Постанова № 80738894, 27.03.2019, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/1672/19

Провадження № 3/643/809/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.2019

27 березня 2019 року місто Харків

Суддя Московського районного суду м. Харкова Сугачова О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові справу, яка надійшла від Слідчого управління ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, б. 26, кв. 309,

за ст. 124 КУпАП,-

в с т а н о в и в :

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1, 18.01.2019 о 19:30 годині, керуючи автомобілем НОМЕР_1, в м. Харкові на вул. Тюрінській, 80, відповідно до дорожньої обстановки не вірно вибрав безпечної обстановки, не вірно вибрав безпечну швидкість руху та скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_2, чим заподіяна матеріальна шкода. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 12.1, 12.3 ПДР України, та скоїв правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Викликуваний в судове засідання як особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1, не з’явився, про час, дату, місце судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином. Неявка особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, належним чином повідомленої про час та місце судового розгляду справи являється її волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, причини неявки суду не повідомлені, клопотань про розгляд справи за відсутністю чи відкладення розгляду справи не надано, присутність особи згідно статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення не є обовязковою, а тому її неявка не може бути перешкодою для розгляду судом справи.

З боку захисника ОСОБА_1 – ОСОБА_3, через канцелярію суду, надійшла заява про розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 та його представника, закриття провадження у справі, звільнення від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.

З письмових пояснень захисника ОСОБА_1 – ОСОБА_3, наданих суду 25.02.2019 вбачається, що останній просить закрити провадження у справі, звільнити від адміністративної відповідальності ОСОБА_1, обмежившись усним зауваженням, посилаючись на наявність переліку обставин, які не зазначені в ст. 34 КУпАП та які можуть бути визнані судом як пом’якшуючі, а саме: потерпілий перебігав проїзну частину у невстановленому для цього місці та безпосередньо перед автомобілем, яким керував ОСОБА_1; ОСОБА_1 не намагався уникнути адміністративної відповідальності та зникнути з місця події, викликав поліцію та посприяв виклику швидкої медичної допомоги; потерпілий не зазнав матеріальної шкоди та жодних тілесних ушкоджень. Також зазначив, що ОСОБА_1 щиро розкаюється, що також є пом’якшуючою обставиною.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до такого.

Судом встановлено, що 18.01.2019 близько 19:30 години на вул. Тюрінській, 80 у м. Харкові, водій автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_1, з урахуванням дорожньої обстановки, не вірно вибрав безпечну швидкість руху, не вжив заходів щодо зменшення швидкості, не урахував дорожню обстановку, в результаті чого скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_2

Згідно до вимог п. 12.1 ПДР України, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Згідно до вимог п. 12.3 ПДР України, у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об’єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об’їзду перешкоди.

Відносно водія ОСОБА_1 складено адміністративний протокол від 24.01.2019 серії БД № 247170 за ст. 124 КУпАП.

Відповідно до ст. 124 КУпАП, адміністративна відповідальність настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Як вбачається з письмових пояснень захисника, ОСОБА_1 щиро розкаявся у скоєному, своєї вини не заперечує.

Також, захисник ОСОБА_1 – ОСОБА_3 в своїх письмових поясненнях посилається на те, що як вбачається з письмових пояснень ОСОБА_4, які містяться в матеріалах справи, потерпілий ОСОБА_2 на момент дорожньо-транспортної пригоди перебував у нетверезому стані.

Вказане посилання захисника не має жодних підтверджень, оскільки огляд потерпілого ОСОБА_2 на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції – не проводився, доказів перебування останнього в одному з перелічених станів сп’яніння матеріали справи не містять, а з боку ОСОБА_1 або його захисника суду не надано.

Далі, захисник в своїх письмових поясненнях просить визнати вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення малозначним, закрити провадження у справі, звільнити від адміністративної відповідальності ОСОБА_1, обмежившись усним зауваженням, посилаючись на наявність переліку обставин, які не зазначені в ст. 34 КУпАП, та які, на його думку, є пом’якшуючими, а саме: потерпілий перебігав проїзну частину у невстановленому для цього місці та безпосередньо перед автомобілем, яким керував ОСОБА_1; ОСОБА_1 не намагався уникнути адміністративної відповідальності та зникнути з місця події, викликав поліцію та посприяв виклику швидкої медичної допомоги; потерпілий не зазнав матеріальної шкоди та жодних тілесних ушкоджень.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з медичної довідки Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної допомоги ім. проф. ОСОБА_5» Харківської міської ради № 06/98 від 25.01.2019, потерпілий ОСОБА_2 оглянутий лікарем в прийомному відділенні, медична допомога надана амбулаторно 18.01.2019 в кабінеті політравма. Діагноз не зазначено, оскільки ОСОБА_2 самовільно покинув приймальне відділення.

Захисник ОСОБА_1 посилається на самовільне залишення потерпілим медичного закладу, як на одну з підстав для визнання судом вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення малозначним.

На думку суду, самовільне залишення приймального відділення кабінету політравми потерпілим ОСОБА_2 не є підставою вважати, що останній не отримав в результаті дорожньо-транспортної пригоди жодних тілесних ушкоджень та матеріальної шкоди.

Більш того, як вбачається з рапорту старшого слідчого Слідчого управління ГУНП у Харківській області капітана поліції ОСОБА_6 від 18.01.2019, «…потерпілий пішохід ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження та був доставлений до КНП «МКЛШНМД ім. проф. ОСОБА_7» з діагнозом ЗЧМТ, СГМ, закритий перелом носа.».

Всі інші обставини, на які посилається захисник як на пом’якшуючі, також жодним чином не підтверджені, наявність таких в судовому засіданні не встановлена, а тому суд не може визнати такі обставини пом’якшуючими.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Зазначені вище обставини підтверджуються матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 21.01.2019, висновком від 24.01.2019, схемою місця ДТП від 18.01.2019, протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, поясненнями, рапортом, тощо.

Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно, у суду відсутні підстави для визнання необ’єктивними доказів, якими підтверджено вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

В рішенні по справі «О’Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди.

Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов’язки у правовому полі.

Відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Усне зауваження може бути зроблено лише за малозначне правопорушення. Законодавство не містить їх переліку або вказівок на ознаки, що дозволяють судити про малозначність провини. Очевидно, це такі адміністративні правопорушення, які не становлять великої шкідливості й не завдають значних збитків державним або суспільним інтересам, або безпосередньо громадянам.

Між тим, судом не встановлено обставин, які б значно знижували суспільну небезпеку вчиненого ОСОБА_1 правопорушення та свідчили про малозначність такого порушення, оскільки він не знає в достатній мірі Правила дорожнього руху України, зокрема вимоги п.п. 12.1, 12.3, за порушення яких на нього складено адміністративний протокол, здійснив наїзд на пішохода, а визнання ОСОБА_1 вини та усвідомлення своєї протиправної поведінки не може свідчити про малозначність вчиненого правопорушення та не є підставою для звільнення особи від відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП, а тому підстав для задоволення клопотання захисника про звільнення ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП від адміністративної відповідальності за малозначністю, на підставі ст. 22 КУпАП, суд не вбачає.

Отже, в судовому засіданні, на підставі досліджених доказів, судом достовірно встановлено, що порушення вимог п.п. 12.1, 12.3 ПДР України саме водієм ОСОБА_1 призвело до виникнення дорожньо-транспортної пригоди, а тому і є підставою для притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Обставиною, що пом’якшує відповідальність ОСОБА_1 суд визнає щире розкаяння винного.

Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, не встановлено.

При накладенні адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини правопорушника, негативні наслідки, які настали, дані про особу, що скоїла адміністративне правопорушення і вважає, що підстав для застосування адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами немає.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись: ст.ст. 22, 23, 33, 40-1, 124, 283 КУпАП,-

п о с т а н о в и в :

Визнати винним ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Накласти на ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) грн. на користь держави, одержувач ГУК у Харківській області 21081300, код отримувача 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998, Р/р 31119149020001.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, судовий збір в розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 20 коп. на користь держави, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: 31211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Роз’яснити, що у разі несплати штрафу протягом п’ятнадцяти днів з моменту отримання постанови про накладення штрафу, зазначена постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. В порядку примусового виконання з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд м. Харкова.

Суддя О.О. Сугачова