Ухвала суду № 80740545, 27.03.2019, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/3510/19

Провадження № 1-кп/727/223/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2019 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі: Головуючого судді Слободян Г.М.

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1

за участю сторони обвинувачення:

прокурора Калинчук М.І.

потерпілого ОСОБА_2 і в його інтересах представника, адвоката ОСОБА_3

сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_4 і в його інтересах захисника ОСОБА_5; обвинуваченого ОСОБА_6 і в його інтересах захисника ОСОБА_7, розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань № 2 Шевченківського районного суду м. Чернівці обвинувальний акт, в рамках кримінального провадження № 12019260040000209 від 20.01.2019 року по обвинуваченню: ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, неодруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, в силу ст. 89 КК України, раніше не судимого, - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186, ч.5 ст. 27 КК України, -

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, українця, громадянина України, неодруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, раніше не судимого, - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До Шевченківського районного суду м. Чернівці з Чернівецької місцевої прокуратури надійшов для розгляду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань № 12019260040000209 від 20.01.2019 року по обвинуваченню ОСОБА_8, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186, ч.5 ст. 27 КК України та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України.

За даними реєстру матеріалів досудового розслідування і відповідних розписок від 25.03. 2019 р. ОСОБА_8 та ОСОБА_6 було вручено копію обвинувального акту та копію реєстру матеріалів досудового розслідування.

Справу передано 26.03. 2019 року о 16.59 год. на розгляд судді Слободян Г.М., в порядку визначеному ст. 35 КПК України.

Відповідно до ухвали суду від 27.03.2019 року, справу призначено до розгляду в підготовче судове засідання.

В підготовчому засіданні з»ясовано, що угоди між прокурором та обвинуваченими, а також між обвинуваченими і потерпілим про визнання винуватості чи про примирення не укладено. Підстав для закриття або зупинення кримінального провадження немає. Обвинувальний акт складено відповідно до вимог КПК України. Порушень вимог закону, без усунення яких кримінальне провадження не може бути призначено до судового розгляду не встановлено.

Суд, заслухавши думку прокурора Калинчук М.І., думку потерпілого ОСОБА_9 і в його інтересах представника, адвоката ОСОБА_3, думку обвинуваченого ОСОБА_4 і в його інтересах захисника ОСОБА_5, обвинуваченого ОСОБА_6 і в його інтересах захисника ОСОБА_7 про можливість призначення кримінального провадження до судового розгляду, у відкритому судовому засіданні, вважає можливим призначити вказане кримінальне провадження до судового розгляду, у відкритому судовому засіданні, із викликом в судове засідання: сторону обвинувачення (прокурора, потерпілого і в його інтересах представника) та сторону захисту (обвинувачених і відповідно в їх інтересах захисників).

Прокурором Калинчук М.І. в підготовчому засіданні заявлено клопотання про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та заявлено клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_6 обов»язків, визначених за альтернативним запобіжним заходом у вигляді застави, під час застосування до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Зокрема, доводи клопотання щодо застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_10 у вигляді тримання під вартою мотивовані тим, що останній обвинувачується за ч. 4 ст. 186, ч.5 ст. 27 КК України, як пособник, який сприяв відкритому викраденню чужого майна (грабіж), поєднаного із насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, вчиненого групою осіб, за попередньою змовою, чим було завдано потерпілому шкоду у великих розмірах. Зазначає, що ОСОБА_4 було пред»явлено обгрунтовану підозру і він обвинувачується за встановленими обставинами досудового розслідування в тому, що він, достовірно знаючи про наявність, станом на 29.01.2019, грошей у ОСОБА_2, з яким того дня відвідував банківські установи м. Чернівці, в яких ОСОБА_2 отримав різні суми грошових коштів у національній валюті та маючи на меті відкрите заволодіння грошовими коштами ОСОБА_2, вступив у злочинну змову із ОСОБА_6 та 29.01.2019, після того як ОСОБА_2 отримав грошові кошти та зберігав їх при собі у власному рюкзаку, ОСОБА_8 перебував разом із ним, а ОСОБА_6, діючи згідно розподілу ролей, слідував за вказаними особами у громадському транспорті – тролейбусі маршруту № 8, що рухався по вул. Героїв Майдану від площі Соборної м. Чернівці, із якого ОСОБА_8 вийшов для відвернення від себе підозри потерпілого і прослідував до парку «Жовтневий», де мав очікувати ОСОБА_6, який у свою чергу продовжив рух і спостереження за ОСОБА_2 від зупинки громадського транспорту по вул. Комарова до будинку 10-а по провулку Парковий Проїзд, м. Чернівці (фактичного місця проживання ОСОБА_9Є.), після чого, приблизно о 14.55 год., ОСОБА_6, переслідуючи потерпілого, побачив, що ОСОБА_11 зайшов до під’їзду вказаного будинку де, з метою відкритого заволодіння грошима, застосовував фізичне насилля до останнього, підійшовши ззаду, наніс удар скляною пляшкою в область голови потерпілого та відкрито заволодів його рюкзаком, чорного кольору, марки «Адідас», у якому знаходилися грошові кошти в сумі 349 000 грн., паспорт громадянина України на ім’я ОСОБА_2, банківські картки банку «ПУМБ», банківські чеки, та 6 стікерів кави «Нескафе» та з місця вчинення злочину, із викраденим майном втік у напрямку парку «Жовтневий» і в районі вулиці Воробкевича м. Чернівці, зустрівся із ОСОБА_4, з яким, на власний розсуд розпорядився майном ОСОБА_2, завдавши останньому матеріальної шкоди на загальне суму 349 000 грн.

В клопотанні, прокурор посилається і, вважає доведеними обставини кримінального правопорушення встановлені органом досудового розслідування, а також і те, що жоден з більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, ризики на момент розгляду питання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, продовжують мати місце ризики, як такі, що були визначені слідчим суддею в ухвалі від 31.01.2019 року, залишеної в силі постановою апеляційної інстанції, зокрема, це ризик вчинення ОСОБА_4 нових кримінальних правопорушень у разі перебування на волі; ризик переховування останнього від суду, зважаючи на тяжкість покарання, що йому загрожує; ризик впливу ОСОБА_4 на потерпілого, свідків, достеменно знаючи про те, що ні потерпілий ні свідки безпосередньо в суді показів ще надавали, ризик впливу на іншого обвинуваченого - ОСОБА_6, а тому, просить в установленому законом порядку, зважаючи і на відсутність міцних соціальних зв»язків обвинуваченого, застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

Стороною захисту, адвокатом ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 заявлено клопотання (в усному порядку) про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на інший більш м»який запобіжний захід – домашній арешт, з врахуванням того, що в її підзахисного на утриманні перебуває батько інвалід та бабуся похилого віку які потребують догляду; при цьому не заперечувала того факту, що ОСОБА_4 в установленому законом порядку був призначений опікуном чи піклувальником вказаних осіб.

Клопотання захисника в засіданні було підтримано і обвинуваченим ОСОБА_4

Доводи клопотання прокурор Калиинчук М.І. про продовження обов»язків, визначених слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - альтернативного запобіжного заходу ОСОБА_6 у вигляді застави, обгрунтовує тим, що останній обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, тобто відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб, у великих розмірах та який, згідно до ч. 5 ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, за який законом передбачене покарання у виді позбавлення волі до 10 років, а тому у відповідності з вимогами п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України на даний час вважає такими, що продовжують мати ризики, передбачені пп. 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які виправдовують необхідність застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 іншого запобіжного заходу, із врахуванням внесеної суми застави, підтвердженої документально квитанцією на суму 150.000 грн., а саме, з метою запобігання наявним ризикам - переховування обвинуваченого від суду, вчиненню інших злочинів, з урахуванням тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та передбаченого у разі засудження суворого покарання; незаконного впливу на потерпілого, свідків які відповідно є прямими очевидцями злочинних діянь обвинуваченого, судом їхні показання безпосередньо в судовому засіданні не досліджувались; перешкоджанні кримінальному провадженню іншим чином; враховуючи характер вчиненого злочину та той факт, що ОСОБА_6 офіційно не працює, не має сім»ї, просила продовжити термін дії обов»язків, зокрема: прибувати за кожною першою вимогою до суду; не відлучатися за межі м. Чернівці без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування з потерпілим і свідками по даному кримінальному провадженню; здати на зберігання (у разі наявності) до відповідних органів державної влади паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну.

Заслухавши доводи наведеного клопотання прокурора, в задоволенні якого обвинувачений ОСОБА_6 і в його інтересах захисник ОСОБА_7 не заперечували, а також вислухавши доводи сторони обвинувачення і відповідно сторони захисту і по заявленому клопотанню про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт ОСОБА_4, суд зважає на наступне.

Судом установлено, що на підставі ухвали слідчого судді від 31.01.2019 року, було під час досудового розслідування кримінального застосовано відносно ОСОБА_4 С,О запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, терміном дії до 30.03. 2019 року. Відносно ОСОБА_6 застосовано було також запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ухвалою слідчого судді від 31.01. 2019 р., терміном дії до 30.03. 2019 року. Разом з цим, у відповідності до даної ухвали, слідчим суддею щодо ОСОБА_6 було застосовано вказаний вище запобіжний захід і визначено розмір застави 150 000 грн., з покладенням на ОСОБА_6 наступних обов’язків: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; не відлучатися за межі м. Чернівці без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування зі свідками по даному кримінальному провадженню; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну.

12.02.2019 до Чернівецької установи виконання покарань (№33) надійшли документи про підтвердження внесення на рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернівецькій області застави у визначеному розмірі та ОСОБА_6, цього дня було звільнено з-під варти.

Відповідно до ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, одним з яких є законність. Статтею 331 КПК України регламентовано, що під час судового розгляду, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу та за наслідками розгляду питання суд виносить мотивовану ухвалу. Згідно ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність розумної підозри у вчиненні особою кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ст. 177 КПК України).

Частиною 3 ст. 331 КПК України визначено, що незалежно від наявності клопотань, суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до сплину двомісячного строку, з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд, своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

З положення норм ст. 199 КПК України випливає, що при розгляді застосування запобіжного заходу ураховуються обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню розгляду справи до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до норм ст. 194 КПК України, під час розгляду вказаного питання суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п. 1 - п. 3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризуються особу обвинуваченого та визначені у п. 1- п. 11 частини 1 вказаної статті.

Термін дії запобіжного заходу обраного відносно ОСОБА_4 спливає 30.03.2019 року; цього ж числа фактично спливає і термін дії обов»язків визначених ОСОБА_6, судовий розгляд справи не розпочато.

Отже, вирішуючи клопотання сторони обвинувачення, а саме застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає, що продовжують мати ризики, зокрема це ризик переховування обвинуваченого від суду, його впливу на потерпілого, свідків, а також і щодо інших осіб – обвинуваченого ОСОБА_6; у разі перебування на волі вчинення інших кримінальних правопорушень, зважаючи на те, що ОСОБА_4 пред»явлено обгрунтовану підозру у вчиненні вищенаведеного злочину. При цьому, судом звертається увага на те, що обставини регламентовані ст. 177, п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 194, ст. 199 КПК України є реальними, дійсними та такими, що обумовлені і пов'язані із особою обвинуваченого, його соціальних зв»язків, а також родом занять, відсутністю його працевлаштування, відсутністю сім»ї, що, у даному конкретному випадку, за обставинами, визначеними ст. 177 КПК України, щодо ризиків є обґрунтованими, на які вказують і інші підстави, визначені ч. 1 ст. 194 вказаного Кодексу. Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що дані заходи забезпечення кримінального провадження не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого ОСОБА_4, на даному етапі розгляду кримінального провадження, судом не встановлено, а саме відсутні дані щодо негативного його стану здоров»я, що унеможливлює перебування його в умовах ізоляції та інших обставин.

Щодо клопотання сторони захисту, зокрема, питання того чи є можливим уникнення наявним ризикам шляхом застосування іншого запобіжного заходу не пов»язаного з триманням під вартою – домашнього арешту, з врахуванням вищенаведеного, суд вважає недостатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам; стороною захисту не наведено з посиланням на докази наявність в ОСОБА_4 постійного зареєстрованого місця проживання, його стабільних соціальних зв»язків та стану здоров»я; не вказано за яким місцем проживання, чи перебування ОСОБА_4 слід би було застосувати домашній арешт та якого виду.

Поряд з наведеним, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, суд серед іншого враховує, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не можна вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати з врахуванням обставин справи.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ОСОБА_3 як джерело права. Відповідно до ч.2 ст.9 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні, застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ, зокрема в рішенні «Харченко проти України» від 10.02.2011 р. п. 79….зазначено, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обгрунтованою, не можна вирішувати абстрактно, воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин, підстав, якими національні органи мотивували свої рішення, та належно задокументованих фактів, на які посилався заявник у своїх клопотаннях про звільнення з-під варти… Тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (рішення у справі «Єчюс проти Литви», заява № 34578/97, п. 93, ECHR 2000-IX).

Строк утримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою не виходить за межі визначені КПК України та є необхідною мірою в ній з огляду на те, що в ході судового розгляду було встановлено наявність передумов регламентованих пп. 1-3 ч. 1 ст. 194, ст. 199 даного Кодексу. З огляду на що, суд вважає за доцільне на підставі наданих учасниками процесу матеріалів та оцінених в сукупності з усіма обставинами, у тому числі визначеними ст.ст. 177, 178, 183, 199, 331 КПК України, запобіжний захід вигляді утримання під вартою вважати продовженим у межах строків визначених вказаним Кодексом.

Оскільки дане кримінальне провадження стосується злочину, вчиненого із застосуванням насильства обвинуваченими по відношенню до потерпілого суд, керуючись правилами ч. 4 ст. 183 КПК України, не вбачає правових підстав для визначення при вирішенні клопотання відносно обвинуваченого ОСОБА_4 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

Вирішуючи питання за клопотанням про продовження термін дії обов»язків відносно обвинуваченого ОСОБА_6, суд зважає на наступне.

30.01.2019 року ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч.4 ст.186 КК України.

ОСОБА_6 обвинувачується за вчиненні кримінального правопорушення, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 10 років.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об’єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об’єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об’єктивно зв’язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Отже, зважаючи на наведене, а також ризики які на даний час розгляду клопотання є реальними, а саме, ризик переховування ОСОБА_6 від суду, маючи відповідні знайомства, у тому числі з родиною ОСОБА_8, з метою уникнення кримінального покарання, впливу на свідків, впливу на потерпілого та ризик вчинення нових злочинів, суд вважає за необхідне продовжити термін дії обов»язків вищенаведених визначених ОСОБА_6 при застосуванні альтернативного запобіжного заходу, строк яких спливає 30.03. 2019 року.

Відповідно до ч.6 ст. 194 КПК України обов’язки, передбачені ч.5 цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. Згідно з вимогами п.5 ч.1 та ч.2 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов»язків, а також запобігання спробам вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. При вирішенні даного питання, судом також враховуються положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, яка відповідно до вимог ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства, а також практику Європейського суду з прав людини. Відповідно до ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом. Згідно статті 5 п.1 підпункт «с» Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожен має право на свободу та особисту недоторканість; нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обгрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Таким чином, на підставі викладеного, керуючись ст.ст. ст.ст. 21, 31 ч.2, 284, 314 -316; 176-178, 194, 199, 331 ч. 3 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Кримінальне провадження за № 12019260040000209 від 20.01.2019 року по обвинуваченню ОСОБА_8, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186, ч.5 ст. 27 КК України та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України призначити до судового розгляду одноособово суддею Шевченківського районного суду м. Чернівці, у відкритому судовому засіданні на 05.04.2019 року на 14.30 годин в приміщенні Шевченківського районного суду м. Чернівці, залі судових засідань, про що повідомити всіх учасників судового кримінального провадження.

В судове засідання підлягають виклику: сторона обвинувачення – прокурор, потерпілий і в його інтересах адвокат, сторона захисту – захисники в інтересах обвинувачених та обвинувачений – ОСОБА_6. В судове засідання підлягає конвоюванню з ДУ Чернівецький слідчий ізолятор (№ 33) в суд через конвойну роту ІТТ ГУНП в Чернівецькій області обвинувачений ОСОБА_4.

Явку учасників процесу визнати в судове засідання обов»язковою.

Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186, ч.5 ст. 27 КК України на строк 60 діб - до 24 травня 2019 року до 24.00 год.

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 про зміну останньому запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт – відмовити.

Продовжити термін дії обов"язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6, 13.08. ІНФОРМАЦІЯ_8 який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України за запобіжним заходом, альтернативним у вигляді застави від 31.01. 2019 року до двох місяців, а саме до 24.05. 2019р. до 24 години, зокрема: прибувати за кожною вимогою до прокурора, суду; не відлучатися за межі м. Чернівці з постійного місця проживання – АДРЕСА_1 без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування з потерпілим, свідками по даному кримінальному провадженню; здати на зберігання до відповідних органів державної влади за наявності паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну.

Секретарю судових засідань ОСОБА_1 вручити копію ухвали стороні обвинувачення, стороні захисту для відома та направити для виконання копію даної ухвали: - до ДУ Чернівецький слідчий ізолятор для виконання, в частині запобіжного заходу продовженого за терміном дії щодо обвинуваченого ОСОБА_8; - до Шевченківського ВП ГУНП в Чернівецькій області (м. Чернівці вул. Руська, 183), для виконання в частині продовження обов»язків за терміном дії щодо обвинуваченого ОСОБА_6, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_9.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Слободян Г.М.