Рішення № 8074432, 10.02.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.02.10 р.                     Справа № 7/274                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара

При секретарі судового засідання Х.Р. Косьміній

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м.Горлівка

До відповідача: Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” м.Донецьк в особі Часівоярського регіонального виробничого управління м.Часів Яр

Предмет спору: стягнення боргу за активну електроенергію – 222681, 02 грн., пені – 8946, 35 грн., 3% річних – 1158, 83 грн., інфляційних – 4067, 15 грн.

За участю представників:

Від позивача: Любкіна В.С.– дов.

Від відповідача: Літвіненко Г.О. - дов.

СУТЬ СПОРУ:                     

Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” м.Горлівка звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” м.Донецьк в особі Часівоярського регіонального виробничого управління м.Часів Яр про стягнення боргу за активну електроенергію – 222681, 02 грн., пені – 8946, 35 грн., 3% річних – 1158, 83 грн., інфляційних – 4067, 15 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії №820 від 02.04.2003р. з протоколом розбіжностей до договору №820 від 02.04.2003р., протоколом розбіжностей до доповнення від 20.03.2003р. до додатку №5 до договору №820 від 02.04.2003р., додатками та додатковими угодами до договору №820 від 02.04.2003р.; наказ №2 від 15.01.2009р.; рахунки за серпень – жовтень 2009р.

За клопотанням позивача від 10.02.2010р. №03юр-388/10 до матеріалів справи залучені додаткові документи.

Відповідач у відзиві та у судових засіданнях суму основного боргу визнав у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту Правила), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Між позивачем та Державним виробничим підприємством по зовнішньому централізованому водопостачанню „Укрпромводчермет”, правонаступником якого є відповідач по справі, укладено договір про постачання електричної енергії №820 від 02.04.2003р. (далі по тексту Договір). Договір укладено з протоколом розбіжностей до договору №820 від 02.04.2003р., протоколом розбіжностей до доповнення від 20.03.2003р. до додатку №5 до договору №820 від 02.04.2003р., змінами, додатками та додатковими угодами до договору №820 від 02.04.2003р.

Відповідно до п.9.5 Договору, строк дії договору встановлений до 31 грудня поточного року. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. З пояснень представників сторін та матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення спірного боргу сторони перебували у договірних відносинах.

Відповідно до р.1 Договору, постачальник електричної енергії (позивач) постачає електричну енергію споживачу (відповідачу), а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід’ємними частинами.

Порядок обліку електричної енергії та порядок розрахунків за електричну енергію узгоджений сторонами в розділі 7 Договору та в Додатку №5 „Порядок розрахунків за електроенергію” до Договору.

Відповідно до п.3 додатку №5 „Порядок розрахунків за електроенергію” до Договору, підписаного обома сторонами без зауважень та скріпленого печатками обох установ, оплата отриманого споживачем рахунку повинна виконуватись протягом не більше 5 календарних днів.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок та зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Позивач свої зобов’язання за договором у серпні - жовтні 2009р. виконав належним чином, поставив відповідачу активну електроенергію у загальному розмірі 516781, 02 грн. та виставив відповідні рахунки на оплату, що підтверджено матеріалами справи, у тому числі актами прийняття-передачі за вказаний період, а також відповідачем. Відповідач свої зобов’язання стосовно оплати спожитої ним електричної енергії в повному обсязі не виконав, чим порушив умови договору.

У зв’язку з викладеним позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача 222681, 02 грн. боргу за активну електроенергію.

Шляхом оцінки всіх матеріалів справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що у відповідача перед позивачем наявна сума боргу за активну електроенергію у розмірі 222681, 02 грн., яка підтверджена матеріалами справи, у тому числі двостороннім актом звірки розрахунків, визнана відповідачем та підлягає стягненню.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права позивач просить стягнути з відповідача за період з 16.09.2009р. по 23.12.2009р. 3% річних в сумі 1158, 83 грн. та інфляційні в сумі 4067, 15грн.

Інфляційні та 3% річних нараховані позивачем арифметично вірно, відповідно до діючого законодавства та підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст.216–218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст.3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В пункті 4.2.1 Договору зазначено, що за внесення платежів передбачених пунктами 2.2.2 -2.2.3 договору, з порушенням термінів, визначених додатком №5 „Порядок розрахунків за електроенергію” до цього договору, споживач оплачує постачальнику пеню у розмірі ___% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

Відповідно до протоку розбіжностей до договору про постачання електричної енергії № 820 від 02.04.2003р., підписаного обома сторонами без зауважень та скріпленого печатками обох підприємств, п.4.2.1 Договору доповнено наступним змістом: “але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня”.

Згідно із “Змінами до Договору про постачання електричної енергії № 820 від 02.04.03 р.” від 02.04.2003р., підписаного обома сторонами без зауважень та скріпленого печатками обох підприємств, п.4.2.1 Договору викладено в редакції: “За внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.2 –2.2.3 Договору з порушенням термінів, визначених Додатком № 5 “Порядок розрахунків за електроенергію”, Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії на розрахункових рахунок пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком”.

Вказані три варіанти тексту п. 4.2.1 Договору виготовлені в один і той же день, підписані тими ж самими представниками сторін та за змістом не суперечать один одному, а лише доповнюють одне одного. Незважаючи на недоліки в оформленні “змін” до Договору, вони підписані уповноваженими представниками сторін, тому приймаються судом як доказ належного узгодження сторонами змісту п. 4.2.1 Договору в частині визначення розміру пені за порушення грошового зобов’язання.

У зв’язку з вищевикладеним, судом не приймаються до уваги посилання відповідача на той факт, що розмір пені сторонами не узгоджено.

Враховуючи наведені вище приписи, позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 8946, 35 грн. за період з 08.09.2009р. по 23.12.2009р., застосовуючи при цьому подвійну облікову ставку НБУ.

Пеня нарахована позивачем арифметично вірно, у відповідності до умов договору, приписів чинного законодавства та підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

Враховуючи наведене позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

У судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.129 Конституції України, ст.ст. 526, 527, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.67, 193, 216-218, 275 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N28,Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м.Горлівка до Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” м.Донецьк в особі Часівоярського регіонального виробничого управління м.Часів Яр про стягнення боргу за активну електроенергію – 222681, 02 грн., пені – 8946, 35 грн., 3% річних – 1158, 83 грн., інфляційних – 4067, 15 грн. задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” (83001, м.Донецьк, вул.Артема, 85, ЄДРПОУ 00191678) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр. Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268; на р/р зі спеціальним режимом використання 260323031295 у філії ДОУ ВАТ „Ощадбанк”, МФО 335106) заборгованість за спожиту активну електроенергію у сумі 222681, 02 грн.

Стягнути з Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” (83001, м.Донецьк, вул.Артема, 85, ЄДРПОУ 00191678) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр. Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268; на р/р 26008045365303 в АКІБ „УкрСиббанк” м.Харків, МФО 351005) 3% річних – 1158, 83 грн., інфляційні – 4067, 15 грн., пеню у сумі 8946, 35 грн.

Стягнути з Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” (83001, м.Донецьк, вул.Артема, 85, ЄДРПОУ 00191678) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр. Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268; на р/р 26008045365303 в АКІБ „УкрСиббанк” м.Харків, МФО 351005) державне мито у сумі 2369 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дати його прийняття.

Суддя