Ухвала суду № 80738779, 27.03.2019, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

27.03.2019

Справа № 642/1989/19

Провадження №2/642/981/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2019 року суддя Ленінського районного суду м. Харкова Грінчук О.П., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Печенізької районної державної адміністрації Харківської області, ОСОБА_2 про визнання протиправним і скасування рішення державного реєстратора,-

встановив :

Позивач звернулась до суду звернувся з позовом про визнання протиправним і скасування рішення державного реєстратора.

Одночасно позивачем подана заява про забезпечення вказаного позову, в якій вона просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони вчинення реєстраційних дій у сфері держвної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на об’єкт нерухомого майна – квартиру АДРЕСА_1, вказуючи, що 01.09.2008 між нею та ВАТ КБ «Надра» було укладено Договір про надання споживчого кредиту, в забезпечення якого укладено Іпотечний договір на нерухоме майно: м.Харків, вул. Клапцова (ОСОБА_3), 52, кв. 176. У зв’язку із наявністю у ОСОБА_1 грошової заборгованості, банк в особі ФГВФО виставив на електронні торги відсутплення (купівлю-продаж) прав вимоги за кредитним договором. Переможцем аукціону став ОСОБА_2 04.12.2018 ПАТ КБ «Надра» уклав з ОСОБА_2 договір про відступлення права вимоги за кредитним та іпотечним договорами, укладеними ПАТ КБ «Надра» з ОСОБА_1, про що 06.12.2018 ПАТ КБ «Надра» письмово повідомив ОСОБА_1, що новим кредитором є ОСОБА_2 14.03.2019 до її квартири за адресою: м.Харків, вул. Клапцова (ОСОБА_3), 52, кв. 176, ввірвались невідомі люди і вимагали звільнити приміщення. Як стало відомо, один з невідомих був представником ОСОБА_2, який на виклик поліції показав витяг з реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно якого право власності на вказану квартиру зареєстровано за ОСОБА_2, а всі мешканці зняті з реєстрації. Позивач вважає дії ОСОБА_2 та державного реєстратора протиправними, а тому звертається до суду із вказаним позовом та клопотанням з підстав, що існує реальна загроза подальшого відчуження спірного майна. Тому для запобігання таких дій просить заборонити вчиняти реєстраційні дії у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на об’єкт нерухомого майна – квартиру АДРЕСА_1, оскільки невжиття таких заходів може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист порушених прав позивача.

Положеннями ч.1 ст.151 ЦПК України, визначено форму заяви про забезпечення позову.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України в постанові № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Таким чином, при розгляді заяви про забезпечення позову у виді заборони вчинення будь-яких дій, суд, на підставі наданих позивачем доказів має дійти висновку про те, що такі дії реально може бути вчинено.

Наявність ризику вчинення будь-якою особою дій, які в подальшому зможуть призвести до неможливості виконання відповідного судового рішення, має бути не ілюзорним, а підтверджуватись доказами, які б давали сторонньому незалежному спостерігачу зробити висновок про реальність такого ризику.

Із доданих до заяви про забезпечення позову матеріалів випливає, що 01.09.2008 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, за умовами якого останній надано грошові кошти в розмірі 119325,56 доларів США зі сплатою 12,8 % річних за користування грошовими коштами.

У забезпечення виконання зобов'язань за цим кредитним договором 01.09.2008 року між банком та ОСОБА_1 укладено Іпотечний договір, за умовами якого в іпотеку банку передано квартиру АДРЕСА_2.

26 лютого 2019 року державним реєстратором ОСОБА_4, Печенізька районна державна адміністрація Харківської області на підставі договору іпотеки за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_2.

Зазначаючи у заяві про забезпечення позову про ймовірність продажу ОСОБА_2 або перереєстрацію вищевказаної квартири, ОСОБА_1 не надала суду жодного доказу на підтвердження реального існування цього ризику (наприклад, оголошення чи рекламні відомості з інтернет-сайтів або спеціалізованих друкованих видань щодо продажу чи підготовки банком до продажу конкретного іпотечного майна, тощо).

Позивачем також не надано доказів, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, зазначених в ч. 2 ст. 149 ЦПК України.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв’язку із застосуванням відповідних заходів.

Крім того, згідно договору про купівлю-продаж прав вимоги за кредитним договором, банк відступає (продає) ОСОБА_2 права вимоги кредитора за договорами забезпечення, зокрема: іпотекою, що була укладена в забезпечення виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором.

Згідно п.5.3 Іпотечного договору, Іпотекодержатель має право від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі, а тому, не зважаючи на задоволення чи відмову в задоволенні позову про скасування рішення державного реєстратора, ОСОБА_2, як іпотекодержатель, має право реалізувати предмет іпотеки незалежно від реєстрації за ним права власності.

Так, заявником не наведено обставин, які свідчать про те, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а крім того доводи позивача є необгрунтованими.

На підставі викладеного, приходжу до висновку, що позивачу слід відмовити у задоволенні її заяви про забезпечення позову, роз'яснивши, що вона не позбавляється права звернутись із заявою про забезпечення позову в будь-який час протягом розгляду справи в суді.

Керуючись ст. ст. 151, 153 ЦПК України, суддя, -

ухвалив:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Печенізької районної державної адміністрації Харківської області, ОСОБА_2 про визнання протиправним і скасування рішення державного реєстратора - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.

Суддя