Ухвала суду № 80743263, 22.03.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/11714/19

Провадження № 1-кс/761/8446/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2019 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Овсеп'ян Т.В., за участю: секретаря судового засідання - Мартіросян Л.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого Шевченківського управління ГУ НП в місті Києві Васильченка М.І. про арешт майна у кримінальному провадженні №12018100100001814 від 14.02.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.190 КК України,

В С Т А Н О В И В :

До слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого Шевченківського управління ГУ НП в місті Києві Васильченка М.І. про арешт майна у кримінальному провадженні за № 12018100100001814 від 14.02.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає про те, що Шевченківським управлінням поліції ГУНП в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018100100001814 від 14 лютого 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, в рамках якого повідомлено про підозру ОСОБА_2

Зі змісту клопотання та долучених матеріалів вбачається, що ОСОБА_2, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на заволодіння чужим майном шляхом шахрайства та зловживання довірою, умисно, за попередньою змовою з невстановленою слідством особою, в кінці серпня 2017 року, підшукали об'єкт злочинного посягання - квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3

В подальшому, ОСОБА_2 та невстановлена слідством особа, у невстановлений слідством спосіб, підробили рішення Петровського районного суду м. Донецька, справа №2-1977/2007, виданого 16.08.2007 року, зі змісту якого право власності на квартиру АДРЕСА_1, значиться за ОСОБА_2, з метою подальшого його використання під час шахрайських дій з продажу вказаного нерухомого майна.

02.11.2017 року, ОСОБА_2 та невстановлена слідством особа, перебуваючи в приміщенні приватного нотаріуса Київського нотаріального округу м. Києва ОСОБА_4, за адресою: АДРЕСА_2, що в Шевченківському районі міста Києва, діючи за попередньою змовою між собою, з корисливих мотивів, шляхом обману, заволоділи грошовими коштами ОСОБА_5, в розмірі 669 250 гривень, відчуживши останній квартиру АДРЕСА_1, право власності на яку не мали, згідно договору купівлі продажу квартири, тим самим заподіявши збитків в особливо-великих розмірах.

Таким чином, ОСОБА_2 підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом обману, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, тобто у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 4 ст.190 КК України.

11.03.2019 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.

Також встановлено, що ОСОБА_2, значиться засновником, директором, кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «БІЛІТОН» код 41840725.

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ТОВ «БІЛІТОН» код 41840725 є власником земельних ділянок з кадастровими номерами: НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, розташованих в Обухівському районі Київської області, з цільовим призначенням «ведення садівництва».

Підставою набуття права власності на вказані земельні ділянки, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є акт прийому-передачі, серія та номер: б/н, виданий 07.09.2018, видавник: ТОВ "БІЛІТОН", ОСОБА_2; протокол, серія та номер: 2, виданий 04.09.2018, видавник: ТОВ "БІЛІТОН".

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 15.03.2019 на майно ОСОБА_6 накладено арешт, однак, під час підготовки клопотання, було допущено технічну помилку в частині кадастрового номеру земельної ділянки НОМЕР_2 та НОМЕР_5.

З метою відшкодування майнової шкоди і забезпечення цивільного позову в кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації майна як виду покарання, слідчий звернувся з клопотанням про накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_2

В судове засідання слідчий Васильченко М.І. не з'явився, направив до суду заяву про розгляд клопотання за його відсутності. Враховуючи положення ч.1 ст.172 КПК України неприбуття слідчого не перешкоджає розгляду клопотання.

Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України, з метою забезпечення арешту майна клопотання розглядається без повідомлення підозрюваного, іншого власника майна.

Дослідивши доводи клопотання й додані до нього матеріали, заслухавши пояснення слідчого, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Як встановлено в судовому засіданні, Шевченківським управлінням поліції ГУ НП в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018100100001814 від 14 лютого 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.

Згідно з ст.ст. 131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч.5 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Як встановлено в судовому засіданні, Шевченківським управлінням поліції ГУ НП в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018100100001814 від 14 лютого 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України. Зі змісту клопотання та долучених до нього документів вбачається, що ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, санкція якого передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна. Крім того встановлено, що майно на яке слідчий в клопотанні просить накласти арешт, належить підозрюваному ОСОБА_2

При цьому слідчий суддя зазначає про те, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є арешт майна.

В той же час, слідчий суддя вважає необґрунтованими доводи клопотання, про накладення арешту саме з метою відшкодування майнової шкоди і забезпечення цивільного позову в кримінальному провадженні, оскільки на даному етапі кримінального провадження цивільний позов не заявлений.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, в межах якого подано дане клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні достатні правові підстави для арешту зазначеного в клопотанні слідчого майна, оскільки санкція статті Кримінального кодексу України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Керуючись ст. ст. 131; 132; 170-173 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого Шевченківського управління ГУ НП в місті Києві Васильченка М.І. про арешт майна у кримінальному провадженні від 14.02.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, - задовольнити.

Накласти арешт на:

- земельну ділянку з кадастровим номером: НОМЕР_2, площею 0.205, що належить, ТОВ "БІЛІТОН", код ЄДРПОУ: 41840725, країна реєстрації: Україна;

- земельну ділянку з кадастровим номером: НОМЕР_5, площею 0.2396, що належить, ТОВ "БІЛІТОН", код ЄДРПОУ: 41840725, країна реєстрації: Україна з забороною відчуження та користування вказаним майном.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Відповідно до ст.174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя