Ухвала суду № 80741050, 19.03.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/4059/19

Ухвала

"19" березня 2019 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Виниченко Л.М., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

установив:

В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАСЕРТА» про розірвання договору та стягнення заборгованості.

Одночасно із позовною заявою позивачем до суду подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно яке належить ТОВ «ЛАСЕРТА» в особі директора ОСОБА_2, яке знаходиться за адресою: 01042, м. Київ, вул. Приймаченка, 6-А у розмірі 290 481,13 грн., а також на грошові кошти, що належать ТОВ «ЛАСЕРТА» на рахунку: п/р 26009012823024 у ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України» або на будь яких інших банківських рахунках відповідача, якщо такі є, в розмірі загальної суми заборгованості у розмірі 290 841,13 грн.

Заява мотивована тим, що у нього є побоювання щодо того, що сплачені кошти за товар у вигляді 100 % передоплати не будуть повернуті відповідачем навіть після ухвалення судом рішення, оскільки ТОВ «ЛАСЕРТА» ухиляється від виконання зобов'язань передбаченими умовами договору.

Вивчивши заяву та матеріали справи встановлено наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 ЦПК України заходів забезпечення позову.

Згідно ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Предметом спору за заявленими позовними вимогами є розірвання договору купівлі-продажу та стягнення заборгованості.

Позивач просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно яке належить ТОВ «ЛАСЕРТА» в особі директора ОСОБА_2, яке знаходиться за адресою: 01042, м. Київ, вул. Приймаченка, 6-А у розмірі 290 481,13 грн., а також на грошові кошти, що належать ТОВ «ЛАСЕРТА» на рахунку: п/р 26009012823024 у ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України» або на будь яких інших банківських рахунках відповідача, якщо такі є, в розмірі загальної суми заборгованості у розмірі 290 841,13 грн.

Відповідно п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Обґрунтовуючи заявлене клопотання про вжиття заходів забезпечення позову позивач посилається на те, що у нього є підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову зможе в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки наявний відеозапис на якому директор ТОВ «ЛАСЕРТА» підтверджує неготовність виконати умови договору та надання товару або повернення коштів у вигляді 100 % передоплати.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що позивачем не надано доказів на підтвердження фінансового стану відповідача, а наведені у клопотанні позивача доводи не дають підстав для висновку, що невжиття заходів забезпечення позову у разі його задоволення у заявлений позивачем спосіб може утруднити або унеможливити виконання рішення суду, заява задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 151-153, 209, 210 ЦПК України,-

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Виниченко Л.М.