Ухвала суду № 80742974, 25.03.2019, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/10611/19-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Смик С.І., при секретарі - Капішон В.В., розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання адвоката Демченка Юрія Васильовича, яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНТРАКТ ПРОМ» про скасування арешту майна,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Демченко Ю.В., який діє в інтересах ТОВ «КОНТРАКТ ПРОМ» звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42018000000001759 від 19.07.2018 року.

В обґрунтування зазначає, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.02.2019 року було задоволено клопотання у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018000000001759, та, серед інших суб'єктів господарської діяльності, накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «КОНТРАКТ ПРОМ» (ЄДРПОУ 37371470) № 26003000567001, відкритого в АТ «БАНК АВАНГАРД» (МФО 380946) та № 26001010007385, відкритого в АТ «Індустріалбанк» (МФО 313849).

Вказує, що висновки слідчого судді про наявність підстав для арешту грошових коштів на рахунках ТОВ «КОНТРАКТ ПРОМ» не відповідають фактичним обставинам справи та не ґрунтуються на положеннях КПК України, оскільки ТОВ «КОНТРАКТ ПРОМ» не має ніякого відношення до кримінального провадження №42018000000001759, жодній посадовій особі товариства не повідомлено підозру, кошти, які містяться на арештованих рахунках, отримані товариством в результаті здійснення правомірної господарської діяльності, а можливості застосування до нього заходів кримінально-правового характеру відсутні. Вважає, що арешт було накладено необґрунтовано та безпідставно, що в цілому обумовлює необхідність його скасування.

У судове засідання заявник не з'явився, повідомлявся про день, місце і час розгляду клопотання. Разом з тим, представник ТОВ «КОНТРАКТ ПРОМ» - адвокат Дьомін Д.С. подав до суду заяву про розгляд даного клопотання за його відсутності, доводи і вимоги якого підтримав в повному обсязі, просив задовольнити. Надав додаткові документи в обґрунтування клопотання.

Прокурор, за клопотанням якого накладався арешт, чи інша уповноважена особа органу досудового розслідування, у судове засідання не з'явилися, про розгляд клопотання повідомлялися належним чином, разом з тим від прокурора Павчука С. надано на адресу суду заяву про розгляд клопотання за його відсутності, щодо задоволення вимог клопотання заперечив.

Слідчим суддею визнано можливим проводити розгляд клопотання у відсутності учасників кримінального провадження, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Слідчий суддя, дослідивши в нарадчій кімнаті матеріали клопотання дійшов наступних висновків.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Таким чином, виходячи з наведених положень ст. 174 КПК України, питання про скасування арешту розглядається слідчим суддею за відповідним зверненням осіб, визначених частиною першої цієї статті.

В судовому засіданні встановлено, що Генеральною прокуратурою України здійснюється нагляд за додержанням законів у формі процесуального керівництва у кримінальному провадженні № 4218000000001759 від 19.07.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.02.2019 року було задоволено клопотання у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018000000001759, та, серед інших суб'єктів господарської діяльності, накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «КОНТРАКТ ПРОМ» (ЄДРПОУ 37371470) № 26003000567001, відкритого в АТ «БАНК АВАНГАРД» (МФО 380946) та № 26001010007385, відкритого в АТ «Індустріалбанк» ( МФО 313849).

Як визначено ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадженні слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою, гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Таким чином, виходячи з наведених положень ст. 174 КПК України, питання про скасування арешту розглядається слідчим суддею за відповідним зверненням осіб, визначених частиною першої цієї статті.

Як встановлено п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

В свою чергу, у кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, при накладенні арешту на майно, має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Так, документами, наданими адвокатом Дьоміним Д.С. на адресу суду підтверджується, що накладений арешт на майно ТОВ «КОНТРАКТ ПРОМ» не виконує завдання застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження та відсутня мета досягнення дієвості цього провадження, завдяки вказаному арешту, отже арешт накладено необґрунтовано.

Виходячи з викладеного, враховуючи зміст фабули кримінального правопорушення та тривалість досудового розслідування, те, що в ухвалі слідчого судді, на підставі якої накладено арешт на майно не зазначено мети такого заходу забезпечення, а прокурором не надано суду належних доказів на підтвердження того, що існує потреба в подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт грошових коштів ТОВ «КОНТРАКТ ПРОМ», та те, що вони є предметом інкримінованих кримінальних правопорушень та набуті в результаті вчинення кримінальних правопорушень, слідчий суддя приходить до висновку, що доводи клопотання про скасування арешту є обґрунтованими, а наданими матеріалами доведено відсутність підстав для арешту грошових коштів, а також ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя вважає за необхідне задовольнити клопотання ТОВ «КОНТРАКТ ПРОМ» та скасувати арешт на грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках відкритих в АТ «БАНК АВАНГАРД» та АТ «ІНДУСТРІАЛБАНК».

За таких обставин, керуючись ст. 174, 309 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання адвоката Демченка Юрія Васильовича, яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНТРАКТ ПРОМ» про скасування арешту майна - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.02.2019 року у справі № 757/3171/19-к у кримінальному провадженні № 42018000000001759, а саме на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «КОНТРАКТ ПРОМ» (ЄДРПОУ 37371470) № 26003000567001, відкритого в АТ «БАНК АВАНГАРД» (МФО 380946) та № 26001010007385, відкритого в АТ «Індустріалбанк» (МФО 313849).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя С.І.Смик