Рішення № 8074170, 11.02.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.02.10р.Справа № 9/341-09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промзбут",

м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Приватного підприємства "Сармат",

смт Широке, Широківський район, Дніпропетровська область

про стягнення 280 749 грн. 96 коп.

За зустрічним позовом Приватного підприємства "Сармат", смт. Широке, Широківський район, Дніпропетровська область

до відповідача за зустрічним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Промзбут", м. Кривий Ріг, Дніпропетрвоська область

про визнання недійсним ліцензійного договору від 15.05.09р.

Суддя Подобєд І.М.

При секретарі судового засідання –спеціаліст Бобир Ю.В.

Представники:

Від позивача - Горулька А.О. - представник, довіреність від 28.10.09р.

Від відповідача - Олюха В.Г. - представник, довіреність від 08.02.10р.

СУТЬ СПОРУ:

ТОВ "Промзбут" звернулось у листопаді 2009 року із позовом до ПП "Сармат", в якому просить господарський суд стягнути з відповідача на свою користь грошову суму 280749 грн. 96 коп. заборгованості, в тому числі 278292 грн. 83 основного боргу за період з червня по вересень 2009 року включно, 1275 грн. інфляційних витрат, 1182 грн. 13 коп. 3% річних. Обґрунтовує свої вимоги наявністю невиконаних Відповідачем зобов’язань за ліцензійним договором від 15.05.09р. про сплату щомісячної винагороди за використання об'єкта промислової власності –Технічних умов ”Шлаки доменні гранульовані ТУ У21.1-24601497-002:2008р.”, відповідно до умов якого Відповідач отримав від Позивача невиключну ліцензію на використання зазначених технічних умов з метою виготовлення, застосування, ввезення, пропозицій до продажу, продажу та іншого введення в господарський оборот продукту, виготовленого на основі цих технічних умов. Вказує, що відповідно до ст. ст. 15 ч.5, 50 та 51 Закону України „Про авторське право і суміжні права” автор чи інша особа має право вимагати винагороди за будь-яке використання твору, а захист майнових прав суб’єктів авторського права здійснюється, зокрема, в порядку цивільного законодавства. Вважає, що з огляду на норми ст. 526 та ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, Відповідач зобов’язаний сплатити свій борг з урахуванням інфляційних нарахувань за період серпень-жовтень та суму трьох процентів річних за період з 04.08.2009р. по 12.11.2009р.

ПП „Сармат” позовні вимоги не визнає. Звернулося до ТОВ „Промзбут” із зустрічним позовом, в якому просить визнати недійсним ліцензійний договір про використання об'єкта промислової власності, укладений 15.05.2009 року між ТОВ "Промзбут" та ПП "Сармат", з моменту його укладення. Обґрунтовує свої вимоги за зустрічним позовом тим, що окремі умови вказаного ліцензійного договору (п.п. 1.1, 1.2, 3.1, 5.1. 6.4 та 7.1), які встановлюють предмет, об’єкт і сплату винагороди, суперечать Цивільному кодексу України і є нікчемними, а відтак такий правочин має бути визнаний недійсним в цілому, оскільки неможливо припустити, що ліцензійний договір був би укладений без включення до нього умов про предмет, об’єкт і сплату винагороди. Просить відмовити у задоволенні первісного позову ТОВ "Промзбут" до ПП "Сармат" про стягнення недоотриманої винагороди, інфляційних витрат та річних, оскільки недійсний правочин не створює юридичних наслідків.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 26.01.10р. до 11.02.10р. та з 11.02.10р. до 12.02.10р.

В судовому засіданні 12.02.10р. оголошено повний текст судового рішення, згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, які приймали участь в попередніх судових засіданнях, та дослідивши надані докази, господарський суд -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промзбут" (далі –ТОВ „Промзбут”) являється власником Технічних Умов "Шлаки доменні гранульовані ТУ 21.1-24601497-002:2008р.", зареєстрованих Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики Державним підприємством "Кривбасстандартметрологія" 07.03.2008р. по книзі обліку за №02568093/000648 (далі –Технічні умови).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про стандартизацію", технічні умови –це документ, що встановлює технічні вимоги, яким повинні відповідати продукція, процеси чи послуги. Технічні умови можуть бути стандартом, частиною стандарту або окремим документом.

Пунктом 5 ст.7 Декрету Кабінету Міністрів України "Про стандартизацію і сертифікацію" від 10.05.1993 року №46-93 передбачено, що майнова частина авторського права на технічні умови і стандарти підприємств належить підприємствам або органам, що їх затвердили.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України "Про авторське право і суміжні права" до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належить, зокрема, виключне право дозволяти використання твору іншими особами.

Аналогічна норма встановлена у п.2 ч.1 ст.440 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.1108 Цивільного кодексу України, особа, яка має виключне право дозволяти використання об’єкта права інтелектуальної власності (ліцензіар), може надати іншій особі (ліцензіату) письмове повноваження, яке надає їй право на використання цього об’єкта в певній обмеженій сфері (ліцензія на використання об’єкта права інтелектуальної власності). Ліцензія на використання об’єкта права інтелектуальної власності може бути оформлена як окремий документ або бути складовою частиною ліцензійного договору.

15.05.2009 року між ТОВ „Промзбут” та приватним підприємством "САРМАТ" (далі –ПП „Сармат”) був укладений ліцензійний договір, згідно з п.1.1 якого ТОВ "Промзбут" передало, а ПП "Сармат" отримало невиключну ліцензію на використання Технічних умов "Шлаки доменні гранульовані" ТУУ 21.1-24601497-002:2008 до 31.12.2009 року на території України.

У день підписання зазначеного ліцензійного договору ТОВ „Промзбут” передав ПП „Сармат” один примірник "Копія №1" Технічних умов, що підтверджується, зокрема, листом ПП "Сармат" від 18.05.2009р. №179, яким останній звернувся до ТОВ "Промзбут" за дозволом на виготовлення п’яти копій Технічних умов з "Копії №1", у відповідь на який ТОВ "Промзбут" такий дозвіл надало, про що свідчить лист від 18.05.2009р. №94.

Відповідно до п.3.1 Ліцензійного договору, ТОВ „Промзбут”, як ліцензіар, надає ПП „Сармат”, як ліцензіатові, на строк дії цього договору і за винагороду невиключну ліцензію на використання Технічних умов при виготовленні, застосуванні, ввезенні, пропозиції до продажу, продажу та інше введення в господарський оборот продукції за ліцензію.

Відповідно до п.п.7.1 і 7.1 ліцензійного договору, за надання прав, передбачених цим договором, і за технічну документацію та іншу інформацію, ліцензіат виплачує ліцензіарові винагороду, яка складає 75000,00 грн. на місяць, і яка виплачується за пред’явленням рахунку в трьох примірниках протягом трьох днів з дати виставлення рахунку.

Так за період з 01.06.2009р. по 30.10.2009 року ТОВ "Промзбут" нарахувало та пред’явило ПП "Сармат" до сплати рахунки загалом на суму 375000,00 грн., але за станом на 30.10.2009 року ПП "Сармат" за використання Технічних умов „Шлаки доменні гранульовані” ТУУ 27.1-24601497-002:2008, які є власністю ТОВ "Промзбут", не розрахувалось.

05.11.2009р. ТОВ "Промзбут" заявою зарахувало зустрічні однорідні вимоги за договором від 18.05.2009р. №18-05, згідно якого ПП "Сармат" поставило товариству "Промзбут" 7105,61 тн шлаку доменного гранульованого на загальну суму 96707,17 грн.

Таким чином, за розрахунками ТОВ „Промзбут” після зарахування зустрічних однорідних вимог станом на 12.11.2009р. ПП "Сармат" має перед ТОВ "Промзбут" прострочені грошові зобов’язання за використання зазначених Технічних умов, згідно ліцензійного договору від 15.05.2009р., у сумі 278292,83 грн.

Відповідно до ст. 51 Закону України "Про авторське право і суміжні права", захист майнових прав суб’єктів авторського права здійснюється в порядку, зокрема, цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 цього Кодексу).

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

За розрахунками ТОВ „Промзбут” сума інфляційних за простроченими грошовими зобов’язаннями ПП „Сармат”, згідно вказаного ліцензійного договору, за період серпень-жовтень 2009 року складає 1275,00 грн., а сума трьох процентів річних за період з 04.08.2009р. по 09.11.2009 року складає 1182,13 грн.

Проте позовні вимоги ТОВ „Промзбут” до ПП „Сармат” про стягнення зазначених грошових коштів задоволенню не підлягають з наступних підстав.

У відповідності до ч.ч. 1, 3 ст. 1109 Цивільного кодексу України у ліцензійному договорі з урахуванням вимог цього Кодексу визначаються конкретні права, що надаються за договором, способи використання об'єкта інтелектуальної власності, оплата за використання об'єкта.

У відповідності до ч. 9 ст.1109 Цивільного кодексу України умови ліцензійного договору, які суперечать положенням цього кодексу, є нікчемними.

Як вбачається зі змісту вказаного ліцензійного договору його умови щодо прав на використання об'єкту та відповідної оплати суперечать вимогам Цивільного кодексу України, виходячи із наступного.

Так Технічні умови не є об'єктом промислової власності. Паризькою конвенцією про охорону промислової власності (що є чинною в Україні) до таких об'єктів віднесені винаходи, корисні моделі, промислові зразки. Також згідно ст.ст. 459-461 Цивільного кодексу України названі об'єкти визначають певні продукти, процеси, пристрої та призначені для промислового використання. Частиною 1 ст. 462 Цивільного кодексу України передбачено засвідчення набуття прав на об'єкти промислової власності патентом.

Технічні умови, належні Відповідачу, визначають вимоги, яким повинні відповідати продукція, процеси (п. 2.1. Ліцензійного договору) і не є безпосередньо продуктом або процесом у певній сфері технології, тобто не відносяться до об’єктів промислової власності.

ТОВ „Промзбут” зі своєї сторони також визнає невідповідність зазначених Технічних умов законодавчому визначенню об'єкта промислової власності, посилаючись на те, що ці Технічні умови є технічним твором, майнові права за яким підлягають використанню та захистові відповідно до положень законодавства, яке регулює використання об’єктів авторського права.

Отже, ТОВ „Промзбут” є власником об’єкту, який визначений ним самостійно як технічний твір, а не об'єкту промислової власності. Всупереч такому становищу ТОВ „Промзбут” об'єкт авторського права у вказаному ліцензійному договорі визначив як об'єкт права промислової власності, хоча об'єкт авторського права не є об'єктом права промислової власності.

Таким чином, умови вказаного ліцензійного договору щодо предмету договору суперечать Цивільному кодексу України.

Способи використання зазначених Технічних умов, встановлені у п. 3.1 вказаного ліцензійного договору, який встановлює, що ліцензіатові надається право на виготовлення, застосування, ввезення, пропозицію до продажу, продажу та інше введення в господарський оборот продукції за ліцензією та/або спеціальної продукції.

Стаття 441 Цивільного кодексу України встановлює перелік способів використання твору і передбачає, що використанням твору є також інші дії встановлені законом.

Частина 3 ст. 15 Закону України „Про авторське право та суміжні права” доповнює перелік використання творів, наведений у Цивільному кодексі України, однак, серед встановлених законодавством видів використання творів відсутній такий спосіб як „виготовлення, застосування, ввезення, пропозицію до продажу, продажу та інше введення в господарський оборот продукції”.

Таким чином, умова вказаного ліцензійного договору про об'єкт договору також суперечить Цивільному кодексу України.

Пунктом 5.1 ліцензійного договору серед зобов'язань сторін передбачено удосконалення патентів та виготовлення продукції у відповідності із промисловим зразком (п. 6.4). Однак зазначені Технічні умови не відповідають вимогам, які ставляться до промислового зразка (ст. 461 Цивільного кодексу України) та патентуванню не підлягають (ст. 462 Цивільного кодексу України).

Таким чином, умови вказаного ліцензійного договору про удосконалення, поліпшення та відповідальність сторін суперечать Цивільному кодексу України.

Частина 3 ст. 1109 Цивільного кодексу України встановлює, що у ліцензійному договорі визначаються, зокрема, розмір, порядок і строки виплати за використання об’єкта права інтелектуальної власності.

Права на використання об'єкта, які сторони передбачили у п. 7.1 договорі, не відповідають вимогам Цивільного кодексу України, оскільки такі права не могли бути надані власником твору, а отже не могли бути одержані ліцензіатом.

Таким чином, умови договору щодо предмету, об'єкту, зобов'язань сторін щодо удосконалення і відповідальності, оплати (п. п. 1.1., 1.2, 3.1, 5.1, 6.4, 7.1 вказаного Ліцензійного договору) суперечать Цивільному кодексу України, і у відповідності із ч. 9 ст. 1109 Цивільного кодексу України ці умови є нікчемними.

Згідно ст. 217 Цивільного кодексу України, недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсність правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Частина 3 ст. 215 Цивільного кодексу України визначає, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

За встановлених обставин не можна припустити, що вказаний ліцензійний договір був би укладений без включення до нього умов про його предмет, об'єкт і сплату винагороди, щодо яких судом встановлені ознаки нікчемності, а тому такий ліцензійний договір має бути визнаний недійсним в цілому.

За правилом, яке встановлено ч.1 ст. 236 Цивільного кодексу України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

На підставі викладеного зустрічний позов ПП „Сармат” до ТОВ „Промзбут” про визнання недійсним в цілому ліцензійного договору про використання об’єкта промислової власності від 15.05.2009р., що був укладений між ТОВ „Промзбут” та ПП „Сармат”, з моменту його укладення –є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст. 216 Цивільного кодексу України встановлено правові наслідки недійсності правочини, згідно з якими, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов’язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Встановлені вище обставини свідчать, що підстави для стягнення з ПП „Сармат” на користь ТОВ „Промзбут” оплати за недійсним договором відсутні, оскільки недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, а юридичних наслідків, пов'язаних із недійсністю договору, також не існує, оскільки ніким із сторін договору не були використані свої права за договором: ліцензіаром не одержана винагорода, ліцензіатом не одержаний придатний для використання об'єкт промислової власності.

На підставі викладеного у первісному позові ТОВ „Промзбут” до ПП „Сармат” слід повністю відмовити.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі як за первісним так і за зустрічним позовом покладаються на ТОВ „Промзбут”.

Керуючись ст. ст. 4, 32-33, 36, 43-45, 49, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

У первісному позові Товариства з обмеженою відповідальністю „Промзбут” відмовити повністю.

Судові витрати у справі за первісним позовом покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю „Промзбут”.

Зустрічний позов Приватного підприємства „Сармат” задовольнити.

Визнати недійсним ліцензійний договір про використання об’єкта промислової власності від 15.05.2009р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Промзбут” та Приватним підприємством „Сармат” з моменту його укладення.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Промзбут” на користь Приватного підприємства „Сармат” суму 85 грн. витрат на держмито, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяІ.М. Подобєд