Вирок № 80738805, 26.03.2019, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/212/19

Номер провадження 1-кп/629/250/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2019 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого – судді: Каращука Т.О., за участю: секретаря – Котяй А.Ю., прокурора Гребенюка В.Є., обвинуваченого – ОСОБА_1, захисника – ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області кримінальне провадження № 12018220380002042 від 17.11.2018 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого електрозварювальником в філії «Панютинський вагоноремонтний завод», одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 124 КК України, -

в с т а н о в и в :

Обвинувачений ОСОБА_1, 16.11.2018 року, близько 19-00 години разом зі своїм знайомим ОСОБА_3 знаходився за місцем свого мешкання, за адресою: Харківська область, м. Лозова, смт. Панютине, вул. Чернишевського, буд. 9, де розпивали спиртні напої до 2-00 години 17.11.2018 року. Після того, як спиртні напої закінчились, ОСОБА_3 вийшов за територію домоволодіння та пішов додому. Через деякий час, ОСОБА_3 перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, повернувся за місцем мешкання ОСОБА_1, де ногою вибив хвіртку та зайшов на територію двору. В цей час ОСОБА_1 перебував на вході в будинок, при цьому побачивши, що ОСОБА_3 веде себе агресивно, та виражається на його адресу нецензурною лайкою, які висловлюються в словесній погрозі спричинення тілесних ушкоджень, сприймаючи погрози ОСОБА_3 в свій бік як реальні та конкретні, вважаючи ОСОБА_3 фізично сильнішим, з метою захисту свого здоров’я, захисту здоров’я своєї дружини, ОСОБА_1 забіг до коридору будинку та схопив правою рукою зі столу ніж. Після чого, ОСОБА_1 повернувшись до входу в будинок, де вже стояв ОСОБА_3, який нецензурно виражався та вимагав впустити його до будинку, при цьому ОСОБА_1 однією рукою відштовхнув ОСОБА_3 від себе, щоб той не зайшов до будинку. ОСОБА_3 в свою чергу також руками намагався відштовхнути ОСОБА_1 від себе, при цьому в ході штовханини ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, розуміючи не співрозмірність дії та протидії, при явній невідповідності обстановці захисту, усвідомлюючи що відносно нього вчиняються суспільно -небезпечне посягання з боку ОСОБА_3, яке виражалось у відштовхуванні та спробам проникнути до будинку, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, та бажаючи їх настання, з метою припинення протиправних дій ОСОБА_3, ОСОБА_1 за допомогою ножа який він взяв зі столу, не оцінивши належним чином небезпечності посягання та обстановки захисту, маючи при цьому можливість захистити свої інтереси без заподіяння ОСОБА_3 тяжких тілесних ушкоджень, перевищуючи межі необхідної оборони, умисно наніс лезом ножа, який перебував у його правій руці, один удар у живіт ОСОБА_3, внаслідок чого спричинив йому, згідно висновку експерта №12-14/291-ЛЗ/18 від 11.12.2018 року проникаюче колото – різане поранення черевної порожнини з пошкодженням по ходу ранового каналу тонкого кишковика, брижейки тонкого кишковика, великого сальника, позачеревного простору, вени позачеревного простору яке ускладнилося внутрішньочеревною кровотечою, позачеревною гематомою, що відноситься до тяжких тілесних ушкоджень та колото

різана рана по розгинальній поверхні лівого передпліччя в верхній третині, що відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров’я.

Обвинувачений ОСОБА_1 винним себе визнав та пояснив у судовому засіданні, що дійсно скоїв злочин при зазначених обставинах. Щиросердно розкаюється у скоєному ним злочині.

Враховуючи пояснення обвинуваченого, а також те, що він не оскаржує фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та правдивості його позиції, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого та дослідженням даних, які характеризують його особу, матеріалів, що підтверджують місцезнаходження речових доказівпри цьому інші учасники процесу проти цього не заперечували.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ст. 124 КК України, тобто умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, вчинене у разі перевищення меж необхідної оборони.

Суд вважає обґрунтованою таку кваліфікацію дій обвинуваченого та такою, що знайшла своє підтвердження в судовому засіданні. При таких обставинах, підстав для зміни правової кваліфікації дій обвинуваченого або його виправдання, суд не вбачає.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особи обвинуваченого, обставини, які пом’якшують чи обтяжують покарання.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_1 скоїв злочин невеликої тяжкості.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він раніше не судимий, ІНФОРМАЦІЯ_3, працює електрозварювальником в філії «Панютинський вагоноремонтний завод», на обліку у лікарів психіатра та лікаря нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, Згідно досудової доповіді Лозівського міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області ризик вчинення повторного кримінального правопорушення є середній, ризик небезпеки для суспільства є середній.

Відповідно до ст.66 КК України обставиною, що пом’якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд визнає щире каяття.

Відповідно до ст.67 КК України обставиною, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

Згідно з ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, сукупності усіх обставин, що його характеризують, обставин, що пом’якшують покарання та обставин, що його обтяжують, даних про особу обвинуваченого, обставин вчинення злочину і ставлення обвинуваченого до вчиненого, суд вважає можливим призначити обвинуваченому покарання в межах санкції ст. 124 КК України і приходить до висновку про те, що виправлення обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства, із застосуванням ст.75, 76 КК України – звільнення від відбування покарання з випробуванням та покладанням обов’язків, які сприятимуть його виправленню, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.

Підстав до застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 ст.ст. 69, 69-1 КК України у суду немає, так як суд застосовує до нього покарання не пов’язане з позбавленням волі.

Запобіжний захід ОСОБА_1 на досудовому слідстві було обрано у вигляді домашнього арешту, строк дії якого сплинув 17.01.2019 року.

Заявлений прокурором Лозівської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Комунального закладу охорони здоров’я «Лозівське територіальне медичне об’єднання» Лозівської міської ради Харківської області, цивільний позов у розмірі 4467 грн., суд задовольняє у повному обсязі. При цьому приймає до уваги, що заявлені прокурором вимоги в повному обсязі були визнані обвинуваченим ОСОБА_1

Згідно ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд зазначає, що вимоги прокурора в судовому засіданні були підтверджені довідкою про вартість лікування хворого ОСОБА_3, що перебував на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні КЗОЗ «Лозівська центральна районна лікарня» з 17.11.2018 року по 27.11.2018 року.

Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 07.07.95 року «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат», сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування. Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебував на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка - розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров'я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Судові витрати в кримінальному провадженні відсутні.

Згідно положень ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 371, 374 КПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Визнати ОСОБА_1 винним за ст. 124 КК України та призначити покарання у вигляді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим терміном на 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 такі обов'язки: періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Заходи забезпечення кримінального провадження не обирати.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, працюючого електрозварювальником в філії «Панютинський вагоноремонтний завод», який зареєстрований та мешкає за адресою: Харківська область, м. Лозова, смт. Панютине, вул. Чернишевського, буд. 9 на користь Комунального закладу охорони здоров’я «Лозівське територіальне медичне об’єднання» Лозівської міської ради Харківської області на р/р 35416015093240 в УДК Лозівського управління державної казначейської служби в Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 40199749 грошові кошти у сумі 4467 (чотири тисячі чотириста шістдесят сім) гривень 00 копійок, витрачені на лікування потерпілого ОСОБА_3

Арешт, накладений ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 19.11.2018 року, на речові докази, а саме: чоловічу кофту, синього кольору, на вороті якої мається лейба з написом «POOLL», чоловічу куртку чорного кольору,на вороті якої мається лейба з написом «FLAME» чоловічу футболку, чорного кольору, з написом білого кольору «REEBOK», скасувати.

Речові докази по справі: чоловічу кофту, синього кольору, на вороті якої мається лейба з написом «POOLL», чоловічу куртку чорного кольору, на вороті якої мається лейба з написом

«FLAME» чоловічу футболку, чорного кольору, з написом білого кольору «REEBOK», які знаходяться в камері зберігання речових доказів Лозівського ВП ГУНП в Харківській області згідно квитанції № 733, порядковий номер 19/133 – повернути потерпілому ОСОБА_3, ніж та фрагмент ліхтарика з РБК, які знаходяться в камері зберігання речових доказів Лозівського ВП ГУНП в Харківській області згідно квитанції № 733, порядковий номер 19/133 - знищити.

Долю речових доказів вирішити після набрання вироком законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя Т.О.Каращук