Ухвала суду № 80738963, 21.03.2019, Златопільський міськрайонний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Первомайський міськрайонний суд Харківської області)

21 березня 2019 р. Справа № 626/553/17 провадження № 1-кп/632/43/19

У Х В А Л А

21 березня 2019 року м. Первомайський

Первомайський міськрайонний суд Харківської області у складі колегії суддів: головуючого - Васяновича Г.М., суддів: Афанасьєва В.О., Росохи А.В., за участю: секретаря судового засідання Боровок Т.П.,прокурора Середи С.С., обвинувачених: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, захисників – адвокатів: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, представників потерпілих – адвокатів ОСОБА_11, ОСОБА_12, розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження щодо ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 5 ст. 185, ст. 257, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_2, ОСОБА_6, обвинувачених у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 5 ст. 185, ст. 257 КК України, ОСОБА_3, обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ст. 257 КК України, ОСОБА_4, обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 5 ст. 185, п. 6, п. 12 ч. 2 ст. 115, ст. 257, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_5, обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, п. 6, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Первомайського міськрайонного суду Харківської області перебуває вказане вище кримінальне провадження.

Згідно із ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

У судовому засіданні судом було поставлене на обговорення питання про доцільність продовження строку тримання обвинувачених під вартою.

Прокурор просив продовжити строк тримання обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 під вартою, оскільки вони обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких злочинів, у тому числі із застосуванням насильства, а також у зв’язку із тим, що ризики, які були підставою для обрання та продовження кожному з обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачені пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від суду, незаконного впливу на потерпілих та свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення, не змінились та продовжують існувати.

Представники потерпілих – адвокати ОСОБА_11 та ОСОБА_12, також просили суд продовжити строк тримання обвинувачених під вартою, так як ризики, які були підставою для обрання їм запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не змінились і продовжують існувати.

Обвинувачені ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, кожний окремо, та їх захисник ОСОБА_7 проти продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, заперечували, оскільки, на їх думку, ризики, зазначені прокурором,є припущеннями останнього і нічим не обґрунтовані.

Захисник ОСОБА_10 також заперечувала проти продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою, зазначивши, що наявність ризиків не доведена та не обґрунтована, а доводи прокурора базуються лише на обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень та посиланні на тяжкість вчинених злочинів, що є недостатніми самостійними причинами для утримання особи під вартою.

Крім того, захисник ОСОБА_10 подала клопотання, у якому просила змінити застосований щодо обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід на домашній арешт, обґрунтувавши його тим, що ОСОБА_3 раніше не судимий, до застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою від суду та органів досудового розслідування не ухилявся, спроб впливати на свідків не робив, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні двох неповнолітніх дітей. Наведене, на думку захисника, забезпечить його належну процесуальну поведінку.

Обвинувачений ОСОБА_3, заперечуючи проти продовження строку тримання його під вартою, клопотання захисника підтримав.

Захисник ОСОБА_8 також проти продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою заперечувала, обґрунтовуючи наведене тим, що ризики прокурором не доведені та заявила клопотання про зміну йому запобіжного заходуна домашній арешт. При цьому захисник наголосила, що ОСОБА_2 раніше не судимий, за останнім місцем роботи характеризувався позитивно, має міцні соціальні зв’язки - проживав разом із батьками, а також має стабільне джерело доходу, який отримує від ведення підсобного господарства.

Обвинувачений ОСОБА_2 проти продовження тримання його під вартою заперечував, навівши доводи, аналогічні за змістом доводам захисника.

Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали кримінального провадження в межах питання, яке вирішується, суд дійшов наступного.

Так, 01 листопада 2016 року слідчим суддею Красноградського районного суду Харківської області щодо ОСОБА_5 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 29 грудня 2016 року.

02 листопада 2016 року слідчим суддею Лозівського міськрайонного суду Харківської області застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 – кожного окремо, до 29 грудня 2016 року.

У подальшому строки тримання обвинувачених під вартою щодо кожного – окремо, неодноразово продовжувалися як слідчим суддею, так і судом, останній раз - по 24 березня 2019 року, включно.

Підставою застосування саме такого запобіжного заходу та його продовження є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 і ОСОБА_4 особливо тяжких злочинів, метою - наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування та суду; знищення, приховання або спотворення речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілих та свідків; вчинення іншого кримінального правопорушення, та їх запобігання.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Також, з положень ст. 199 КПК України випливає, що при розгляді доцільності продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, враховуються обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню розгляду справи до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до ст. 194 КПК України, під час розгляду вказаного питання, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п. 1 - п. 3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178, крім наявності ризиків, зазначених уст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризують особу обвинуваченого та визначені у п. 1- п. 11 частини 1 вказаної статті.

Враховуючи те, що ОСОБА_1обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину та особливо тяжких злочинів, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 - у вчиненні особливо тяжких злочинів, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, а також разом із ОСОБА_5 у вчиненні особливо тяжких злочинів, на даний час як потерпілі, так і свідки у даному кримінальному провадженні ще не допитані, докази з боку обвинувачення та захисту не досліджені, а тому ризики, які виправдовують тримання обвинувачених під вартою і були підставами для застосування саме такого запобіжного заходу та продовження строку його дії, не зменшилися і продовжують існувати, на що вказують такі обставини: характер протиправних дій, в яких обвинувачуються ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 і щодо яких на даний час органами досудового розслідування висунута обґрунтованапідозра; мотиви і обставини, за яких вони вчинили діяння, що ставляться їм у провину; тяжкість покарання, яке загрожує у разі визнання їх винуватими у вчиненні даних злочинів, суд доходить висновку про доцільність продовження строку тримання обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 і ОСОБА_4 під вартою.

Щодо можливості запобігання наявним ризикам шляхом застосування до обвинувачених інших запобіжних заходів, то суд з урахуванням даних, які їх характеризують, тяжкості злочинів, у вчиненні яких вони обвинувачуються, стану здоров'я, щодо якого на даний час в розпорядженні суду відсутні об'єктивні медичні застереження щодо неможливості перебування вказаних осіб під вартою, вважає недостатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання наявним ризикам.

Продовження строку тримання під вартою не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Крім того, клопотання захисників ОСОБА_10та ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу, застосованого щодо ОСОБА_3 і ОСОБА_2 та доводи в їх обґрунтування, не можна визнати такими, що ставлять під сумнів вище наведені висновки суду, а відтак, суд вважає за необхідне у задоволенні вказаних клопотань відмовити.

Керуючись ст.ст. 131, 177, 183,331 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на 60 днів, тобто по 19 травня 2019 року, включно.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, на 60 днів, тобто по 19 травня 2019 року, включно.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, на 60 днів, тобто по 19 травня 2019 року, включно.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, на 60 днів, тобто по 19 травня 2019 року, включно.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, на 60 днів, тобто по 19 травня 2019 року, включно.

У задоволенні клопотань захисників - адвокатів ОСОБА_8 та ОСОБА_10 про зміну обвинуваченим обраного раніше запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт - відмовити.

Копію ухвали направити для виконання начальнику Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Г.М.Васянович

Судді В.О.Афанасьєв

ОСОБА_13

Суддя:ОСОБА_14