Вирок № 80738511, 27.03.2019, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/5367/18

Номер провадження 1-кп/629/181/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2019 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - Харабадзе К.Ш.,

за участю секретаря - Бєловол О.О.,

прокурора – Мазур М.С.,

обвинуваченого – ОСОБА_1

захисника – ОСОБА_2,

потерпілої – ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Лозова Харківської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина Україна, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, м-н 1АДРЕСА_1, раніше судимого:

-19.10.2016 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 1 ст. 187, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ст.ст.70, 71 КК України, до позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців, звільнений 16.12.2016 року;

-26.10.2017 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 2 ст. 185 КК України, до позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців, згідно ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 3 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в:

30.07.2018 року, близько 03-00 години ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, знаходячись на танцювальному майданчику «Клітка», розташованому за адресою: м. Лозова Харківської області, проспект Перемоги, 1-А, помітив жіночу сумку, яка належала ОСОБА_3, яку остання залишила на столі, поруч з яким танцювала. Скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння майнової шкоди потерпілій і бажаючи їх настання ОСОБА_1, повторно, з корисливого мотиву, з метою наживи, шляхом вільного доступу, таємно викрав жіночу сумку, всередині якої знаходилося два мобільних телефона «FLY FF180», «Samsung GT-C3312», дві зв’язки ключів, які не становлять майнової вартості для потерпілої, та грошові кошти у сумі 500 гривень, заподіявши потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 1009 гривень.. Після скоєння кримінального правопорушення ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд.

Прокурором Лозівської місцевої прокуратури Харківської області пред’явлено обвинувачення, у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

У відповідності до ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

У судовому засіданні ОСОБА_1 винним себе не визнав, пояснивши, що він є непричетним до вчинення кримінального правопорушення, що помилково взяв сумку потерпілої, вважаючи її сумкою його знайомої ОСОБА_4 Вказав, що перед тим як відвідати заклад «Клітка», ним разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в іншому кафе було вжито три пляшки горілки на трьох, після цього до закладу «Клітка» вони прибули у трьох, він, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, де вони вживали слабоалкогольні напої. Через деякий час ОСОБА_4 була ним винесена відпочити до автомобіля, оскільки перебувала в стані сильного алкогольного сп’яніння. У присутності ОСОБА_5 ОСОБА_4 попросила його принести її сумку, він повернувся до закладу та помилково взяв сумку потерпілої. Через деякий час він поїхав до домівки ОСОБА_4, де залишився. Наступного дня ОСОБА_4 сказала йому, що сумка яку він приніс, їй не належить. Він забрав сумку та пішов до дому. З приводу повернення сумки її володільцю він до закладу «Клітка» або поліції не звертався. В подальшому на прохання ОСОБА_5, яка відвідала його домівку, він заклав на своє ім’я мобільний телефон потерпілої до ломбарду, за що отримав грошові кошти. Сумку, яка залишилася у нього вдома, його матір ОСОБА_6 віддала своїй подрузі.

Прокурор просив визнати ОСОБА_1 винуватим за ч. 2 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді 4 років позбавлення волі. Відповідно до ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 26.10.2017 року у виді 2 роки позбавлення волі, остаточно призначивши покарання у виді 6 років позбавлення волі.

Незважаючи на невизнання вини обвинуваченим у вчиненні кримінального правопорушення, вина останнього в повному обсязі підтверджується сукупністю зібраних по справі та досліджених в судовому засіданні доказів:

-показами потерпілої ОСОБА_3 в судовому засіданні, згідно яких вона наприкінці літа 2018 року разом зі своєю подругою ОСОБА_7, відпочивала на танцювальному майданчику «Клітка». Поблизу її столику, за яким вона сиділа лише зі своєю подругою, знаходилася інша компанія людей, серед яких ОСОБА_1 не було. Вона танцювала лише один раз. Танцювала, відійшовши від стола, за яким сиділа, лише на півтора метра, при цьому залишивши свою сумку зверху на столі, щоб бачити її. Танцювала вона на краю танцювального майданчика, на віддаленні від всіх інших танцюючих осіб, які знаходилися по центру танцювального майданчику, та які мали змогу зрозуміти, що вона танцює біля свого столику, на якому її речі. Вона слідкувала за своєю сумкою, і відвернулася лише на декілька хвилин під час танцю. Повернувшись, вона виявила відсутність сумки, всередині якої знаходилося, зокрема, два мобільних телефона, FLY та Samsung, гроші 500 грн., ключі. Тоді вона підійшла до охоронців даного закладу, яким повідомила про зникнення її сумки, які повідомили що з танцювального майданчику в цей час виходив лише один чоловік, та викликали працівників поліції. У вересні 2018 року слідчим Лозівського ВП було повернуто її сумку, в якій знаходилося два мобільних телефона та ключі. Після цього їй зателефонував ОСОБА_1, який повідомив, що випадково взяв її сумку, попросив вибачення, та через деякий час повернув частинами грошові кошти, а саме: 01.11.2018 року – 300 грн., та 05.12.2018 року – 200 грн. На даний час матеріальні збитки відшкодовані в повному обсязі.

-показами свідка ОСОБА_8 в судовому засіданні, згідно яких з травня по вересень 2018 року він працював адміністратором на танцювальному майданчику «Клітка». 30.07.2018 року близько 03:00 год. до нього підійшла ОСОБА_3, яка повідомила, що в неї зникла сумка, яку вона залишила на столі, коли танцювала, та просила продивитися відеозапис з камер відеоспостереження. Оскільки доступу до камер відеоспостереження у нього не було, він запропонував їй викликати працівників поліції. Також на танцювальному майданчику «Клітка» він бачив ОСОБА_1 з дівчиною. Потерпіла сиділа окремо від ОСОБА_1, на відстані приблизно 50 метрів. Коли ОСОБА_3 звернулася до нього з приводу зникнення її сумочки, ОСОБА_1 у закладі вже не було, він вийшов раніше. Коли приїхали працівники поліції, дівчина, з якою був ОСОБА_1 знаходилася у машині. Через деякий час приїхав на таксі ОСОБА_1, який вийшов з таксі з пакетом в руках.

-показами свідка ОСОБА_6 в судовому засіданні, згідно яких обвинувачений являється її сином і мешкає з нею. В ніші, яка розташована в коридорі їх квартири, влітку 2018 року вона виявила жіночу сумку чорного кольору. Виявлену сумку вона вважала своєю, зміст сумки не перевіряла, подарила своїй знайомій ОСОБА_9 Через деякий час їй зателефонував її син ОСОБА_1, спитавши про те, де знаходиться ця сумка, пояснивши, що її треба повернути.

- показами свідка ОСОБА_10, згідно яких влітку 2018 року увечері вона відпочивала разом з ОСОБА_1, іншими особами, вони вживали спиртні напої. Потім близько 22-00 години вона та ОСОБА_1 на її автомобілі приїхали до танцювального майданчика «Клітка». Знайома ОСОБА_1 - ОСОБА_5 вийшла з автомобілю раніше, і з ними у заклад «Клітка» не прибувала та в ньому з ними не відпочивала. В закладі «Клітка» вона та ОСОБА_1 продовжили вживати спиртні напої, за напої розраховувався обвинувачений. У неї при собі будь-якої сумки не було. Вона мала маленьку сумочку, яку залишила в автомобілі. Через деякий час вона вийшла одна до свого автомобілю, в якому заснула, на який час не пам’ятає. В подальшому прийшов ОСОБА_1, зателефонував його знайомим, які її відвезли додому. Вона не загублювала свою сумку, не просила обвинуваченого розшукати сумку або принести її з закладу. Обвинувачений їй ніякої сумки не передавав.

-заявою ОСОБА_3 про крадіжку сумки з речами /а.с. 104/;

-протоколом огляду місця події від 30.07.2018 року території клубу «Клітка», який розташований за адресою: м. Лозова Харківської області, проспект «Перемоги», де ОСОБА_3 розказала про викрадення її сумки з речами. /а.с. 105-108/;

-протоколом проведення слідчого експерименту від 01.08.2018 року, за участю ОСОБА_3, в ході якого потерпіла на місці події, а саме у приміщенні танцювального майданчику «Клітка» розповіла і показала про обставини викрадення у неї її жіночої сумки, в якій знаходилося два мобільних телефони та грошові кошти у сумі 500 гривень. /а.с.109/;

-протоколом огляду місця події від 02.08.2018 року відкритої ділянки місцевості поблизу буд. 22 на м-ні 1 у м. Лозова Харківської області, в ході якого ОСОБА_1 добровільно видав: дві пари ключів, 2 мобільні телефони марки: «Samsung GT –C3332» та «FLY FF180» , чек ПТ «Ломбард» «Свіжа копійка» №14403 від 02.08.2018 року /а.с.110/;

-протоколом огляду місця події від 02.08.2018 року відкритої ділянки місцевості за адресою: Харківська обл., м. Лозова, м-н 1, біля буд. 22, в ході якого ОСОБА_9 добровільна видала жіночу сумку чорного кольору, яку їй подарувала ОСОБА_6 /а.с. 111/;

-висновком товарознавчої експертизи №3307 від 31.08.2018 року, згідно якого ринкова вартість мобільного телефону марки «Fly FF180» IMEI 1: 351986093338445 IMEI 2: 351986093338452, з акумуляторною батареєю, в технічно-справному стані, який був придбаний новим в 2017 році в магазині «Алло» м . Лозова Харківської області за 300 гривень, станом на 30.07.2018 року становить 208 гривень; ринкова вартість мобільного телефону марки «Samsung GT –C3332» IMEI 1: 358402/04/059873/8 IMEI 2: 358443/04/059873/2, з акумуляторною батареєю, в технічно справному стані, який був придбаний, як б/у в 2016 році за 300 гривень, станом на 30.07.2018 року становить 180 гривень; ринкова вартість жіночої сумки чорного кольору, яка була придбана новою у 2018 році у магазині м. Харкова за 500 гривень, станом на 30.07.2018 року становить 121 грн./а.с. 112-121/;

-протоколом огляду предметів від 01.09.2018 року в приміщенні службового кабінету № 33 СВ Лозівського ВП ГУНП в Харківській області, а саме, мобільного телефону марки «Samsung GT –C3332» IMEI 1: 358402/04/059873/8 IMEI 2: 358443/04/059873/2, мобільного телефону марки «Fly FF180» IMEI 1: 351986093338445 IMEI 2: 351986093338452, жіночої сумки чорного кольору, чеку ломбарду «Свіжа копійка» №14403 /а.с.122/;

-протоколом проведення слідчого експерименту від 24.09.2018 року за участю ОСОБА_1, в ході якого останній на місці події, а саме у приміщенні танцювального майданчику «Клітка», розповів, що приблизно місяць тому перебував в цьому закладі в стані алкогольного сп’яніння зі своїми знайомими, пізніше побачив жіночу сумку, яку забрав. Через три дні він уклав з ломбардом «Свіжа копійка» договір застави мобільного телефону марки «Fly»/а.с. 159/

-протоколом огляду предметів від 01.09.2018 року, приміщенні службового кабінету № 33 СВ Лозівського ВП ГУНП в Харківській області, в ході якого виявлено CD-R диск марки «Artex» із записом з камер відеоспостереження танцювального майданчику «Клітка» /а.с. 125/;

-заявою ОСОБА_11 про добровільну видачу інформації з камер відеоспостереження танцювального майданчику «Клітка» за 30.07.2018 року /а.с. 143/.

Прокурор відмовився від допиту свідка обвинувачення ОСОБА_9 безпосередньо судом в судовому засіданні. Сторона захисту також не просила допитати перед судом вищевказаного свідка обвинувачення, не наполягала на його допиті, що було з’ясовано судом в судовому засіданні. З огляду на вимоги ст. 22 КПК України, забезпечивши право прокурора на свободу в поданні ними суду своїх доказів, суд прийняв відмову прокурора від допиту свідка обвинувачення ОСОБА_9, безпосередньо судом.

Таким чином, аналізуючи вищевказані докази, суд находить вину обвинуваченого повністю доказаною, а його дії кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

CD-R диск марки «Artex» із записом з камер відеоспостереження танцювального майданчику «Клітка» /а.с.144/, суд визнає недопустимим доказом, оскільки вказаний носій не містить будь-якої інформації.

Суд розцінює версію обвинуваченого про непричетність до вчинення кримінального правопорушення і взяття сумки потерпілої ОСОБА_3 помилково, вважаючи її сумкою його знайомої ОСОБА_4, як надуману з метою уникнути відповідальності за вчинене. Перевірені в судовому засіданні докази в повному обсязі ствердження обвинуваченого спростовують і підтверджують його умисел на вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні були допитані свідки сторони захисту. Свідок ОСОБА_5 підтвердила, що влітку 2018 року з ОСОБА_1 вони вживали алкогольні напої в кафе, яке розташоване в м. Лозова Харківської області, мікрорайон 3. Показала, що після цього також перебувала у закладі «Клітка» разом з її подругою ОСОБА_10 та ОСОБА_1, де вони танцювали втрьох та вживали спиртне, зауважувала, що ОСОБА_10 була у стані сильного алкогольного сп’яніння, і вийшовши з закладу виявила, що в неї відсутня її сумочка, тоді ОСОБА_1 повернувся до закладу, приніс сумку і віддав ОСОБА_10 В подальшому ОСОБА_5 при повторному допиті зазначила, що періодично проживає з обвинуваченим у фактичних шлюбних відносинах, і сумку потерпілої взяла вона.

Свідок ОСОБА_12 показала, що влітку 2018 року вона відпочивала в закладі «Клітка», де помітивши компанію ОСОБА_1, присіла до них за стіл. Через деякий час, дівчина, яка була в стані алкогольного сп’яніння, попросила ОСОБА_1 забрати з сусіднього столика її жіночу сумку, для того щоб вона поїхала додому. На прохання дівчини ОСОБА_1 забрав сумочку, та разом з цією дівчиною покинув заклад.

Свідок ОСОБА_13 показав, що в липні 2018 року він відпочивав в закладі «Клітка», в середині якого ОСОБА_1 не бачив. Вийшовши з даного закладу на вулицю, він побачив ОСОБА_1 з двома дівчинами, одна з яких знаходилася в стані алкогольного сп’яніння та кричала, що загубила свою сумку і просила ОСОБА_1, щоб він приніс їй її сумку з закладу. ОСОБА_1 зайшов до закладу, повернувся з жіночою сумкою чорного кольору, яку поклав в автомобіль, в який сів з дівчиною та уїхав.

Сторона захисту відмовилася від допиту свідка сторони захисту ОСОБА_14. Прокурор також не просив допитати перед судом вищевказаного свідка сторони захисту, не наполягав на його допиті, що було з’ясовано судом в судовому засіданні. З огляду на вимоги ст. 22 КПК України, забезпечивши право сторони захисту на свободу в поданні ними суду своїх доказів, суд прийняв відмову сторони захисту від допиту свідка захисту ОСОБА_14 безпосередньо судом.

Суд критично відноситься до показів свідків ОСОБА_5, ОСОБА_12, ОСОБА_13, які є знайомими ОСОБА_1, та показання яких носять суперечливий характер. Про повторний допит свідка ОСОБА_5 обвинувачений в подальшому заявив, посилаючись на те, що цей свідок є його фактичною дружиною і усвідомлює тяжкість покарання, яку він може понести, а тому, бажає навести нові обставини подій. Свідок ОСОБА_5 надала покази, що вона помилково взяла сумку потерпілої, які суд вважає неспроможними та такими, що спростовуються дослідженими в судовому засіданні вищеприведеними доказами. В той же час покази свідка ОСОБА_8, ОСОБА_10 в судовому засіданні є постійними та послідовними, а тому, суд приймає їх до уваги та покладає в основу вироку. Покази ОСОБА_5, ОСОБА_12 щодо відпочинку в закладі «Клітка» разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 спростовуються показами свідка ОСОБА_8, який показав, що в закладі «Клітка», де він працював адміністратором, він бачив ОСОБА_1 з дівчиною, а не з компанією дівчат, та свідка ОСОБА_10, яка вказувала, що в закладі вона перебувала з ОСОБА_1 лише вдвох. Покази свідків ОСОБА_5, ОСОБА_12, ОСОБА_13 про те, що ОСОБА_10 просила ОСОБА_1 забрати її сумку спростовуються показами самої ОСОБА_10, яка показала, що таких прохань ОСОБА_15 не висловлювала, мала маленьку сумочку типу клатч, яку залишила в своєму автомобілі, в заклад «Клітка» прийшла без сумочки, за напої розраховувався ОСОБА_1, сумочки при собі не мала. Крім того, свідки сторони захисту показали про різні місця, в яких нібито у їх присутності свідок ОСОБА_10 просила ОСОБА_1 принести їй сумку, не могли пригадати, яку саме сумку(форма, розмір, ручки) приносив ОСОБА_15на прохання ОСОБА_10

Також покази зазначених свідків захисту та покази ОСОБА_1 щодо взяття на прохання його ОСОБА_10 помилково сумку іншої особи спростовуються і показами потерпілої ОСОБА_3, яка показала, що поблизу її столику знаходилася інша компанія, в якій ОСОБА_1 був відсутній, вона під час танцю, який був першим і останнім, від столика далі ніж на півтора метра не відходила, у зв’язку з чим танцювала на краю танцювального майданчика, на відділені від всіх інших осіб, які танцювали по центру танцювального майданчика, оточуючі мали змогу зрозуміти, що вона танцює біля столику, на якому зверху знаходилися її речі, в тому числі сумка з речами. Вона слідкувала за своєю сумкою, і відвернулася на декілька хвилин під час танцю, коли сумка зникла. Також версія ОСОБА_1 спростовується встановленими в судовому засіданні обставинами, що ОСОБА_1 або ОСОБА_10 за столиком з потерпілою в той вечір не перебували та до потерпілої не підходили, про що вказала потерпіла, яка зазначила, що була за столом лише зі своєю подругою. Крім того і тим, що столик, за яким сидів в закладі ОСОБА_1 зі своєю компанією був на значній відстані від столика потерпілої, а саме, 40-50 метрів, про що вказав свідок ОСОБА_8, який працював адміністратором закладу. Зазначене підтверджує хибність версії обвинуваченого, щодо того, що він міг переплутати стіл потерпілої зі столом, за яким він відпочивав зі своєю компанією, і міг вважати, що на столі потерпілої могла перебувати сумка ОСОБА_10 Обвинувачений стверджував, що в закладі вже бував раніше, відвідував його часто, отже міг орієнтуватися у розташуванні свого місця відпочинку в ньому. При цьому суд приймає до уваги, що свідок ОСОБА_8 показав, що обвинувачений покинув заклад, і коли приїхали працівники поліції, ОСОБА_10, знаходилася у автомобілі, що узгоджується з показами ОСОБА_10, а ОСОБА_1 повернувся лише через деякий час на таксі. Свідок ОСОБА_10 показала, що не загублювала свою сумку, не просила обвинуваченого розшукати сумку, обвинувачений їй ніякої сумки не передавав. Суд бере до уваги і дії ОСОБА_1 після скоєння кримінального правопорушення, а саме, те, що він викраденим розпорядився на власний розсуд, кошти витратив, в подальшому повернув потерпілій частинами грошові кошти, а саме: 01.11.2018 року – 300 грн., та 05.12.2018 року – 200 грн., уклав з ломбардом «Свіжа копійка» договір застави мобільного телефону потерпілої марки «Fly».

Совокупність приведених вище доказів та їх аналіз підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, і свідчать про корисливі мотиви та направленість умислу ОСОБА_1 на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.

При призначенні покарання відповідно до статей 65-69 КК України суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, сукупність усіх обставин, що його характеризують (форма вини, мотив, спосіб, характер вчиненого діяння, ступінь здійснення злочинного наміру, тяжкість наслідків тощо), особу винного й обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, яке відноситься до середнього ступеня тяжкості (ст. 12 КК України).

Дослідженням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше судимий, має повну середню освіту, не працює, неодружений, дітей не має, невійськовозобов’язаний, на обліку у лікаря – психіатра не перебуває, з 2010 року перебуває на обліку у лікаря нарколога з приводу синдрома залежності від психостимуляторів, проживає за постійним місце проживання де характеризується формально /а.с. 129-142/.

Згідно досудової доповіді ризик вчинення повторного правопорушення та ризик небезпеки для суспільства, у т.ч. для окремих осіб, оцінюються як дуже високі. Застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку особи з метою виправлення, запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, неможливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції /а.с.65-67/.

Обставиною, яка пом’якшує покарання обвинуваченому, суд визнає часткове відшкодування завданого збитку потерпілому.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

Враховуючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу обвинуваченого, що він холостий, утриманців не має, не працює, має слабкі соціальні зв’язки, раніше неодноразово судимий за корисливі злочини, належних висновків для себе не зробив, протягом іспитового строку знов вчинив новий злочин, суд дійшов висновку про те, що його подальше перевиховання та попередження скоєння ним нових злочинів можливе тільки в умовах реального відбування покарання та призначає йому покарання в межах санкції 2 ст. 185 КК України. Приймаючи до уваги, що даний злочин ОСОБА_1 вчинений після постановлення вироку Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 26.10.2017 року, однак до повного відбуття покарання, суд за правилами ст. 71 КК України частково приєднує до призначеного покарання невідбуту частину покарання за вироком від 26.10.2017 року.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину ОСОБА_1, наявності обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, висновків органу пробації, обставин вчинення злочину і ставлення обвинуваченого до вчиненого, даних про особу обвинуваченого, який холостий, утриманців не має, не працює, має слабкі соціальні зв’язки, раніше судимий, за умисний злочин, належних висновків для себе не зробив, протягом іспитового строку знов вчинив новий злочин, діяв умисно, з корисливих мотивів, суд доходить висновку, що необхідне обрати у відношенні обвинуваченого міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою, взявши під варту із залу суду. Початок строку відбування покарання обвинуваченому рахувати з моменту фактичного затримання.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Підстави для застосування ст.ст. 69, 69-1, 75, 76 КК України відсутні.

Питання щодо речових доказів суд вирішує в поряду ст. 100 КПК України.

Відповідно до ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого витрати за проведення товарознавчої експертизи № 3307 від 31.08.2018 року в сумі 858 гривні.

Керуючись ст.ст. 331, 349, 369, 370, 373, 374, 395 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на ЧОТИРИ роки

Відповідно до ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 26.10.2017 року у виді ДВОХ років позбавлення волі, остаточно призначивши покарання у вигляді ОСОБА_16 на строк ШІСТЬ років .

Обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою, взявши під варту із залу суду. Початок строку відбування покарання рахувати з моменту його фактичного затримання.

Речові докази: мобільний телефон марки «FLY FF180», «Samsung GT-C3332», жіночу сумку, чек № 14403, дві зв’язки ключів, які передані під зберігальну розписку потерпілій ОСОБА_3 – залишити їй же.

-диск CD-R марки «Artex», який зберігається при матеріалах кримінального провадження – залишити там же.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення товарознавчої експертизи № 3307 від 31.08.2018 року у розмірі 858 гривень 00 копійок які необхідно стягнути на наступні реквізити: код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 899998, УК Слобідсь/мХар Слобідськи/24060300, одержувач платежу Держава.

Долю речових доказів вирішити по вступу вироку в законну силу.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляція на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області.

Суддя: К.Ш.Харабадзе