діями відповідача в наслідок неякісного виготовлення дверей.

В свою чергу, обставини щодо введення відповідачем в оману позивача не доведені та доказово не підтверджені.

Аналогічні обставини щодо недоведеності заподіяння позивачу моральної шкоди внаслідок неякісного встановлення дверей були констатовані апеляційним судом Закарпатської області при вирішенні справи №303/4821/15-ц (рішення від 27.10.2016, а.с. 9 зворот) між цими ж сторонами.

Таким чином, вимога позивача про відшкодування моральної шкоди, яка мотивована введенням його в оману та неякісним виконанням робіт, задоволенню не підлягає.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 8, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 2, 3, 10, 12, 13, 18, 76-81, 263-265, 279, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

3. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

4. Позивач: ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, 89600, м. Мукачево, вул. Я.Мудрого, 28/3, ІПН НОМЕР_1).

Відповідач: ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, 89600, м. Мукачево, вул. Руська, ОСОБА_3, 3/3).

Суддя В.В. Кость