Ухвала суду № 80740075, 21.03.2019, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/1283/19

Провадження № 1-кп/727/163/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2019 року Шевченківський районний суд м.Чернівці в складі:

головуючого судді Чебан В.М.

при секретарі Алієв А.Г.

з участю: прокурора Кожелянко В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Чернівці матеріали кримінального провадження /ЄРДР №120192600000000033/ з обвинувальним актом, затвердженим прокурором відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, що поширює свою діяльність на Чернівецьку область, радником юстиції ОСОБА_1, відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця селища Берегомет Вижницького району Чернівецької області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, тимчасово не працюючого, раніше не судимого, -

за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.366-1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Органами досудового розслідування ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що він з 07 листопада 2015 року, наказом начальника Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області № 33 о/с від 07 листопада 2015 року, був прийнятий на службу до органів Національної поліції України на посаду поліцейського роти особливого призначення при Головному управлінні Національної поліції в Чернівецькій області.

01 грудня 2016 року, згідно наказу начальника Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області № 229 о/с від 01 грудня 2016 року, ОСОБА_2 призначено на посаду поліцейського відділення №2 взводу №1 роти поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області.

Відповідно до підпункту «з» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб’єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є у тому числі поліцейські.

Згідно частин 1, 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпункті «а» і «в» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством. Особи, зазначені у пункті 1, підпункті «а» і «в» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають Декларацію за період, не охоплений раніше поданими деклараціями. Особи, які припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а" і "в" пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3, зобов’язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Порядком перевірки факту подання суб’єктами декларування декларацій відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» та повідомлення Національного агентства з питань запобігання корупції про випадки не подання чи несвоєчасного подання таких декларацій, затвердженим Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 06 вересня 2016 року №19 передбачено, що припинення діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, є день видачі трудової книжки суб’єкту декларування, із зазначенням підстав такого припинення.

Згідно з роз’ясненнями, щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю, затвердженим Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 11 серпня 2016 року № 3, декларація суб’єкта декларування, який припиняє діяльність, пов’язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подається не пізніше дня такого припинення. Декларація суб’єкта декларування, який припиняє діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, охоплює період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими таким суб’єктом декларування, та містить інформацію станом на останній день такого періоду. Останнім днем такого періоду є день, що передує дню подання декларації.

У відповідності до статті 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

05 липня 2017 року, ОСОБА_2, власноручно написав рапорт на звільнення зі служби в поліції за власним бажанням з 25 липня 2017 року. При цьому в ході написання рапорту, старший інспектор групи кадрового забезпечення ОСОБА_3 в Чернівецькій області ОСОБА_4, роз’яснив ОСОБА_2 вимоги антикорупційного законодавства та попередив про відповідальність за неподання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування особою, яка припинила свою діяльність пов’язаної з виконання функцій держави.

В подальшому, наказом начальника Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області від 19 липня 2017 року за № 296 о/с, старшого сержанта поліції ОСОБА_2, поліцейського відділення №2 взводу №1 роти поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області з 25 липня 2017 року звільнено зі служби в поліції за пунктом 7 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням).

25 липня 2017 року, ОСОБА_2, отримав трудову книжку серії АЕ №817062, військовий квиток серії АВ №050811 та витяг з наказу. Окрім вказаного, цього ж дня, ОСОБА_2, повторно, доведено вимоги ч. 2 ст. 45 Закон України «Про запобігання корупції» стосовно подання декларації про доходи, майно витрати і зобов’язання фінансового характеру, за період неохоплений раніше поданими деклараціями, шляхом заповнення форми на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції.

Відповідно до підпункту «з» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_2, будучи службовою особою, уповноваженою на виконання функцій держави та суб’єктом декларування, зобов’язаний був у порядку та строки визначені частинами 1 та 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» подати до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, декларацію у зв’язку з припиненням діяльності, пов’язаної з виконання функцій держави, за період із 01.01.2017 по 24.07.2017 та декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2017 рік.

Незважаючи на вказані вище обставини, розуміючи, що запровадження державою електронного декларування, яке є визначним структурним превентивним антикорупційним механізмом правових і організаційних засад функціонування системи запобігання корупції в Україні, було обумовлено наявністю міжнародно-правових зобов’язань України щодо протидії корупційним правопорушенням та необхідністю повернення довіри громадян до органів державної влади та правоохоронних органів, усвідомлюючи, що неподання Декларації вказуватиме на нехтування працівниками правоохоронних органів законами держави. ОСОБА_2, достовірно знаючи про свій обов’язок подати Декларацію у зв’язку із припиненням своєї діяльності, пов’язаної із виконанням функцій держави за період із 01.01.2017 по 24.07.2017, свідомо, всупереч положенням ч.2 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції», як в строк до 24 год.00 хв. 25.07.2017 так і взагалі таку Декларацію до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави, не подав.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, нехтуючи встановленим законодавством порядком функціонування системи запобігання корупції в Україні, в порушення частини 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», достовірно знаючи в силу неодноразових як усних так і письмових попереджень, що він зобов’язаний подавати наступного року після припинення діяльності в установленому ч.1 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції» порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2017 рік (Декларацію), шляхом заповнення останньої на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, ОСОБА_2, свідомо, всупереч своєму обов’язку, як у період часу з 01.01.2018 по 00 год. 00 хв. 01.04.2018, так і взагалі таку Декларацію до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави, не подав.

Таким чином, ОСОБА_2, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України, а саме в умисному неподанні суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції».

В судовому засіданні ОСОБА_2 в інкримінованому йому діянні, передбаченому ст.366-1 КК України, винним себе визнав та щиро розкаявся, а також звернувся до суду з письмовим клопотанням, в якому просив суд звільнити його від відповідальності та закрити провадження в справі у зв’язку з дійовим каяттям.

Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти закриття кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_2 в зв’язку з дійовим каяттям.

Суд, заслухавши обвинуваченого ОСОБА_2, прокурора, дослідивши письмові матеріали справи приходить до наступного.

Так, відповідно до статті 366-1 Кримінального кодексу України подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», або умисне неподання суб’єктом декларування зазначеної декларації караються штрафом від двох тисяч п’ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або позбавленням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

На підставі частини 2 статті 12 Кримінального кодексу України злочин, за який передбачено покарання за статтею 366-1 цього Кодексу, відноситься до злочинів невеликої тяжкості.

За змістом ч.1 ст.44 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, а відповідно до ч.1 ст.45 КК України особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Відповідно до примітки до ст.45 КК України, злочин, передбачений ст.366-1 КК України не відноситься до категорії корупційних злочинів.

Згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» від 23.12.2005 року №12 звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям (ст.45 КК України) можливе в разі

вчинення нею вперше злочину невеликої тяжкості. Такою, яка вчинила злочин уперше, вважається особа, котра раніше не вчиняла злочинів або раніше вчинила злочин, що вже втратив правове значення. Вчинення триваючого або продовжуваного злочину, двох або більше злочинів невеликої тяжкості, які утворюють сукупність (за винятком реальної), не може бути перепоною для застосування ст.45 КК України. Дійове каяття полягає в тому, що після вчинення злочину особа щиро покаялась, активно сприяла його розкриттю та повністю відшкодувала завдані збитки або усунула заподіяну шкоду. Щире розкаяння характеризує суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася. Передбачене у ст.45 КК України звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов’язковим.

Відповідно до ч.1 ст.286 КПК України, звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.

Відповідно до ч.3 ст.288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно п.1 ч.2 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом, у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Згідно ч.1 ст.285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

За встановлених обставин, суд вважає, що є підстави, передбачені ст.44 та ст.45 КК України для звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності, оскільки він обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.366-1 КК України, який відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, щиро розкаявся у вчиненому та дає згоду на закриття кримінального провадження з зазначених підстав.

Також в порядку ст. 100 КПК України підлягає вирішенню і доля речових доказів.

Керуючись ст.ст. 26, 100, 124, 128, 284-286, 318-372 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_2 про звільнення від кримінальної відповідальності - задовольнити.

ОСОБА_2 звільнити від кримінальної відповідальності, передбаченої ст.366-1 КК України у зв’язку з дійовим каяттям.

Кримінальне провадження №727/1283/19 номер провадження №1-кп/727/163/19, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 24.01.2019 року за №120192600000000033відносно ОСОБА_2 по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.366-1 КК України - закрити у зв'язку з дійовим каяттям.

Речові докази по кримінальному провадженню, а саме: документи, перераховані в пунктах 1 – 14 постанови слідчого від 24.01.2019 року, які згідно вищевказаної постанови визнані речовими доказами по кримінальному провадженню (т.1 а.п.56-61) та зберігаються в матеріалах кримінального провадження – залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження.

На ухвалу протягом 7 днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м.Чернівці.

СУДДЯ: