Ухвала суду № 80742984, 25.03.2019, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/9267/19-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Смик С.І. , при секретарі Капішон В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката Петрощука Артема Васильовича, який діє в інтересах ТОВ «ОЛЕО-ГРУП» про скасування арешту майна,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Петрощук А.В., який діє в інтересах ТОВ «Олео-Груп» звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про скасування арешту з грошових коштів у безготівковій формі, які знаходяться на розрахункових рахунках ТОВ «Олео-Груп» (ЄДРПОУ 39683551) відкритих у ПАТ «ПУМБ» (МФО 334852), а саме: № 2600211834 та № 2600173901, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07.02.2019 року у справі № 757/6025/19-к року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017000000004299 від 17.11.2017 року.

Заявник вважає, що ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно ТОВ «Олео-Груп» не відповідає вимогам КПК України та є незаконною, а арешт було накладено необґрунтовано, шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ «Олео-Груп», які знаходяться на розрахункових рахунках останнього, слідчий суддя порушив принцип недоторканності права власності, адже не врахував розумність та співрозмірність накладення арешту, а також знівелював необхідність забезпечення справедливого балансу та дотримання принципу пропорційності, адже було невиправдано порушено основоположні права товариства шляхом фактичного блокування його нормальної господарської діяльності, що до того ж не було належним чином вмотивовано, а тому арешт підлягає скасуванню.

В судове засідання заявник не з'явився, про розгляд клопотання повідомлений належним чином, разом з тим, представником ТОВ «Олео-Груп»-адвокатом Ємець С.М. надано заяву про розгляд клопотання за її відсутності, вимоги клопотання підтримує у повному обсязі, просить задовольнити, надала додаткові документи в обґрунтування клопотання.

Прокурор в судове засідання не з'явився, про розгляд клопотання повідомлений належним чином. Разом з тим від прокурора Павчука С. надано на адресу суду заяву про розгляд клопотання за його відсутності, щодо задоволення вимог клопотання заперечив.

Слідчим суддею визнано можливим проводити розгляд клопотання у відсутності учасників кримінального провадження, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Слідчий суддя, дослідивши в нарадчій кімнаті матеріали клопотання дійшов наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що Управлінням з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000004299 від 17.11.2017 року за фактами вчинення за попередньою змовою групою осіб фіктивного підприємництва, вчинення за попередньою змовою групою осіб фінансових операцій з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння злочинним шляхом легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, підроблення групою осіб документів по створенню (придбанню) ряду суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками злочинів передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 358 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07.02.2019 року клопотання прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні № 42017000000004299 від 17.11.2017 задоволено та накладено арешт, у тому числі грошові кошти ТОВ «Олео-Груп» (ЄДРПОУ 39683551), які знаходяться на розрахункових рахунках, відкритих у ПАТ «ПУМБ» (МФО 334852), а саме: № 2600211834 та № 2600173901.

Як визначено ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадженні слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою, гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Таким чином, виходячи з наведених положень ст. 174 КПК України, питання про скасування арешту розглядається слідчим суддею за відповідним зверненням осіб, визначених частиною першої цієї статті.

Як встановлено п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

В свою чергу, у кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, при накладенні арешту на майно, має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Так, документами, наданими адвокатом Ємець С.М. на адресу суду підтверджується, що здійснює реальну господарську діяльність, отже арешт накладено необґрунтовано.

Виходячи з викладеного, враховуючи зміст фабули кримінального правопорушення та тривалість досудового розслідування, те, що в ухвалі слідчого судді, на підставі якої накладено арешт на майно не зазначено мети такого заходу забезпечення, а прокурором не надано суду належних доказів на підтвердження того, що існує потреба в подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт грошових коштів ТОВ «Олео-груп», та те, що вони є предметом інкримінованих кримінальних правопорушень та набуті в результаті вчинення кримінальних правопорушень, оскільки оскільки діяльність підприємства має реальний характер, слідчий суддя приходить до висновку, що доводи клопотання про скасування арешту є обґрунтованими, а наданими матеріалами доведено відсутність підстав для арешту грошових коштів, а також ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя вважає за необхідне задовольнити клопотання ТОВ «Олео-Груп» та скасувати арешт на грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках відкритих в ПАТ «ПУМБ».

За таких обставин, керуючись ст. 174, 309 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання Петрощука Артема Васильовича, який діє в інтересах ТОВ «ОЛЕО-ГРУП» про скасування арешту майна -задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07.02.2019 року у справі № 757/6025/19-к у кримінальному провадженні №42017000000004299 від 17.11.2017, а саме на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «Олео-Груп» (ЄДРПОУ 39683551) відкритих у ПАТ «ПУМБ» (МФО 334852), а саме: № 2600211834 та № 2600173901.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Смик С.І.